<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	>
  <channel>
    <title>ДНІПРОГРАД - вісник небайдужих громадян | RSS</title>
    <link>http://dniprograd.org</link>
    <description>Новини, статтi</description>
    <language>uk</language>
        <item>
      <title><![CDATA[СБУ читає твій ЖЖ]]></title>
      <pubDate>Sat, 31 Jul 2010 06:39:36 -0600</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/articles/sosiety/1568</link>
      <description><![CDATA[Відтепер робота контррозвідки країни зводиться до того, щоб читати чужі ЖЖ, шукати тих, хто розповідає анекдоти про президента, викликати їх на «пагаваріть» і брати розписку, що вони «більше не будуть»]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Я - блоґер, як і Олег Шинкаренко, паспорт якого ви чи ваші колеги відсканували собі на пам'ять. І таких як я і він тисячі в Україні і мільйони за її межами. Хороший чи поганий той чи інший блоґ - питання смакове, хтось читає, хтось додає, хтось видаляє. Але мій блоґ належить мені і веду я його для себе і друзів. З деякими там і познайомився. Він буде моїм (якщо тільки хтось не зламає) до того часу, поки буде діяти сервіс на якому він базується - Livejournal.com, ну ви його вже знаєте. І керування блоґом можу здійснювати лише я.Так от, мій блоґ, як і блоґи моїх друзів, колег, знайомих - це те місце, де ми можемо дати місце своєму першому чи другому Я. Така собі приватно-публічна зона, де люди хочуть відчувати себе вільними. Хтось колекціонує цікаве, смішне, маразматичне, хтось пише про політику, хтось про смачну їжу чи постить оголених дівчат. Це місце де я як блоґер можу викласти карикатуру на ЗАТ &laquo;УПЦ МП&raquo; чи на вашого глАмурного метросексуального шефа, який у вільний від роботи час колекціонує телеканали, чи на того недолугого президента, якого я не обирав і від факту існування якого мені реально соромно, і навіть не за Ахметову чи Ізраїль посередині Європи, а за те, що він чі справді впевнений, що жити треба по понятіям, а не по закону...Але це був ліричний відступ.Коли мені увечері зателефонував Олег і пояснив ситуацію в мене виникло неприємне відчуття якоїсь фантасмагорії і нереальності. Власне це відчуття вже давно є у багатьох людей, які бачать весь маразм того, що відбувається в нашій країні останні М чи Н років. Утім, коли читаєш новини, як в деяких сусідніх державах розважають себе державні органи додаючи одне-одному нових і нових повноважень, щиро шкода громадян тієї держави, адже там вже просто театр абсуду. Але ти розумієш що це там. Однак, коли тобі дзвонить українській блоґер і каже що ним цікавиться СБУ за блоґерські висловлювання розумієш, що ця влада або забула з часів Даниловича змінити гальма, або вона спить і мріє про такі самі лаври і відсутність гальм, як у тих самих державах.&nbsp;Що ж відбулосяБлоґер в своєму блозі висловив обурення щодо маразму і вседозволеності, які лише &laquo;крєпчають&raquo; з приходом нової влади. Зокрема, коли Янукович з усмішкою говорить Азарову &laquo;Ну, я к тебе буду обращаться на украинской мове...&raquo; (зараз видалено), я це можу розцінювати як зневагу до державної мови і її носіїв, тобто нас, громадян, які його утримують і думаю, що написав би якщо не &laquo;вбити гада&raquo;, то народне українське &laquo;коли ви вже виздихаєте&raquo;. На жаль, гаспадам з СБУ не прийшло в голову, що &laquo;вбити гада&raquo; - це нормальна, хоч і жорстка реакція будь-якого патріотично налаштованого платника податків, який бачить як його президент &laquo;снісхадітєльно гаваріт на етом жидо-бандеровском наречії&raquo;. Утім, для них і анекдот про &nbsp;кума і піво буде сукупністю погрози вбивства та розпалення ворожнечі.Ще один пост, який &laquo;очень расстроил&raquo; наших безпекантів, яі виявляються мають дуже тонку і раниму душевну організацію стосувався бою між вінком і Януковичем (зараз видалено). Сюжет про сумну вдачу гаранта боротися з неістотами давно вже став приводом для жартів, пародій, карикатур, жаб тощо і широко пройшовся нетом. Умільці домальовували продовження падіння вінка до &laquo;побєдного конца&raquo;, падіння літаків на голову гаранта і всього іншого, на що лише вистачало їх фантазії. Чи свідчить така активність представників інтернет-спільноти про те, що всі вони такими діями погрожували життю &laquo;державного діяча&raquo;? Вочевидь - ні. Публічна особа, коли стає публічною наражає себе на критику, жорстку, неприємну і цинічну і це об'єктивна плата за її публічність. Януковича, сподіваюся, в президенти ніхто насильно не тягнув?! Проте, про публічних осіб ще поговоримо.