<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	>
  <channel>
    <title>ДНІПРОГРАД - вісник небайдужих громадян | RSS</title>
    <link>http://dniprograd.org</link>
    <description>Новини, статтi</description>
    <language>uk</language>
        <item>
      <title><![CDATA[Шилова косою розколола Дніпропетровську обласну раду]]></title>
      <pubDate>Fri, 03 Feb 2012 11:51:07 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Політика]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/news/anons/11684</link>
      <description><![CDATA[Депутат Дніпропетровської обласної ради Вікторія Шилова сьогодні шокувала зібрання під час чергової сесії. Депутат, обрана від Партії регіонів, з’явилася на засідання з характерною зачіскою а-ля Юлія Тимошенко.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Депутат Дніпропетровської обласної ради Вікторія Шилова сьогодні шокувала зібрання під час чергової сесії. Депутат, обрана від Партії регіонів, з'явилася на засідання з характерною зачіскою а-ля Юлія Тимошенко.Хоча Вікторія Віталіївна і раніше неодноразово вдавалася до використання певної схожості з опальною нині прем'єркою, втім, у зачісці наслідувати Юлію Володимирівну останні два роки не наважувалась. Все ж таки партійна належність не дозволяє висловлювати - вголос чи образом - прихильність до ворога.Сьогоднішній же доволі епатажний жест мало не розколов колег по фракції на два табори: одні розцінили цей жест як відверту симпатію до ув'язненої за політичними мотивами Тимошенко, інші - як спробу зайняти звільнену суддею Родіоном Кірєєвим нішу &quot;дніпропетровської жінки-політика з косою&quot;.]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Мешканці влаштовують в трубах "газировку"]]></title>
      <pubDate>Fri, 03 Feb 2012 07:23:37 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Iнцидент]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/news/anons/11683</link>
      <description><![CDATA[Останнім часом почастішали випадки самовільного втручання в систему газопостачання.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Останнім часом почастішали випадки самовільного втручання в систему газопостачання. Лише за добу - з 2 по 3 лютого - аварійною службою ПАТ &quot;Дніпрогаз&quot; від газопостачання відключено понад 20 квартир. Причина - самовільна некомпетентна заміна газового нагрівального прибору, внаслідок чого з труби тече....вода.Між тим, якщо вода потрапить до системи газопостачання, а тим пак у такий мороз, то швидко відновити постачання газу дуже складно. Торік подібний випадок трапився на вулиці Янтарній, при цьому вода не лише потрапила до системи газопостачання, але і пошкодила газові лічильники.Цього року воду в газовій системі газовики знаходили вже п'ять разів, при цьому відключено понад 40 квартир. Торік таких випадків було 10, а найбільш &quot;врожайним&quot; був 2010 рік - тоді лише у жовтні-листопаді було зафіксовано 23 випадки і відключено понад 200 квартир.&quot;Дніпрогаз&quot; нагадує, що при заміні газових приладів слід звертатись до спеціалістів.]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Дніпропетровські ЗМІ зобов’язали піарити владу – заява опозиції]]></title>
      <pubDate>Fri, 03 Feb 2012 06:17:03 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Політика]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/news/anons/11682</link>
      <description><![CDATA[Місцеві ЗМІ отримали фінансову підтримку в обмін на висвітлення у засобах масової інформації діяльності однієї політичної сили, що перебуває при владі.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[У продовженій сьогодні черговою сесією обласної ради до 2015 року &quot;Програмі економічної підтримки районних, міських та міськрайонних газет, районного, міського, міськрайонного телерадіомовлення Дніпропетровської області&quot; місцеві ЗМІ отримали фінансову підтримку в обмін на висвітлення у засобах масової інформації діяльності однієї політичної сили, що перебуває при владі. При цьому робиться це, природно, за рахунок усіх платників податків, які формують бюджет, тобто, кожного виборця.І навіть попри те, що в Програмі вживається словосполучення &quot;права журналістів на свободу слова&quot;, є всі пдстави сумніватись у щирості владної більшості, адже мета програми визначена чітко: &quot;забезпечити широке висвітлення діяльності органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування області; забезпечити підвалини подальшої співпраці органів влади області і засобів масової інформації усіх форм власності; забезпечити організацію регулярних зустрічей керівників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з журналістами і т. п.На думку опозиційних партій, в такій редакції Програми не йдеться про жодну рівність можливостей різних політичних сил на цьогорічних парламентських виборах. Зокрема, з критичною заявою щодо прийнятої Програми виступила &quot;Батьківщина&quot;.Водночас, в опозиції не заперечують факт необхідності надання фінансової допомоги деяким ЗМІ, адже інакше вони опиняться у неабиякому складному становищі. Втім пропонують створити умови для насправді повної свободи слова і однакових можливостей доступу до цих ЗМІ усіх політичних сил - учасників виборчого процесу.&quot;Жоден бюджет жодної цивілізованої країни не фінансує ЗМІ для того, щоб вони висвітлювали діяльність однієї політичної сили, тим паче, такої, яка перебуває при владі. Оскільки нинішня влада заявляє про свій курс до євроінтеграції, то відміна цього рішення стане вагомим фактором підтвердження такого курсу&quot;, - йдеться в заяві &quot;Батьківщини&quot;.&nbsp;]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Головним мистецтвом для школярів й ветеранів буде театр]]></title>
      <pubDate>Fri, 03 Feb 2012 04:55:00 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Культура]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/news/anons/11681</link>
      <description><![CDATA[Принаймні так витікає з рішення „Про заходи щодо відвідування театрально-концертних закладів  обласного підпорядкування у 2012 році”, прийнятого під час одинадцятої сесії Дніпропетровської обласної ради шостого скликання.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Принаймні так витікає з рішення &bdquo;Про заходи щодо відвідування театрально-концертних закладів&nbsp; обласного підпорядкування у 2012 році&quot;, прийнятого під час одинадцятої сесії Дніпропетровської обласної ради шостого скликання. Згідно з рішенням, в регіоні продовжиться практика, ініційована минулого року губернатором області Олександром Вілкулом - безоплатне відвідування вистав театрально-концертних закладів обласного підпорядкування для дітей старшого шкільного віку, учнів професійно-технічних училищ, працівників бюджетної сфери області. Цього року до згаданих категорій запропоновано долучити&nbsp; ветеранів Великої Вітчизняної війни, які мешкають в області, та вихованців інтернатів.Рішенням обласної ради визначено, що кількість місць для безоплатного відвідування складатиме до 30% від загальної кількості місць у залах для глядачів. Головам районних рад та міським головам доручено організувати перевезення працівників бюджетної сфери, які мешкають у сільській місцевості та малих містах області, на запропоновані вистави (концерти).- Сьогодні Дніпропетровщина є не лише провідним індустріальним, науковим, фінансовим регіоном України, але й важливим центром культури, - зазначає голова Дніпропетровської обласної ради Євген Удод. - Цим рішенням обласна рада робить кращі надбання майстрів культури, що працюють на Дніпропетровщині, ближчими до людей, сприяє послідовному розвитку творчого життя в регіоні.Забезпечення безоплатного доступу ветеранів, дітей,&nbsp; учнівської молоді та працівників бюджетної сфери у заклади культури робить мистецтво та його кращі взірці справді народним і масовим, - переконаний голова обласної ради.]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Партія Online проти партії Offline: народ проти влади в XXI столітті]]></title>
      <pubDate>Fri, 03 Feb 2012 04:11:19 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Політика]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/articles/politics/2415</link>
      <description><![CDATA[У країні відбуваються серйозні речі, які призведуть до серйозних наслідків. Кожна дія може стати крилом метелика, змах якої перекине звичний для нас світ. Самий час шепнути вам на вушко одну істину - в Україні йде боротьба між двома партіями. І це не БЮТ та ПР... (рос.)]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Громкое закрытие EX.UA взбудоражило сетевую общественность. Словно оторванная от мамкиной цицьки она беспомощно озирается по сторонам и горестно рыдает: &laquo;Шо ж это теперь будет, по что такие муки нам аццкие, за что ироды оставили нас один на один с оффлайном&raquo;. Взрыв негодования в очередной раз заставляет задаться вопросом - способны ли жители Сети на нечто большее, чем яростное сотрясание Facebook возмущенными постами. Для этого нужно подняться над ситуацией, успокоиться, подумать. В стране происходят серьезные вещи, которые приведут к серьезным последствиям. Каждое действие может стать крылом бабочки, взмах которой опрокинет привычный для нас мир. Самое время шепнуть вам на ушко одну истину - в Украине идет борьба между двумя партиями.Моя весна была зловещим ураганом,Пронзенным кое-где сверкающим лучом;В саду разрушенном не быть плодам румяным -В нем льет осенний дождь и не смолкает гром.Душа исполнена осенних созерцаний;Лопатой, граблями я, не жалея сил,Спешу собрать земли размоченные ткани,Где воды жадные изрыли ряд могил.О новые цветы, невиданные грезы,В земле размоченной и рыхлой, как песок,Вам не дано впитать животворящий сок!Все внятней Времени смертельные угрозы:О горе! впившись в грудь, вливая в сердце мракВысасывая кровь, растет и крепнет Враг. Шарль Бодлер. &laquo;Враг&raquo;Сегодня есть две партии - Партия Offline и Партия Online. Первая партия оформлена организационно и институционально. У нее есть власть, политические партии, бандиты, аппарат насилия, огромные финансовые ресурсы. И это не только Партия регионов, но и БЮТ, &laquo;Фронт змін&raquo;, КПУ и прочие политические силы, которые живут по понятиям XX века. Украина - это государство партии offline. Эту партию представляют люди, которые застряли в эпохе транзисторов. Они предпочитают четкую иерархию и инструкции, они живут в упорядоченном мире немногочисленных истин, они предельно конкретны, особенно, если учитывать, что конкретика для них - это деньги. На перспективу они не думают и не хотят мыслить. Для них инновации и новые технологии - это ругательные слова, а инвестиции - это как быстро распилить чужие деньги. Эта партия имеет свой электорат, живущий в схожей системе координат.Ей противостоит Партия Online. Она везде и нигде. Она коммуникабельна, молода, пытлива. Ее представители динамичны и образованы, но не организованы, не структурированы, не имеют своей политической организации. Удивительно, что многие ее представители активны, самостоятельны и обладают широким кругозором, но патологически не способны действовать сообща, не умеют сформулировать свой коллективный интерес. Они отрицают опыт построения иерархических структур, искренне считая, что будущее за сетью. Они отрицают политические партии, при этом находясь в зависимости от их решений. Они находятся в иллюзии, что Партия Offline, издеваясь и притесняя их в реальности, не способна контролировать их в Сети. Это приводит к невиданным по накалу дискуссиям, бьющей через край энергии, создающей впечатление перспективы, которая вот-вот выскочит из-за горизонта и озарит ясным светом чистые и неподкупные души.Властям из партии Offline по большому счету по барабану все эти переписки в Твиттере, Фейсбуке, Вконтакте и других социальных сетях. Такая активность их даже радует.Во-первых, потому что она выталкивает онлайнеров из реальности и делает их пассивными в отношении тех вещей, которые действительности важны. В реальности.Во-вторых, на этом можно получать неплохой профит. Ринувшиеся в онлайн напоминают бежавших крепостных, которым дали земли на поселение с условием освобождения от податей. Плодитесь и размножайтесь чада, мы придем, но потом. Однажды наступает тот самый момент. Они приходят и требуют денежку, которая для них и имеет смысл жизни. Если денежку отказываются давать, то это и есть казус Ex.UA.И что же? Весь виртуальный радикализм заканчивается изъятием сервера. Дальше начинается милая сердцу кухня.....Приехали. Налили чаю. Глядим задумчиво в окно. Там минус 33. Где-то замерзают люди. Где-то падают бомбы. Где-то кипят реальные страсти. Откровение. Оказывается, хрупок и шаток воображаемый мир. Насколько он зависим от банальных вещей: еды, электричества, воды. Эти прописные истины прекрасно знает Партия Offline, но почему-то постоянно забывают в Online. Через эти истины проходят революционеры Египта, Туниса и Ливии, когда с ужасом обнаруживают, что хлеб, канализация, медикаменты не берутся из воздуха, а требуют кропотливой, системной, организованной работы.Чуда не будет и это показали все твиттер-революции на Ближнем Востоке - не все принципы онлайна применимы в оффлайне и наоборот.Отсюда вывод. Реальность такова - сегодня мы имеем оффлайн-власть и она понимает только оффлайн-язык.Онлайнеры могут быть эффективнее в своем языке и практиках, но ровно до того момента, когда им не понадобиться что-то из реального. Эту зависимость нельзя преодолеть (по крайней мере, на уровне сегодняшних технологий), а значит остается два пути:Первый, попытаться договориться с Offline-Партией. Это значит, что вы должны говорить с ней на оффлайн-языке завязанном на оффлайн-интересы. Чтобы от вас отцепились, вы должны что-то отдать значимого, причем все больше и больше, по мере того, как растут доченьки и сыновья оффлайнеров. Подрастающие паразиты требуют корма! Не уверены? Смотрите этот ролик.Второй, придется с неизбежностью столкнуться с партией оффлайнеров и победить ее. Серьезная задача! Это вам не like нажать. Это требует коллективных действий, что, в свою очередь, толкает к осознанию коллективных интересов. Если интерес не осознан и не понят, то никто не придет на твой призыв. А если никто не придет на твой призыв, ты останешься один на один с реальными бандитами. Есть о чем задуматься, не правда ли? Вот и наши коллеги так считают&nbsp; Что же тогда нам делать? Только не в формате &laquo;Эй, давай, давай мочи сайт МВД!&raquo;. Это бесперспективно, т.к. все основные решения Offline-партия принимает не в онлайне. Оттого эффект с битьем сайтов приводит к такому же результату, что и в японских корпорациях, где уставший от стрессов менеджер имеет право избить в специальной комнате резинового босса. В итоге и стресс снят, и босс остался на месте. Понимаете, к чему я веду?Суть любой власти блестяще отражена в монологе теневого отца Чикаго из сериала &laquo;Босс&raquo; (который был, кстати, на Ex.UA) с сыном, которого он учил самой важной вещи в политике: &quot;Преемственность любой ценой. Не менять ландшафты вообще или менять только его видимость. Так мы оказались там, где мы есть. И так мы здесь и останемся&quot;.Ddoss-атаки не меняют ландшафтов, они меняют только их видимость.Тогда, что можно сделать в реальности?Давайте разберемся, почему мы возмутились закрытием EX.UA. Ответим на вопрос - что означал этот ресурс для миллионов онлайнеров?Две вещи:Первая - досуг. Миллионы фильмов, игр и музыкальных файлов позволяли обеспечить неплохой досуг.Второе - доступ к знаниям. На ресурсе было множество качественных документальных фильмов, обучающих программ, софта, которые позволяли расширить кругозор, улучшить профессиональные навыки. Практически бесплатно.Заметим, что ни первое, ни, тем более, второе, государство не способно обеспечить. Скорее наоборот, государство оффлайнеров делает все, чтобы загнать онлайнеров в стойло, где он будет смотреть тупые ТВ-шоу, пахать за копейки и умирать в нищете. Интернет дает выбор, партия Oflline забирает его под тем или иным предлогом.А как же авторские права? Спросите вы? А никак. Если государство дает возможность своим гражданам зарабатывать американские зарплаты, оно, возможно, вправе требовать американские оплату за пользование интеллектуальной собственностью. Если же оно не способно этого делать, то оно не имеет права мешать гражданам, решившим развивать себя, максимально используя возможности, которые открывают современные технологии. Кстати, более ста лет назад американцы исповедовали точно такой же принцип.Адмирал Австро-венгерской империи Ярослав Окуневский в своих великолепных мемуарах &laquo;Письма с чужбины&raquo; описывает ситуацию, которую он наблюдал в китайских портах в конце XIX века. Там все было завалено дешевыми американскими пластинками и книгами, которые распространялись без соблюдения каких-либо прав интеллектуальной собственности. Британцы рвали на себе волосы, потому что цены на пиратскую и легальную продукцию отличались в разы, но они ничего не могли с этим сделать. Американское правительство было заинтересовано в том, чтобы его граждане имели максимальные возможности зарабатывать деньги и плевало оно на все права интеллектуальной собственности. Сегодня Китай точно также плюет на США, потому что понимает, что монополию можно разорвать только ПРЕОДОЛЕВАЯ сопротивление. А монополизация - причина сверхприбылей сверхбогачей от Билла Гейтса до Рината Ахметова. Это мировая проблема.Подведем краткий итог. Что показала ситуация с ликвидацией EX.UA?Первое, в данном случае, как и во многих других, государство глубоко плевало на интересы миллионов украинцев. Решили - закрыли. Быдлу - молчать.Второе, интересы внешних корпораций для него важнее интересов миллионов украинцев. При этом государство не закрывает МВД, где, как оно само признает 47% ПО пиратское.Третье, если за наездом на EX.UA стоит крупный украинский бизнес, тогда мы имеем дело с банальным переделом рынка, где милиция выступила в качестве биты. Появившаяся в медиа информация, что за атакой может стоять Коломойский имеет логику, но пока не имеет подтверждения. Вместо Коломойского может быть кто угодно, а суть не поменяется. Поскольку в этом случае, государство опять-таки показывает, что оно комитет по обслуживанию крупного капитала, а не миллионов &laquo;сетевых хомяков&raquo;.Четвертое, бешенство, в которое пришла Онлайн-партия превзошло все ожидаемые пределы. Тысячи, если не десятки, а, может, и сотни тысяч человек азартно ддосили правительственные сайты. Занятие бесмысленнное, но показательное в плане резкого роста ненависти к власти во всех ее проявлениях. Банковой в ее очень нелегком положении сейчас стоит задуматься - стоит ли бегать по облитому бензином дому и направо-налево раскидывать горящие спички. Господа, да вы камикадзе!Пятое, власти не были готовы к такой реакции. Заявление пресс-секретаря Дарки Чепак в духе &laquo;не мешайте нам работать, идите на другие площадки&raquo; показывает, что Банковая не только не была готова к такой подаче, но и вообще слабо представляет, что происходит. Слабость защиты правительственных сайтов в свою очередь ставит на повестку дня вопрос - насколько вообще устойчиво это государство. Складывается впечатление, что оно не рухнуло еще только потому, что никто просто не набрался смелости взять и ткнуть пальцем в эту гниль. Если вы любознательны, то самое время попробовать!Шестое, действия онлайнеров несистемны, неорганизованны и имеют тенденцию к затуханию. Отсутствие четкой координации не позволяет сконцентрировать гигантскую энергию в единое русло. Отсюда хаотичность движений, заявлений и т.д. Многими движет злоба и ненависть, но, не будучи облеченными в организационную форму, мотивации сделать что-либо начнут затухать. Это означает, что онлайнеры, как бы они не отрицали лидерство, нуждаются в лидерах. Вопрос кристаллизации лидеров - вопрос успеха в принципе. Так устроен человек.Седьмое, партии Offline традиционно начинают вклиниваться в тему, пытаясь поиметь какие-то имиджевые бонусы. Это будет еще одним фактором затухания активности онлайнеров в контексте темы EX.UA.Восьмое, позиция руководства компании EX.UA не ясна. Более того, оно призывает пользователей отказаться от атак на правительственные сайты. Это означает, что руководство компании ведет переговоры с властями о том, как выйти из ситуации. Мотивации руководства понятны - оно не хочет потерять бизнес, либо желает минимизировать издержки, т.е. получить существенную компенсацию за утерянный бизнес. В свою очередь, власть в этой ситуации имеет мотивацию дать заднюю, чтобы, запустив ресурс, снизить волну возмущения. Вероятность такого сценария возрастает, если за атакой стоял крупный бизнес. В этом случае, решение проблем с контрафактным материалом переносится &laquo;на потом&raquo;, сайт начинает работать, страсти улегаются, но послевкусие остается. Все это указывает, что привязка в этой ситуации к позиции компании ущербна, поскольку та не имеет политической позиции, а потому может слиться под государство в любой момент и оставить недовольных в идиотском положении.Это не означает, что не нужно протестовать в принципе. Это означает всего лишь, что протест должен иметь достижимые цели и задачи, которые позволяют мобилизировать ту огромную социальную энергию, которая сейчас аккумулировалась в массах. Все вышесказанное подводит нас к необходимости формулировки политической позиции, которая:Не будет зависеть от позиции руководства EX.UA, поскольку его интересы не политические. Должна содержать требования, которые связаны со свободами и правами. Должна содержать требования, которые вовлекают в политическую активность различные социальные группы. Причина всех провалов всех протестов в Украине - желание решить только свою проблему. Хотите решить свою проблему - объединяйтесь по интересам. В свою очередь, требования должны быть увязаны с целями - промежуточными и конечными.А цели означают наличие видения будущего, т.е. проекта.Можно ли это сделать без организации? Нет.Какая это должна быть организация? Политическая. Люди далеко идут за организацией, а не надписью в твиттере.Какие цели она должна ставить? Создание условий для максимальной самореализации членов общества, защиты их жизни, интересов и достоинства.Возможно ли это в рамках нынешней политической системы? НетКак можно достичь основных целей? Путем захвата власти. Пути захвата могут быть самыми разнообразными.Каким образом это можно сделать? Через активную мобилизацию всех заинтересованных членов общества. Есть организованная масса - есть результат. Нет организованной массы - есть Лукьяновка, побои, страдания, заплаканные глаза жен и матерей.В каком случае произойдет эта мобилизация? В случае, если люди будут видеть в ней свои интересы.А чем их интересы? Они разные, но есть общий знаменатель - сегодня все общество независимо от того в онлайне или в оффлайне находится, жаждет, мечтает, стремится к СПРАВЕДЛИВОСТИ.А что такое справедливость? Это распределение всех рисков и благ таким образом, когда каждый член общества не чувствует себя обделенным по отношению к другим его членам и социальным группам. Справедливое государство создает условия, в которых человек с большими талантами получает зеленый свет, поскольку его рост будет приносить большую пользу обществу. При этом человеку с обычными способностями гарантировано равенство прав и возможности их реализации.Заметим, это вполне соответствует природе онлайн-жителей. Интернет имеет более справедливую среду. Здесь равны и человек с ограниченными физическими возможностями, и абсолютно здоровый индивид. Каждый может проявить себя в меру своих талантов. Есть мозги и идеи - можешь реализовать многое. В Интернете интеллект, креатив и даже придурь - как на ладонях. Да, есть обратная сторона анонимность, которая часто приводит к развитию деструктивных черт человека, но все же и, в целом, Интернет дает больше возможностей, чем рисков. Он приучает выбирать, искать, созидать. Он подталкивает к кооперации, как к форме жизнедеятельности (реакция на закрытие EX.UA- тому подтверждение). Он открывает глаза в другой мир, где человек, живущий на другом континенте легко становится другом и братом. Но при всем при этом он остается всего лишь инструментом. Интернет не заменит Человека. Интернет может развить его в лучшую или в худшую сторону, но он не изменит вашу жизнь за вас. Бороться придется самостоятельно, как это делали английские краснобокие, французские буржуа, русские и украинские крестьяне. Судьба берется, а не выпрашивается.Как же ее взять? Что может заставить разные социальные группы, относящиеся к Online-партии действовать в унисон? Какие политические цели они должны ставить? Какое государство они должны получить на выходе? И нужно ли государство? Вопросы серьезные, а вы уже устали. Поговорим об этом в следующей статье.ХВИЛЯ]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[На Дніпропетровщині затримали злодюжку, що зрізав кріплення елекроопор]]></title>
      <pubDate>Fri, 03 Feb 2012 03:58:52 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Iнцидент]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/news/anons/11680</link>