Блоґер пише під одним з відео &laquo;Цікаво, чи є десь такі сили, типу українські націоналісти, які могли би вбити Януковича, Анну Герман і всю компанію&raquo;. Питання, за своєю природою риторичне, такі собі злі думки уголос, даруйте у вигляді кодованих символів. Адже зрозуміло, людина, що задумує теракт чи щось подібне, не буде про це голосити на кожному перехресті,&nbsp; а зробить це, вочевидь, щонайменше так, як було зроблено в Запоріжжі - тихо, непомітно і з численними невинними жертвами. Хоча порівнювати незахищений храм і президента, якого охороняє безліч УДО-вців, що нападають на журналістів і валять їх з ніг бойовими прийомчиками, думаю не зовсім коректно. СБУ скаже, &laquo;але ж є слово &laquo;вбити&raquo; і це є приводом, бла-бла-бла&raquo;. Так, слово є, думаю і не дуже доречно уживане, як на мене - краще б було сказати &laquo;прибити&raquo;. Тим не менш, контекст самого посту аж ніяк не дає підстав для підозри чи звинуваченні у злочині. Чи може у СБУ є звернення нашого, тонкої душевної організації Президента, про те, що він ночами не спав, моніторив ЖЖ і побачивши такий пост так злякався, що поет Шинкаренко подолає охорону УДО і приб'є його недолуго зробленим хвойним вінком?! Чи, можливо, СБУ вже боїться, що блоґери є агентами католицького імперіалізму, який хоче посягнути на життя борця за канонічєскоє православіє і возз'єднання братського російського і малоросійського народу під єдиноправильною і єдиновірною владою і церквою?!Утім, давайте про серйозне. СБУ звернулося до прокуратури &laquo;провести перевірку за матеріалами департаменту захисту національної державності служби безпеки України щодо розміщення на інтернет-сайті повідомлення про погрозу щодо державного діяча України&raquo;.Підозрюю що матеріалами була роздруківка з Інтернету і доповідна записка про те, що особа не захотіла прийти без повістки пагаваріть.Візьмемо частину першу ст. 346 Кримінального Кодексу України і коментар до неї:Стаття 346. Погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча1. Погроза вбивством, заподіянням шкоди здоров'ю, знищенням або пошкодженням майна, а також викраденням або позбавленням волі щодо Президента України, Голови Верховної Ради України, народного депутата України, Прем'єр-міністра України, члена Кабінету Міністрів України, Голови чи судді Конституційного Суду України або Верховного Суду України чи вищих спеціалізованих судів України, Генерального прокурора України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Голови Рахункової палати, Голови Національного банку України, керівника політичної партії України, а також щодо їх близьких родичів, вчинена у зв'язку з їх державною чи громадською діяльністю,- карається позбавленням волі на строк до п'яти років.Об'єктивна сторона злочину полягає у погрозі або заподіянні різної тяжкості тілесних ушкоджень або вчиненні інших насильницьких дій. Суб'єктивна сторона злочину характеризується наявністю прямого умислу. Для наочності наведу приклад: особа підходить з пістолетом до президента і погрожує його вбити. Що ж розуміти під погрозою. Для початку зазирнемо до тлумачного словника:Погроза - це обіцянка(!) заподіяти яке-небудь зло, неприємність; залякування. Можливість або неминучість виникнення, настання чогось небезпечного для кого-, чого небудь.Ключове слово - обіцянка. Запам'ятаймо це. Повернемося до кодексу. Коментар до ст. 129 Кримінального кодексу, який встановлює погрозу вбивством для нас, простих смертних, говорить, що з об'єктивної сторони злочин проявляється у залякуванні потерпілого позбавленням його життя. Таке залякування може бути виражене у будь-якій формі: усно, письмово, шляхом демонстрації зброї тощо.Коротше кажучи, та сама обіцянка когось вбити чи покалічити - умисний прояв агресії щодо певної особи, що свідчить про те, що особа має намір покалічити його або вбити. Наприклад, особа щоночі будить нашого гаранта і каже томним загробним голосом, що пустить його на краківську ковбасу. Десь так...Читаємо далі, &laquo;погроза вбивством має бути конкретною і реальною&raquo;. Реальність погрози визначається достатністю підстав побоюватися її виконання, які у кожному випадку є різними. При визначенні реальності погрози значення має з'ясування форми, характеру, місця, часу, обстановки її висловлення, характеру попередніх взаємовідносин між винним і потерпілим тощо. Особливе значення при цьому має сприйняття погрози самим потерпілим, а також і присутніми при цьому іншими особами.Наприклад, якщо мені або редактору зателефонує працівник СБУ чи хтось інший і скаже, щоб я прибрав цю статтю з Телекритики, інакше &laquo;будєт плохо&raquo;, це буде реальна погроза на мою або редактора адресу і такому пану світитиме кілька років суспільно корисної праці на благо нашої батьківщини. В нашій ситуації, наш чутливий Президент мав щонайменше відмоніторити ЖЖ, знайти цей запис, пройнятися риторичністю питання, відчути усіма фібрами душі небезпеку і звернутися до правоохоронних органів. І лише тоді могли б з'ясовувати обставини справи і врешті-решт доперти що реальних погроз там нема і відправити гаранта до спеціаліста. Щоправда в такі ситуації варто було б ставити питання про адекватність особи займаній посаді. &nbsp;Трохи лікнепуЯк відомо, принаймні освіченому загалу, в Європі діє такий собі Європейський суд з прав людини. Ця інституція бореться за дотриманням державою та їх органами вимог Європейської конвенції про права людини та основні свободи. Остання була ухвалена 60 років тому для того, щоб, грубо кажучи, всякі розумники і розумниці наділені владними повноваженнями не думали, що вони рівніше за інших і межі їх дозволеності щодо пересічних громадян є значно ширшими, ніж у самих пересічних громадян. В цій конвенції є прекрасна стаття 10, яка говорить про те, що:&laquo;Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів&raquo;.Зверніть увагу, у цієї статті є частина друга, яка говорить про певні обмеження, проте на практиці виходить так, що Держави радісно за неї хапаються, а потім платять і платять потерпілим чималі суми. Європейський суд навіть вивів цілу практику щодо розуміння і застосування цієї статті, та статей з нею зв'язаних. Зокрема, це стосується таких речей як оціночні судження та межі допустимої критики публічних осіб і втручання в їх життя. Якщо згадати класичну справу Лінгенс проти Австрії, то Європейський суд сказав:&laquo;межі допустимої критики є ширшими, коли вона стосується власне політика, а не приватної особи. На відміну від останньої, перший неминуче і свідомо відкривається для прискіпливого аналізу кожного свого слова і вчинку як з боку журналіста, так і громадського загалу і, як наслідок, повинен виявляти до цього більше терпимості.&raquo;Чітко і ясно. Утім, що нам той Лінгенс, візьмемо нашу рідну справу &laquo;Українська прес-група проти України&raquo;, яка виникла завдяки нашим лівим товаришам Симоменко і Вітренко, які дуже образились, коли їх обізвали такими цікавими порівняннями як &laquo;второй Юрик для бедных Йориков, или украинская модификация Лебедя&raquo;, &laquo;наша и ваша Наташа&raquo;, &laquo;страшилка&raquo;, &laquo;громкоговоритель Администрации Президента, исполняющий роль Жириновского в Украине&raquo; та ін.Суд вказав на те, що незважаючи на те, що дані публікації в газеті &laquo;День&raquo; містили критику двох політиків, яка була викладена жорсткою, полемічною, саркастичною мовою. Немає сумніву, що для позивачів вони були образливими і навіть шокуючими. Проте, обираючи свою професію, вони залишили себе відкритими для суворої критики і пильного нагляду; це той тягар, який політики мають прийняти в демократичному суспільстві.В нашому випадку якщо про президента чи іншого &laquo;державного діяча&raquo; хтось напише щось на кшталт &laquo;хто б цього гада прибив, падлюку таку&raquo;, очевидно, останньому варто помовчати і подумати, чим його діяльність так дратує громадян. Панове безпеканти можуть прочитати обидві справи Обершліка проти Австрії, або краще Кастельс проти Іспанії, де Суд сказав, &laquo;межі допустимої критики щодо Уряду є ширшими ніж щодо звичайного громадянина. В демократичній системі дії та прорахунки Уряду мають ставати предметом прискіпливого вивчення не лише з боку законодавчої і судової влади, але й з боку преси і громадської думки. Більш того, Уряд займає домінуюче положення, а це зобов'язує його демонструвати стриманість, коли піднімається питання про кримінальне переслідування за критику, особливо за наявності інших засобів відповіді за невиправдані нападки з боку противників або ЗМІ&raquo;.&nbsp;Тепер про блогиЩо є блог за своєю природою. Чи є це ЗМІ чи засобом масової комунікації. Єдиної думки немає. Блог - це відкритий (окрім випадків підзамочних або &laquo;тільки для друзів&raquo;) для уявного загалу щоденник в електронно-цифровій формі, який знаходиться на базі відкритого для всіх, умовно-відкритого або закритого сервісу. В блозі, як я писав на початку, людина висловлює свої думки, ділиться, збирає, поширює якусь інформацію.З одного боку ми маємо статтю 20 Закону України &laquo;Про інформацію&raquo;, яка говорить що масова інформація - це публічно поширювана друкована та аудіовізуальна інформація. Далі іде опис що таке друковані і електронні ЗМІ і нарешті положення, за яким порядок створення (заснування) та організації діяльності окремих засобів масової інформації визначаються законодавчими актами про ці засоби. Закону як про інтернет-ЗМІ, так і про блоґи нема і сподіваюсь СБУ уже давно забила на план законотворчої роботи.