      <description><![CDATA[До працівників П'ятихатського райвідділу міліції Дніпропетровської області 1 лютого надійшло повідомлення про те, що в полi поблизу села Комiсарiвка, П’ятихатського району було виявлено крадiжку крiплення для тримання тросів з дев’яти електроопор.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[До працівників П'ятихатського райвідділу міліції Дніпропетровської області 1 лютого надійшло повідомлення про те, що в полi поблизу села Комiсарiвка, П'ятихатського району було виявлено крадiжку крiплення для тримання тросів з дев'яти електроопор.В ході проведення комплексу оперативно-розшукових заходів працівниками карного розшуку було встановлено, що безробітний ранiше судимий 21-річний місцевий житель за допомогою пилки по металу, зубила та молотка частково демонтував металевi крiплення електроопор (на 7 електроопорах, якi мають П-подiбну форму та крiпляться за допомогою тросiв до грунту 4 розтяжками, вiдсутнi по однiй розтяжцi, а на 2 аналогiчних опорах - по двi розтяжки).Викраденi металевi крiплення зловмисник власноруч переносив до свого домоволодiння. В подальшому зловмисник продавав їх 42-річній місцевій мешканці, яка мала намiр використати їх для особистих потреб. Також частину викраденого жінка перепродала невiдомим, якi займаються збиранням металобрухту.Наразі, частину викраденого (4 порiзанi металевi крiплення з електроопор) вилучено. Знаряддя злочину - пилка по металу, зубило i молоток - також вилучено.За даним фактом слідчим відділом П'ятихатського райвідділу міліції було порушено кримінальну справу за ч.1 ст.194-1 Кримінального кодексу України (умисне пошкодження об'єктів електроенергетики).Відповідно до санкції статті зловмиснику загрожує штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 2 років, або обмеження волі на строк до 3 років, або позбавлення волі на той самий строк.Внаслiдок крадiжки електропостачання не припинялося. На даний час всi електроопори повнiстю вiдремонтовані, повідомив ВЗГ ГУМВС України в Дніпропетровській області.]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Вся Ступакова рать (частина 2)]]></title>
      <pubDate>Fri, 03 Feb 2012 02:51:55 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Політика]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/articles/politics/2414</link>
      <description><![CDATA[Івану Івановичу Ступаку приписують багатомільйонні статки, здобуті в часи військової кар'єри... І тепер, здається, чинному замгубернатору в Дніпропетровську тісно, — він зібрався у ВР.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Газета &quot;ЛИЦА&quot; продовжує розслідування діяльності заступника губернатора Дніпропетровщини, екс-СБУ-шника Івана Ступака, голови міської організації Партії регіонів, якого в місцевому політичному середовищі вважають сірим кардиналом молодого губернатора. Як що не першою, то вже і не другою людиною області. Це попри те, що колишні колеги з ще доволі впливової &laquo;кантори&raquo; його відверто недолюблюють.&laquo;Кукiш&raquo; ЗМIнили на АверсСпівробітництво ЖЕКів Бабушкінського району з скандально відомим ТОВ КУКЖ, яке було нав'язане Іваном Ступаком, продовжене не буде.Жеківці вважають, що це сталося, не в&nbsp;останню чергу, завдяки журналістам &laquo;Лиц&raquo;, &laquo;які розкрили корупційну складову діяльності КУКЖу.Але жеківці раділи недовго - тепер їх примушують укладати угоди на надання аварійних послуг з черговою дніпродзержинською фірмою. Цього разу це АБК &laquo;Аверс&raquo;. За інформацією наших джерел, підписувати завідомо неправочинні угоди жеківців, під страхом порушення кримінальної справи, змушує голова Бабушкінської райради Юрашко - в недалекому минулому особистий водій Івана Ступака. &laquo;Договори вже роздали, там усі ті ж зі стелі взяті суми, і &laquo;Аверс&raquo; вимагає з нас передплату за надання послуг&raquo;, - повідомляє джерело.Працівники ЖЕКів у черговий раз звертають увагу на те, що, у разі укладення цього договору, їм за рахунок платників податків доведеться утримувати подвійний штат працівників, &laquo;що є протизаконним&raquo;. Та від&nbsp;ідеї аварійної служби свого імені Іван&nbsp;Ступак відмовлятися не збирається. &laquo;Сесією міської ради було прийняте рішення про реформування ЖЕКів. Комунальні ж проблеми вирішувати треба, і я впевнений, що Аварійна служба - це хороша підтримка мешканців району на етапі реформування ЖЕКів&raquo;, - впевнений він.Прямий зв'язок між &laquo;Аверсом&raquo; і корумпованим КУКЖем встановити не вдалося, але крім того, що обидві фірми &laquo;прописані&raquo; в Дніпродзержинську, відомі випадки активної співпраці між КУКЖем і &laquo;Аверсом&raquo;. &laquo;Свого часу для проведення аварійних робіт керівництво КУКЖа наймало саме АБК &laquo;Аверс&raquo;, - повідомляє поінформоване джерело.Навіщо самому Івану Івановичу приватна аварійка, пояснювати довго не треба: на носі вибори до ВР, в яких Іван Ступак братиме участь - принаймі в розмові з кореспондентом &laquo;Лиц&raquo; він не став це заперечувати. Чиновник наголосив, що є ряд проблем, які потрібно вирішувати на державному рівні, &laquo;можливо і в Бабушкінському районі&raquo;. &laquo;Ця&nbsp;територія, дійсно, мені дуже добре знайома, по моїх справах мене тут знають жителі&raquo;, - підкреслив Ступак.Розрекламована на &laquo;бордах&raquo; аварійка, разом зі скверами і дитячими майданчиками, реконструйованими за бюджетний кошт, вочевидь, за задумом, повинні наглядно свідчити на користь провладного кандидата.Звідки з грошенята у екс-чекістаБуде не зайвим познайомити мешканців також із іншими досягненнями Івана Івановича.Почнемо з бізнесових. За час своєї військової і чиновницької діяльності Ступак став дуже багатою людиною. Нагадаємо, що вихідець з КГБ СРСР - Іван Ступак усе життя пропрацював на держслужбі (СБУ, МВС, обласна рада і тепер облдержадміністрація), і&nbsp;тому особисто не міг бути засновником комерційних структур. Зате були члени сім'ї: дружина - Лідія Петрівна Ступак, донька - Олександра Ступак і родич&nbsp;- В.І.&nbsp;Ступак. Вони-то й стали співзасновниками безлічі фірм, реальним власником яких, цілком ймовірно, являється Іван Іванович.За повідомленням різних джерел із правоохоронних органів, за В. І. Ступаком числяться ЧП &laquo;Олександра&raquo; і ТОВ &laquo;Аста&raquo;. Лідія&nbsp;Ступак - співзасновник ТОВ &laquo;Касіопея&raquo;, ТОВ &laquo;Глобал Бізнес&raquo;, ТОВ &laquo;Гловер&raquo; і ряду інших структур. Ядром же сімейної бізнес-імперії прийнято вважати ТОВ &laquo;Гриль-2&raquo;, співзасновником якого виступає донька Ступака - Олександра. ТОВ &laquo;Гриль-2&raquo; - правонаступник ТОВ &laquo;Гриль&raquo;. Адреса фірми: вул.&nbsp;Барикадна, 1 (навпроти ресторану &laquo;Репортер&raquo;). У цю структуру входить мережа підприємств громадського харчування: кафе &laquo;Кокос&raquo; (вул. Жуковского, 26, вул.&nbsp;Мечникова, 1, вул. Комсомольська), кафе &laquo;Какао&raquo; і &laquo;Кабаре&raquo; (обидва - по вул. Барикадній,&nbsp;1). Крім того, навпроти &laquo;Грилю&raquo;, що&nbsp;знаходиться на Барикадній, функціонує квітковий ринок. Земля, на якій він знаходиться, терміном на 10 років оформлена в оренду на&nbsp;ТОВ&nbsp;&laquo;Гриль-2&raquo;) - з 2006 по&nbsp;2016&nbsp;рік.Дружина Ступака також є співзасновником ТОВ &laquo;Ганг&raquo; (вул. Молодогвар&shy;дійська,&nbsp;6д), що виробляє тротуарну плитку, черепицю і стінні блоки, ТОВ &laquo;Продексим&raquo;, ТОВ&nbsp;&laquo;Біогранула&raquo;, ТОВ &laquo;Уно моменто&raquo;, ТОВ&nbsp;&laquo;Оздоровчий центр &laquo;Купіль&raquo;.З ТОВ &laquo;Ганг&raquo;, до речі, пов`язана одна цікава &laquo;бізнес-історія&raquo;. Так, в 2006 році ряд підрядних організацій міста, що займаються благоустроєм, відмовилися використати продукцію ТОВ &laquo;Ганг&raquo;, посилаючись на&nbsp;її&nbsp;низьку якість. У результаті &laquo;невідомими особами&raquo; було ініційовано перевірку УБОЗ щодо дотримання тендерних процедур по реконструкції Набережої. На два тижні була паралізована робота, і генпід&shy;рядника фактично змусили підписати договір з ТОВ&nbsp;&laquo;Ганг&raquo;. Наскільки нам відомо, більше у &laquo;Гангу&raquo; не виникало проблем з постачанням своєї продукції на об'єкти, що&nbsp;реконструюються містом......Не можна обійти увагою і банк &laquo;ФСБ&raquo;, акціонером якого в 2009 році особисто являвся Іван Ступак. &laquo;Фінансовий союз банк&raquo; свого часу потрапив під&nbsp;приціл СБУ &laquo;у зв'язку з фінансовими махінаціями&raquo;. Повідомлялося, що за результатами оперативної перевірки банку &laquo;ФСБ&raquo;, накладений арешт на грошові кошти на суму 35 мільйонів гривень, які є частиною незаконної операції по протиправному поверненню фіктивного ПДВ і що пройшли перед цим через &laquo;Промінвестбанк&raquo;. Спільна перевірка проводилася силами СБУ і&nbsp;Госфінмоніторингу під особистим контролем екс-голови &laquo;служби&raquo; Валентина Наливайченка. У контексті цього скандалу ім'я Ступака, як акціонера, особисто назвав екс-голова СБУ. Хоча, задля справедливості, відзначимо, що згодом справа зам'ялася.Підзабуті Закон і ЧестьУ згаданому вище багатофункціональному закладі ТОВ &laquo;Гриль-2&raquo;, на розі проспекту Карла Маркса і вулиці Барикадної, яке зв'язують з ім'ям пана Ступака, функціонує престижне казіно. Як стало відомо, серед засновників цього закладу випливає ім'я доньки заступника губернатора. За тією ж адресою, що і казино - Барикадна, 1 - зареєстрована нині підзабута громадська організація &laquo;Закон і честь&raquo; - політичне дітище Івана Івановича.Що цікаво, першого разу, як нагадують оглядачі, ця організація засвітилася в&nbsp;якості борців з поширенням ігрових закладів! Саме так. Майже чотири роки тому Іван Ступак піблічно виступив з різкою критикою широкого поширення ігорних закладів. &laquo;Ми не збираємося нав'язувати свою думку. Але, якщо біда прийде у ваш будинок, і&nbsp;хтось з родичів, уражений ігроманією, почне виносити з будинку цінні речі і гроші, зупинити гравця буде дуже складно&raquo;, - віщав Іван Іванович. А після цього невдовзі відкрилося, так би мовити, сімейне казино.Ще одним з перших кроків діяльно&shy;сті &laquo;Закону і Честі&raquo; була організація благоустрою Севастопольського парку. Як раніше повідомлялося в ЗМІ, частина робіт з&nbsp;благоустрою території сплачена за рахунок бюджету Жовтневого району Дніпропетровська. Тобто рекламу &laquo;Закону і честі&raquo; та&nbsp;особисто пана Ступака сплатили платники податків цього району. В той момент така практика, тоді ще заступника голови обласної ради дивувала, але зараз все стає на свої місця. І тепер можна вже сміло стверджувати - в Дніпропетровську успішно прижилася схема, згідно якої виборці фінансують виборчу кампанію батьків області чи міста і навіть не здогадуються про це!...Втім, навіть оприлюднена інформація являється лише видимою частиною айсберга - крім того, по інформації джерел із правоохоронних органів, інша -більша частина бізнес-імперії Ступака - оформлена на довірених осіб. Про це, а також про інші менш відомі захоплення Івана Івановича, ми повідомимо в наступному матеріалі.Також читайте першу частину статті &quot;Вся Ступакова рать&quot;Готуючи чергову частину розслі&shy;дування, ми неодноразово, всіми доступними засобами, робили спроби зв'язатися з Іваном Ступаком та його пресс-службою, щоб отримати коментар щодо бізнес-діяльності Івана Івановича.&nbsp; Більше того, для зручності Івана Ступака ми скинули йому на&nbsp;електронну адресу чернетку статті,&nbsp; але поки що зворотньої реакції ми не дочекалися. &laquo;Лица&raquo; готові оприлюднити коментар заступника губернатора Дніпропетровщини або&nbsp;уповноважених ним людей. Якщо вони будуть...]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Удод збільшує площі заповідників й заказників Дніпропетровщини]]></title>
      <pubDate>Fri, 03 Feb 2012 02:43:25 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/news/anons/11679</link>
      <description><![CDATA[В ході одинадцятої сесії обласної ради шостого скликання сесії депутати прийняли рішення про створення на Дніпропетровщині низки ландшафтних заказників місцевого значення.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[&nbsp;В ході одинадцятої сесії обласної ради шостого скликання сесії депутати прийняли рішення про створення на Дніпропетровщині низки ландшафтних заказників місцевого значення. - Створюючи такі заказники, - зауважив голова обласної ради Євген Удод, - ми не тільки зберігаємо унікальний природний потенціал нашого регіону, а й закладаємо основу для збільшення площ лісів у нашому індустріальному регіоні. Регіональна програма формування та розвитку національної екологічної мережі Дніпропетровської області на 2006-2015 роки - &nbsp;це одна з важливих обласних програм екологічного захисту Придніпров'я, що впроваджуються під особистим контролем губернатора області Олександра Вілкула. Минулого року у рамках цієї &nbsp;програми в області було створено 17 ландшафтних заказників, - сказав Євген Удод. Нині їхня кількість збільшується ще на сім заказників загальною площею понад 6,3 тис.га. Відповідно площа заповідного фонду області складатиме понад 75 тис.га. Зокрема, на території Юр'ївського району буде створено ландшафтні заказники &bdquo;Голубівський&quot; (загальною площею 120,66 га); &bdquo;Варламівський&quot; (загальною площею 801,34 га); &bdquo;Урочище Приорільське&quot; (загальною площею 945,46 га); &bdquo;Івано-Межиріцький&quot; (загальною площею 66,9 га).У Новомосковському районі буде створено ландшафтні заказники місцевого значення &bdquo;Витоки річки Губинихи&quot; (загальною площею 117,0 га), та &bdquo;Мар'янівсько-Кулебівський&quot; (загальною площею 1456,0 га).Крім того, депутати обласної ради вирішили створити на території Новомосковського району регіональний ландшафтний парк місцевого значення &bdquo;Самарські плавні&quot; площею 2800,7 га з подальшим його розширенням за рахунок території Дніпропетровського району до загальної площі 6174 га.У запроектованих заказниках, - зауважив Євген Удод, - зустрічаються види, занесені до Червоної книги Міжнародного союзу охорони природи, Червоної книги України та &nbsp;Червоного списку Дніпропетровської області. ]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[В місті з гнилою владою щодня рве труби]]></title>
      <pubDate>Fri, 03 Feb 2012 01:45:19 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/news/anons/11678</link>
      <description><![CDATA[Зношеність комунікацій міських систем водо та тепло забезпечення, до якої традиційно немає діла “головному асенізатору” Дніпропетровська Івану Куліченку цього року особливо дається взнаки.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Зношеність комунікацій міських систем водо та тепло забезпечення, до якої традиційно немає діла &quot;головному асенізатору&quot; Дніпропетровська Івану Куліченку цього року особливо дається взнаки. Після провалля тільки-но розбудованого проспекту Правди та утворення майже кілометрового льодового схилу на Чичеріна-Пушкіна прийшла черга іншої міської магістралі.В ніч з 2 та 3 лютого на одній з ділянок теплових мереж поблизу вулиці Образцова стався прорив, який зробив проїжджу частину майже непроїжджою. Оскільки стічні колектори на одній з головних вулиць Лівобережжя не чистилися за правління Куліченка, мабуть, жодного разу, окріп з прогнилих труб не тільки розмив фундаменти будинків та торговельних павільонів, а ще й укрив майже кілометр дорожнього покриття потужним шаром льоду.На разі Калинова від Янтарної до майже середини (поштове відділення №87) нагадує &quot;дорогу життя&quot; у осадженому Ленінграді: в обох напрямках транспорт рухається в рівчаках кольорового замерзлого на сніг потенційного вмісту батарей.На 11 годину ранку сніг з проїжджої частини майже зібрали спеціалізованою технікою. Витік ліквідовано.]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[«Ангел-хранитель» – місту і світу]]></title>
      <pubDate>Fri, 03 Feb 2012 00:57:45 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/articles/sosiety/2413</link>
      <description><![CDATA[23 грудня 2011 року, напередодні новорічних і різдвяних свят в Білій залі Дніпропетровського історичного музею урочисто відкрилася унікальна виставка «Образ Хреста». Її родзинкою, незважаючи на офіційність назви, стали предмети із приватних колекції нашого регіону. Виставка завершує цикл заходів, присвячених дослідженням змін в натільних хрестах від сивої давнини аж до сучасності. Але спочатку трошки історії.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[23 грудня 2011 року, напередодні новорічних і різдвяних свят в Білій залі Дніпропетровського історичного музею урочисто відкрилася унікальна виставка &laquo;Образ Хреста&raquo;. Її родзинкою, незважаючи на офіційність назви, стали предмети із приватних колекції нашого регіону. Виставка завершує цикл заходів, присвячених дослідженням змін в натільних хрестах від сивої давнини аж до сучасності. Але спочатку трошки історії. Думки про подібну виставку народилася у керівництва мережі православних крамниць &laquo;Ангел-хранитель&raquo;: &laquo;Ідея організації такого заходу з'явилась, коли до Дніпропетровська привезли частику Животворящого Хреста Господнього, ця подія надихнула&nbsp; нас розповісти, показати людям всю глибину головного православного символу. Ми знайшли професіоналів своєї справи - Віктора Олексійовича Векленка, Юрія Анатолійовича Федорова і таким чином з'явилася наша перша виставка православних хрестів&raquo;.В грудні 2010 року, напередодні дня святого Миколая, було зроблено першу спробу показати нашим городянам історію розвитку натільного хреста впродовж майже 1500 років - від візантійських часів до сьогодення. Експонати надали Віктор Векленко, науковий співробітник Інституту суспільних досліджень, археолог, історик і колекціонер, о. Микола (Несправа) і мережа православних крамниць &laquo;Ангел-хранитель&raquo;. Більшість представлених робіт - незрівнянні роботи сучасного знаного російського майстра-ювеліра Юрія Федорова і предмети із зібрання Віктора Векленка.Зрозуміло, що це була перша спроба поєднати давнє і сучасне. Виставку відкривали її організатори - директор Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького Надія Купустіна, директор мережі православних крамниць &laquo;Ангель-хранитель&raquo; Олексій Шашура, настоятель храму ікони Божої Матері &laquo;Іверська&raquo; та науковий співробітник Інституту суспільних досліджень Віктор Векленко. Надзвичайність подібного заходу для нашого міста можна уявити завдяки гостям. Безсумнівно, серед перших слід назвати незрівняного майстра Юрія Федорова, а також єпископа Новомосковського і вікарія Дніпропетровської єпархії Євлогія.Рідкісним гостем Дніпропетровська був&nbsp; знаний російський фахівець Олександр Островський, доктор історичних наук і провідний науковий співробітник Російського етнографічного музею (Санкт-Петербург).Важливість представлених експонатів, передусім, - у повному представленні всього комплексу робіт російського православного ювеліра. Натільні хрести і мощевики, складні і пасхальні яйця. Ну, і найголовніше, - сам Юрій Федоров. Людина, яка живе творінням, яка перебуває в постійному пошуку першоджерел. Майстер очищує давні зразки від вікових нашарувань і подає поціновувачу сяючими світлом Віри.Виставка виявилася резонансною для культурного світу України. І вже навесні 2011 р. Київський міжнародний контрактовий ярмарок запросив учасників дніпропетровської виставки показати її в Києві, в межах міжнародного форуму &laquo;Ювелір Експо 2011&raquo;.Були представлені роботи Юрія Федорова. Також - близько 700 натільних хрестів із зібрання Віктора Векленка. Старовинні і давні натільні хрести перегукувалися простотою і досконалістю з витворами російського майстра.Виставка не може бути без родзинок. Крім гармонії стародавнього і сучасного, в межах виставки здійснили круглий стіл-презентацію першої в Україні узагальнюючої книги про натільні хрести з Самарі-Богородицької фортеці. Спеціально заради цього з Москви приїхала найкращий фахівець з ставрографії (науки про натільні хрести) пострадянського простору - завідувач сектором декоративно-прикладного мистецтва Центрального музею давньоруської культури і мистецтва ім. Андрія Рубльова&nbsp; Світлана Гнутова.Зрозуміло, що не обійшлось без чималої кількості відвідувачів. За повідомленням організаторів форуму, відвідувачів було понад 23 тисячі осіб, багато хто з яких прийшов і до виставки &laquo;Образ Хреста&raquo;. Науковці і монахи, пересічні громадяни і знані ювеліри ...Склалося так, що київська виставка вимагала продовження. Бо через надані виставкові площі виявилося неможливим показати все розмаїття краси витворів старовинних християнських майстрів. Тому, на прохання організаторів &laquo;Ювелір Експо&raquo;, в листопаді 2011 р. виставку &laquo;Образ Хреста&raquo; в Києві було відновлено. Цього разу, крім православних натільних хрестів з греко-католицького села та суворо-витончених робіт Юрія Федорова, глядачам показали унікальні комплекси візантійської і києворуської доби - натільні іконки і хрести, мощевики і змійовики, багато чого іншого.Виставка подовжила створення концепту, запропонованого &laquo;Ангелом-хранителем&raquo; - від давнини до сучасності. Цікавинкою були особисті авторські зустрічі Юрія Анатолійовича і Віктора Олексійовича з відвідувачами. Щодня, впродовж кількох годин, численні відвідувачі задавали питання: про давні зразки і сучасність, про канонічність виробів і народні звичаї ...Достатньо важко сказати, скільки людей прийшли побачити &laquo;Образ Хреста&raquo;. Їх було багато. Фахівці також не оминули авторські зустрічі православного майстра і дніпропетровського дослідника. Коли директор Національного музею історичних коштовностей України Людмила Строкова оглянула експозицію, то її першими словами після тривалої паузи були &laquo;Так, виставка вдалася...&raquo;Після набутого досвіду організатори виставки &laquo;Образ хреста&raquo; вирішили, що Дніпропетровськ має побачити всю красу витворів давніх майстрів у порівнянні з досконалістю федорівських робіт. Оскільки проект започатковувався в нашому місті, то й виставка має стати справжньою перлиною не тільки в ювелірному сенсі, але й у плані українських правдавніх традицій та етнічної історії нашої країни.На прохання організаторів, низка дніпропетровських поціновувачів старовини надали для експонування свої надбання. Серед найважливіших - зібрання братів Євгена і Володимира Бінкевичів, котрі впродовж понад 30 років збирали києворуські старожитності на берегах Ігренського півострова. Володимир Васильович для цього випадку знайшов серед своїх колекцій речі, які ніколи ніхто з сторонніх не бачив - стулку давньоруського мощевика-енколпіона та кам'яний хрестик.Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького надав для виставки свою найкращу, - Білу, - залу. Дніпропетровські колекціонери дали витвори візантійського і києворуського християнського мистецтва, роботи майстрів Московської Русі і старовірських майстерень XIX століття. На відкриття прийшли знані дніпропетровські краєзнавці Валентин Старостін, Володимир Бінкевич і Вадим Камеко, відомий дослідник козаччини Олег Репан, співробітники Дніпропетровського обласного центру охорони історико-культурних цінностей і Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І.Яворницького, представники шкіл і ВНЗ, численні небайдужі до історичного минулого дніпропетровці. І, як це стало в Дніпропетровську доброю традицією, - жодного представника влади, як світської, так і духовної.Головна принада дніпропетровської виставки - зібрання натільних хрестів Віктора Векленка. Понад 1000 хрестиків з Дніпропетровщини і Полтавщини, Харківщини і Київщини, Житомирщини і Чернігівщини ... Переважна більшість областей України представлена цим зібранням. Серед експонатів - запорозькі натільні хрести і тільники києворуської доби, дукачі XVIII-XIX століть, українські жіночі барочні хрести і російські хрестики XVII ст. Дніпропетровський дослідник пропонує владі створити перший на пострадянському просторі музей Хреста, до якого він готовий передати більшість своїх колекцій...Все це розмаїття органічно сплітається в гармонійну картину з неперевершеними шедеврами Юрія Федорова, з роботами сучасних українських, грецьких та єрусалимських майстрів.Виставку високо оцінили дніпропетровці, які приходили і родинами, і учнівськими колективами. Зокрема, Дніпропетровський обласний ліцей-інтернат фізико-математичного профілю організував екскурсії для значної частини своїх учнів.І найнесподіваніша новина. Віктор Векленко пропонує створити в Дніпропетровську історико-етнографічний музей, до якого готовий передати більшість своїх колекцій. Але, зрозуміло, місцева влада не готова до такого кроку без наполегливої &laquo;рекомендації&raquo; згори: типові вислови чиновників - &laquo;грошей немає... приміщень немає ... шукайте інвесторів ... створюйте приватну експозицію ...&raquo;.Як би то не було, але 31 січня виставка &laquo;Образ хреста&raquo; востаннє зустріла своїх відвідувачів. В такому обсязі дніпропетровці її вже не побачать ніколи.За матеріалами сайтівhttp://www.guardian-angel.com.ua/show_news_382.htmlhttp://orthodoxy.org.ua/content/pravoslavnaya-vystavka-obraz-kresta-bez-kresta-net-poznaniya-khrista-37861http://www.jewellerexpo.kiev.ua/ru/novosti/obraz-kresta-populyarno-o-sakralnom.htmlhttp://dp.kp.ua/daily/231211/317192/http://5.ua/newsline/182/0/86478&nbsp;]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Возити трупи в Кривому Розі по тисячі гривень буде дорогий новачок]]></title>
      <pubDate>Fri, 03 Feb 2012 00:46:41 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Економіка]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/news/anons/11676</link>
      <description><![CDATA[Управління благоустрою та житлової політики Криворізького міськвиконкому Дніпропетровської області 26 січня за результатами тендеру уклало угоду з ТОВ «Ісход» на послуги з перевезення трупів до Криворізького відділення обласного бюро судово-медичної експертизи в 2012 році. Вартість угоди склала 1,88 млн грн.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Управління благоустрою та житлової політики Криворізького міськвиконкому Дніпропетровської області 26 січня за результатами тендеру уклало угоду з ТОВ &laquo;Ісход&raquo; на послуги з перевезення трупів до Криворізького відділення обласного бюро судово-медичної експертизи в 2012 році. Вартість угоди склала 1,88 млн грн. Про це повідомляється в &laquo;Віснику державних закупівель&raquo;.Технічним завданням з конкурсною документації передбачено перевозку до моргу 1640 тіл одиноких громадян, осіб без певного місця проживання, осіб, від поховання яких відмовилися рідні, знайдених, невпізнаних трупів, у разі відсутності родичів або осіб чи установ, які можуть взяти на себе доставку тіл.Середня вартість перевезення одного трупу складе близько 1150 грн.В тендері брали участь чотири компанії. Підприємець Денис Калиниченко запропонував за послуги 1,19 млн грн., або в 1,6 рази дешевше від майбутнього переможця. Однак його пропозиція була відхилена через відсутність реєстру виконання аналогічних договорів, довідок про відсутність заборгованості за кредитами, справи про банкрутство, тощо. Разом з тим ТОВ &laquo;Ісход&raquo; було засновано незадовго до тендеру.НАШІ ГРОШІ]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Бити тривогу!]]></title>