Отже, для блоґу не передбачена державна реєстрація, він не має сталої періодичності виходу і може не мати ані чіткої мети, ані тематичної спрямованості та аудиторії на яку націлений. Утім, якщо підійти з фактичної точки зору, блоґ можна вважати і засобом масової інформації і масової комунікації, адже є оприлюднення інформації для необмеженого кола читачів і можливість коментування, хоча все залежить від його налаштувань та позиціонування і кількості читачів.З іншого боку блоґ не є райськім місцем і у деяких випадках, зокрема, дифамації, автор понесе відповідальність, якщо... його можна буде встановити. Олег вів блоґ під власни ім'ям і став жертвою правоохоронців. Тому, якщо конче треба висловитися щодо того, що саме і в який спосіб ви хотіли б зробити з політиком, краще це зробити в обмеженому доступі. Принаймні тоді, коли хтось намагатиметься вас в чомусь звинуватити, ви з легкістю зможете пояснити, що такі дії є втручанням у приватне життя, а також містять дії щодо незаконного збору інформації щодо вас і за це дядєчкі можуть відвідати прокуратуру в дещо іншому статусі.&nbsp;ТенденціїНе можу не погодитися з потерпілим від надмірної уваги т. зв. правоохоронних органів, що справа виїденого яйця не варта. Зрозуміло, що кінець місяця і безпекантам з прокурорами треба було прозвітувати про щось, про якусь там &laquo;проведену профілактику&raquo;. Така підозра базується на оповіді Олега про характер візиту на Антоновича. По-перше, швидкість реакції - підтискали строки, вальяжний тон &laquo;как ві докатілісь&raquo;, психологічна атака а ля &laquo;пиши вибачення, а то запустимо механізм&raquo;, по третє &nbsp;- під час розмови його запитали скільки читачів блоґу, що говорить що блоґ зачепили нашвидкуруч і навіть не потрудилися його детальніше оглянути і заглянути скільки там друзів зафренджено. І головне - ані вихідного номеру ані печатки. Це говорить лише про одне - &laquo;строки горять - план нє виполняєм&raquo;.Утім, факт того, що СБУ в компанії з прокуратурою сунуло свій ніс у блоґи викликає неоднозначне і тривожне відчуття. По-перше, СБУ давно мріє накласти свою лапу на інтернет як такий, згадаймо її намагання становити законодавче зобов'язання для провайдерів поставити за власний рахунок моніторингове обладнання. По-друге, домагання СБУ до блоґерів говорить про те... що їм просто нема чим зайнятися. А від цього вони деградують і відмовляються вивчати запити щодо злісного ненадання інформації державними органами, що в свою чергу є порушенням ст.5 Закону України &laquo;Про боротьбу з корупцією&raquo;. Тому пропоную зробити гуманітарну інтелектуальну допомогу для СБУ і запропонувати теми для вивчення на предмет виявлення суспільно-небезпечних діянь. Наприклад, пропоную розглянути питання про притягнення Президента України до відповідальності за незаконне звільнення членів Національної ради. Або, про розслідування і притягнення до відповідальності посадових осіб за умисний програш в Стокгольмському суді газової справи, за що ми тепер довго платитимемо нашими податками. Або ось цікава тема - повторне накладення санкцій на громадянина Російської Федерації Лужкова за заяви, що несуть реальну загрози територіальної цілісності України. Або про перевірку нецільового використання грошей міністерством внутрішніх справ. Подеякують, що там &laquo;бібібку&raquo; купили за кілька мільйонів, а тут ще &laquo;дядю з фєнічкамі і цацками&raquo; з вітерцем по місту покатали, перекривши транспортні магістралі... Тож настійливо рекомендую деяким працівникам СБУ і їх колегам з органів поставити своє єхидне запитаннячко &laquo;а как ві докатілісь до такого?&raquo; собі рідненьким і зайнятися своїми прямими обов'язками - захищати державу від зовнішніх, а головне внутрішніх ворогів. А буде криза ідей - ви звертайтеся, блоґери хоч і язви, але загалом добрі, якусь ідейку візьмуть та й підкинуть і цілком безкоштовно. Для безпеки не шкода...&laquo;Телекритика&raquo; ]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Табачник вибиває з ректорів вузів гроші?]]></title>
      <pubDate>Sat, 31 Jul 2010 06:12:29 -0600</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/news/anons/7100</link>
      <description><![CDATA[Міністерство освіти і науки слід перейменувати в міністерство з вибивання коштів з ректорів і підготовки до місцевих виборів. Про це заявила народний депутат України Леся Оробець, коментуючи звільнення ректора Донецького університету Володимира Шевченка за ініціативою керівника освітнього відомства Дмитра Табачника.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Міністерство освіти і науки слід перейменувати в міністерство з вибивання коштів з ректорів і підготовки до місцевих виборів. Про це заявила народний депутат України Леся Оробець, коментуючи звільнення ректора Донецького університету Володимира Шевченка за ініціативою керівника освітнього відомства Дмитра Табачника.Як повідомили в прес-службі &laquo;Єдиного центру&raquo;, за словами політика, факти грубого тиску, яким піддаються керівники кращих вузів України, є лише верхівкою айсберга тотальної фільтрації кадрів вищої школи, яка здійснюється напередодні осінньої виборчої кампанії, інформує ForUm.&laquo;Спочатку скандал навколо примушення в.о. ректора Вінницького національного технічного університету Мокіна Б.І. до перерахування &laquo;благодійних&raquo; внесків на потреби міністерства. Тепер протиправне звільнення ректора Донецького національного університету, Героя України Володимира Шевченка - без попередження, в розпал вступної кампанії, незважаючи на заперечення профспілки, трудового колективу і кадрової комісії міністерства&raquo;, - зазначила Оробець.На думку нардепа, єдиним логічним поясненням таких дій міністра і його заступників є втручання політичного чинника в роботу освітнього відомства. &laquo;Керівництво Міносвіти відверто маніпулює службовими повноваженнями для встановлення біля керма провідних вузів осіб, політично й особисто лояльних Дмитра Табачника&raquo;, - зазначила вона.У той же час Оробець виразила впевненість у тому, що найближчим часом Володимир Шевченко відновиться на посаді в судовому порядку, а Міносвіти очолить більш гідний кандидат. &laquo;Сподіваюся, новий міністр навчиться діяти в правовому полі, а не готувати закон під себе&raquo;, - підсумувала глава підкомітету з питань базової освіти парламенту.Як повідомлялось, 29 липня міністр науки і освіти України Дмитро Табачник, не отримавши від ректора Донецького національного університету, академіка НАН України, Героя України Володимира Шевченка добровільної згоди на відхід з посади, звільнив його своїм наказом.]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[На Нікопольському рибокомбінаті загинуло троє працівників]]></title>
      <pubDate>Sat, 31 Jul 2010 06:02:43 -0600</pubDate>
      <category><![CDATA[Iнцидент]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/news/anons/7099</link>
      <description><![CDATA[30 липня у Нікопольському районі Дніпропетровської області, на території ТОВ «Нікопольський рибокомбінат», загинуло троє працівників підприємства. Як повідомили в прес-службі МНС України, нещасний випадок стався під час проведення очисних робіт у водоперекачувальній ямі глибиною 4 м.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[30 липня у Нікопольському районі Дніпропетровської області, на території ТОВ &laquo;Нікопольський рибокомбінат&raquo;, загинуло троє працівників підприємства. Як повідомили в прес-службі МНС України, нещасний випадок стався під час проведення очисних робіт у водоперекачувальній ямі глибиною 4 м. За попередніми даними, причина смерті - отруєння продуктами розкладу органічної біомаси (аміаком).На місці події працює оперативна група Головного управління МНС в Дніпропетровській області.За даними Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області, за перше півріччя в регіоні на виробництві загинуло 26 осіб, 425 травмовані.]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[У Дніпропетровській області на 3 % збільшилась середня зарплата]]></title>
      <pubDate>Sat, 31 Jul 2010 05:52:55 -0600</pubDate>
      <category><![CDATA[Економіка]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/news/anons/7098</link>
      <description><![CDATA[Водночас, за даними Управління статистики Дніпропетровської ОДА, індекс цін виробників промислової продукції за останній рік становить 143%, індекс споживчих цін - 107,4%]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[За даними Головного управління статистики у Дніпропетровській області, середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника у червні 2010р. становила 2432 грн. і зросла проти попереднього періоду на 3%. &nbsp;&nbsp;&nbsp; Найбільшу платню було нараховано персоналу підприємств по добуванню паливно-енергетичних корисних копалин - 4567 грн., фінансових установ - 3846, а також підприємств по добуванню корисних копалин, крім паливно-енергетичних - 3333 грн. &nbsp;&nbsp;&nbsp; Упродовж січня-червня п.р. загальна заборгованість із заробітної плати в області зменшилась майже на половину і за станом на 1 липня 2010р. склала 47 млн.грн., з яких 18 млн.грн. складають борги економічно активних підприємств, 19 млн.грн. - підприємств, що знаходяться на різних стадіях відновлення платоспроможності боржника, решта - підприємств, які припинили діяльність і не повідомили про погашення заборгованості із заробітної плати. &nbsp;&nbsp;&nbsp; Упродовж січня-червня поточного року повністю розрахувалися із персоналом на підприємствах, розташованих у м.Синельниковому, а також у Васильківському, Верхньодніпровському, Криворізькому, Криничанському, Межівському, Царичанському та Юр'ївському районах. Практично виправилася ситуація у м.Марганці та у Покровському районі. Водночас поновилися борги із заробітної плати у м.Новомосковську та у Томаківському районі і за станом на 1 липня 2010р. склали 857 тис.грн. і 120 тис.грн. відповідно. Приблизно учетверо ускладнився стан своєчасних розрахунків із працівниками, зайнятими в економіці Нікопольського району, утричі - Софіївського.Водночас, за даними Управління статистики Дніпропетровської ОДА, індекс цін виробників промислової продукції за останній рік становить 143%, індекс споживчих цін - 107,4%.]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Зерна вже два мільйони тон, але якою ціною?]]></title>