      <pubDate>Thu, 02 Feb 2012 23:29:54 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/articles/sosiety/2412</link>
      <description><![CDATA[Одночасна заміна керівництва п’яти київських музеїв та призначення директором Києво-Печерського заповідника молодої дівчини, яка, вручаючи премію ім. Олеся Гончара називала його «відомим поетом», привернуло увагу громадськості на обговорення в Міністерстві руйнування культури так званої технології ТЄС, або, як її ще називають, системи монетизації.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Одночасна заміна керівництва п'яти київських музеїв та призначення директором Києво-Печерського заповідника молодої дівчини, яка, вручаючи премію ім. Олеся Гончара називала його &laquo;відомим поетом&raquo;, (Бідний Спіноза! Він вважав, що неуцтво не є аргументом!) привернуло увагу громадськості (поки що музейної та навколо-музейної) на обговорення в Міністерстві руйнування культури так званої технології ТЄС, або, як її ще називають, системи монетизації. &nbsp; Про її суть ... надамо слово її творцям.&laquo;И все-таки, какова конечная цель оценки музейных ценностей?- Украина потеряла примерно тысячу экспонатов...- Оценка поможет избежать краж?- Проблема более глобальна, чем, чтоб не украли... Вы прекрасно понимаете, существует золотой запас в стране...- Речь идет об обеспечении стоимости национальной валюты?- Совершенно верно, всего-навсего. (&laquo;Всього-навсього!&raquo; - К.К.)- Музейные ценности не ликвидные, это же не товар. Как они могут обеспечивать стоимость национальной валюты?- Это не товар. Золото тоже не товар...- Золотовалютные резервы как раз товар, и Нацбанк, в частности, выходит с этим товаром на торги......-&nbsp; Мы имеем на сегодняшний день гораздо &nbsp;больше активов, чем они используются, и никто не знает, как выйти из кризиса. Хотя, проведя всего-навсего оценку мы подымаем статус национальной валюты... (підкреслено мою -К.К.)&nbsp;То есть мы закрепляем, что у нас вот этого есть на такие-то деньги... Если мы не собираемся его реализовывать, о какой ликвидности мы говорим? То есть его музейная ценность составляет вот такую стоимость, цифровое выражение в долларах, гривне. Вопрос больше к финансистам, а никак ни к музейным сотрудникам: как правильно рассмотреть актив который есть в стране, но которым никто не пользуется?- Но ведь в таком контексте его использовать в принципе невозможно?- Ну почему не возможно? Если в стране вводится закон о том что, утрированно, мы отвечаем каким-то музеем. Он &laquo;весит&raquo; 100 млрд. Взяли [кредит] 50 млрд. Проели, пропили, прогуляли... Этот музей не имеет права перемещаться за пределы государства. вам существенно, кто будет хозяин в музее - зарубежный или внутренний - если это остается навсегда в стране и не имеет права перемещения в любую другую точку музейного шара?.. (підкреслено мою -К.К.)&nbsp; Зачем тогда открывать такую возможность даже теоретически?- Государство не может дать нормальную пенсию людям...- А что изменится?- Возможность государства включить станок и дать денег.&raquo;Сказано, як на мене, ясно. Особливо для людини, яка трохи вище заявила, що музейні працівники &laquo;нічого не роблять&raquo;...І, до речі, береться оцінювати українські культурні цінності, не володіючи українською мовою, та й російська в нього ... гм... Культура так і пре.Вочевидь, має рацію Юрій Костенко, який порівняв &laquo;технологію&raquo; з розпродажем більшовиками творів Ермітажу (УНП готує звернення до Генпрокуратури), праві&nbsp; колеги-музейщики, що вважають :&laquo;Суть цієї системи полягає в тому, що музейні скарби розглядаються як матеріальні активи, інтегровані в економічний обіг держави, на кшталт золотовалютних резервів. За задумом розробників, при нагоді музейні речі можуть виступати заставою по кредитам, змінювати власника тощо.І хоча лобісти цієї новації стверджують, що не планують торгувати речами з державних музеїв, вони не можуть пояснити, навіщо тоді взагалі розглядати Музейний фонд як активи ?!&raquo;&nbsp; Для тих, хто повірив, начебто музейні цінності при приватизації не будуть вивезені з України, пояснюю - якщо якийсь закордонний інвестор стане господарем музею (варто нагадати, що держави на такі оборудки не підуть, бо вони суперечать документам ЮНЕСКО, тобто йдеться лише про приватні фірми не самих цивілізованих країн) та&nbsp; призначить своє керівництво, то все інше - справа техніки. Я не буду багато писати про те, що партія брехіонів вже вкрала все можливе, зараз вирішує завдання -&nbsp; як би ще покращити СВОЄ життя вже сьогодні, і реалізувати гасло - &laquo;Почую кожного, хто підкаже де що погано лежить&raquo;. Я не буду довго розповідати, що бандюковичам наша історія - як серпом по гландах... Я гадаю, що всі все розуміють...]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Податкова забирає ліцензії у торгівців тютюном та алкоголем]]></title>
      <pubDate>Thu, 02 Feb 2012 07:04:48 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Iнцидент]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/news/anons/11675</link>
      <description><![CDATA[Права на продаж позбаляються порушники]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[У 2011 році за продаж неповнолітнім алкоголю та тютюну анульовано 670 ліцензій. Про це повідомляють у ДПА. При цьому, порівняно із попереднім роком, кількість анульованих ліцензій збільшилася на 310. Серед порушників навіть великі супермаркети, які також&nbsp;втратили ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. За даними ДПА, у списку порушників і два великі супермаркети Дніпропетровська. Щоправда, назви їх податківці не розголошують.Фахівці податкової відзначають, що продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім є однією з найбільш&nbsp;поширених підстав для анулювання ліцензій. Втратити ліцензію можна також за продаж алкогольних та тютюнових виробів у невизначених для цього місцях, несплату чергового платежу за ліцензію протягом 30 днів від моменту її призупинення, а також за заявою суб'єкта господарювання. Наразі&nbsp;в області діє 11212 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, з них 5604 ліцензії - на алкогольні напої та 5608 ліцензій - на тютюнові вироби. ]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA["Дніпро" і "Локомотив" зацікавились 28-річним румуном]]></title>
      <pubDate>Thu, 02 Feb 2012 06:35:24 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Спорт]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/news/anons/11674</link>
      <description><![CDATA[Вартість 28-річного гравця оцінюється в мільйон євро.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Атакувальний півзахисник &quot;Клужа&quot; Адріан Крістя може продовжити кар'єру в Україні - футболіста хоче купити &quot;Дніпро&quot;.Про це повідомляє terrikon.com. із посилаггям на&nbsp;realitatea.net.Вартість 28-річного гравця оцінюється в мільйон євро. Нагадаємо, півтора роки тому Крісті називали однією з трансферних цілей київського &quot;Динамо&quot;.Водночас, зацікавленість у Крісті висловлює також і московський &laquo;Локомотив&raquo;.]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Епідемії кору на Дніпропетровщині немає]]></title>
      <pubDate>Thu, 02 Feb 2012 06:16:50 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/news/anons/11673</link>
      <description><![CDATA[Лікарі радять в будь-яких випадках підозри на хворобу звертатись до сімейного лікаря]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Епідемії кору на Дніпрпоетровщині немає, заспокоюють фахівці.В Дніпропетровській області станом на 2 лютого лабораторно підтверджено лише три випадки захворювання на кір у дорослих (мешканці м. Кривий Ріг).&nbsp;Про це заявила завідуюча епідеміологічним відділом Дніпропетровської СЕС Людмила Гриценко. Вона підкреслила, що ці випадки не свідчать про наближення епідемії в нашій області.Спеціалісти запевняють, що Дніпропетровська область достатньо забезпечена комбінованою вакциною проти кору. Цих запасів повністю вистачає для планової вакцинації дітей до 18 років (щеплення відбувається за державний кошт). Лікарі радять в будь-яких випадках підозри на хворобу звертатись до сімейного лікаря. І пам'ятати, що мимптоми кору схожі на звичайне ГРВІ: слабкість, головний біль, зниження апетиту, зниження артеріального тиску та ін. Характерною ознакою кору є висип.]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Кривий Ріг вимагає повернути EX.UA]]></title>
      <pubDate>Thu, 02 Feb 2012 05:29:26 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/news/anons/11672</link>
      <description><![CDATA["Сьогодні в нас забрали EX.UA - завтра заберуть клавіатуру, щоб ми мовчали!!! "]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Сьогодні о 16 годині криворізькі активісти мають намір пікетувати міське управління внутрішніх справ (Карла Маркса 71)/ Як повідомляється на сторінці організаторів в соціальній мережі вконтакті, у такий спосіб Інтернет-користувачі хочуть донести до УМВС думку народу.Пікетувальників просять мати при собі &nbsp;документ що засвідчує особу (учнівський, студентський, паспорт, посвідченя водія), шарф, бандану - щоб прикрити лице від морозу та відеокамер, &nbsp;термос із чаєм, плакат, банер чи розтяжку в підтримку екс.юа, багато хорошого настрою та терпіння (система швидко не здається),&nbsp; а також камери і фотоапарати (щоб фіксувати можливі неправомірні дії працівників МВС).Водночас, стало відомо, що слідство відкликало вимогу про блокування домену EX.UA, згідно з яким 31 січня реєстратор Imena.ua припинив обслуговування домену, через що файлообмінний ресурс став недоступним. Про це розповів керуючий партнер юридичної фірми &quot;Юскутум&quot; Артем Афян, який представляє інтереси EX.UA. Він також додав, що справа була порушена за фактом розміщення на порталі п'ятьма невстановленими особами контрафактної продукції компанії Adobe. Суму збитку позивач оцінив у 180 тис. грн. &quot;Слідство розібралося, що факт розміщення на порталі неліцензійних продуктів не може стати причиною для блокування домену, тому вимога була відкликана.Тепер домен знову може бути включений, проте сервери порталу все ще у міліції. Їх вилучення ніяк не сприяє встановленню особистостей п'яти осіб, які розмістили контрафактний контент. Більше того, після блокування домену встановити особи порушників стало неможливо&quot;, - розповів Афян. Сервери були вилучені під приводом того, що на них можуть бути копії розміщених порушниками продуктів Adobe.]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Водій, який збив скутериста, засуджений до 4 років позбавлення волі]]></title>
      <pubDate>Thu, 02 Feb 2012 04:30:22 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Iнцидент]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/news/anons/11671</link>
      <description><![CDATA[Провину свою чоловік визнав]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[24-річний водій, який 2 серпня минулого року біля Синельникового&nbsp;виїхав на зустрічну смугу&nbsp;та на смерть збив 41-річного скутериста, рішення суду позбавлений волі терміном на 4 роки.Водію автомобіля було обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. 23 серпня йому було пред'явлено обвинувачення за ч.2 ст. 286 Кримінального кодексу України (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами). Вину у скоєнні злочину обвинувачений визнав повністю.Розглянувши справу Павлоградський міський суд виніс вирок у якому водій автомобіля визнавався винним у скоєнні злочину, та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки.&nbsp;]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[В Москві з безхатьків роблять депутатів Держдуми]]></title>
      <pubDate>Thu, 02 Feb 2012 03:39:56 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/news/anons/11670</link>
      <description><![CDATA[До Дніпропетровська завітали московські тренери, які обіцяють навчити всіх охочих виступати перед аудиторією.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[До Дніпропетровська завітали московські тренери, які обіцяють навчити всіх охочих виступати перед аудиторією. Про свої досягнення вони розповіли в ІА &quot;Мост-Днепр&quot;.За словами тренера Університета риторики та ораторського мистецтва Руслана Хаджинова, серед випускників їх тренінгів є навіть безхатьки, які згодом стали депутатами Державної думи.У такий спосіб іноземні гості хочуть довести, що зробити публічну людину можна абсолютно з кожного.Зрештою, навряд чи тренерам-ораторам вдасться чимось здивувати українців. Натомість ми можемо здивувати гостей, адже у нас депутатами стають люди і без власного помешкання, і без освіти і навіть без ораторських навичок!&nbsp;]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Облрада затвердить схему розвитку у чотирьох томах]]></title>
      <pubDate>Thu, 02 Feb 2012 03:15:04 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/news/anons/11669</link>
      <description><![CDATA[Чотиритомна Схема планування території області з'явитсья в регіоні вперше за 35 років]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Голова Дніпропетровської ОДА Олександр Вілкул пообіцяв, що вже у березні Дніпропетровщина вперше за останні 35 років отримає Схему планування території області. З 1976 року така Схема в регіоні відсутня, що, на думку керівництва, неабияк стримує соціально-економічний розвиток області.Над проектом схеми планування території області, що складається з чотирьох томів та налічує понад 600 сторінок і 14 аркушів графічних зображень, працювали з 2010 року. В грудні минулого року документ пройшов державну експертизу і вже у березні проект Схеми планування територій Дніпропетровської області буде винесено на розгляд сесії обласної ради.Том І включає в себе прогноз та визначення пріоритетних напрямків розвитку господарського комплексу адміністративних одиниць області, демографічний прогноз, трудові ресурси, пропозиції з розвитку функціонально-планувальних елементів території області, сучасне та проектне використання земель. Том ІІ - природно-ресурсний потенціал території області, стан та охорону навколишнього середовища, транспорт, інженерну підготовку та захист території, гідротехнічні заходи, інженерну інфраструктура (водопостачання, водовідведення, енергопостачання), основні техніко-економічні показники.Том ІІІ - заходи з охорони об'єктів культурної спадщини.Том ІV - пропозиції з реалізації рішень Схеми планування території області.В ОДА переконані, що затвердження цього документу дасть можливість підвищити ефективність планування територій, прийняття програм розвитку області, районів та населених пунктів, програм господарського, соціального та культурного розвитку шляхом&nbsp; розроблення містобудівної документації місцевого рівня, схем планування та генеральних планів населених пунктів.Минулого року завдання розробити подібні&nbsp;Схеми планування територій отримали і керівники районів області.]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Пенсіонер забив безхатню подругу до смерти]]></title>
      <pubDate>Thu, 02 Feb 2012 02:57:22 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Iнцидент]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/news/anons/11668</link>
      <description><![CDATA[Трагедія у Дніпродзержинську]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[В перший день лютого до Заводського райвідділу міліції Дніпродзержинська&nbsp; надiйшло&nbsp; повідомлення від 55-річного пенсіонера про те, що в його оселі раптово померла знайома.Слідчі, які виїхалин а місце події, встановили, що 60-річна жінка без визначеного місця проживання &nbsp;напередодні ввечері попросилась переночувати у чоловіка. Втім, між ним та безхатньою зав&quot;язалась сварка, під час якої &quot;гостинний&quot; хазяїн побив жінку палицею, а потім ліг відпочивати.На ранок виявилось, що жінка померла, про що він сам і повідомив. За цим фактом слідчим відділом вирiшується питання про порушення кримінальної справи за ч.2&nbsp; ст.121&nbsp; КК України &laquo;Умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого&raquo;.]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[На Дніпропетровщині нові прокурори]]></title>
      <pubDate>Thu, 02 Feb 2012 02:15:21 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/news/anons/11667</link>
      <description><![CDATA[Про зміни повідомили в прес-службі відомства.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[У прокуратурі Дніпропетровщини нові призначеня. Про зміни повідомили в прес-службі відомства.Так, 31 січня 2012 року наказом Генерального прокурора України на посаду прокурора Криничанського району Дніпропетровської області призначено радника юстиції Кравченко Вадима Анатолійовича, який в органах прокуратури працює з 2000 року. Остання займана ним посада - Дніпропетровський прокурор з нагляду за додержанням законів про виконанні судових рішень у кримінальних справах.Того ж дня на посаду Дніпропетровського транспортного прокурора призначено Рижих Андрія Анатолійовича. Андрій Анатолійович старший радник юстиції, в органах прокуратури працює з 2001 року. До цього займав посаду начальника відділу захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень управління представництва, захисту інтересів громадян та держави в суді.&nbsp;]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Дніпропетровщина - суїцидний лідер]]></title>
      <pubDate>Thu, 02 Feb 2012 01:18:08 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/news/anons/11666</link>
      <description><![CDATA[Про що мовчать в ОДА]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Втіху від лідерства в наповнюванні державної скарбниці, розмірі зарплати та обсягів інвестицій, яким так пишаються керманичі Дніпропетровщини, дещо затьмарює інформація від Державної служби статистики - наш регіон є одним з лідерів по кількості вчинених самогубств. Про цю статистику мовчать в ОДА і в облраді, воліючи акцентувати увагу ЗМІ лише на досягненнях та перемогах.А область, між тим, вимирає - добровільно і примусово. За даними фахівців Держстату, Дніпропетровщина&nbsp;наразі посідає друге місце за кількістю самогубств, скоєних її мешканцями в минулому році. Звели рахунки з життям торік 712 осіб, а загалом в Україні - 8277.Безсумнівним лідером у цій сумній статистиці є Донеччина - там з власної волі попрощались із життям 927 осіб, а трійку лідерів доповнює Одещина з 535 самогубствами.До десятки регіонів з найбільшою кількістю суїцидів увійшли також Луганська, запорізька, Полтавська, Вінницька, Тернопільська, чернігівська області, а також АР Крим та Київщина.]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Студенти ПТУ теж йдуть на канікули через морози]]></title>
      <pubDate>Wed, 01 Feb 2012 08:56:54 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/news/anons/11665</link>
      <description><![CDATA[У зв'язку з сильним зниженням температури повітря призупинено навчання у 99 професійно-технічних навчальних закладах України.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[У зв'язку з сильним зниженням температури повітря призупинено навчання у 99 професійно-технічних навчальних закладах України. Про це повідомляє прес-служба Міністерства освіти.Найбільше ПТНЗ призупинили роботу у м. Києві, Чернігівській, Харківській та Донецькій областях.Зокрема, за оперативними даними Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України станом на 1 лютого тимчасово призупинено навчально-виховний процес в Професійно-технічному училищі №74 Василькiвського району. На вимушені канікули пішли понад 300 учнів.&nbsp;]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Регіонали все активніше готуються до виборів]]></title>
      <pubDate>Wed, 01 Feb 2012 08:45:30 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Політика]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/news/anons/11664</link>
      <description><![CDATA[В районах Дніпропетровська депутатський корпус виведений зі стану зимової сплячки: керівництво в особі голів райвиконкомів спускає рознарядки щодо готовності до парламентських виборів. Про це Дніпрограду стало відомо від одного з депутатів Жовтневої районної ради.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[В районах Дніпропетровська депутатський корпус виведений зі стану зимової сплячки: керівництво в особі голів райвиконкомів спускає рознарядки щодо готовності до парламентських виборів. Про це Дніпрограду стало відомо від одного з депутатів Жовтневої районної ради. За словами народного обранця, голова виконкому, посилаючись на керівництво Партії регіонів у місті та області, видало кожному з депутатів-регіоналів рознарядку: надати списки п'яти перевірених надійних людей, аби їх можна було подавати від різних партій та кандидатів, та скласти графік зустрічей з колективами підприємств і організацій району потенційного кандидата. Прізвище кандидата при цьому не називалося. Втім, вже за два-три тижні &quot;потенційний кандидат&quot; має отримати на стіл попередній графік, у якому будуть зазначені підприємства, дата та час зустрічі й потенційна кількість сим патиків.За неперевіреною інформацією, подібні заходи відбуваються у всіх районних радах Дніпропетровська. Таким чином правляча партія, що має представництво у радах усіх рівнів у місті не менше двох третин депутатського корпусу, використовує адміністративний ресурс.Враховуючи залякування і шантаж, яким піддаються працівники бюджетних установ області, зокрема, директори шкіл, очікується, що восени 2012 року буде зовсім не важливо, хто і як проголосує на виборах - їх переможці будуть відомі заздалегідь.]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Я сам!]]></title>
      <pubDate>Wed, 01 Feb 2012 00:53:53 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Політика]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/articles/politics/2411</link>
      <description><![CDATA[Країна стала болотом тому, що ті, хто взявся її будувати, вважають за норму робити це брудними методами.

Я можу й далі розвивати свою маленьку й дуже потрібну справу. Але це означає, що вони продовжуватимуть свою велику й брудну, яка врешті загубить усе.

Я маю, що втрачати. Тому кажу їм: "Досить, я сам!"]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Багато років я займаюся важливою справою. Важливою не тільки для мене особисто, але й для суспільства. Зрештою, кожна маленька особиста справа, зроблена чесно, професійно й із душею - є частиною загального блага. Маю певні досягнення в цій справі, багато чому навчився, дечому вже навчив інших.У своєму житті зустрічав різних людей - тих, які хочуть і вміють працювати, а також тих, які постійно тікають від роботи та відповідальності. Других намагаюся уникати, з першими - підтримувати контакти.Тому з абсолютною певністю можу твердити: у країні безліч професійних і порядних людей.Усі ми хочемо далі розвивати свої справи, далі вдосконалюватися, змінювати себе й довколишній світ на краще. Довгий час ми вірили, що й усіх інших спонукають ті ж самі мотиви. Особливо тих, котрі голосно заявляють про &quot;турботу за суспільне благо&quot;. Тобто політиків.Ми продовжували якісно робити свою маленьку справу, даючи карт-бланш політикам у їх значно важливіших ділах.Ми прощали політикам перші важкі помилки, давали час навчитися діяти правильно. Ми підтримували тих політиків, які, виявляючи недоліки, прорахунки чи умисні зловживання своїх попередників - заявляли про власну рішучість і здатність змінити ситуацію.Ми ризикували заради них своїми маленькими справами, виходили на майдани, демонструючи підтримку й знову даючи їм можливість проявити себе. І знову прощали перші помилки, давали час навчитися...Але нічого не змінювалося.Влада та опозиція стали для політиків лише ролями, які вони більш-менш вдало грають. Вони утворили замкнуту систему, не здатну розвиватися. Постав симбіоз відірваних від суспільства політиків, які періодично звертаються до нього лише для отримання можливості продовжити їхнє існування.Таку можливість надають вибори.Під час виборів представники нібито різних політичних сил нібито протистоять один одному, нібито відстоюючи якісь ідеї.Для забезпечення їхньої монополії на владу серед нас вдало поширюються думка про політику як брудну справу. &quot;Займайтеся своїми маленькими чесними справами, а політику залишите нам, це болото не для вас, ми можемо взяти цей тягар на себе. Ми не дуже гарно виглядаємо, що ж поробиш? Це - брудна робота. Але ж ви завжди можете обрати менше зло&quot;.Країна стала болотом тому, що ті, хто взявся її будувати, вважають за норму робити це брудними методами.Я можу й далі розвивати свою маленьку й дуже потрібну справу. Але це означає, що вони продовжуватимуть свою велику й брудну, яка врешті загубить усе.Я маю, що втрачати. Тому кажу їм: &quot;Досить, я сам!&quot;Я сам можу змінити цю країну. Я сам можу будувати її.Таких, як я - сотні тисяч. Людей, які зробили себе, зробили свою справу, зроблять свою країну.Ми об'єднаємося в Самоврядну Альтернативну Мережу, яка помножить силу кожного.Самоврядну тому, що не потребуємо нічиїх вказівок, здатні самостійно визначити цілі й методи їх досягнення.Альтернативну тому, що ситуацію в країні не здатні змінити ні влада, ні опозиція - потрібно вийти за межі цієї замкнутої системи й створити їй реальну альтернативу.Мережу тому, що нам не потрібні вожді та ієрархії, ми вміємо працювати як партнери.Ми не займаємося політикою - ми будуємо державу.УП]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Юрій Винничук: Ми вагітні вождем, якого потім зрадимо]]></title>
      <pubDate>Tue, 31 Jan 2012 04:56:39 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Культура]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/articles/culture/2410</link>