      <pubDate>Sat, 31 Jul 2010 05:44:27 -0600</pubDate>
      <category><![CDATA[Економіка]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/news/anons/7097</link>
      <description><![CDATA[Міністр аграрної політики України Микола Присяжнюк привітав працівників агропромислового комплексу Дніпропетровської області зі збором другого мільйона тонн зерна нового врожаю. Безперечно, одна з провідних аграрних областей України, передує у збиранні зернових і цього року. Але, нажаль, зусилля селян у спробі заробити хоч якусь копійку на землі іноді закінчуються трагедією.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Міністр аграрної політики України Микола Присяжнюк привітав працівників агропромислового комплексу Дніпропетровської області зі збором другого мільйона тонн зерна нового врожаю. Безперечно, одна з провідних аграрних областей України, передує у збиранні зернових і цього року. Але, нажаль, зусилля селян у спробі заробити хоч якусь копійку на землі іноді закінчуються трагедією. Зокрема, нещасний випадок стався 29 липня близько 9 години 20 хвилин із водієм приватного підприємства &laquo;Маїс&raquo; П`ятихатського району області, який здійснював перевезення зерна пшениці автомобілем ГАЗ-53. Їдучи ділянкою дороги між селами Яковлівка та Виноградівка, водій заснув за кермом, в результаті чого вантажівка з`їхала на узбіччя та перекинулась, що спричинило водієві численні тяжкі травми. Остаточні обставини та причини випадку з`ясовуються, хоча вже відомо, що за кермом водій був тверезий. Тож винними слід вважати насамперед надмірну спеку та важкість умов праці.]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Сашко Положинський: «Я прагну ідеального світу»]]></title>
      <pubDate>Sat, 31 Jul 2010 04:29:45 -0600</pubDate>
      <category><![CDATA[Культура]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/articles/culture/1567</link>
      <description><![CDATA[Сашко Положинський, лідер гурту «Тартак» — одна з найбільш непересічних особистостей української музики. З 1990-х років, коли українська музика тільки починалася, цей симпатичний луцький парубок йшов своїм шляхом, не зраджуючи ідеалам і не змінюючи творчого методу. Після перемоги на фестивалі «Червона рута» у 1997 році і першого всеукраїнського туру «Тартак» назавжди увійшов до анналів вітчизняної культури як найцікавіший і, напевне, єдиний танцювальний панк-хіп-хоп проект, як вони самі себе жартома називають.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Сашко Положинський, лідер гурту &laquo;Тартак&raquo; - одна з найбільш непересічних особистостей української музики. З 1990-х років, коли українська музика тільки починалася, цей симпатичний луцький парубок йшов своїм шляхом, не зраджуючи ідеалам і не змінюючи творчого методу. Після перемоги на фестивалі &laquo;Червона рута&raquo; у 1997&nbsp;році і першого всеукраїнського туру &laquo;Тартак&raquo; назавжди увійшов до анналів вітчизняної культури як найцікавіший і, напевне, єдиний танцювальний панк-хіп-хоп проект, як вони самі себе жартома називають.Пісні з кожного альбому &laquo;Тартака&raquo; ставали хітами, звучали по радіо, у плеєрах, розбиралися на мобільні рингтони. Стільки революційних гімнів, миттєво підхоплюваних молоддю, не створив жоден інший український колектив. Для багатьох зірок було честю заспівати дуетом з &laquo;Тартаком&raquo;. Сам Положинський за час існування гурту встиг попрацювати на телебаченні, взяти участь у телепроектах &laquo;Форт Бойяр&raquo; і &laquo;Битва Українських Міст&raquo; та надихнути багатьох молодих українців на громадську діяльність і самоствердження у суспільстві. Але, як співав Сашко в одному з хітів, героєм України він бути не хоче. Тому розмовляли ми з ним просто про життя. І, звісно, про музику.- Новий альбом &laquo;Тартака&raquo; &laquo;Опір матеріалів&raquo; можна скачати на офіційному сайті безкоштовно. Але всі охочі можуть пожертвувати гурту, скільки вважають за потрібне, прослухавши альбом. Чому ви вирішили провести таку акцію?- Ми виклали альбом в Інтернеті для вільного скачування майже вимушено. Прихильники довго на нього чекали, а ми все ніяк не могли його записати через різні складності. Врешті-решт я пообіцяв, що наприкінці 2009&nbsp;року альбом буде готовий. Коли ми його зробили, стикнулися з іншою проблемою - видавці не пропонували вигідних умов. Ми довгий час вели безрезультатні переговори, а в останній день минулого року вирішили: краще викласти альбом в Інтернеті, щоб виконати обіцяне. Ідея зібрати кошти виникла уже в процесі у нашого товариша Олега Бутузова, який займається Інтернет-проектами &laquo;Тартака&raquo;. Спочатку кошти надходили слабо, але за декілька місяців ми змогли покрити всі витрати, пов'язані з викладенням альбому в Мережі. Більш того - за чотири місяці перебування альбому в Інтернеті знайшовся видавець, який запропонував цікаві для нас умови. Так що альбом вийшов на диску наприкінці квітня - для меломанів і справжніх прихильників &laquo;Тартака&raquo;.- Як ти ставишся до проблеми музичного і кінопіратства в Україні?- Дуже спокійно. Як би в усьому світі не боролися з піратством в усіх його виявах, воно все одно буде існувати - і музичне, і морське. Мабуть, немає сенсу боротися з тим, що не можна перемогти. Тим більше я як споживач тільки виграю від того, що в Інтернеті можна скачати фільми і музику безкоштовно. Багато якої музики знайти на дисках просто неможливо, існує безліч нових виконавців, про яких можна дізнатися тільки завдяки Інтернету. Крім того, коли купуєш, скажімо, в магазині десяток DVD, тільки 2 - 3 з них можуть виявитися дійсно вартими уваги. На всі інші диски гроші витрачено марно. Я думаю так: якщо тобі подобається альбом чи фільм, ти його купиш на диску, навіть якщо перед тим ознайомився зі скачаною копією. А якщо ти його не купиш, краще хоча б в Інтернеті скачати. Для мене як автора важливіше, щоб мене слухали, а не щоб диски продавалися, хоча одне іншому, звісно ж, не заважає. До того ж заробіток більшості українських музикантів полягає в концертній діяльності, успішність якої залежить від кількості прихильників. Вільне розповсюдження нашої музики в Мережі сприяє збільшенню ТартаКлубу.- Як багато часу ти проводиш в Інтернеті і що саме там робиш?- Це залежить від того, скільки вільного часу я маю. Можу хоч цілий день паралельно з іншими справами заглядати у комп'ютер. Коли у нас ще не було менеджменту, я мав віртуальний офіс на сторінці однієї із соціальних мереж - вів там переговори, отримував і розповсюджував потрібну інформацію. Зараз веду сторінку http://www.sashko.com.ua/, даю інтерв'ю по скайпу і через електронну пошту, існує також офіційний сайт гурту &laquo;Тартак&raquo;.- Одна з основних проблем Інтернет-користувачів, особливо молоді, - неграмотність. Як ти оцінюєш таку ситуацію у суспільстві? - Я не згоден. Навпаки - неодноразово відзначав, що люди, які пишуть мені коментарі і спілкуються зі мною, надзвичайно грамотні! Часто вони навіть підправляють мене. Є, звісно, люди, які ніколи в житті не замислювались над тим, як треба писати. Інтернет і мобільний зв'язок сприяють цьому, з'являються нові слова, скорочення, яких я часто не розумію і прошу пояснювати. Але це реальність - аудіокнижки наразі замінюють звичайні, люди отримують інформацію здебільшого з телевізора, культурний рівень міряють по нав'язаних ЗМІ зірках, які часто не несуть високої культури. Мені це все не подобається, але і я не ідеальний. Потрібно всім працювати над собою, тоді зміниться і світ.- Звертаючись до теми молодості: до якої групи підліткової спільноти ти належав у школі? Ти навчався у дружному класі?- За час навчання я змінив три школи, і класи всюди були різні. В Радянському Союзі все було дещо інакше, ніж зараз. Існували дві суспільні групи - &laquo;формали&raquo; і &laquo;неформали&raquo;. Формалами називали членів загальновизнаних всесоюзних організацій - піонерів, комсомольців, а неформальною молоддю - тих, хто створював власні об'єднання, тусовки за інтересами, не був прив'язаний до тих організацій. Я свого часу був і піонером, і комсомольцем, і до тусовки неформалів потрапляв. Але чітко з якимось рухом я себе не асоціював, скоріше був сам по собі. В піонерських і комсомольських організаціях мені багато чого не подобалось, я боровся з несправедливістю і виступав проти всіх, мене критикували за те, що я &laquo;заважаю іншим бути комсомольцями&raquo;... Ця конфліктність мені заважала увійти до певного колективу. Я завжди більше уваги приділяв особистим дружнім стосункам з конкретними людьми, і такі зв'язки були для мене важливішими.- Зараз неформальних молодіжних рухів так багато, що складно розібратися. Як ти вважаєш, чи є серед них &laquo;справжні&raquo;, дійсно не схожі на інших люди?