      <description><![CDATA[Спочатку народ іде за Наливайком, а потім на вимогу шляхти його й видає. І це постійно повторюється.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Юрій Винничук - поет, письменник, перекладач, упорядник. За гори інформації в голові Юрія Винничука колись назвали&nbsp;&quot;чемоданом&quot;. Одна з &quot;фірмових&quot; ознак львівського письменника - вміння створити вдалу містифікацію та не менш вдало її розвінчати. Можливо, саме тому Винничуку вдаються путівники в стилі &quot;все, чого не знали та боялися запитати&quot;.Протягом останніх тижнів Юрій Винничук став справжнім news-maker. В центрі уваги опиниився його вірш &quot;Убий під*раса&quot;. Текст назвали порнографічним. І до письменника додому навіть навідалася міліція.&quot;Українська правда. Життя&quot; скористалася нагодою розпитати про останні події. Заразом вдалося поговорити про ананаса, КДБ і балалаєчників. Плюс ексклюзив - прем'єра перекладу скандального вірша &quot;Убий під*раса&quot; англійською мовою.Про порнографію- Чому знову актуалізувалася тема боротьби за суспільну мораль?- Як відомо актуалізували її директор неіснуючого інституту Володимир Бондаренко і Леонід Грач, який навіть не в стані правильно озвучити моє прізвище. Зате договорився уже до того, що таких письменників, як я, слід взагалі забороняти.Ця солодка парочка займається такою діяльністю давно. І я думаю, що хтось їх надихає. Проблема, очевидно ж, не у моралі, а в цензурі, яку хочуть прикрити мораллю.Зараз великі проблеми має багатотиражна газета &quot;Експрес&quot; і додаток до неї місячник &quot;Post-Поступ&quot;, який я редагую. Тут уже йде фронтальна атака, підключені суди, податкова, прокуратура, чекати можна чого завгодно.Влада Львівщини - це своєрідний штрафбат, на кожного з очільників відкрито цілу гірлянду кримінальних справ. Такими людьми можна керувати, як завгодно. У них є чітке завдання: привести в парламент 8 мажоритарників, інакше ті кримінальні справи відновлять.На перепоні до цього тихого щастя стоять &quot;Експрес&quot; і &quot;Post-Поступ&quot;, які критикують владу і будуть систематично грати усіх провладних кандидатів у депутати. Тому ми ще не раз будемо свідками затикання рота.У Стамбулі&nbsp;- А що це за суди? Позови за &quot;образу честі та гідності&quot;?- Ні, це робиться хитріше. Йдеться про господарські суди, внаслідок яких може бути паралізований друк газети &quot;Експрес&quot; і всіх її додатків.А наскільки усе підленько виглядає, свідчить той факт, що нашого шефа Ігоря Починка уже тричі намагалися &quot;полюбовно&quot; схилити до мирової і до тісної співпраці. Найтиражніша україномовна газета - це страшна зброя, це таке шило в задниці, з яким далеко не зайдеш.- Ви маєте досвід обшуків і допитів КДБ. Чи можна порівнювати тодішні умови цензури та нинішні? - Ні, звичайно.- Чому?- Тому, що зараз можна зазнавати цензури чи переслідування, але й можна голосно протестувати. У 1970-80-тих роках це вже було небезпечно.Ми знаємо імена, може, двох десятків дисидентів, які відбули тюремний термін, але їх було багато більше.Якби я сів у свої 22 роки, коли у мене був обшук, за мною ніхто б і голосу не подав, бо я на ту пору був автором лише кількох опублікованих віршів. Тому мої батьки й рятували мене, як могли.Мама їздила аж у Москву, де в КГБ працював її однокурсник. Завершилося це офіційним попередженням.Але вже у наш час, після перших демократичних виборів, тато, дивлячись засідання Верховної Ради, сказав мамі: &quot;Знаєш, може, ми даремно рятували Юрка від тюрми. Ну, відсидів би він два роки, а зараз депутатом був би!&quot; Чисто така галицька філософія.Зрештою, у мене в родині багато хто відсидів і заслання відбув за участь в УПА. Мені в КГБ так і казали: &quot;Що? Йдеш по стопах діда?&quot;Ну, а тепер мене звинуватили у порнографії, педофілії та некрофілії водночас. Якось про кров маленьких дівчаток, яку я п'ю щоранку, Грач не довідався.- Історія &quot;Винничук і порнографія&quot; мені видається показовою. За вас ніхто з письменників публічно не заступився. Чим пояснити такий брак солідарності?- Ви дещо перебільшуєте. Усі мої друзі-письменники мені дзвонили і пропонували допомогу, поширювали інформацію, запитували, що для мене можна корисного зробити. Так що я не нарікаю. Тим більше, що нічого ще страшного не трапилося.Міліція ввічливо попрохала у мене пояснення, я написав. До прокуратури ще не викликали.У пресі та в Інтернеті з'явилося чимало публікацій за підписами відомих письменників. Дзвонила по кілька разів Марія Матіос, на постійному зв'язку були Юрій Андрухович, Андрій Любка, велику активність розгорнув Андрій Бондар.Дуже багато видань, телефонуючи до мене по коментарі, посилалися саме на його звістки у фейсбуку. А далі уже пішла снігова лавина. Олесь Доній дзвонив кілька разів, передавав вітання від Луценка, запитував чи потрібна допомога.А як тут оминути яскраву акцію братів Капранових, які згуртували цілу аудиторію скандувати мого вірша? Чеська перекладачка Ріта Кіндлерова написала про скандал у чеській пресі. Шотландська письменниця Софі Кук зробила зі мною інтерв'ю і переклала відомого вірша англійською.&nbsp;- Письменники взагалі повинні бути солідарні та триматися купи? В яких ситуаціях це доречно?- Я не думаю, що письменники коли-небудь зможуть триматися купи.В НСПУ половина графоманів, якась частина взагалі непритомних типів, купа сіреньких мишок і псевдокласиків. Там якщо 10% справжніх письменників - то це добре. Я себе якось не уявляю у цій компанії. Там є кілька осіб, яким я симпатизую.В АУПі їх значно більше, тому я з ними. Але для мене значно важливіше просто товаришувати з кимсь.Я радий, що на Новий рік чи на Свято винограду під час львівського Форуму збиралося у мене дуже класне товариство: Андрухович, Бойченко, Бондар, Жадан, Іздрик...До цього кістяка приєднувалися й інші письменники, наші дружини, журналістки і т. д. І ми собі розмовляємо про все на світі і регочемо, і я отримую якийсь неймовірний заряд ...Цього року ми з дружиною поїхали на Новий рік у Чернівці до Олександра Бойченка, дорогою у Франківську підсів Андрухович з дружиною і ми вже у потязі почали проводжати старий рік...Це, знаєте, такі маленькі радощі, які скрашують життя. Здавалося б: п'ять годин туди, цілу ніч гульбан, вранці п'ять годин назад - муки. Але як казав мій дід, повертаючись із лазні: якщо вставити мені п'юрко в дупу - я полечу. Отакий у мене був настрій наступного дня.- Навіщо ви вступили до Асоціації українських письменників? Наскільки я розумію, зараз це угруповання не є активним і життєздатним.- Я ніколи не був членом НСПУ. А коли запросили в АУП, я ж не думав, що це буде щось таке ефемерне.Але жодного посвідчення не маю, і коли міліціонери попросили посвідчення письменника, я розвів руками: у мене навіть нема посвідчення, що я не верблюд.На Заході це взагалі маразм. Хто там має письменницьке посвідчення? Та й саме членство для мене мало важить, але коли я побачив, які люди об'єдналися довкола АУПу, то радо погодився і собі вступити. Там же ж усі ті, кого найбільше читають.- Ані Спілка письменників України, ані Асоціація письменників Україні не виступили на вашу підтримку. Та і ПЕН-клуб 25 січня виступив з листом від імені всього 2 осіб - Андрія Куркова та Миколи Рябчука. Подібне мовчання спостерігали і в історії з Олесем Ульяненком, і з Марією Матіос. Чому так сталося?- Такі, як я, Андрухович, Жадан, Бондар, Дереш, для НСПУ не письменники. На шпальтах &quot;Літературної України&quot; нас обзивають лайливими словами і кленуть за постмодернізм.Якийсь Яровий, рупор московського патріархату, навіть договорився до того, що постмодерністи пишуть таке, що не заслуговують навіть на розстріл. А поет Степан Сапеляк, якого дисиденти упіймали на тому, що він багато чого зі своєї &quot;героїчної&quot; біографії вигадав, навіть заявив про існування якоїсь &quot;винничуківської шпани&quot;. Шкода, що при цьому не оголосив весь список тієї шпани.Я думав, що ці нагінки через Яворівського, з якого я не раз лаха дер, а бачу, що й теперішнє керівництво дотримується такої ж тактики. Голова Спілки навіть заявив, що готовий співпрацювати з владою.А тут мій вірш! Звісно, що вони вирішили не рипатися і в &quot;ЛУ&quot; про мене навіть не згадали. І це в той час, як чимало газет лояльних до влади, писали про наїзд Грача.Президент АУП Тарас Федюк мені дзвонив і цікавився, чи щось треба робити.Щодо ПЕН-клубу, то я собі туманно уявляю, аби президент Українського Католицького Університету підписувався на захист автора вірша про цього, як його... ну, скажімо, про ананаса... До того ж вірша агресивного і позбавленого християнської етики.Тому це все зроблено правильно, і я їм дуже вдячний. З Мирославом Мариновичем я розмовляв, давно його знаю і дуже шаную.З дружиною в Празі&nbsp;- Щойно згадала, що Василя Шкляра в березні 2011 року коментували всі, хто міг. Тема вдячна трапилася чи що, як по-вашому?- Звичайно, усі хапаються за сенсацію. Тому і я мав &quot;Смольний&quot; кілька днів - давав інтерв'ю, коментарі, бігав на прямі ефіри і т. д. Було таке враження, що я отримав Нобелівську премію. Телефон не вмовкав, щойно скінчив одну розмову, як вибивало: &quot;пропущено 5-6-8 дзвінків&quot;.Але в моєму випадку лише широкий розголос міг допомогти. Марія Матіос, як загартована у боях валькірія, постійно мене надихала і закликала не мовчати, бити в усі дзвони. Але в ті дзвони били і без мене.Про політику- До речі, ще один приклад суспільного мовчання: Юрій Луценко і Юлія Тимошенко сидять у тюрмі. Масових демонстрацій за їхнє звільнення нема. Людям байдуже?- Це наша українська традиція. Спочатку народ іде за Наливайком, а потім на вимогу шляхти його й видає. І це постійно повторюється.Ми вагітні вождем, якого потім зрадимо. Ми постійно скиглимо за Мойсеєм, який нас кудись виведе. Мойсея нема, але ми свої 20 років блукання у пустелі відбули. Залишається ще 20 - і ми нарешті станемо повноцінною нацією. Шкода, що я на той час уже буду старим пердуном, якщо доживу.Інтелектуали своє слово сказали на підтримку Луценка і Тимошенко. І я в тому числі і не раз. З Юрком я давно знайомий і мені він дуже симпатичний, він уміє вести за собою маси, він розумний, начитаний, на відміну від безлічі чиновників. Він типовий вождь. На жаль інших рівноцінних вождів у нас нема. І тому його посадили.Мене вразило, коли ми з ним їздили по Південній Україні напередодні парламентських виборів у 2007 році. Він уже не був міністром, але коли він ішов на сцену для виступу, міліціонери йому віддавали честь.З Юлею я не знайомий, але голосував за неї, бо однозначно, що за її президентства такого роздерибарювання України не було б. Очевидно, були б і зловживання, і корупція, бо як же без неї, але тоді принаймні було б до кого апелювати: до Луценка, Донія, Кириленка, Гриценка, Парубія, Ар'єва, Курпіля, Гримчака... А тут до кого? До Калєснічєнка чи до Богословської?- Раз уже заговорили про Луценка, то не можу не запитати про вашу участь у партії &quot;Народна самооборона&quot;. Як продовжилася ця історія?- Я ніколи у жодній партії не був, але на останніх виборах до місцевих рад я балотувався від Народної самооборони у своїх Винниках до Львівської міської ради. Звичайно, що пролетів.Але це пояснюється тим, що мене тягли різні мої знайомі то туди, то сюди, і я, щоб відмазатися, вибрав непрохідну НС. Луценко мені відразу пояснив розклад, що ми пролетимо, як фанера, але я й не особливо рипався. Я не мав жодної зустрічі з виборцями, тільки й того, що діти роздали флаєри.- Як ви ставитеся до політичної активності письменників? Літературу та політику взагалі можна поєднати?- У нормальній країні цього поєднати ніколи не можна. Але у нас країна ненормальна. Як зрештою, і всі інші посткомуністичні країни. Тому до влади не раз приходили письменники, а у Словенії народ навіть вимагав, щоб письменники очолили банки. На щастя, цього не сталося.Політична активність письменників може виражатися у їхній публіцистичній діяльності. Але таких унікумів зовсім небагато. Щодо письменників-депутатів, то очевидно, що якась порція в парламенті могла б бути, аби просувати якісь гуманітарні ідеї.Однак життя показує, що письменники, потрапивши до парламенту займаються у першу чергу своїм добробутом.От ви бачили де-небудь зібрання творів письменника, який не був депутатом? Я ні. А зібрання творів Павличка, Драча, Яворівського, Танюка - будь ласка. І як мені після цього слухати плач Павличка по убієнній українській книзі, коли я бачу його восьмитомник? Або 16-тий том шістдесятитомника Танюка?І це при тому, що ані Ліна Костенко, ані Валерій Шевчук, якого я вважаю письменником номер один в нашій літературі, таких багатотомників не мають.А що таке &quot;Просвіта&quot; під орудою поета Павла Мовчана? Ми бачимо якийсь сенс у її існуванні? А до чого довів Спілку письменників невтомний Яворівський? Новий голова навіть не збирається ініціювати розслідування його злочинної діяльності. Можливо, просто перебрав віжки і править кіньми далі у тому ж напрямку.Про Україну- До речі про радянську спадщину. Чи змінилися\як змінилися люди в Україні за 20 років незалежності?- Безперечно, що змінилися, і щороку ці зміни усе виразніші. Досить лише поглянути на карту, яка демонструє нам, як відбувалися ті чи інші вибори. Кордон демократично налаштованих українців увесь час суне на Схід і Південь. Спочатку це була тільки Західна Україна, частково Поділля і Київ, а зараз цей кордон зупинився на колишніх межах Речі Посполитої.Тобто де коротший був контакт з нашими старшими братами, там більша національна свідомість, збереглася мова, традиції і релігія. З Донбасу люблять волати, що вони нас годують. Але я б порадив їм у першу чергу самим себе нагодувати, бо рівень життя на Західній Україні і на Східній - це небо і земля.Ми зараз стали свідками порожняка про економічне диво, яким за словами Януковича стала Донеччина. Щоб пересвідчитися, яке це диво, досить переглянути фільм &quot;Шахта №8&quot;, який нагадав мені романи Чарльза Діккенса. Минуло 200 років, а, виявляється, є ще така країна у Європі, де діти продовжують важко гарувати, ризикуючи життям.Малі міста Донбасу - це депресивні селища з безліччю безробітного та ще й подекуди спитого населення. Ситуація уже настільки розпачлива, що влада навіть не намагається свій рідний Донбас рятувати, а відразу відправляє у реанімацію як безнадійно хворого. Віце-прем'єр-міністр Віктор Тихонов повідомив, що визнання шахтарських селищ депресивними територіями (!!!) дозволить вирішити існуючі соціально-економічні і екологічні проблеми.Алєксандр Єфремов, який так гарно погосподарював на Луганщині, що ледь не уся область опинилася за межею бідності, заявив: &quot;После закрытия шахт только в Луганской области, стали депрессивными более 70 городов, сел и поселков...&quot;В Інтернеті можна знайти ще й інші цікаві картини &quot;економічного дива&quot;. Особливо вражають чарівні околиці Єнакієва і Макєєвки. Страшні дерев'яні халабуди вкриті замшілим шифером, з яких стирчать саморобні телеантени на патиках, облуплені хрущовки з палісадниками, на яких росте капуста. Розбиті, випотрошені авта, покинуті серед міста. Окремі райони виглядають так, наче там щойно закінчилась війна.Я дивуюся цим людям. Чому вони не протестують? То ж їхня влада!&nbsp;Сни. Фото Ольги Станчак- Зараз є тенденція у відповідь на певні кроки влади влаштовувати жартівливі флешмоби. Чи є цей сміховий метод ефективним? Може, варто проводити справжні мітинги?- Гадаю, будь-який спротив має сенс. Молодь любить флешмоби, старші люди звикли до мітингів.27 січня у день народження Захера-Мазоха у Львові відбувся флешмоб на мою підтримку. Я зачитав з трибуни улюблені вірші комуніста Грача, а молодь з червоними пов'язками зображала сцени з Камасутри.Незважаючи на мороз, люди зібралися і непогано розважилися. Під кінець з кнайпи викотили великого торта і вгостили глінтвейном. Сміх - це потужна зброя. У цьому я переконався на своєму прикладі.- Чимало акцій направлені проти Дмитра Табачника. Олег Скрипка вважає цю постать &quot;боксерською грушею&quot;. А що думаєте ви?- Те, що він править за своєрідний громовідвід, куди спрямовується наша негативна реакція, відомо. Але я не вважаю, що слід вимагати його звільнення. Це нічого не змінить.Табачник усе своє свинство робить відкрито і нахабно. А посадять якого-небудь типа на зразок міністра культури, який робить те саме, але тихою сапою - і що? Легше стане? Ця влада монолітна, і вибивання якогось одного камінчика з її фундаменту не принесе полегшення.- Я подумала про сміхові акції протесту та згадала поширену думку, що українці взагалі доволі мало усміхаються, особливо - один одному. Згодні?- Тут не все однозначно. Що далі на Захід України, то люди відкритіші, приязніші, не такі насуплені. Про це, зрештою, згадують усі гості Львова.Але загалом, звичайно, ми не такі усміхнені, як західні європейці чи американці. Усе це спадок СССР, коли людина людині була вовком.Коли я вперше побував в Америці, то дуже дивувався, що там кожна касирка тобі усміхнеться, запитає, як справи. А їхав я ровером уздовж приватних будиночків, то мені махали руками незнайомі люди, щось гукали. Галичина такою була до війни.- Чи є на світі якась країна, яку Україна могла би взяти собі за приклад у своєму розвитку?- Мені подобаються Польща, Чехія, Хорватія, я люблю там бувати і тихо їм заздрю. При чому у всьому. Які класні фільми і серіали знімають чехи і поляки! Я дивлюся їх в оригіналі і просто балдію. Я щоразу звідти привожу торби книг і таким чином відгороджую себе від московської експансії.Про майбутнє- Ви б могли емігрувати? Є якась країна, де мріяли б жити?- Волів би не емігрувати. Хіба би мусив. Письменник Олесь Бережний, почувши про мої турбації, запропонував мені неабияку криївку - пожити у нього. А живе він зараз у Південно-Африканській республіці!Я своєму малому (7 років) кажу: &quot;Нас запросили в гості в Африку&quot;. А він: &quot;Сьогодні?&quot; - і вже, бачу, очка загорілися.Лесик із хлібиною, яку&nbsp;спік Юрій Винничук&nbsp;- Часто трапляється думка, що всі проблеми - через брак якогось спільного для всіх українців об'єднавчого міфу. Якби ви могли такий міф створити - то яким би він був?- Такий міф створять без мене через 20 років. Коли відійдуть усі ті, що формували свій світогляд при колоніалізмі. Отоді стане можлива якась спільна національна ідеологія, єдина помісна церква без московських попів, національний гонор...Про який міф можна говорити, коли наша нація уже стільки років не спроможна народити вождя? Що під час московсько-української війни 1918-20 років, а що від часу незалежності.Президентами стають якісь випадкові люди: то інструктор компартії, то росіянин за паспортом, то бухгалтер-невдаха, а то взагалі якийсь гібрид білорусо-польско-російського походження. Та що йому і його синам якась Україна?Міфи можна творити, якщо мати потужну кіноіндустрію. Але в країні, де поклоняються лише спорту і московській попсі, кіна ніколи не буде.- Ви довго вивчаєте спадок письменників &quot;Розстріляного Відродження&quot;. Мене це завжди дивувало з огляду на загальну життєрадісність ваших текстів. Ви відчуваєте якийсь душевний резонанс із митцями того покоління?- Я справді чимало років поклав на те, щоб укласти антологію 322-ох українських поетів, які загинули на війнах та внаслідок репресій. Вийшло два товстих томи. Держава на &quot;Розіп'яту Музу&quot; не дала ні копійки.Це була марудна робота, я перегорнув безліч старих часописів, але я знав, що цього крім мене більше ніхто не буде робити. Чому? Бо для такої роботи потрібне фінансування, людина, порпаючись у бібліотеках та архівах, мусить за щось жити.А в мене з цим проблем нема. Я заробляю своєю творчістю цілком достатньо, щоб присвятити себе ще й антологіям. Я просто відчував такий обов'язок - воскресити ці імена з забуття, бо ж більшість авторів, які туди увійшли, невідомі були навіть фахівцям.Якби я мав змогу, то видав би ще чимало книг з творами забутих нині письменників. В архівах залишається ще стільки скарбів! Але такі видання прибутку не приносять, а меценати воліють вкладати в спорт, забуваючи, що вічним є мистецтво, а не спорт. З епохи античності ми не згадаємо жодного спортсмена, а от письменників та філософів - так.- Ви би прийняли державну нагороду, наприклад, Шевченківську премію? - Ні. На це є дві причини.Перша: тиснути руку проффесорові не маю жодного бажання.Друга: сума у 200 тисяч грн. така принизлива, що я почекаю, коли вона зросте до мільйона при іншому президентові. Я розумію, що для когось це великі гроші, але не для мене.У&nbsp;Великдень&nbsp;- Якби завтра ви стали міністром культури, то які кроки з поширення українського культурного продукту зробили б?- Я став би міністром культури лише за умови, що ті, хто мене висунув на цю посаду, погодяться забезпечити потужне фінансування кіноіндустрії, книговидання, літературних часописів, виділення стипендій для зарубіжних перекладачів і т. д.А без цього... Стати ще одним Драчем або Ступкою? Чи ще гірше - Білозір?Тепер там якийсь балалаєчник, а міг бути і взагалі сантехнік. І я не дивуюсь, що він тепер обсадив музеї такими самими, як він, спецами. У нас уже гінеколог очолює нацбезпеку.- Що буде з Україною через 20 років? Дайте уявний песимістичний і оптимістичний сценарій.- Все буде так, як заповів Павло Чубинський у нашому гімні: &quot;Згинуть наші воріженьки&quot;. Я в це щиро вірю. Песимістичного сценарію не бачу.Про вічне- Ви відчуваєте себе вільною людиною?- Я почував себе вільною людиною навіть за комуністів.Я не працював на державній роботі, за винятком чотирьох місяців науковцем в архіві. Я не мусив писати на догоду партії творів, за які мені тепер було б соромно, як багатьом іншим письменникам. Я волів узагалі не друкуватися.Тому я і зараз себе поводжу розкуто, бо мене нема за що вхопити. А інші митці, які побували у владі, усі ж по вуха у кримінальних справах.От вони й танцюють під дудку, як Ступка. Міг за фінансові розтрати сісти, але не сів - влада приголубила, викупила з рабства: служи. А синочок? Мені просто гидко було дивитися на нього у ролі п'яного упівця та ще й з бутлем мутного самогону.Я з дитинства був знайомий з татовими друзями, з якими вони разом були у партизанах, і знаю, що там навіть на великі свята алкоголю могло не бути. Дуже рідко однією пляшкою причащався великий загін. А тут - цілий бутель! Але я знаю одне: за все людина мусить розплатитися. І за паплюження своїх героїв теж.- Навіщо існує література?- Для мене - це спосіб мого існування. Я в ній живу і не знаю життя цікавішого і захопливішого.УП]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Іван Ступак: «Ми працюємо для людей»]]></title>
      <pubDate>Tue, 31 Jan 2012 02:27:36 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Політика]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/articles/politics/2409</link>
      <description><![CDATA[Замгубернатора відповів лише на питання, які були надіслані по електронній пошті, виявившись неготовим зустрітись з журналістами «Лиц».]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Ідея записати інтерв'ю з заступником губернатора Дніпропетровщини Іваном Івановичем Ступаком виникла в той момент, коли у журналістів &laquo;Лиц&raquo; з'явилося багато інформації про створення &laquo;безкоштовної аварійної служби&raquo; в Бабушкінському районі. Аварійка, як виявилось, являється підрозділом скандальної дніпродзержинської фірми КУКЖ, власником якої є людина з подвійним громадянством - України і США - Володимир Дубинський, проти якого в США порушено кримінальну справу. А на бігбордах в Бабушкінському районі наголошується, що &laquo;аварійна служба створена за підтримки Івана Ступака&raquo;. Ще ми поставили заступнику губернатора ряд питань щодо піару, який здійснюють регіонали в тому ж таки Бабушкінському районі...Втім, замгубернатора відповів лише на питання, які ми надіслали по електронній пошті, виявившись неготовим зустрітись з журналістами &laquo;Лиц&raquo;.Відповіді, які надійшли по пошті, нам здалися пропагандистськими - в дусі: так, дійсно, майданчики побудовані за бюджетні кошти, але &laquo;треба правильно робити акценти..., бо будівництво дитячих майданчиків - пріоритет для нашої політичної сили&raquo; і т.п. Або ж у випадку з конкретним питанням по отриманих сім'єю Ступаків земельних ділянок, Іван Іванович чомусь надав список питань, які розглядалися на сесії......Раніше Іван Ступак критикував мене за те, що ми пишемо лише про недоліки влади. Тому, перше питання - про досягнення. - Розкажіть про Ваші успіхи на посаді заступника губернатора, і взагалі - про досягнення нинішньої обласної влади.- За останній рік обласна влада досягла значних успіхів у вирішенні масштабних завдань соціально-економічного розвитку регіону.Дорожньою картою Дніпропетровщини у проведенні модернізації та суспільно-еко&shy;номічних змін в області є Програма реформ нашого Президента, а також Комплексна стратегія розвитку Дніпропетровщини.Завдяки вжитим заходам, у 2011 році обсяги промислового виробництва в області зросли майже на 6% у порівнянні з 2010 роком. Реалізовано промислової продукції на суму понад 192 млрд грн. За цим показником Дніпропетровщина посідає 2-е місце серед областей України.Обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку області за 2010-2011 роки зріс більше як на $1 млрд. Кожен шостий долар іноземних інвестицій вкладено в наш регіон! За цим показником Дніпропетровщина є беззаперечним лідером в Україні!Фінансовим результатом господарського комплексу області став прибуток у сумі понад 26 млрд грн.Заборгованість із виплати заробітної плати зменшилась на 8,1 млн грн., або на 35,0%, і станом на 1.12.2011 р. склала 15,1 млн грн. Загалом, з початку 2010 р. заборгованість зменшена на 74 млн. Це яскравий приклад захисту прав простих людей.Пріоритетним питанням в роботі обл&shy;держадміністрації залишається питання запобігання та протидії корупції. Так, для забезпечення відкритості і прозоро&shy;сті діяльності влади щодо попередження проявів корупції серед держслужбовців, на веб-сайтах оприлюднюються прийняті розпорядження голів райдержадмініст&shy;ра&shy;цій та рішення місцевих рад. Для повідомлення про корупційні діяння та своєчасного вжиття заходів, у кожній райдержадміністрації та міській раді функціонують телефони довіри, усього їх - 53. В облдержадміністрації щотижня проводяться прямі телефонні лінії на тему &laquo;Суспільство проти корупції&raquo;.З метою доступності, прозорості роботи органів влади на Дніпропетровщині, широко запроваджуються електронні сервіси з надання дозвільних і адміністративних послуг як підприємцям, так і пересічним громадянам. В облдержадміністрації функціонує інформаційно-ресурсний центр &laquo;Відкрита влада&raquo;. В області створено 36 дозвільних центрів, в яких надаються громадянам усі необхідні адміністративні й інформаційні послуги за єдиними стандартами.Обласна влада постійно надає підтримку діяльності правоохоронних органів. В області діє регіональна Програма профілактики правопорушень на 2011-2015 роки (в її рамках у 2011 році з обласного бюджету було виділено майже 4 млн грн. на матеріально-технічне забезпечення), регіональна Програма правової освіти, відповідно до якої діє Міжвідомча координаційно-методична рада з питань правової освіти. також працює консультативно-дорадчийорган при облдержадміністрації - комісія з питань протиправного поглинання та захоплення підприємств.Послідовно реалізується губернаторська програма &laquo;Безпечне місто&raquo;. У 2010-2011 рр. в рамках цієї Програми для підрозділів МВС області було придбано 96 сучасних спецавтомобілів. Усі автомобілі обладнано супутниковою системою GPS-навігації, спеціальними гучномовними пристроями, радіостанціями.Завдяки вжитим заходам, в області знизилась на 4,6% загальна злочинність (довідково: зареєстровано понад 46.877 злочинів).Також, за моєю ініціативою, з метою забезпечення правопорядку в обласному центрі створено Муніципальну Гвардію, яку оснащено автотранспортом, обладнаним GPS-навігацією з підключенням до єдиної системи.З метою підвищення безпеки на дорогах області в 2010-2011 роках в містах і районах Дніпропетровщини з ініціативи голови облдержадміністрації було здійснено капітальний ремонт 3,2 млн квадратних метрів комунальних доріг (в 2010 - 1,5 млн, в 2011 - 1,7 млн м2). 22 грудня 2011 року відкрито першу чергу окружної дороги Дніпропетровська протяжністю 18 км. Це сучасна дорога, яка була збудована за підтримки Президента України Віктора Федоровича Януковича та Уряду. Завдяки новій окружній дорозі за межі Дніпропетровська вже виведено близько 7,5 тис. щоденного потоку великовантажного транзитного транспорту. Це значно покращить екологічну ситуацію в обласному центрі, збереже від пошкодження транзитним транспортом міські дороги і підвищить безпеку руху в Дніпропетровську. У 2012 році буде збудовано другу чергу окружної дороги.Велика увага в регіоні приділяється підвищенню рівня безпеки дорожнього руху. Так, лише у 2011 році на території обла&shy;сті, насамперед поблизу шкіл, було відновлено дорожню розмітку 402 пішохідних переходів, 255 необхідних дорожніх знаків та 90 додаткових пристроїв примусового зниження швидкості (станом на 06.01.2012 всього в області налічується 230 пристроїв примусового зниження швидкості).Пріоритетним завданням у 2012 році визначене обладнання всіх світлофорів області приладами зворотного відліку часу, а на перехрестях з інтенсивним рухом - приладами мовного супроводу.Важливим напрямком роботи є вирішення екологічних питань. Зокрема, очищення Дніпропетровщини від непридатних до використання пестицидів та отрутохімікатів.Роботу Губернатора (саме так, з великої літери - ред.) всієї команди облдерж&shy;адміністрації, у якій маю честь працювати і я, бачить кожен пересічний громадянин.Однією з моїх програм є покращення комфорту життя населення у віддалених районах. Минулого року ми розпочали проекти у селищах Мирному та Авіаторському. У Мирному відремонтували школу, дороги, освітлення, побудували два дитячих майданчика, відкрили соціальну аптеку. В Авіаторському відкрили нову амбулаторію, відновили освітлення, якого тут не було 10 років, побудували дитячий майданчик. Та все це тільки початок - відтепер селище Авіаторське - це частина міста Дніпропетровська, тож вирішувати його проблеми буде легше... Минулого року нами відремонтовано понад 27 дахів, 34 ліфта, 14 каналізаційних магістралей, 5 кілометрів внутрішньоквартальних доріг, десятки під'їздів, відновлено освітлення у дворах та багато іншого.В останній тиждень минулого року ми запустили у житловому будинку на пр. Гагаріна новий ліфт білоруського виробництва. Він дешевший за ті, що досі пропонувалися на ринку, та якісніший. Хоча, зрозуміло, що вирішення проблем із ліфтами потребує загальноміської програми, яку ще належить вирішувати.- Чому у випусках новин і в статті в газеті &laquo;Наше місто&raquo; говориться, що за Вашою участю створена аварійна служба Бабушкінського району, хоча фінансується вона за рахунок жителів будинків, які вона обслуговує?- Взагалі-то, створення аварійної служби - було моєю ідеєю, яка виникла після численних звернень у мою приймальню із скаргами на роботу ЖЕКів та моніторингу їхньої роботи. Це проект пілотний - якщо зарекомендує себе позитивно, то такі ж служби будуть створені в усіх районах міста. На жаль, сьогодні ЖЕКи перетворилися на якісь удільні князівства, до яких не підступитись, а якість їхніх послуг, м'яко кажучи, невідповідна. Сесією міської ради було прийняте рішення про реформування ЖЕКів. Комунальні ж проблеми вирішувати треба, і я впевнений: аварійна служба - це хороша підтримка мешканцям району на етапі реформування ЖЕКів. Служба працює понад два місяці і відгуки поки що позитивні.- Чи відомо Вам те, що якщо ЖЕКи укладуть договори з КУКЖ, то їх керівництво нестиме кримінальну відповідальність за фактом незаконної витрати коштів, отриманих за квартплату, та невиплату зарплат жеківцям?- КВЖРП є юридичними особами, які самостійно здійснюють господарську діяльність, відповідно є вільними в укладанні договорів, виборі контрагентів та визначенні умов договору.- Вам відомо про порушення Дніпродзержинською міською прокуратурою кримінальної справи проти керівника КУКЖа Володимира Дубинського?- Відомо тільки з засобів масової інформації. В будь-якому випадку хочу зауважити, що відповідно до чинного законодавства особа вважається невинуватою доки її вину не буде визнано в судовому порядку та обвинувальний вирок не набере законної сили.- Безкоштовна аварійна служба, яку ви презентували, працює лише в Бабушкінському районі. Чи в інших районах може з'явитися безкоштовна аварійна служба?- Я хочу ще раз нагадати, що ідея про створення аварійної служби виникла як наслідок аналізу звернень громадян. Тому, якщо зазначена форма роботи з обслуговування будинків жителів себе виправдає, і якщо будуть побажання насамперед жителів інших районів, то зазначене питання, звичайно, буде розглядатись.- Також, в цьому ж районі, судячи з агітаційних листівок, за вашої підтримки функціонує льодовий каток. Яку саме підтримку надаєте?- Каток був створений за моєю ініціативою, яка виникла після звернень у громадську приймальню мешканців житлових масивів Тополя. Вони скаржилися, що окрім кінотеатру в їхньому районі дітям ніде розважатися та розвиватися. Тим більше, взимку. От і виникла ідея про створення катка, яку реалізували депутати міської ради від Партії регіонів. Зараз там тренується і дитяча спортивна хокейна команда &laquo;Вовки&raquo;, а в інший час катаються люди. Дітям із незабезпечених родин надається можливість відвідувати каток безкоштовно.- Чому сквер біля будівлі Бабушкінської райради був облаштований за бюджетні кошти, а біля нього розміщено табличку, що він облаштований за Вашої участі і за сприяння Партії регіонів?- Дійсно, сквер і майданчик побудовано за бюджетні кошти. Але деякі роботи були виконані партійними активістами. Наприклад, проект скверу та його розчистка перед будівництвом, а також монтаж дитячої площадки, виконувалися партійцями без залучення бюджетних коштів. Найближчим часом плануємо реконструювати другу частину скверу, і також будемо залучати до цієї роботи партійний актив.- Чому дитячі майданчики закуповуються і встановлюються Управлінням у справах сім'ї, молоді і спорту за рахунок коштів міського бюджету, а у випусках новин говориться, що за вашої участі та сприяння ПР?- Дійсно, придбання частини дитячих майданчиків фінансувалася з міського бюджету, частина - на виконання передвиборчих доручень виборців, наданих депутатам міської ради від Партії регіонів. В даному випадку, необхідно правильно робити акценти, а саме - забезпечення функціонування дитячих містечок як по області, так і у місті Дніпропетровську є одним з пріоритетних напрямків роботи Партії регіонів.- Зрозуміло, що найбільш активно працюєте в Бабушкінському районі Дніпропетровська - плануєте від округу балотуватися до ВР?- Відповідно до розпорядження Губернатора області, його заступники, керівники структурних підрозділів закріплені за містами та районами області. Я регулярно проводжу виїзні прийоми громадян в усіх районах міста. Та до всіх проблем ставлюся однаково. В Бабушкінському районі найбільш активно, тому що багато питань та проблем виникло у жителів саме цього району, які не вирішувались роками і які потрібно терміново розглядати та приймати рішення.Серед проблем першочергова - це зсуви ґрунтів. Зараз вже розроблені перші протизсувні заходи, замовлена геомодель території. У бюджеті виділені першочергові кошти і за кілька днів розпочнуться роботи.А з приводу того, планую чи ні балотуватися до ВР, звісно, є ряд проблем, які необхідно вирішувати на державному рівні. Можливо, і в Бабушкінському районі. Ця територія, дійсно, мені добре знайома, за моїми справами мене тут також знають мешканці. А проблем цього району, які потрібно вирішувати на державному рівні - тут вистачає. Треба пройти ухвалу через Верхов&shy;ну Раду щодо приєднання Авіаторського до Дніпропетровська, та найбільша проблема - це розробка та фінансування протизсувних заходів на Тополях.- Лише 7 з 49-ти земельних питань щодо передачі в оренду земельних ділянок громадянам, 2-го лютого минулого року, міськрада розглянула вчасно. В 5-ти випадках земельні ділянки отримала Ваша дружина Лідія Ступак?- Відповідно до інформації міської ради, на 8 сесії було розглянуто наступні проекти рішень:1) 8 - з питань погодження проектування, будівництва та проведення реконструкції об'єктів у межах землекористування замовників та з різних питань архітектури;2) 93 - з питань надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва об'єктів у місті та з різних питань містобудування;3) Перелік проектів рішень міської ради з питань земельних відносин для розгляду:- безоплатна передача земельних ділянок у власність громадянам (приватизація) - 38,- оформлення прав на землю по фактичному розміщенню нерухомого майна (інвентаризація) - 7,- відведення земельних ділянок для будівництва (розміщення) об'єктів - 5,- надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок по фактичному розміщенню об'єктів - 5,- інші - 12.Віталій НЕПОМНЯЩИЙ, Лица]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Не зашкодь!]]></title>
      <pubDate>Tue, 31 Jan 2012 01:31:17 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Політика]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/articles/politics/2408</link>
      <description><![CDATA[Нинішня опозиція збирається в наступ, озброєна тими самими організаційними принципами, за якими здійснювалася політична активність усі останні роки]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Звісно, питання темпераменту, але загалом доросла врівноважена людина намагається уникати натовпу, якщо це не Майдан, не концерт Пола МакКартні й не матч &laquo;Динамо&raquo; - &laquo;Мілан&raquo;, а кожна з цих подій поки що трапляється раз на 20 років. Цього разу, на щастя, щоби відчути пульс часу, необов'язково було йти на Софійську площу: об'єднаний мітинг опозиції транслював у прямому ефірі канал ТВі.Телевізійна картинка буває оманливою, інколи вона прикрашає дійсність, інколи допомагає маніпулювати сприйняттям, а інколи, навпаки, дає відбиток моменту, адекватніший за враження безпосереднього учасника подій. І перше, що мені не сподобалося, - надмірна кількість однакових, дуже ошатних прапорів. Не те щоби я не любив салатового кольору (хоча мені більше до вподоби помаранчевий), на засніженій площі це мало ефектний вигляд, по-дизайнерськи - у тім-то й річ, що складалося враженя саме телевізійного шоу: замало драйву для революції, забагато гламуру.Естетика багато що пояснює. Колись я випадково потрапив на мітинг однієї політичної партії в Парижі, точніше в &laquo;козирному&raquo; передмісті Ньойї. Запевняю вас, це мало значно менш презентабельний вигляд: гасла якісь саморобні, обладнання явно пристосоване, народ метушиться, бігає: таке враження, що випадкових людей майже немає, більшість народу - так чи так активісти. А нещодавно по CNN спостерігав за праймеріз Республіканської партії США. Не думаю, що Ньют Ґінґріч бідніший за Олександра Турчинова, а Мітт Ромні - за Арсенія Яценюка, та й у ресурсах американці навряд чи більш обмежені, проте їхні заходи відбувалися якось скромненько. Неозброєним оком видно, що там учасникам не платили ані по 50 грн, ані по $50.Тепер по суті: об'єднана опозиція в особі лідерів &laquo;Батьківщини&raquo;, &laquo;Фронту змін&raquo;, &laquo;Свободи&raquo;, &laquo;УДАРу&raquo; та інших дрібніших партій домовилася про спільні дії, зокрема про висунення єдиних кандидатів за мажоритарними округами та відмову від взаємної критики. І ось тут мимоволі проривається сакраментальне &laquo;Не вірю!&raquo;. Що вам заважало виступити єдиним фронтом два роки тому? Невже припекло? Цей скепсис можна вважати невиправданим і навіть шкідливим, бо реалії останнього часу нібито провели певну сепарацію кадрів у політикумі: усі схильні до компромісів, до вбудови в панівну порочну систему стосунків уже покинули демократичний табір. Тобто серед нинішніх демократів потенційних &laquo;тушок&raquo; уже не мало б бути. Можна бурчати, що не всім пропонували, що в опозиції залишилися не тільки принципові пасіонарії, а й лузери, та й самі опозиціонери в кулуарах регулярно називають одне одного &laquo;проектами Банкової&raquo;, але ті, хто опинився на трибуні, - станом на сьогодні &laquo;найкращі й найменш корумповані фахові політики&raquo;.До того ж їх об'єднало поривання, яке не можна не поділяти: зупинити банду &laquo;проффесіоналів&raquo;, яка невпинно, крок за кроком занапащує демократію й саму країну. Тут, здавалося б, треба притримати критичний пафос із одного-єдиного міркування: не зашкодь. Спершу усуньмо пі...сів, а потім між собою розберемося. Боюся, що це пастка, в яку Україна вже потрапляла не один раз. Якщо замінити ідеї милицями у вигляді чергового слогана на кшталт &laquo;Кучму геть!&raquo;, на виході отримаємо те саме, що й досі.Українцям бракує об'єднання за політичними поглядами, за спільними уявленнями про майбутнє, а не за тією чи іншою комбінацією інтересів. Адже нинішня опозиція збирається в наступ, озброєна тими самими організаційними принципами, за якими здійснювалася політична активність усі останні роки: а) бізнес-спонсори мають на утриманні b) партійну верхівку, яка має на утриманні c) партійних функціонерів, які мають на утриманні d) масовку. Цю піраміду треба перевернути догори ногами. Спершу запити й потреби певної верстви, соціальної групи, нації в цілому, які політики мають усвідомити, оформити в програмні гасла й технології реалізації, потім їх просування, потім ресурси, а не навпаки.Не хочеться виступати наївним дурником: політика без фінансування не робиться. Навіть той самий Майдан потребував грошей, і чималеньких, але бізнесмени приносили їх до штабу добровільно, з власної ініціативи (сам бачив ті валізи), бо вірили, що інвестують у безпечне майбутнє своєї справи й своєї країни. Адже це не найгірша й не найдурніша верства суспільства, якщо вони справді бізнесмени, а не конкретні пацани з-під даху.Надто прискіпливого скептика завжди можна зупинити, обізвавши його &laquo;противсіхом&raquo;, знову й знову закликаючи: &laquo;Не зашкодь&raquo;. Але хто більше шкодить перемозі демократії: ті, хто відчуває недовіру, спостерігаючи коштовне d&eacute;j&agrave; vu, чи ті, хто її демонструє?УТ]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Бій під Крутами триває]]></title>
      <pubDate>Mon, 30 Jan 2012 07:16:32 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/articles/sosiety/2407</link>
      <description><![CDATA[Дивина, та й годі. Для президента ці юнаки, що виступили проти російських військ Муравйова - "загиблі герої". Для Колесніченка більшовицька армія, яка вторглася з Росії, його "співгромадяни", які вступили в "громадянську братовбивчу"]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Чергова річниця бою під Крутами, який відбувся 29 січня 1918 року. Подія, ще у тому ж1918 році стала символом боротьби українців. Совєти її замовчували 70 років, як і звірства російських військ Муравйова після захоплення Києва. Останні 20 років нової історії України ця подія щороку стає полем старої українсько-радянської війни. Цьогоріч вона навіть розділила побратимів по Партії Регіонів. Почесний голова партії і президент Янукович заявив: &quot;Дев'яносто чотири роки тому біля станції Крути відбувся бій, в якому полягли українські юнаки - військові курсанти, студенти та гімназисти. Вони вірили, що захищають ідеали свободи і незалежності України. Ця героїчна та водночас трагічна дата в історії нашої держави завжди буде нагадувати нам про велику відповідальність наставників і командирів за рішення, які вони приймають. Згадаймо нині у молитві душі загиблих героїв&quot;. А заступник голови фракції цієї партії Вадим Колесніченко написав протилежне: &quot;Не може факт громадянської братовбивчої війни... стати міфологемою, на якій виховуються майбутні покоління нашої країни. Такий підхід розколює Україну... Трагедія Крут - не той міф, на якому можна будувати майбутнє країни&quot;. Дивина, та й годі. Для президента ці юнаки, що виступили проти російських військ Муравйова - &quot;загиблі герої&quot;. Для Колесніченка більшовицька армія, яка вторглася з Росії, його &quot;співгромадяни&quot;, які вступили в &quot;громадянську братовбивчу&quot;. Яка історична шизофренія в рамках партії влади! Голова Партії регіонів прем'єр-міністр Азаров поклав квіти до могили розстріляних більшовиками Муравйова юнаків і відбув молебен, а для заступника керівника фракції Колесніченка - &quot;трагедія Крут - не той міф, на якому можна будувати майбутнє країни&quot;. Варто згадати факти історії. Цей бій був один із багатьох епізодів першої російсько-української війни. Провалом закінчилася осіння спроба більшовиків захопити Київ силами 2-го армійського корпусу, який перебував під їхнім контролем. У Вінниці корпус перехопили сили 1-го Українського корпусу генерала П. Скоропадського, роззброїли і вислали за межі України.Тоді 25 грудня 1917-го 30-тисячна російська армія під проводом В. Антонова-Овсієнка з Гомеля і Брянська чотирма групами вторглася в Україну. Для підготовки інтервенції було відправлено численний десант російських більшовиків до Харкова, де ті проголосили маріонеткову радянську республіку. Емісари Леніна напередодні вторгнення 11-12 грудня 1917 зорганізували у Харкові так званий I Всеукраїнський з'їзд Рад робітничих і солдатських депутатів. Тактика російських більшовиків - емісари за підтримки місцевих більшовицьких груп організували заколот ,відомий як Січневе (Арсенальське) повстання, проти УНР, щоб відволікти війська Центральної Ради з фронту і полегшити просування російських більшовицьких підрозділів. Саме під час першої російсько-української війни (з грудня 1917 по квітень 1918 років) і відбувся п'ятигодинний бій під Крутами. А потім три корпуси під керівництвом Муравйова увірвалися в Київ. Зайнявши Лавру, більшовики вчинили там безчинства й насильства: вдиралися до храмів під час богослужінь, трощили, оскверняли святині, били й знущалися з монахів. Був вбитий митрополит Київський Володимир Богоявленський. Радянським комендантом міста був призначений матрос Андрій Полупанов. І хоч населення дотримувалося нейтралітету під час боїв за Київ, а прихильники Центральної Ради відступили, Муравйов влаштував у місті кривавий терор. Він видав наказ, у якому закли&#769;кав нещадно знищувати усіх офіцерів, юнкерів, гайдамаків, монархістів і всіх &quot;ворогів революції&quot;. Три дні у захопленому Києві відбувалися грабежі, насильства, вбивства. Загинуло багато інтелігенції, військовиків та простих городян, за різними даними від 3 до 5 тисяч осіб. Серед жертв більшовицького терору були міністр землеробства Української Народної Республіки Олександр Зарудний, член Центральної Ради Ісак Пугач та багато інших. У ті буремні часи в Києві існувало три владних центри: прибічники Тимчасового уряду в Росії, які гуртувалися навколо штабу Київського військового округу (ті, хто потім стануть &quot;бєлимі&quot;); більшовики (&quot;красні&quot;), які опиралися на зрусифікований пролетаріат; і самостійницькі сили, що гуртувалися навколо Центральної Ради. Очевидно, на будь-які події та процеси того кривавого часу у цих політичних таборів були протилежні погляди й оцінки. Достатньо перечитати &quot;Бєлую гвардію&quot; Міхаїла Булгакова. Населення Києва виявилось цілком байдужим до боротьби між українським та більшовицьким військами. Воно сягало на той час 430 тисяч осіб, з яких до 20 тисяч було військових - солдатів і офіцерів старої російської армії. Проросійськи налаштовані київські кола навіть дещо співчували більшовикам, бо сприймали їх просто як росіян, які прагнуть ліквідувати самостійність українців. Після укладення Берестейського миру (9 лютого 1918) і домовленості з німецьким і австрійським урядами про звільнення України від більшовицької окупації, українські частини під проводом генерала Прісовського і Петлюри, разом з німецькими і австрійськими частинами повели успішні бої на Правобережжі під Житомиром, Бердичевом, Козятином, Бучею і 1 березня 1918-го звільнили Київ. Упродовж березня-квітня німецькі і австрійські війська звільнили Лівобережну Україну, а військові загони отамана Болбочана і Сікевича - Крим і Донеччину. Радянська Росія змушена була визнати умови Берестейського миру і 12 червня 1918-го, підписала з Українською Державою мирну угоду. Але за наказом Леніна частини Червоної армії на чолі з В. Антоновим-Овсієнко, Й. Сталіном і В. Затонським, без оголошення війни, у грудні 1918-го з Курська знову почали наступ на Україну. Друга російсько-українська війна тривала аж до 21 листопада 1920-го. Колесніченко пише: &quot;...у більшості цивілізованих держав свої &quot;патріотичні міфи&quot; побудовані переважно на мотивах боротьби проти іноземних загарбників, що згуртовує націю&quot;. Армія більшовицької Росії, з усіма тими Антоновими, Сталіними, Затонськими та Будьонними - це не іноземні загарбники, пане народний депутате України? А бій під Крутами - це саме бій із загарбниками, а не братовбивчий конфлікт. Вже потім після більшовицької агітації серед бідноти, революційного червоного терору та інших відомих методів були пере агітовані війська, сформовані українські Червоні козаки та інші підрозділи робітничо-селянської армії - десь тут може бути складова &quot;громадянської&quot; війни. Але це вже опісля вторгнення. А що ж замість битви під Крутами пропонує святкувати Колесніченко? &quot;...таких прикладів більш ніж достатньо. Тут і боротьба проти польської і німецької окупації(?), захоплення(?) військами Антанти півдня України, героїчна оборона(?) Донецько-Криворізької республіки від кайзерівських військ (залишеної напризволяще після Брестського миру)&quot;. Ось і поперла комуністична сутність із цього &quot;патріота&quot;. Яка ж це &quot;об'єднавча&quot; роль Донецько-Криворізької республіки?! Після укладення Берестейського миру російські більшовики намагалися не допустити відновлення влади Української Центральної Ради в надзвичайно важливому в економічному і стратегічному відношенні Донецько-Криворізькому регіоні. Лєнін благословив Артема і решту товаришів із РСДРП(б) на цю аферу - саме їм належить теза про принципову відмінність Донецько-Криворізького регіону (Донкривбасу) від решти території України. Саме Артем проголосив необхідність входження Донецько-Криворізького регіону в склад Радянської Росії. Потім РСДРП(б) цю ідею замінила УРСРом. Супер-платформа для патріотизму та об'єднання, товариш Колесніченко! Перебріхування та пересмикування фактів, підтасовка змістів, відверта брехня - фірмовий стиль опусів Колесніченка. Хоча, що ще можна чекати від секретаря комсомолу та інструктора Ялтинського міського комітету Комуністичної партії?! Він же історію, як всі комуністи, як і більшість діючих політиків, вчив по &quot;Краткому курсу истории ВКП(б)&quot;. Довідка з російської Вікіпедії каже: &quot; Этот популярный учебник не только определял с конца 1930-х до середины 1950-х годов содержание преподавания и изучение истории ВКП(б), но и оказывал прямое воздействие в целом на историческую науку и историческую пропаганду в СССР в то время, поскольку его концепция, созданная под руководством И. В. Сталина, вышла далеко за рамки собственно истории партии и стала эталоном при освещении отечественной истории XIX-XX веков&quot;. От і нині, щоб вкотре заперечити право українців на свою історію, нічого кращого, ніж цитати комуніста Солдатенка в Колесніченка не знайшлося. Яке їхало - таке здибало, каже прислів'ям ненависний народному депутату український народ. Для сучасної путінської Росії, яка насаджує радянську версію історії, ці криваві роки української історії вклалися в цілком однозначний рядок енциклопедії: &quot;Независимая Украинская Народная Республика провозглашена в 1918, завоевана Красной армией в 1920&quot; Краткий энциклопедический словарь - Москва, ООО &quot;Издательство Астрель&quot;, 2002. - 1136 с. Завойована, товариш Колесніченко. Завойована!ТСН&nbsp;]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Дніпропетровськ. Як оповісти історію міста без історії]]></title>
      <pubDate>Mon, 30 Jan 2012 02:57:34 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Культура]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/articles/culture/2406</link>
      <description><![CDATA[...Це місто, яке розпізнає невиразність як "своє". Тігіпко набрав так багато голосів у Дніпропетровську саме завдяки своїй невиразності, а зовсім не тому, що колись працював у місцевому комсомолі...]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Цього тижня Дніпропетровська міськрада назвала безіменний проїзд у місті іменем Брежнєва. При цьому депутати відмовилися розглядати проект перейменування вулиць, названих на честь організаторів Голодомору - щоб &quot;не допустити політичних інсинуацій&quot;.&quot;Історична Правда&quot; пропонує читачам конспект лекції науковця Андрія Портнова &quot;Дніпропетровськ. Як оповісти історію міста без історії&quot;, прочитаної за кілька днів до голосування міськради.Виступ відбувся в рамках публічних лекцій порталу &quot;Політ.ua&quot;. В конспект також включені відповіді Андрія Портнова на питання слухачів.--------------------------Сьогоднішня лекція є першою спробою публічної розмови про одну (і найважливішу) з задуманих мною наступних книжок. Вона присвячена моєму рідному Дніпропетровську. І я пишу її разом із моєю сестрою Тетяною.Чому у назві лекції вжито метафору &quot;місто без історії&quot;? Не йдеться ані про те, що в Дніпропетровська історії не було, ані про те, що мешканці не знають історію свого міста. Йдеться про проблеми ставлення до минулого або про взаємини з минулим.Андрій Портнов перед початком лекції. Фото: Павло СолодькоКоли я вживаю це означення &quot;без історії&quot;, йдеться про те, що немає історії в однині. Дніпропетровськ - місто з багатьма історіями, які, однак, досі не складено в один наратив.Дніпропетровськ - місто без історичного міфу. Практично кожен знаковий сюжет у минулому цього міста має щонайменше дві версії та дві інтерпретації - і це як мінімум.Поліваріантність починається з історії заснування Дніпропетровська. Тут теж дві версії: одна - російська імперська, інша - козацька. Прихильники кожної версії шукають аргументи, аби знешкодити наратив іншої: не об'єднати в одному історичному наративі, а саме знешкодити.Такі розбіжності ми зустрічаємо всюди. Кілька перших-ліпших прикладів: два меморіальних знаки одній і тій же історичній події - масовому розстрілу єврейського населення під час Другої світової. У Ботанічному саді біля університету стоять поруч два пам'ятники: один радянський, інший пострадянсьий. Поява останнього, встановленого єврейською общиною із адекватним описом жертв як &quot;мирних євреїв&quot;, а не &quot;мирних громадян-жертв фашизму&quot;, ніяк не вплинула на існування першого.Ще два пам'ятники бачимо біля залізничного вокзалу. Пам'ятник голові уряду УРСР Григорію Петровському і біля нього - пам'ятний хрест жертвам Голодомору, який відбувався якраз за урядування Петровського. Коли Ющенко виступив з ініціативою вшанувати пам'ять жертв Голодомору, то в Києві Петровського зняли, а в Дніпропетровську просто додали ще один пам'ятник.Це поєднання двох варіантів історії має свою дивну, еклектичну логіку, яку ми спробуємо пояснити нижче.Пропоную перелік історичних персонажів: Дмитро Яворницький, Григорій Петровський, Емануїл Квірінг, Нестор Махно, Олексій Толстой, Олесь Гончар, Максим Рильський, Леонід Брежнєв, Володимир Щербицький. Що об'єднує цих людей?Пам'ятна дошка на поштамтіВідповідь: вони відвідали, кожен у свій час, головний міський поштамт. Відповідну меморіальну дошку було встановлено за на будівлі поштамту за незалежної України. І така еклектика дуже характерна для Дніпропетровська.Еклектика може проявлятися і в перебудові будівель. Візьмемо для прикладу мечеть, яка існувала в місті за царату. У 1930-ті роки з будівлі зробили спортивну школу, на якій дотепер немає жодної згадки про попереднє життя будівлі як мечеті. До того ж, будівля настільки змінила зовнішній вигляд, що розпізнати в ній мечеть просто неможливо.Ще один приклад &quot;перебудови&quot; - 10-та міська лікарня, вона ж колишня Успенська православна церква. Упізнати в сучасній лікарні церкву також практично неможливо.&nbsp;Мечеть (ліворуч), вона ж спортшкола (праворуч)Звісно, існують приклади повернення будівель до своєї історичної ролі. Скажімо, католицький костел за радянських часів став управлінням спортивних лотерей, але віднедавна там знову костел. Причому він зараз відбудовується у максимально автентичному вигляді, що для Дніпропетровська не вельми властиво. Наприклад, хоральну синагогу, перетворену за радянських часів на клуб швейної фабрики, відкрили після капітальної реставрації, що фактично не зважала на традиційний вигляд цієї будівлі.Коли я почав вивчати історію міста, виявилося, що в Дніпропетровську немає ЖОДНОГО цвинтаря, який би зберігся принаймі з 1940-х років. Наприклад, замість найбільшого Старого міського цвинтаря у 1930-ті роки побудували стадіон, котрий ще недавно мав приймати матчі Євро-2012.Здебільшого ж цвинтарі перетворювалися на парки. Парк Хмельницького - це колишній Новий православний цвинтар, Севастопольський парк - колишній Севастопольський цвинтар. Без жодного сліду в місті зникли єврейське, караїмське, татарське кладовища.Згадані і незгадані мною зміни аж ніяк не є наслідком масштабних руйнувань, скажімо, часів війни. Під час Другої світової війни у Дніпропетровську майже не було руйнувань, бо не було великих боїв.Практично всі руйнування Дніпропетровську завдавала місцева влада, яка виявляла дивовижну відданість традиції знищення традиції. Влада могла й не знати про цю традицію, але нищила власну історію, як і всі її попередники.Тепер Дніпропетровськ - місто без власного обличчя і без власного міфу. Зазвичай такі міські міфи створюються людьми, які виїздять із міста - як це було, скажімо, з Одесою. З Дніпропетровська також вийшло чимало відомих людей.Я зараз назву кілька таких прізвищ, пов'язаних із гуманітарною, в широкому розумінні, сферою: Олександр Галіч, Олесь Гончар, Павло Загребельний, Олена Блаватська. Жоден із них фактично не зробив нічого для формування дніпропетровського міфу.Таку спробу здійснила тілька одна людина, яка до того ж дуже недовго жила у Дніпропетровську - це Віктор Петров-Домонтович. Він народився в родині священника (від церкви, де служив цей священник, як легко можна зрозуміти, не лишилося й сліду), виїхав із міста разом із батьком іще в дитинстві і більше майже не повертався на малу батьківщину. &nbsp;Але 1946 року в Мюнхені Домонтович написав геніальний роман &quot;Без ґрунту&quot; - напевно, єдиний повноцінний художній твір про Дніпропетровськ.У цьому творі є знакова цитата: &quot;Починати і не кінчати, проєктувати й не завершувати. Витрачати безліч зусиль, напружувати без міри м'язи, зводити напругу м'язів до катастрофи, зриву - й не досягати...&quot; Часто стаючи приводом до реалізації масштабних, грандіозних проєктів, місто не спромогалося довести їх до кінця.&nbsp;Залишки валів Кодацької фортеці (ліворуч) і радянський гранітний кар'єр на місці укріплення. Яхта пливе над затопленим Кодацьким порогом. Фото Ігоря Латишева з gorod.dp.uaПоглянемо на історію. 1635 року на межі сучасного Дніпропетровська Річ Посполита збудувала фортецю Кодак, яку не раз захоплювала козаки. Вже у &quot;Березневих статтях&quot; Богдана Хмельницького Кодак фігурує як &quot;місто&quot;.Наприкінці XVIII-го сторіччя, коли Російська імперія досягає Чорного моря, з'являється проект Катерини ІІ. Імператриця мала намір перенести центр імперії на Південь, для чого розробила грандіозний &quot;грецький проект&quot;.Катерина та її фаворит - Потьомкін хотіли побудувати ідеальне місто з нуля - якщо Петербург був північною столицею імперії, то Катеринослав мав стати столицею південною.Але Катерина померла, не встигнувши зробити майже нічого. Від грандіозного прожекту залишилися огорожа Преображенського собору, яка дає зрозуміти масштаб задуму, недобудований палац Потьомкіна і траса головного Катерининського проспекту, нинішнього проспекту Карла Маркса.У XIX-му сторіччі на небрукованих, але &quot;по-римському&quot; широких вулицях, як писали очевидці, стояла &quot;грязь невылазная&quot;, а майданами нездійсненної Південної Столиці ходили свині з поросятами.Огорожа довкола Спасо-Преображенського собору дає уявлення про те, які розміри планувалися для головного храму південної столиці. Фото надане Андрієм ПортновимЗадумана метрополія перетворилася на глуху провінцію і була нею до кінця ХІХ століття, доки не почалася індустріалізація. Тоді місто, розташоване посеред покладів залізної руди, народилося заново, вже втретє - тепер як столиця чорної металургії всієї імперії.На початку XX-го сторіччя в Катеринославі було 200 заводів і понад 100 тисяч населення. Місто починають називати &quot;українським Манчестером&quot;. Смог, заводи, революція 1905 року, бої на вулицях, єврейський погром, революції 1917 року, Гетьманат, Махно, Радянська Україна... &nbsp;У 1926 році Катеринослав стає Дніпропетровськом на честь робітника Брянського [нині Дніпропетровський імені Петровського - ІП] металургійного заводу, старого більшовика Григорія Петровського. &nbsp;У 1932 році побудова Дніпрельстану призвела до важливої події у природному оточенні - зникли Дніпрові пороги. Якщо Катерина змінила план міста, радянська влада змінила Дніпро.Ще одна цитата з Домонтовича: &quot;Залізо, чавун, кам'яне вугілля, кокс, цемент, цегла обернули степ у чорне гробовище. Зникли зелено-сірі неорані перелоги, і потяг мчить крізь простори, заповнені коліями, вагонами, цегляними корпусами електровень, заводів і фабрик&quot;. Хто під'їздить потягом до Дніпропетровська сьогодні, бачить ту ж картину.Після війни у Дніпропетровську з'являється нова галузь - ракетна. Паралельно з цим люди, чия кар'єра розпочалася у місті, посідають найвищі крісла в Кремлі. Тоді виникає радянський жарт про три періоди в історії: &quot;допетровський&quot;, &quot;петровський&quot; і &quot;дніпропетровський&quot;.Ракетна промисловість подарувала Дніпропетровську ще одну новину - статус закритого для іноземців міста. Як сховати місто, в якому мешкає мільйон людей? Коли Нікіта Міхалков знімав у Дніпропетровську фільм &quot;Родня&quot;, то сцену на стадіоні він був змушений перезняти в Києві, бо у кадрі на горизонті ледь виднів один із корпусів секретного &quot;Південмашу&quot;.&nbsp;Rocket City - Дніпропетровськ в уяві авторів західних коміксів Через закритий статус міста міжнародні футбольні матчі ФК &quot;Дніпро&quot; відбувалися у Кривому Розі, а місцевий університет був підпорядкований напряму Москві, а не Києву. Останній факт, до речі, створював більше поле для маневру - Дніпропетровський університет був єдиним в Україні вузом, який мав власне видавництво.Цікаво, що всередині міста оця закритість нерідко сприймається як обраність.Розпад СРСР спричинився до того, що для Дніпропетровська столицею поступово стає Київ, а не Москва. І знову певний час місцева еліта грає ключову роль у столиці, тепер вже у Києві. Показово, що в часи Кучми перший швидкісний поїзд з Києва рушив саме до Дніпропетровська, і називався він не абияк, а &quot;Столичний експрес&quot;.Цей підйом міста закінчився з епохою Павла Лазаренка. Але остаточним переломним моментом став не відхід Кучми, і не Помаранчева революція, а втрата статусу міста, що приймає Євро-2012. Укотре попри безліч зусиль, &quot;напруження м'язів до катастрофи, зриву&quot; і чергових архітектурних руйнувань, мети не було досягнуто.Тепер я хочу запропонувати вам добірку висловів опитаних мною людей, які пов'язані з Дніпропетровськом. Усе це освічені люди, здатні до рефлексії. Я просив їх охарактеризувати місто кількома словами.Отже, який є Дніпропетровськ в очах людей, які довго там живуть чи працюють (наводитиму їхні вислови тією мовою, якою вони були сформульовані):&nbsp;- &quot;город-труженик&quot;;- &quot;місто на великій річці&quot;;- &quot;город, в котором есть аудитория, но нет креативной среды&quot;;- &quot;город с трудно транслируемыми притязаниями на столичность&quot;;- &quot;одне з найбільш українських міст&quot;;- &quot;большой город в степи&quot;;- &quot;город для работы, а не для жизни&quot;;- &quot;місто, де влада завжди окупаційна&quot;;- &quot;місто, в повітрі пахне наживою&quot;;- &quot;город технической, а не гуманитарной интеллигенции&quot;;- &quot;місто, яке звикло всі проблеми вирішувати самотужки&quot;;- &quot;город, который работает&quot;. &nbsp;Тепер кілька прикметників, що, на думку респондентів, найкраще характеризують Дніпропетровськ:- &quot;непровинциальный&quot;,- &quot;мозаїчний&quot;,- &quot;еклектичний&quot;,- &quot;сознательно отказывающийся от традиции&quot;,- &quot;никакой&quot;,- &quot;желающий всегда жить в новом&quot;,- &quot;фасадный&quot;,- &quot;легко разрушающий&quot;,- &quot;особый&quot;. &nbsp;Я не з усіма оцінками згоден, але деякі із них вразили співзвучністю із моїми власними відчуттями. Як не дивно, чомусь ніхто з моїх співрозмовників не згадав про те, що це місто південне - на чому так залежало Катерині ІІ. Так само ніхто не згадав про проблеми з екологією.Андрій Портнов. Фото: Анатолій БойкоНаостанок хочу проілюструвати місцеве бажання уникати ідеологічної визначеності, послідовно обирати еклектичність - на матеріалі поточної політики. Отже, на останніх президентських виборах, у другому турі Юлія Тимошенко вирішила розіграти &quot;дніпропетровську карту&quot;.Тоді, у 2010-у, місто рясно прикрасили білбордами зі слоганами штибу: &quot;Днепропетровск - кузница кадров для страны! Поддержим своЮ&quot;, &quot;Днепропетровск - пригород Донецка или родина президентов?&quot;, &quot;Может, олигархам хватит Донецка, а страну доверим Днепру&quot; тощо.Ці заклики практично не спрацювали. Чому? Бо щойно Тимошенко зайняла чітку ідеологічну позицію, вона одразу ж перестала бути &quot;своєю&quot; для більшості дніпропетровців. &nbsp;А от Сергій Тігіпко набрав так багато у першому турі в Дніпропетровську саме завдяки своїй невиразності, а зовсім не тому, що він колись працював у місцевому комсомолі.Отже, це місто, яке розпізнає невиразність як &quot;своє&quot;. Причому це саме втеча від ідеологічної однозначності, а не вибір на користь російського чи радянського наративу. Свідченням цього може бути і фактична відсутність на місцевому рівні ідей відновлення пам'ятника Катерини ІІ, за прикладом Одеси, Луганська чи Сімферополя. Хоч саме в Катеринославі стояв один із найвеличніших бронзових пам'ятників імператриці, який був вивезений німцями під час війни (подальша його доля невідома).Порівняння імперського, радянського та пострадянського гербів міста яскраво ілюструє сказане вище. Офіційна дата заснування міста надалі виводиться від 1776 року - дати рапорта на ім'я Потьомкіна про вибір місця для Катеринослава (1976 року цю дату обрали для святкування 200-річчя міста, бо вона напрочуд вдало збіглася із 70-річчям Брежнєва). Водночас, сучасний герб Дніпропетровська послуговується козацькою символікою і напряму відсилає до Кодацької паланки, тобто, козацької версії витоків міста.Герб ДніпропетровськаІ тут таки, в офіційному описі сучасного герба, затвердженому вже у 2000-ті роки, читаємо, що ліворуч угорі на ньому зображена синьо-жовта стрічка в кольорах державного прапора України, а праворуч - червоно-лазурова стрічка в кольорах державного прапора УРСР. До чого тут УРСР? Навіщо про неї згадувати через десять років після розпаду Радянського Союзу?Як на мене, це черговий приклад отого дивовижного бажання поєднувати непоєднувані, взаємно суперечливі речі, і, в такий спосіб, знову і знову уникати визначеності. Ще раз зазначу, що оце уникання визначеності не тотожнє совєтизації.Чи може недовершеність стати визначальною ознакою? Як її окреслити? Вона ж, за визначенням, вислизає з чітких дефініцій, втікає в багатозначність.Найвідповіднішим символом Дніпропетровська мені видається величезний недобудований готель &quot;Парус&quot;. Його почали будувати в останні роки СРСР, добудували на 80 відсотків, потім виявилося, що будували занадто довго і неправильно, але руйнувати уже зведену будівлю дорого і небезпечно.&nbsp;Готель &quot;Парус&quot;. Фото: ЖЖ tov-tobЗрештою, порожній недобудований хмарочос один із місцевих банків пофарбував у корпоративні кольори. І тепер непосвячені приїзжді часто думають, що бачать велетенський головний офіс. Хоч насправді це абсолютно порожня і навіть аварійна споруда.Разом із недобудованим метром, яке почав активно будувати Павло Лазаренко; із недобудованим парканом біля стадіону, що мав приймати матчі Євро-2012 (той паркан повинен був закривати старі, напівзруйновані будинки, але щойно місто втратило права приймати Євро, паркан одразу перестали будувати); готель &quot;Парус&quot;, що так і не став готелем, є влучним символом Дніпропетровська.Міста, про яке Віктор Петров писав: &quot;Починати і не кінчати, проєктувати й не завершувати. Витрачати безліч зусиль, напружувати без міри м'язи, зводити напругу м'язів до катастрофи, зриву - й не досягати...&quot;&quot; &nbsp;ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ:Мені здається, Дніпропетровськ дотепер був неспроможний повною мірою показати, наскільки він цікавий. Я би дуже хотів довести, що це напрочуд цікаве, неймовірне місто. В Україні наразі тільки два міста мають розпізнавану на Заході (і то не всюди) легітимацію цікавості - Львів і Одеса. Про Одесу німецькою мовою виходить либонь більше книжок, ніж українською.Що могло б стати головним міфом Дніпропетровська? Думаю, такий міф можливий саме як поєднання різних історій і традицій: і української, і російської, і радянської, і єврейської. Елементами привабливості міста для туристів могли би бути і козаки, і Катерина ІІ, і Брежнєв, і &quot;Південмаш&quot;, і віднедавна Юлія Тимошенко. Причому саме у поєднанні. Важливим складником привабливого образу міста мали бути не тільки історія, але й природа - передусім, Дніпро.Вигляд на Дніпро з готелю &quot;Парус&quot;. Вдалині впізнаваний силует одного з символів Дніпропетровська - Мерефо-Херсонського залізничного мосту, який будували з 1914-го до 1932 року. Фото: ЖЖ tov-tobІсторія міста під нацистською окупацією - напрочуд цікавий сюжет. До речі, нещодавно вийшла книжка про це. Правда, італйською мовою. І написав її італійський історик Сімоне Белецца. Показово також, що в місті про цю книжку не знають і не збираються перекладати.Якщо розважати про &quot;дніпропетровців при владі&quot;, то за останній час - тобто після приходу до влади Віктора Януковича - чільні місця у керівництві Дніпропетровської області посіли часто-густо не &quot;місцеві&quot;, а вихідці з Кривого Рогу, Донецька чи Харкова. Така ситуація для міста нова.Коли один із моїх респондентів висловився про Дніпропетровськ як про &quot;найбільш українське місто&quot;, йому ішлося, зрозуміло, не про мовну чи культурну ситуацію. Ішлося, наскільки я розумію, про характерну для Дніпропетровська модель - відкритості до всього і, водночас, неспроможності побудувати щось тривке.Згоден із тим, що невизначеність, про яку я говорив, має степове походження, адже у степу за визначенням важко говорити про тривкість. Дніпропетровськ - це безперечно степове місто. Старі люди пам'ятають, як іще під час війни степ починався одразу за зупинкою трамвая № 4.Щодо перейменування Дніпропетровська на Дніпро. Назва ця вже уже широко функціонує. І, думаю, прижилася вона в місті саме тому, що це назва не несе ідеологічного змісту. Чого не скажеш про інші варіанти: Січеслав чи Катеринослав. Зрештою, назва &quot;Дніпропетровськ&quot; також більшістю не відчитується в ідеологічних категоріях. Просто вона задовга і така, що вельми тяжко вимовляється іноземцями. А &quot;Дніпро&quot; - і коротко, й неідеологічно.Думаю, досі місто не переназвали на Дніпро тільки тому, що міська влада не бачить раціональної (в жодному випадку не ідеологічної!) аргументації для цього. Якщо її переконати, що це логічне і прагматичне (насамперед, в економічних категоріях) рішення, думаю, проблем зі зміною назви не було б.Дисидентство у Дніпропетровську - це дуже цікавий сюжет. Знов-таки, бо ішлося про &quot;закрите&quot; місто. Найбільш знаний, звісно, &quot;Лист творчої молоді Дніпропетровська&quot;. Але дисидентство в місті було не тільки українське. Коли ж говорити про український його сегмент, то він, зрозуміло, шукав розпізнавальні символи в тій же традиції, що й українських рух ХІХ сторіччя. Зокрема, в дніпровських лоцманів, які переправляли вантажі через пороги.&nbsp;Справи з музеєфікацією Дніпропетровська загалом відповідають описаній Домонтовичем ситуації. Музеї у місті глибоко пострадянські - і за побудовою експозиції, і за розумінням ролі і завдань музею. Новий Музей космонавтики також значною мірою відтворює ці практики.&nbsp;Я теж утомився читати тексти про те, що &quot;Україна приречена&quot;, бо, мовляв, на лівому березі Дніпра Ленін стоїть, а на правому - уже ні. Дніпропетровський досвід показує, що пам'ятник Леніну, як і будь-який інший монумент, може виконувати часто несподівану роль. Як і пам'ятники Шевченку, яких, між іншим, у центрі Дніпропетровська два. Інша річ, що політичний (вже не кажу про естетичний) сенс радянських пам'ятників може за певних обставин бути актуалізований. І це проблема.&nbsp;Оголошення про виступ Андрія Портнова на стенді у Будинку вченихВажко щось сказати про нинішнього мера Дніпропетровська. Скажу тільки, що викликає подив тривалість перебування &nbsp;Івана Куліченка на своїй посаді за щоразу іншої влади в Києві. Не менш цікаво для мене, що він досить спокійно виграв чергові вибори після того, як місто втратило право приймати матчі Євро-2012. Вочевидь, ця втрата аж ніяк не була настільки важливою і відчутною для мешканців.Усе сказане мною не є ані краєзнавством (до якого я ставлюся з великою повагою, це просто інший жанр), ані історією &quot;для внутрішнього вжитку&quot;. Мені хочеться розібратися самому й відкрити рідне місто світові. Ба більше, ми з Тетяною пишемо нашу книжку англійською мовою.------------------------Андрій ПОРТНОВ - історик, випускник Дніпропетровського і Варшавського університетів. Кандидат історичних наук (дисертацію про наукову діяльність української еміграції у міжвоєнній Польщі захистив в Інституті українознавства ім. Івана Крип'якевича у Львові, науковий керівник - Ярослав Ісаєвич). Головний редактор інтернет-сайту http://www.historians.in.ua/. Протягом 2008-2011 років викладав або проходив стажування у Кембридзькому, Гельсинському, Вільнюському університетах, Центрі вивчення геноцидів і Голокосту в Амстердамі. Автор книжок: &quot;Історії істориків&quot; (Київ, 2011), &quot;Упражнения с историей по-украински&quot; (Москва, 2010), &quot;Між Центральною Європою та Русским миром&quot; (Київ, 2009), &quot;Наука у вигнанні&quot; (Харків, 2008).Павло Солодько, Pедактор &quot;Історичної Правди&quot;]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Як Брежнєв "повернувся" у Дніпропетровськ]]></title>
      <pubDate>Mon, 30 Jan 2012 02:08:55 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/articles/sosiety/2405</link>
      <description><![CDATA[м'я Брежнєва відтепер носитиме безіменний проїзд, розташований між вулицями Іжевською та Житомирською в Амур-Нижньодніпровському районі міста. На карті міста там не позначено жодного будинку - як каже місцева влада, там тільки планують будівництво]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Депутати Дніпропетровскої міської ради присвоїли одній із вулиць міста ім'я Генерального секретаря ЦК КПРС Леоніда Брежнєва. Таке рішення прийнято на черговій сесії з метою увічнення пам'яті відомого земляка.Ім'я Брежнєва відтепер носитиме безіменний проїзд, розташований між вулицями Іжевською та Житомирською в Амур-Нижньодніпровському районі міста. На карті міста там не позначено жодного будинку - як каже місцева влада, там тільки планують будівництво, а перейменували його згідно з програмою впорядкування назв вулиць та провулків на 2009-2013 рік.&quot;Якби Брежнєв був живий...&quot;Листа до міськвиконкому написав 74-річний ветеран праці Василь Алешко, який, до речі, проживає на вулиці, названій на честь іншого діяча радянських часів - Косіора. Раніше він працював майстром ОТК на Дніпропетровському вагоноремонтному заводі. Спочатку пан Алешко пропонував перейменувати на вулицю Брежнєва проспект &quot;Правди&quot;, але його прохання задовольнили саме таким чином.&quot;Я просив міськраду про перейменування проспекту газети &quot;Правда&quot;, бо після капітального ремонту він став дуже красивим. Тому я запропонував назвати його іменем Брежнєва - людини нормальної, яка багато зробила для Дніпропетровська. Я про нього читав книгу. При ньому почали будувати метро, люди жили добре, в країні все було. Це були найкращі часи для Дніпропетровська, його розквіт. За брежнєвську добу було багато збудовано. Якби він був живий, то метро давно б побудували, а ці базіки нічого не можуть - навіть три нещасні станції не можуть збудувати (три станції Дніпропетровського метрополітену відкрив у 1995 році Павло Лазаренко, а ще три так і стоять недобудовані - ред.)&quot;. Тим, що іменем Брежнєва назвали проїзд на околиці, де не збудовано жодного будинку, він незадоволений.Ностальгія за брежнєвськими часами, схоже, не дає спокою й владі Дніпродзержинська, де, за офіційною версією, народився та виріс &quot;дорогий Леонід Ілліч&quot;. Позаминулого року тамтешні депутати назвали на його честь палац культури, а у нинішньому році заплановано реконструкцію монумента, який досі стоїть на центральному проспекті міста.&quot;Боягузи&quot; з міськрадиКоординатор &quot;Громадянського активу Дніпра&quot; Василь Сухов називає міську владу &quot;боягузами&quot;. &quot;Припустимо, що вони таки вирішили назвати одну з вулиць на честь дорогого їм земляка - колишнього Генсека ЦК КПРС Л. Брежнева. Але чому тоді влада обрала для цього нікому невідомий проїзд на самісінькій околиці міста, де й будинків досі немає?&quot;Сухов вважає, що цим &quot;все сказано&quot;. &quot;Якщо б Брежнєв дійсно був видатною особистістю, то назвати на честь нього слід було б вулицю або площу у центрі Дніпропетровська. Однак, влада добре розуміла, що її рішення може викликати незадоволення багатьох городян, які ще не забули, хто затіяв війну в Афганістані, садив дисидентів до &quot;псіхушок&quot; і розплодив у країні корупцію&quot;.Йти вперед, озираючись назадІнший представник громадськості - голова обласної організації Української народної партії Анатолій Сокоринський - звертає увагу на те, що одночасно депутати міськради перенесли розгляд питання про перейменування вулиць, що носять імена більшовицьких організаторів Голодомору - Косіора, Чубаря й Постишева.&quot;Серед представників нинішньої влади чимало колишньої номенклатури - учорашніх комсомольців та комуністів. Вони збираються йти уперед з головою, повернутою назад. Їм хочеться повернутися у минуле. Саме тому вони проштовхують подібні рішення, бойкотуючи указ президента Ющенка про усунення тоталітарної символіки та назв, який, до речі, ніхто не скасовував&quot;.Останнім часом у Дніпропетровську, де Брежнєв працював до і після війни, знов з'явилися вулиці та інші міські об'єкти, що носять імена його соратників - секретаря ЦК КПУ Володимира Щербицького та міністра внутрішніх справ СРСР Миколи Щолокова. На честь першого з них перейменували вулицю Нову, що розташована поряд з обласною радою, на честь другого - сквер біля обласного управління міліції.До 100-річного ювілею генсека було відкрито меморіальну дошку на розкішному особняку в елітному районі, в якому він мешкав зі своєю родиною. До 1984 року ім'я Брежнєва у Дніпропетровську носили ракетно-космічний завод &quot;Південмаш&quot;, Дніпропетровський металургійний інститут, а також найбільша площа в центрі міста. Подібні назви було скасовано ще в радянський період - під час правління Юрія Андропова.Вадим РИЖКОВ для ВВС Україна]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Міська влада знов підтвердила, що Січеслав це Днєпрапєтровск]]></title>
      <pubDate>Sun, 29 Jan 2012 00:49:35 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/articles/sosiety/2404</link>
      <description><![CDATA[25 січня 2012 р. депутати шостого скликання Дніпропетровської міської ради зібралися на чергову ювілейну ХХ-ту сесію, аби вкотре довести, що Придніпров’я на рівні із Кримом, Одещиною і Донбасом залишається територією “савєцької ностальгії”. І це, на перший погляд, і не дивно.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[25 січня 2012 р. депутати шостого скликання Дніпропетровської міської ради зібралися на чергову ювілейну ХХ-ту сесію, аби вкотре довести, що Придніпров'я на рівні із Кримом, Одещиною і Донбасом залишається територією &quot;савєцької ностальгії&quot;. І це, на перший погляд і не дивно.У сесійній залі на початок сесії було зареєстровано сто депутатських карток для голосування. В той час, як повідомили представники громадської організації &quot;ГРАД&quot;, самих депутатів було близько восьмидесяти. На початку сесії в процесі обговорення порядку денного з нього були виключені дуже важливі для нашого міста питання, як-то &quot;Про внесення змін до Програми інформатизації Дніпропетровської міської ради на 2010-2012 роки&quot; та &quot;Про перейменування проїздів міста, найменованих іменами осіб, причетних до політичних репресій, організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні&quot;.Тож, інформаційний супровід діяльності міської ради й далі буде залишатися на рівні 10-20 річної відсталості, а мешканці Дніпропетровська й далі ходитимуть вулицями катів українського народу. На диво, давно назріле рішення про перейменування вулиць Постишева, Косіора та Чубаря зняте з лицемірним формулюванням &quot;аби не допустити політичних інсинуацій&quot;.Депутати, більшість присутніх сесійній залі становили представники фракцій Партії Регіонів та КПУ, відмовились розглядати проект рішення, аби не допустити можливих політичних інсинуацій. Раніше передбачалося, що саме на ХХ-у сесію в Січеславі відбудеться перейменування вулиць, названих іменами катів української нації - Павла Постишева, Станіслава Косіора та Власа Чубаря, які, за рішенням Верховного Суду України, входять до переліку осіб, винних в організації Голодомору 1932-1933 рр.На перейменуванні багато років поспіль наполягали й громадські активісти міста. Вулицю Станіслава Косіора планували перейменувати в Бульварну, а вулицю Власа Чубаря назвати на честь краянина Григорія Омельченка, який увійшов в історію як останній лоцман дніпрових порогів. На порядку денному були остаточно затвердженні зміни до міського бюджету, програми соціально-економічного розвитку міста та одразу кілька інших цільових програм. Січеславщина - один із регіонів, які найбільше потерпіли від Великого Голоду 1932-1933 рр., хоча точну кількість людей, які загинули у в цей період у краї, історики досі не можуть назвати. За останніми даними, їх щонайменше 65 тисяч - дані щодо такої кількості загиблих підтверджені архівом СБУ. Дослідники ж переконані, що жертв було набагато більше.Слід нагадати, що ще 26 листопада 2011 р. МГО &quot;Сокіл&quot; та ВМГО &quot;Студентська Свобода&quot; з нагоди дня вшанування жертв Голодомору 1932-1933 рр. виступила з ініціативою перейменувати вулицю Станіслава Косіора, одного з організаторів політичних репресій та штучного голоду в Україні, на вулицю гетьмана Павла Полуботка. Постать гетьмана Павла Полуботка було обрано тому, що це видатний український громадський і суспільно-політичний діяч яскраво вираженого проукраїнського та антимосковського спрямування. До того ж, він є прапрадідом, згідно з дослідженнями історика Дмитра Яворницького, почесного громадянина Січеслава Олександра Поля.Між тим у владних кабінетах упень рубати радянські назви не поспішають. Указ Президента Віктора Ющенка щодо перейменування так і залишився не виконаним, і мабуть ще довго буде таким підвішеним у повітрі. Однак попри це, одіозним стало перейменування безіменного проїзду в Амур-Нижньодніпровському районі міста на честь генерального секретаря СРСР Леоніда Брєжнєва. Як зазначив мер міста Іван Куліченко, найменування відбулось з ініціативи однієї з громадських організацій, яку він не назвав. Відповідні зміни, за інформацією з міськради, будуть внесені до реєстру містобудівного кадастру. Одіозна постать Леоніда Брєжнєва не дає спокою днєпрапєтровскім комунякам, які не визнають роки його перебування на посаді генерального секретаря (1964-1982) епохою неосталінізму, нових репресій та посиленням русифікації. Крім того, на околиці міста в Ленінському районі від вулиці Київської до хлібзаводу №9 городяни будуть ходити не по Гірській, а по вулиці 80-річчя Дніпропетровщини. У Самарському районі раніше безіменний сквер буде носити довгу назву: сквер 80-річчя створення Дніпропетровської області.Отже, як бачимо міська влада Січеслава вкотре довела, що вона відстоює старі &quot;савєцькі&quot; ідеали та надалі не помічаючи суспільно-політичних змін в місті в бік національно-патріотичного відродження вперто планує розбудовувати окупаційну доктрину &quot;савєцького&quot; Днєпрапєтровска. А тому, Крайовий Провід Січеславського &quot;Соколу&quot; закликає опозиційні політичні партії, громадські організації та небайдужих городян підтримати ініціативу і влаштувати пікет, з вимогою перейменування вулиць радянських вбивць. Наш голос має бути почутий! Не стійте осторонь, боріться! Слава Україні!Денис Ковальов,голова Січеславської обласної молодіжної громадської організації &quot;Сокіл&quot;та член Дніпропетровського міського комітету ВО &quot;Свобода&quot;ДЖЕРЕЛО]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Тендер з-під Циркіна та Ступака]]></title>
      <pubDate>Fri, 27 Jan 2012 02:42:31 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/articles/sosiety/2403</link>
      <description><![CDATA[ТОВ, контрольовані чиновниками, отримають 5 мільйонів гривень з бюджету м. Дніпропетровська.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Тендерні торги щодо будівництва 365 контейнерних майданчиків для збору та складування побутових відходів, біля житлових будинків усіх районів Дніпропетровська, відбулися з порушеннями чинного законодавства.Пропозиції переможців конкурсу, - фірми близької до місцевого олігарха Вадима Єрмолаєва - ТОВ &laquo;Равелін&raquo;, яка виграла лоти на виконання робіт в 5-ти районах Дніпропетровська, а також ТОВ &laquo;Світязь&raquo; та ТОВ &laquo;Київська Русь&raquo;, близьких до зам. губернатора Івана Ступака - переможців на виконання робіт в 3-ох районах міста, - не відповідають вимогам документації конкурсних торгів. І явних доказів тому декілька.Переможці конкурсних торгів подали пропозиції з заниженими цінами по виконанню будівельних робіт - саме такий висновок можна зробити, вивчивши надані на конкурс пропозиції.Так, в кошторисах вказаних ТОВ відсутня вартість необхідних при виконанні такого роду робіт будівельних машин та механізмів (бортові автомобілі, крани, рухомі компресори, автомобілі-самосвали та ін.) та оплата праці робітників, зайнятих управлінням обслуговуючих машин.Згідно пункту 7 розділу 3 Документації конкурсних торгів, ціна, за яку учасник згоден виконати замовлення, розраховується виходячи з обсягів робіт на підставі нормативної потреби в трудових і матеріально-технічних ресурсах, необхідних для виконання робіт по об'єкту замовлення, та поточних цін на них.Тож сам-собою напрошується висновок, що ціна робіт, запропонована переможцями конкурсу, не відповідає ринковій ціні для даного виду робіт.Для повного розуміння відзначимо, що &laquo;переможці&raquo; не включили в кошторис з будівництва 350 контейнерних майданчиків вартість робіт кранів, самосвалів, рухомих компресорів. Цим фірми, підконтрольні чиновникам Єрмолаєву і Ступаку, занизили вартість робіт. Що і дозволило їм запропонувати нижчі ціни та &laquo;вибороти&raquo; бюджетні кошти: близько 5 мільйонів гривень.І тут не можна не задуматись над ще одним крамольним питанням: а чи не виникне у &laquo;переможців&raquo;, у подальшому, для виконання вказаних робіт наступної спокуси - використати будівельну техніку, яка належить області чи місту? Бо, як відомо, Іван Ступак обіймає посаду першого заступника губернатора Дніпропетровщини, а Вадим Єрмолаєв є родичем і хрещеним політичним батьком Ігоря Циркіна - першого заступника міського голови. І, теоретично, у переможців є всі можливості скористатися родинними та робочими зв'язками.Але повернемось, як говорять у народі, &laquo;до наших баранів&raquo;. Наступне порушення при визначенні переможців конкурсних торгів - не враховано реального строку виконання робіт.Переможці конкурсних торгів, по даним директора ТОВ &laquo;ТД Валді&raquo;, у своїх пропозиціях зазначили надто короткий термін виконання таких робіт - 15 днів.&laquo;Не врахований термін риття ям та котлованів, монтаж конструкцій контейнерних площадок, монтаж кровельного покриття. Слід звернути увагу на те, що, як свідчать експерти, процес затвердіння і висихання бетону займає близько 20 днів. В свою чергу процес будівництва контейнерних майданчиків біля житлових будинків становить 7 тижнів&raquo;, - заявляє директор ТОВ &laquo;ТД Валді&raquo; Валерій Клименко.Відзначимо і те, що при визначенні переможців конкурсних торгів чиновниками міськради не врахована реальна вартість будівельних матеріалів, що використовуються для даного виду робіт. В своїх пропозиціях переможці конкурсу вказали занижені ціни на будівельні матеріали. Зокрема, ними вказана вартість арматури 600 грн. за 1 тонну, тоді як її ринкова вартість, по даним експертів, складає не менше 6 тис. грн.за 1 тонну. А пунктом 7 розділу 3 Документації конкурсних торгів передбачено, що учасники процедури закупівлі повинні надати в складі пропозиції конкурсних торгів документи, які підтверджують відповідність пропозиції конкурсних торгів учасника технічним, якісним та іншим вимогам до предмета закупівлі.У той же час, повторюсь, у пропозиціях переможців конкурсу вартість будівельних матеріалів значно занижена.Директор програвшої в тендері ТОВ &laquo;ТД Валді&raquo; Валерій Клименко подав позов у Господарський суд Дніпропетровської області та вимагає провести незалежну експертизу наданих кошторисів в спеціалізованому інституті в Харкові.Вказані торги проведені Управлінням охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської міської ради, яке є замовником робіт з будівництва 365 контейнерних майданчиків для збору та складування побутових відходів і, за словами проінформованих джерел в міськраді, намагається заблокувати проведення незалежної експертизи. Бо у разі доведення факту непрозорості проведення держзакупівель, чиновникам, як розпорядникам бюджетних коштів, доведеться відповідати по закону.Думка експертівЗаслужений будівельник України, генеральний директор компанії &laquo;Созідатєль&raquo; Леонід Турчин:&laquo;З приводу контейнерів важко сказати. Я повинен знати об'єм робіт. Але виходячи з названої вами кількості - 365 майданчиків за 15 днів - побудувати нереально.А ще врахуйте погодні умови, багато ж залежить і від того, в яку пору року будуть виконуватись роботи. Зараз на вулиці зима. Висушувати в таку погоду бетон, коли температура повітря сягає -7 градусів, а потім може опуститися до -10, це дуже серйозна робота. В нормальних умовах процес висихання бетону займає до 27 днів.Що стосується вартості 12-міліметрової арматури, яку бажано використовувати при виконанні такого роду робіт, вона складає не менше 6 тисяч гривень. Наприклад, ми останній раз по тендеру заплатили 6.975 гривень за тонну 12-го номеру арматури з доставкою з Кривого Рогу. Я ніколи не чув про ціни в 600 гривень за тонну&raquo;.Перший заступник міського голови Дніпропетровська Ігор Циркін:&laquo;Стосовно тендера щодо виготовлення контейнерних майданчиків?Тендер законний чи незаконний - це питання спірне. Зараз справа знаходиться на розгляді в суді. На наш по&shy;гляд, там все було законно. А зв'язку&nbsp; цих компаній з Вадимом Єрмолаєвим я не бачу.Для нас же головне, щоб в місті з'явилися майданчики.Термін виконання робіт? Якщо в фірм-переможців вже закуплений матеріал (що було в умовах тендеру) для виготовлення контейнерних майданчиків, то терміни виготовлення 15 днів - цілком реальні. (Можливо Ігор Маркович, який за освітою є зубним техніком, сплутав будівельний цемент зі стоматологічним цементом для пломбування зубів? - авт.). А у компаній-переможців, як доповіли мені наші співробітники, матеріал вже закуплений.Що стосується арматури, необхідної для виготовлення майданчиків, то питання не в тому, що це за арматура, а в тому, коли вона була закуплена. Якщо вона була закуплена в грудні минулого року - то ціну занижено. Якщо ж арматуру закупляли рік чи два тому, то це реальна ціна. Нашим завдання, спільно з Управлінням охорони навколишнього природного середовища, було будівництво як можна більшої кількості майданчиків по максимально низькій ціні. Але ми лімітовані сумою, виділеною депутатським корпусом на закупівлю робіт - близько 5 мільйонів гривень. І деякі нечистоплотні компанії, що подають в суд, заважають нам працювати. Тож тепер встановлення майданчиків, яке було заплановане на грудень минулого року, відтерміноване на невизначений час.Виталий НЕПОМНЯЩИЙ, &quot;Лица&quot;]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Дніпропетровські депутати створили “общак”]]></title>
      <pubDate>Thu, 26 Jan 2012 08:57:34 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Політика]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/articles/politics/2402</link>
      <description><![CDATA[Відтак, добробут виборців на тому чи іншому окрузі  залежатиме від активності депутата та теплоти його стосунків з владною більшістю і бюджетною комісією.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[На черговій сесії депутати міської ради затвердили у новій редакції Програму виконання доручень виборців депутатам Дніпропетровської міської ради VI скликання на 2012-2015 роки.Якщо раніше кожен депутат отримував для роботи на закріпленому за ним окрузі чітко визначену суму (200 тис. грн. на ЖКГ, дороги тощо і 30 тис. на матеріальну допомогу), то від цього року всі передбачені на виконання наказів виборців гроші будуть звалені в один &quot;общак&quot;, а кожен депутат, у разі необхідності, звернеться до департаменту забезпечення діяльності міської ради з відповідною заявою, апарат, у свою чергу, передасть папери для розгляду та прийняття висновку в постійну комісію міської ради з питань соціально-економічного розвитку, бюджету і фінансів, а вже відповідно до рішення комісії і виділятимуться, або не виділятимуться кошти.При цьому, не встановлено жодних обмежень на звернення щодо виділення коштів, окрім, власне, розміру фонду. На 2012 рік обранці виділили собі 38,6 млн.грн, з них 3,6 млн - на матеріальну допомогу. В подальшому обсяги &quot;общака&quot; планують збільшувати - в 2013 до 41 млн.грн, в 2014 - до 43,4 млн.грн, в 2015 - до 47 млн.грн.&nbsp;Тобто ситуація, за якої один депутат витратить на своїх виборців півмільйона, а інший - лише 50 тисяч, є цілком реальною. Приймати рішення щодо доцільності виділення коштів буде фінансово-бюджетна комісія міської ради - читай керівники владної більшості. Можна сказати, що розподіл коштів здійснюватиметься фактично у ручному режимі.&nbsp;Відтак, добробут виборців на тому чи іншому окрузі&nbsp; залежатиме від активності депутата та теплоти його стосунків з владною більшістю і бюджетною комісією.&nbsp;Такий хід, вочевидь, дає змогу владній більшості сконцентрувати кошти в одних руках, що, безумовно, є дуже доречним з огляду на майбутні вибори. Формальною ж причиною зміни Положення про витрачання коштів на виконання доручень виборців є скорочення документообігу та бюрократичної тяганини.&nbsp;В нинішніх умовах, коли вся влада в міській раді сконцентрована в руках однієї політичної сили, така &quot;партійна каса&quot; є цілком логічною і передбачуваною - все на виконання наказу Віктора Федоровича про &quot;владну вертикаль&quot;. &nbsp;Алгоритм дії мешканців для отримання благ від депутатів той самий: написав заяву в партійній приймальні - партія, яка відповідає перед виборцями за діяльність своїх депутатів, виконала. Втім, як бути тим депутатам, які були обрані на мажоритарних округах? &nbsp;Обраний громадою певного округу депутат особисто відповідає перед своїми виборцями за ті самі покрівлі, внутрішньоквартальні дороги, спортивні майданчики тощо. Відтак має отримати з бюджету відповідну суму на свій округ. Нинішнє положення таку можливість йому не надає, натомість змушує стояти в черзі до бюджетної комісії &quot;на загальних засадах&quot;. Таке-от порушення прав мажоритарника, на яке жоден з них не звернув уваги, принаймні прилюдно. &nbsp;Не геть зрозуміла і ситуація з депутатами від опозиції - за таких умов доручення їх виборців можуть залишитись невиконаними, адже цілком зрозуміло, що партія влади всіляко намагатиметься &quot;перекрити кисень&quot; опонентам насамперед через фінансові важелі - розподіл бюджетних коштів цілком ймовірно може відбуватись за партійною ознакою, або ж за ступенем лояльності депутата з іншої фракції до влади.&nbsp;Втім, під час затвердження рішення жоден представник опозиції, на диво, не випустив ані пари з вуст, хоча зазвичай і &quot;Батьківщина&quot; і &quot;Україна майбутнього&quot;&nbsp; проявляють&nbsp; подекуди навіть надмірну активність під час сесій. Можливо, це пов'язане з досягнутими домовленостями всередині депутатського корпусу, або ж просто з нерозумінням ситуації, адже раніше більшість депутатів просто не вичерпувала відведені їм 230 тисяч, відтак кошти з чималими бюрократичними складнощами доводилося повертати як невикористані. Однак, у рік виборів в нашому далеко не ідеальному з точки зору стану ЖКГ та доріг місті ці гроші зайвими для владної партії навряд чи виявляться.&nbsp;А передвиборчий період, як відомо, часто-густо приносить мешканцям приємні сюрпризи у вигляді відремонтованих під'їздів, ліфтів, покрівель, спортивних майданчиків тощо. Тож пишіть листи депутатам!Принагідно нагадаємо, що витрачати кошти з фонду на виконання наказів виборців депутати можуть на наступні цілі: поточний та капітальний ремонт внутрішньоквартальних доріг, проїздів та вулиць;&nbsp; вуличне освітлення та зовнішні електромережі;&nbsp; ремонт та встановлення дитячих, спортивних майданчиків тощо.&nbsp; Капітальний та поточний ремонт житлового фонду усіх форм власності, встановлення лічильників з обліку споживання тепла, гарячої та холодної води. &nbsp;Капітальний та поточний ремонт будівель, обладнання освітніх, медичних та інших соціальних установ, поліпшення їх матеріально-технічної бази тощо.&nbsp; Крім того, депутати можуть надавати матеріальну допомогу малозабезпеченим громадянам міста.]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Блиск та убогість вітчизняної опозиції]]></title>
      <pubDate>Thu, 26 Jan 2012 05:43:16 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Політика]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/articles/politics/2401</link>
      <description><![CDATA[Добряче пощипана, але вічно бадьора українська опозиція знову оголосила про об`єднання. Тих, хто лишився. Але заради чого?]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Напередодні виборів до ВР українські опозиціонери затято очікують народної любові. Вони певні, що народ просто зобов`язаний їх любити. Логіка залізобетонна: якщо люди не люблять владу, то мають любити опозицію. І дуже дивуються й відверто ображаються, що прояви цієї любові не настільки віддані та масові, як того їм би хотілося. Щоб почути ту славну новину про чергове об`єднання кількох українських гетьманів прийшла лише купка людей.Нинішні опозиціонери свято вірять в те, що впродовж 20 років вони єдині, хто відстоює ідеї незалежності й демократичного розвитку в країні. І це правда. Як правда й те, що далі декларацій справа не йде. П`ять років управління країною висвітлило їхні системні недоліки, котрих нині не помічають лише вони самі.Сформовані за принципом особистої відданості в умовах жорсткого протистояння режимові Леоніда Кучми, опозиціонери, перемігши, так і не змогли зійти з барикад, залишити майдани й в урядових кабінетах швидко освоїти науку державного управління. Про реальну організацію демонтажу старої совкової системи як і про генерування нових ідей модернізації країни мова не йде. Це залишилося за берегами реальних інтересів українських демократів. Вони виявилися майстрами лише у виясненні, хто з них більший демократ і патріот. А деякі на цьому швидко й непогано заробили.Так, вони виявилися не ангелами. І не зовсім безкорисливими. Живі люди, скажемо ми. Але порівнюючи з наступниками з команди донецьких професіоналів, вони - безкорисливі небесні ангели. Тому далеко не всі в них остаточно розчарувалися. Дехто вперто продовжує вірити. Попри все.Але скільки вже можна рівень професіоналізму, безкорисливості, патріотизму міряти більшим чи меншим рівнем ґвалтування країни?! Судячи з геометричної прогресії розростання електоральної графи Противсіхів, народ очікує якщо не інших політиків, то іншої політики.Але українські демократи цього вперто не помічають. Вони свято вірять, що єдині представляли й досі представляють український народ. Хоч це не зовсім так. Бо нікого вони вже давно не представляють окрім самих себе. І нічиї інтереси не відстоюють. Крім власних. Підтримка нового виборчого закону, котрий перекрив прихід у політикум нових сил і облич, виніс цим милим, симпатичним і здебільшого ще молодим людям категоричний вирок: пора на пенсію!І не тому, що вони погано освічені й не знають що робити, крім нестямного бажання отримати державне кермо. Певен, що вони добре обізнані й із принципами модернізації країни, що принесли блискучі результати, здійснюванні генералом Де Голем й Конрадом Аденауером. Добре знають й про &laquo;новий курс&raquo; Франкліна Делано Рузвельта, котрий у тій чи іншій мірі став засадничим для будівництва сучасних модерних країн. У деталях знайомі з японським та сінгапурським чудом піднесення. Проте метою свого об`єднання проголошують повернення до влади з гарячим бажанням помсти своїм політичним опонентам. І поки все.Про демонтаж олігархату не йдеться. Хоч і тут є цілком сучасні й цивілізовані способи розв`язку цієї суперскладної проблеми, подарованої колись злодійською приватизацією недоброї пам`яті режимом імені Леоніда Кучми.Не йдеться й про запровадження законодавчо закріплених принципів соціальної ринкової економіки, що передбачають зміну співвідношення відсотка зарплати у собівартості продукції з нинішніх 6-9% до 30-40%, прийнятих у країнах Східної Європи. Чи 50-60% у країнах Західної Європи та Північної Америки. А це здатне з голови на ноги поставити українську економіку, котра нині зорієнтована виключно на імпорт. Оскільки внутрішній попит мізерними й рабськими зарплатами зведений до мінімуму.Не йдеться й про реформу судової системи - нині чи не найбільше й найболючіше гальмо розвитку суспільства. Не йдеться й про збалансування Конституції, котра створила надто небезпечну систему концентрації влади в одних руках. Як показує багатолітній досвід, Україна не має ще такої національно відповідальної еліти, котрій можна було б одноосібно довірити керування державним кораблем.Проте не все так печально. Ще не все сказала харизматична й пасіонарна Юлія Тимошенко. У неї є час критично й чесно проаналізувати як принципи діяльності власної партії, так і власні принципи керування країною. Деякі її останні ідеї вже свідчать, що певні уроки з минулого вже засвоєні.Обіцяє бути цікавим об`єднання Анатолія Гриценка з Віталієм Кличком. Розум, принциповість, чесність, поєднані з чистою репутацією, можуть дати хороші результати. Але щось надто довго вони домовляються.Тим часом країна очікує нової якості політики і політиків. Нинішня владна команда, котра представляє інтереси великого бізнесу, виявляє свою повну яловість і неспроможність модернізувати Україну. Але хто її змінить? Хто готовий її змінити? Чи треба знову шукати менше зло?Корреспондент ]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Олігархи "розпиляють" Україну за три роки]]></title>
      <pubDate>Thu, 26 Jan 2012 05:26:01 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Економіка]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/articles/economy/2400</link>
      <description><![CDATA[Але апогеєм прояву приватизаційних апетитів наших олігархів стало публічно висловлене членом Партії регіонів Василем Горбалем пропозицію про приватизацію Печерської та Почаївської лавр (!). (Видно ця геніальна ідея йому прийшла після відвідин влітку 2011 року Афонських монастирів у Греції).

Крім того, як відомо, Верховна рада 23 грудня прийняла закон, яким дозволила продаж сільськогосподарських угідь з 2013 року.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[До 2015 року діюча влада остаточно завершить розподіл найліпших державних підприємств. Продадуть навіть заборонені до приватизації стратегічні структури та об'єкти культурної спадщини. Замовники та покупці відомі заздалегідь.Українське керівництво в особі президента Віктора Януковича та прем'єр-міністра Миколи Азарова проголосило про свої плани до 2015 року завершити приватизацію &quot;як соціально-економічний проект&quot;. Не можна не відзначити, що через обрану в 1992 році модель приватизації і грабіжницький характер її проведення, вона впродовж всієї 20-річної історії існування незалежної Україні викликала негативне ставлення у більшості наших громадян.Але навіть за цієї ситуації нинішній етап роздержавлення власності вражає своїм відвертим лицемірством і цинізмом.Особливості сучасного етапу олігархічного дерибану держактивівЙого головними особливостями є, по-перше, масовий характер розпродажу активів, які досі залишаються у державній власності.По-друге, це авральний спосіб їх приватизації.По-третє, адресність планованих продажів високоліквідних підприємств.Четверте, дармові ціни, за якими Фонд держмайна виставляє і продає об'єкти на конкурсах.По-п'яте, відверто корупційні механізми, які ФДМУ заклав у нещодавно затверджену парламентом Програму приватизації на 2012-2014 роки.По-шосте, це проведення приватизації кількома особами. А саме, ставлеником комуністів головою ФДМ Олександром Рябченко за сприяння соціаліста Василя Цушка (Антимонопольний комітет, очолюваний ним, дає дозвіл на купівлю великих підприємств), при неприхованому посібництві з боку керівників Спеціальної контрольної комісії з приватизації Верховної ради комуніста Євгена Мармазова і міністра тіньового уряду нунсівця Олександра Бондаря.І, по-сьоме, відверто лицемірний характер використовуваних владою в ЗМІ аргументів з виправдання своїх дій у приватизаційній сфері.Президент Янукович поставив уряду завдання - продати збиткові підприємства. Однак у першу чергу з молотка починають іти найбільш ласі об'єкти, що залишилися в держвласності.Згідно з задекларованими планами українського уряду, крім нещодавно проданих пакетів акцій генеруючих підприємств та обленерго, в 2012-2014 роках будуть приватизовані держчастки ще в 13-ти енергокомпаніях, 48 обл- та міськгазах.В даний час Кабмін також опрацьовує плани продажу &quot;Одеського припортового заводу&quot;, Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд, &quot;Турбоатому&quot;, харківського заводу &quot;Електроважмаш&quot;, заводу ім. Малишева, держпідприємства &quot;Антонов&quot; та інших підприємств авіаційної промисловості, Науково-виробничого комплексу газотурбобудування &quot;Зоря-Машпроект&quot;, &quot;Конструкторського бюро &quot;Південне&quot;, що працює в ракетно-космічної галузі, &quot;Укргазвидобутку&quot; і &quot;Чорноморнафтогазу&quot; - компаній, що займаються видобутком і розвідкою нафтогазових родовищ в країні. На ці об'єкти претендують багато олігархів (серед яких Дмитро Фірташ та Костянтин Григоришин) та компаній (зокрема, РАО &quot;Газпром&quot;).Крім того, за словами Олександра Рябченка, Фонду дозволено приватизувати солевидобувні і вино-горілчані підприємства, заводи з виробництва та ремонту залізничної техніки, ряд оборонних підприємств.В якості підготовчого етапу до роздержавлення Кабінетом міністрів дозволена приватизація ВО &quot;Титан&quot;, Вільногірського ГМК, Іршавського ГЗК, Запорізького титано-магнієвого заводу. Ці об'єкти входять до сфери інтересів Фірташа.Неможливе стає можливимРозпродавши майже всі найбільш значущі державні підприємства, влада України вирішила продовжити приватизацію за рахунок об'єктів, що входять в заборонений список. За словами голови Фонду державного майна Олександра Рябченка, з переліку заборонених до приватизації об'єктів планується виключити близько 700 підприємств різних галузей.Якщо вірити заявам керівництва ФДМУ, в даний час список підприємств, які будуть виключені з переліку заборонених до приватизації об'єктів, тільки формується. У роботі над ним беруть участь майже всі міністерства і відомства, оскільки більшість підприємств з забороненого переліку підпорядковані їм, а не ФДМУ. На сьогодні, з цього списку Фонд поки взяв в роботу тільки чотири підприємства - ВАТ &quot;Укрцинк&quot; (Костянтинівка, Донецька область), ВАТ &quot;Черкаський приладобудівний завод&quot; (Черкаси), ВАТ &quot;Хімтекстильмаш&quot; (Чернігів) та Кримський суднобудівний завод &quot;Море&quot; , який виконує замовлення з будівництва кораблів на повітряній подушці і підводних крилах.Не менш цікаво виглядає ситуація з дрібними і середніми об'єктами, які планується вивести зі списку заборонених до приватизації підприємств, і які розташовані в Києві, Київській області, Криму, в центральній частині великих міст України. Території таких підприємств, як, наприклад, київський &quot;Арсенал&quot; та Мотоциклетний завод, з точки зору будівництва житлової та комерційної нерухомості, дуже цікаві будівельним компаніям.Крім того у власності держави знаходиться ще багато науково-дослідних інститутів та конструкторських бюро, які вже не вирішують жодних завдань, але розташовані на ласих для забудовників земельних ділянках. Якщо приватизувати такі об'єкти за ринковою вартістю, держава може отримати коштів не менше, ніж від приватизації великих промислових об'єктів.На думку фахівців, незважаючи на недавнє вето президента на ухвалений Верховною Радою (3 листопада) закон &quot;Про морські порти України&quot;, найімовірніше, їх також виключать з забороненого до приватизації списку.Як відомо, у нашій країні сьогодні налічується 18 морських торгових портів загальною потужністю з перевалки вантажів понад 150 млн тонн. Найбільші з них - Південний, Одеський, Іллічівський, Миколаївський і Маріупольський.За твердженнями фахівців де-факто всі порти вже мають своїх приватних господарів і в разі прийняття рішення про їх приватизацію саме вони виграють &quot;конкурси&quot; з продажу ФДМУ цих об'єктів. 11 листопада поточного року Кабмін оприлюднив законопроект &quot;Про особливості приватизації вугледобувних підприємств України&quot;. Сьогодні з 141 діючої шахти приватними є лише 28. Прийняття цього документа парламентом створить основу для розпродажу вітчизняних шахт в стилі бліцкриг. Найбільше такий варіант влаштовує фінансово-промислові групи, яким вкрай необхідно наростити свою капіталізацію перед виходом на IPO.У числі перших мисливців за державними шахтами - група ДТЕК Ріната Ахметова, якій наступають на п'яти єнакієвський бізнесмен Юрій Іванющенко і старший син президента Олександр Янукович.14 грудня парламентарії прийняли в першому читанні урядовий законопроект про особливості продажу пакетів акцій банків, які після їх докапіталізації у 2008-2009 роках перейшли у власність держави (№ 9362). Маються на увазі &quot;Родовід Банк&quot;, АКБ &quot;Київ&quot; і Укргазбанк. Урядові чиновники пояснюють необхідність прийняття даного закону тим, що сьогодні фінансова криза закінчилася (?), і настав час повернути в бюджет витрачені на порятунок даних фінансових установ грошей. А це, ні мало ні багато, майже 15 млрд грн.В даний час українські суди розглядають 17 позовів органів прокуратури АР Крим, Київській, Запорізькій, Львівській, Миколаївській, Одеській, Чернівецькій областей та міста Києва про повернення у державну власність майна, переданого в користування профспілок. І можна не сумніватися, що відразу ж після їх оприбуткування приватизаційним відомством колишні здравниці трудящих за безцінь (природно, в силу &quot;надмірної&quot; зношеності їх основних фондів і відсутність конкуренції при продажі) підуть у заздалегідь певні руки &quot;своїх&quot; людей.Як стало відомо зі ЗМІ в даний час у Верховній раді &quot;гуляють&quot; законопроекти про корпоратизацію (а це підготовчий етап приватизації стратегічних підприємств) &quot;Укрзалізниці&quot; і &quot;Енергоатому&quot;.Продадуть національне надбанняАле нашим олігархам виявилося мало енергетичних і промислових держактивів. При затвердженні 13 січня нової Програми приватизації, перед фінальним голосуванням за неї, колишній бютівець Сергій Осика в порушення ст.116 Закону про Регламенту парламенту вніс поправку, якою запропонував скасувати пункти 90, 143, 325, 329 розділу ХХVI Додатки до Закону України № 574-VI.В результаті, було знято заборону на приватизацію цілого ряду пам'яток історико-культурної спадщини України. Серед них комплекс Юсуповського палацу (XIX-XX ст.ст.), Бахчисарайський ханський палацово-парковий комплекс (XVI-XVIII В.В), гробниця &quot;Дюрбе&quot; в Бахчисараї (XVI ст.), Печерний монастир Качи-Кальон (XIX століття ), церква Іоанна Предтечі (XIV-XV ст) в селі Верхоріччя, Архангельський церква в селі Кудрино (1328 р.), комплекс бившегоЮсуповского палацу (1883-1910 р.р.), комплекс споруд Генуезької фортеці в Судаку (X -XVIII) в Судаку, будинок-музей письменника Олександра Гріна в селищі &quot;Старий Крим&quot;, і меморіальний комплекс Аджимушкайські каменоломні в Керчі (1903-1907 рр).Але апогеєм прояву приватизаційних апетитів наших олігархів стало публічно висловлене членом Партії регіонів Василем Горбалем пропозицію про приватизацію Печерської та Почаївської лавр (!). (Видно ця геніальна ідея йому прийшла після відвідин влітку 2011 року Афонських монастирів у Греції).Крім того, як відомо, Верховна рада 23 грудня прийняла закон, яким дозволила продаж сільськогосподарських угідь з 2013 року.Економічна правда ]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Завтра прийдуть за тобою…]]></title>
      <pubDate>Wed, 25 Jan 2012 00:15:44 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/articles/sosiety/2399</link>
      <description><![CDATA[Сімдесят років комуністи вказували митцям, що слід писати й малювати, які фільми знімати. Але парадокс полягає в тому, що нічого не змінилося й зараз.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Бывали хуже времена,&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Но не было подлей.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; М. Некрасов.Історія знає чимало випадків, коли літературні твори заборонялися з огляду моралі: &quot;Лоліта&quot; Набокова, &quot;Уліс&quot; Джойса, ба навіть &quot;Пані Боварі&quot; Флобера, порнографію вбачали у творах Генрі Міллера і Девіда Лоуренса. З тих пір минуло доволі часу, твори згаданих письменників видаються масово й вивчаються в університетах. Важко собі зараз навіть уявити, щоб десь у якійсь демократичній країні правоохоронні органи займалися питанням моралі та переслідували авторів. Але наша країна особлива. Увійшовши в період незалежності просто з колоніальної епохи, вона ще не вичавила з себе рабського стану.Сімдесят років комуністи вказували митцям, що слід писати й малювати, які фільми знімати. Але парадокс полягає в тому, що нічого не змінилося й зараз. Комуністи ініціювали переслідування письменників Олеся Ульяненка, Василя Шкляра, Марії Матіос.В одних випадках робиться це відкрито, від імені членів компартії, в інших - беруться за чорну справу комуністи вчорашні, як от Табачнік.Внаслідок таких дій Олесь Ульяненко пішов із життя, а філолог, яка зробила свій історичний висновок про те, що в його романі присутня порнографія, звільнилася з роботи. Тепер вона буде жити з печаттю Каїна на чолі.Як взагалі до такого дійшло? Адже у цивілізованому світі давно вже вирішено: жодної порнографії у художніх творах, і загалом у мистецтві неможливо виявити.Порнографія може бути очевидною лише на відематеріалах, у так званих порнофільмах, та й то не у всіх. Бо ж не назвеш порнофільмом &quot;Калігулу&quot; чи &quot;100 днів Содому&quot;.Здавалося б, після трагічної історії з Ульяненком і повного фіаско з Матіос правоохоронні органи займуться винятково своїми справами. Ніколи не думав, що черга дійде й до мене.Аж ось якийсь спритний чоловічок настукав відставному комуняці Леоніду Грачу про мої занепадницькі твори. І Грач, який уже набив руку на сексуальних проблемах, звинувачуючи товариша Пєтю у збоченстві, раптом кинувся писати на мене скаргу в генпрокуратуру.Що ж він такого страшного побачив? Аж страх сказати! - порнографію і некрофілію!Найцікавіше, що порнографія ця приписана була моїм юнацьким віршам, які я зачитав на &quot;Ночі Еротичної Поезії&quot; в Києві, а не моїм романам.Можна тільки уявити собі, як страждала чутлива душа комуніста, читаючи такі рядки з вірша &quot;Я комсомолку грав у ленінській кімнаті&quot;:...Звивалось її тіло піді мною,Сплітаючись у класовім двобою.Я грав її і прутень мій горів,Як мудрий Ленін заповів.Отак б'ючи за голос гол,Вступав мій прутень в комсомол.Цей вірш у далекому 1972-му році гуляв по руках, студенти розмножували його й чіпляли на стіни, а КГБ шукав автора.Все вказувало на те, що такого вірша міг написати лише я, але доказів не було. Зараз докази є. Незважаючи на те, що начебто уже й часи не ті.Вражає ще одна цікава річ. Грач звернувся зі своїм доносом у генпрокуратуру 10 січня, а вже 23-го до мене в хату постукала міліція і принесла повістку.Наступного дня о дев'ятій ранку я мав би з'явитися у них і дати пояснення, але вони попрохали мене написати пояснення вже. Подумати тільки - яка оперативність! Ну, що ж, я запросив їх до хати і написав пояснення, заперечивши будь-яку порнографію у моїх віршах.А що далі? А далі буде вирішувати прокуратура, що робити. Можливо, моє пояснення її не задовольнить, тоді вона звернеться до комісії з моралі, а та уже станцює під ту музику, яку їй замовлять. І головне ж - нічого особистого! Жодних політичних переслідувань, жодної цензури! Усе в межах закону.Таке враження, що генпрокуратурі й міліції більше нема чим зайнятися, як лише переслідувати письменників і займатися їхньою мораллю.Провокація Леоніда Грача вдалася. Про його донос і візит до мене міліції стало відомо ледь не усій Україні, безліч газет і сайтів опублікувало свої коментарі, на телебаченні з'явилися спеціальні сюжети, небуденну подію озвучило радіо. Новина навіть переступила кордони і потрапила на шпальти зарубіжної преси.Чи справді цього потребувала влада? Вірші, які були відомі вузькому колу цінителів, раптом стали відомими сотням тисяч. Воістину: немає меж людської дурості.В результаті усього цього з'ясувалася ще одна цікава річ. Я, видавши сорок книг, для генпрокуратури - ніхто. Я ніколи не був і не є членом Спілки письменників.&quot;Ви маєте, якийсь документ, що ви письменник?&quot; - запитує міліція. Це трагедія! У мене навіть нема документу, що я не верблюд! Авжеж сорок книг до справи не підшиєш, без бумажки ти - какашка.Я можу видати ще сорок книг, але золотий унітаз мені тільки насниться, я ніколи не стану Героєм України, як сусід і особистий товариш президента, графоман Бєлаш, який писав:Если стану я нардепом,Обеспечу свой народСалом, яйцами и хлебом.Пусть потешит свой живот.Завалю печеньем, кексом,Хочешь торт, трюфели - на!Если надо, то и сексомУгощу его сполна.И ни-ни, ни в коем разе,Не за деньги, а за так.Ну а как же без фантазийСексуальных? Да никак!От їм сексуальні фантазії дозволені, а нам, грішним, уже ні. Як тут не згадати такої промовистої історії про імператора Александра III?Якийсь солдат Орєшкін, напившись у шинку до безтями, влаштував скандал. Його спробували заспокоїти, показуючи на портрет царя на стіні, мовляв, не можна так себе вести перед очима государя.Але солдат заявив, що плювати він хотів на імператора. Орєшкіна заарештували і завели справу про образу його величності.Папери передали на розгляд імператора, і той виніс наступну резолюцію: &quot;Надалі моїх портретів по шинках не вішати, а Орєшкіну повідомити, що я на нього теж плював&quot;.ТСН]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Час кидати каміння]]></title>
      <pubDate>Tue, 24 Jan 2012 01:00:25 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/articles/sosiety/2398</link>
      <description><![CDATA[Ми занадто довго збираємо каміння, яке кидають у нас. Настав час кидати у відповідь.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[У нашої знайомої минулого тижня з машини зняли &quot;двірники&quot;. Це просто-таки ностальгійна подія. Ласкаво просимо у дев'яності - коли водія можна було вирізнити у натовпі за магнітолою та щіткам від авто в руках, а &quot;секретки&quot; на колеса були найходовішим товаром. І якщо колеса у ХХІ-му столітті ще зрідка цуплять, то &quot;двірники&quot; - типовий анахронізм.Так само, як і пограбування банків із стріляниною та масовим вбивством клерків. Тут уже пахне поверненням не на двадцять, а на сто років - у часи, коли &quot;експропріацією&quot; Тіфліського банку про себе гучно заявив видатний організатор комуністичного руху Коба-Джугашвілі - тоді, до речі, теж загинуло п'ятеро безневинних людей.Але у третьому тисячолітті такого трапитися не може. Чи все-таки може?А чого варта кривава бійня у Одесі, де просто-таки дивом не постраждали мирні громадяни? Не у романах Чейза, а в реальній країні третього тисячоліття гангстери відкрито їздять вулицями міста і убивають міліціонерів.Чому після приходу Януковича усі раптом немов з ланцюга зірвалися - грабують, крадуть, цуплять, забирають... Відповідь лежить на поверхні, і ми тут не відкриємо Америки. Який піп, такі і парохіляни.Якщо лідер двічі сидів за кримінальними звинуваченнями (які значно пізніше скасували), то чого вже нітитися молодим? Хто з них не хоче згодом стати президентом? В той час, коли прокурори співаючи по телевізору &quot;Мурку&quot;, дають зрозумілий сигнал: &quot;свої&quot;.Пам'ятаєте, іще за Сталіна кримінальні злочинці вважалися &quot;соціально близькими&quot; - на відміну від політичних? Тепер починаєш розуміти, що так воно і було насправді, а головне - так воно є і зараз.При всій різниці у повноваженнях, багатстві, соціальному становищі між комуністичною номенклатурою та вуркаганами колись, і між &quot;владою&quot; та гопниками тепер, вони залишаються соціально близькими не тільки тому, що зростали на одній вулиці, але й тому, що сповідають однакову систему цінностей.Якщо вчорашній бандит стає олігархом, і це, наголосимо, не тільки в дев'яності, але й тепер, то чому б і собі не спробувати? Найближче відділення банку за рогом. Купити &quot;волину&quot; - без проблем. Телевізійні серіали допоможуть спланувати операцію. Вмикаєш у навушниках &quot;Шансон&quot;, і за годину ти - майже олігарх, майбутній президент.Усе це було б смішно, якби не портрети у жалобних рамках, виставлені у вітрині банку, якби не офісні меблі, окроплені справжньою, а не кіношною кров'ю, якби не те, що насправді вбитих у донецькому Приватбанку було шість - одна з жінок виявилася вагітною.Не хочеться писати банальностей, але десятої частини зусиль, які були витрачені на перешкоджання українцями відсвяткувати День Свободи, вистачило б на те, щоб недопустити убивств мирних громадян.Не хочеться дарма витрачати літер, наголошуючи, що після подібних трагедій міністр внутрішніх справ має іти у відставку - звісно, якщо він міністр внутрішніх справ, а не міністр охорони Їх від Нас.На жаль, 2011 рік в Україні поки можна вважати найкривавішим роком нового тисячоліття - і не за кількістю пролитих літрів, а за безглуздістю, дикістю та абсурдністю злочинів.І висновок, який напрошується сам собою - теперішня українська влада складає загрозу життю кожного з нас. Це не абстракція. Подивіться на фото убитих і спитайте самі себе - хто завтра опиниться на їхньому місці?Влада, яка не приховує своїх кримінальних пріоритетів, небезпечна для кожного громадянина. Бо коли мільйони людей щодня спостерігають у новинах можновладців з відверто блатними замашками - тисячі з них надихаються цією картиною. Хто не вірить - вийдіть ввечері на вулицю рідного міста та прогуляйтеся на самоті. Ви швидко у всьому переконаєтеся.Влада своїм прикладом переконує - від усього можна відкупитися. Владні синки можуть бити жінок, давити джипами перехожих - і їм за це нічого не буде. Хіба ти гірший за них? Вперед, хто не лох!Влада, яка забирає у нас із вами гроші, щоб ними оплачувати щити, кийки та паркани, за якими ховається від нас, не тільки аморальна - вона фізично небезпечна. Не вірите - подивіться, що роблять з нашими громадянами у міліцейських відділках.Це не жарти і не перебільшення.Це - смертельно небезпечно для кожного з нас. Бо на &quot;зебрі&quot;, через яку летить обкурений депутат, може опинитися і &quot;юльок&quot;, і &quot;регіонал&quot;. Політичні переконання тут неважливі.Це - смертельно небезпечно для наших дітей, навіть ще не народжених, як дитини дончанки, вбитої при пограбуванні банку.А значить настав час збирати всенародний похід проти нашої &quot;влади&quot;. Хрестовий похід, джихад, мілхемет міцва - кому що ближче. Бо кримінальна влада небезпечна для людей всіх релігій та віросповідань. Небезпечна не абстрактно, а тут і прямо зараз. Бо провокує десятки тисяч кримінальних елементів на війну з нами. Живить їх ідеологічно та &quot;кришує&quot; юридично.Ми занадто довго збираємо каміння, яке кидають у нас. Настав час кидати у відповідь.Головна задача - зовсім не розібратися з кимсь із них конкретно. Головне - вигнати з влади, з міліції, з прокуратури, з телевізора та радіо кримінальний дух, який розцвітає там пишним цвітом, і тоді злодії на місцях одразу принишкнуть. І тоді гопники будуть бачити у міліціонері не свого рідного брата, а небезпеку.І тоді ми нарешті повернемося назад у ХХІ століття, де з машини можна не знімати &quot;двірники&quot;.УП]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Ліки проти депресії]]></title>
      <pubDate>Tue, 24 Jan 2012 00:08:47 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/articles/sosiety/2397</link>
      <description><![CDATA[Подекуди складається враження, що думаючі люди нині добровільно відмовляються від нових спроб впливати на подальший розвиток України]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Як же ж було його прізвище? Щось на &laquo;д&raquo;... Днями моїй родичці-пенсіонерці намагалися вперти харчовий &laquo;пайок&raquo;: пляшку олії, кіло цукру, кіло рису, бляшанку шпротів, ще якісь цукерки. Родичка гордо відмовилася, а ось її сусідка взяла. Виявилося, що в пакеті був бонус: портрет юного політика, від імені якого ощасливили наших дарницьких любих бабусь. Сусідка сприйняла подарунок з ентузіазмом і урочисто заявила, що молодий лідер - чудова людина й на наступних виборах вона неодмінно за нього проголосує. Було проігноровано мамині аргументи, що, мовляв, хлопець довгий час позиціонувався як член &laquo;молодої команди&raquo; київського чи то колишнього, чи то досі чинного мера, на рахунку якої дві з половиною тисячі гектарів украденої муніципальної земельки, не кажучи про інші подвиги. Грабунок громади - це абстракція, а харчі - конкретика, вагомий аргумент. Вага аргументу - якихось три-чотири кілограми. Ось вам і ціна волевиявлення.Навколишня дійсність змушує вагатися між двома протилежними за змістом позиціями. Одну з них найпереконливіше останнім часом обстоюють деякі російські журналісти: демократія себе скомпрометувала; загальне виборче право викидає на поверхню або пряних демагогів-авантюристів, або пісних бюрократів. Подальше дотримання сучасних політичних процедур, мовляв, заводить суспільство в безвихідь, де політкоректність витіснила справжню свободу, а підтримка аутсайдерів паралізує вільну економіку. Отже, слід шукати нові форми, аби право брати участь у вирішенні долі чи то територіальної громади, чи то цілої нації належало тільки відповідальним громадянам. Як їх визначати, питання вже друге: може, за майновим цензом, може, за ознакою осілості, щоб людина не купувалася на порожні обіцянки, не керувалася утриманськими інстинктами, а обирала тих претендентів, які справді забезпечуватимуть розвиток. Концепція не нова, в політології вона отримала назву елітаризму (відкритим досі залишається питання, де брати ті еліти...) Давно відома й відповідь на неї авторства одного з найяскравіших представників старих еліт сера Вінстона Черчилля: &laquo;Демократія - вельми недосконала форма правління, от тільки всі решта ще гірші&raquo; - це і є, власне, друга позиція.Простий аналіз свідчить: на одного диктатора-реформатора на кшталт Аугусто Піночета припадає десяток диктаторів-самодурів типу Муаммара Каддафі. Кляті ліберастичні процедури хоча б забезпечують змінність правителя, звісно, якщо той не &laquo;підкрутить&raquo; під себе закон і не стане таким чином узурпатором. Та сама статистика демонструє, що &laquo;лідер нації&raquo;, якщо його викине на трон хвиля вилуплених очей і зірваних горлянок, добровільно цей трон не залишить ані через вісім, ані через тридцять вісім років, доки не винесуть уперед ногами або не скине нова хвиля.Гаразд, а як же наш свіжий досвід? Уже згаданий київський мер хіба не був двічі обраний переконливою більшістю? А чинний президент, який кожним своїм рухом дискредитує і власну посаду, і власну країну, і демократію як таку, - хіба не довірили йому свою долю 12,5 млн українців? А 450 ситих трудоголіків з Маріїнського парку - хіба не проголосували за них громадяни згідно з європейськими стандартами? А майбутні вибори, де вже апробовані &laquo;любі бабусі&raquo; завдяки старій-новій мажоритарці охоче обміняють коротку пам'ять на довгі амбіції щедрого донора? Хіба це не привід для депресії?Так, депресія й розгубленість, апатія і втома - домінуючі настрої серед тих громадян, які взагалі мають звичку рефлектувати стосовно можливих сценаріїв, а отже, намагаються відповідати за майбутнє. Подекуди складається враження, що думаючі люди нині добровільно відмовляються від нових спроб впливати на подальший розвиток України. Натомість піднімають голову експерти з простих рецептів... Виходить, що ті, хто схильний до запитань, заздалегідь поступаються місцем тим, хто знає готові відповіді. Чув я їхні відповіді, читав рецепти. Викривачі ліберастів, хай їм дідько, прокурори демократії...Уся принада поточного моменту в тому, що за такої диспозиції поле битви залишиться ані за тими, ані за іншими. Воно належатиме зовсім третім: тим, спритним, з довгими руками. Наша зневіра - це їхній carte blanche, вони живляться нашою депресією, вони її капіталізують у свої маєтки та офшорні рахунки. Ось тут час згадати, що демократія - синонім відповідальності. Я не вимагаю нічого надзвичайного. Навіть не закликаю &laquo;заховати бабусин паспорт&raquo;, як радили дотепники напередодні других, позачергових виборів київського голови. Я прошу просто прокинутися. Годі, свята закінчилися!УТ]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Януковичу і всім: невивчений урок Лазаренка]]></title>
      <pubDate>Mon, 23 Jan 2012 23:52:19 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Політика]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/articles/politics/2396</link>
      <description><![CDATA[Історія Лазаренка – це історія катастрофи людської долі, коли жага до грошей та влади затулила решту всього.

Але є й інший бік цієї справи. На фоні нинішніх українських чиновників Лазаренко виглядає невдалим учнем. Ті суми, які "капали" йому на офшорні рахунки протягом року, зараз крадуться однією транзакцією.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[23 січня - нічим непримітна дата. День як день.А п'ятнадцять років тому багато хто з української еліти в цей день намагався знайти прихильність однієї людини, яка була в зеніті своєї влади та вже приміряла крісло президента.Число підлабузників під його кабінетом зашкалювало, а він фактично одноосібно керував усією економікою країни та заходив у статутний капітал до олігархів не гірше, ніж зараз цим займається &quot;Сім'я&quot;.Сьогодні про його день народження ніхто не згадає. Павлу Лазаренку виповнилося 59 років. Цей день народження він уже вкотре святкує у в'язниці біля Лос-Анджелеса.Вийти на волю Лазеренко має 1 листопада 2012 року, коли йому буде вже майже 60-ть.Арештовано його було 19 лютого 1999, коли щойно виповнилося 46-ть.Тобто майже 14 років свого життя він провів у ізоляції, дев'ять років - безпосередньо в тюрмі, а п'ять - під домашнім арештом в убогому будинку на околиці району для емігрантів Річмонд у Сан-Франциско.Попри все, домашній арешт мало чим відрізнявся від тюрми - він мав право вийти на вулицю тільки по дорогою до суду або щоб відвідати лікаря, причому з дозволу того ж таки суду.Він міг отримувати телефонні дзвінки тільки з тих номерів, які санкціонував суддя. Щоправда, на Великдень суддя дозволяв Лазаренку сходити в місцеву православну церкву - це, фактично, була єдина можливість вийти за межі квартири в особистих справах. Але він ніколи не мав права знімати спеціального браслета з ноги.Особливо образливо Лазаренку мало бути від того, що, маючи в приватній власності величезний маєток ціною 6,75 мільйонів доларів у природному заказнику Ігнасіо, він цілих п'ять років провів під домашнім арештом у орендованому скромному помешканні.Історія Лазаренка - це історія катастрофи людської долі, коли жага до грошей та влади затулила решту всього.Але є й інший бік цієї справи. На фоні нинішніх українських чиновників Лазаренко виглядає невдалим учнем. Ті суми, які &quot;капали&quot; йому на офшорні рахунки протягом року, зараз крадуться однією транзакцією.Чи думав Лазаренко, що доля так з ним учинить? Впевнений, що ніколи.Вчора я читав один із засекречених в минулому файлів його американської справи - інтерв'ю, яке Лазаренко дав офіцеру служби Еміграції та Натуралізації США 19 лютого 1999 року в терміналі авіакомпанії &quot;Дельта&quot; аеропорту імені Джона Кеннеді.Лазаренко благав його відпустити, клявся, що не втече і прославляв американську демократію, під захист якої він просився. Але то, як виявилося згодом, був лише перший день його арешту довжиною в 14 років.Взявшись за нього, прокуратура США показала, що буває з тими, хто намагається їх обдурити - вони прослідкували кожен долар, що надійшов на рахунок Лазаренка. І найбільшим платником була Юлія Тимошенко та її фірми.Лазаренко був неготовий до наслідків, які на нього чекали після зіткнення з американським правосуддям.Так само думають, що ніколи не опиняться на його місці, й сьогоднішні керівники України. Тільки це може пояснювати ту дикість в розпилюванні бюджетних коштів, приватизаційні &quot;міжсобойчики&quot; та ненажерливість у розбудові &quot;Межигір'я&quot;.Подивимося...УП]]></fulltext>
    </item>
      </channel>
</rss>