- Для мене участь молодої людини в будь-якому русі - неформальному, політичному або соціальному - краща за аморфність, пияцтво і байдикування. Всі ці субкультури перевдягання - це потяг до прояву особистості, хай для багатьох це вплив ідеології, моди або думки інших. Але людина ідейна для мене завжди буде цікавішою, ніж людина, якій потрібні тільки їжа, секс та сон. До того ж участь у таких рухах - чи то емо, чи то готи, чи то стрейтеджери - навколишньому середовищу не завдає ніякої шкоди, то чому б і ні? Потрібно відмежовувати молодих людей від того, що дійсно шкідливо. Наприклад, від наркотиків.- Відомо, що ти не вживаєш м'яса. Що підштовхнуло до такого рішення?- Це довга історія. Мені завжди було шкода тварин, яких везли на м'ясокомбінат, я з дитинства переймався їхньою долею. Це і викликало в мені комплекси, пов'язані із вживанням м'яса. Я довго готувався до того, щоб перестати їсти м'ясо, всі мене переконували, що це неможливо, тільки дуже багата людина може прожити без нього... Але моя остаточна відмова від м'яса була спровокована сторонніми обставинами. Влітку після закінчення інституту я працював у дитячому таборі. Поварами там часто працюють студенти-практиканти кулінарних технікумів. І якось нам так не пощастило, що недосвідчені дівчата зовсім погано готували м'ясо. Все інше у них нормально виходило, а от м'ясо їсти було неможливо. Серед працівників табору було два хлопці, які вже декілька років не їли м'яса. Я помітив, що через це їм давали більші порції каш та салатів, і вони набагато краще наїдалися, ніж я зі своїми неїстівними м'ясними порціями. Морально я давно був готовий стати вегетаріанцем, а ця ситуація підштовхнула зробити крок. І за два місяці перебування у таборі я так втягнувся в це діло, що вдома уже і не звернув уваги на м'ясні страви. Не їм м'яса уже 15 років. Люди кажуть, що виглядаю добре на свій вік. Крім того, я не вживаю ніяких наркотиків, тютюну і алкоголю. Але стрейтеджером себе не вважаю.- Чи займаєшся ти благодійністю?- Я її принциповий противник. За характером я ідеаліст, тож вважаю, що суспільство повинне існувати на таких засадах, при яких благодійність просто не потрібна, - її нема до кого застосувати, бо всім добре. Розумію, що це ідеальне суспільство, але прагну цього. І я вважаю, що люди здатні створити таке суспільство. Але поки ми живемо в інших умовах, звісно, потрібно допомагати один одному. Коли я можу щось зробити і бачу можливий результат, я намагаюся допомагати людям. На жаль, часто доводиться стикатися зі спекулюванням цією темою, бажанням використати благодійність у не дуже шляхетних цілях. Іноді мене вдається вмовити на участь у благодійних акціях, які я не можу повністю проконтролювати, - тоді у разі виникнення проблем я надіюся на Бога і вірю, що або він, або закон карми (якщо Бога таки не існує) покарає тих, хто спекулює на чужих нещастях.- Яку книгу ти зараз читаєш?- Не повіриш, але якраз вчора перед сном я дочитав книгу &laquo;Червоний терор&raquo; про сталінізм. У мене взагалі зараз якийсь &laquo;сталінський&raquo; період. Читаючи, я переглянув &laquo;Катинь&raquo; Анджея Вайди, &laquo;Втомлені сонцем ІІ&raquo; Микити Міхалкова, документальний фільм &laquo;Становлення нації&raquo; Єжи Гофмана. Послухав у Інтернеті програму радіостанції &laquo;Эхо Москвы&raquo; про Сталіна. Сподіваюся, що цей період у мене завершився, - хочеться перейти до чогось більш позитивного. Від цього негативу починаю трошки напружуватися. Тим більше, бачачи, як у нашій країні починають нівелюватися права людини і громадянина і що ніхто не звертає увагу на закони і Конституцію, - такий собі владний безлад, і це мені дуже нагадує те, що я бачив у фільмах. Дочитавши книгу, я подивився відео про акції протесту, присвячені вбивству міліціонерами київського студента, про харківську боротьбу за парк Горького... бачу певні паралелі. Хочеться добра. Нещодавно от подивився &laquo;Принца Персії&raquo;. Не можу сказати, що я був у великому захваті від цього фільму, але розважився.- Що можеш сказати про фільм Міхалкова?- Добре, що не пішов до кінотеатру. Тягнули, але я відмовився. Напевне, якби я заплатив гроші за цей фільм, то плювався би. Було декілька моментів, які мене неприємно здивували, бо такої халтури від Міхалкова я не чекав. Але є там і класні епізоди, зняті класні актори. Враження від фільму двоїсте. Найбільше не сподобалося те, що фільм нічим не закінчується. Це обламує.- Чому ти вирішив взяти участь у &laquo;Битві українських міст&raquo;, що проходила в Аргентині?- Я гадки не мав про це шоу, поки мене не запросили туди. Згоду дав не одразу - я зазвичай відмовляюся від участі в телепроектах. Але мене потім підкупили тим, що зроблять капітаном команди Луцька. Є у мене така слабкість щодо рідного міста, тут я вже відмовитися не міг. Участь у шоу була для мене концентратом нового і незвичного. По-перше, я ніколи раніше не брав участь у таких змаганнях. Колись їздив до Форту Бойяр, але там зовсім інший принцип, до того ж тоді я більшу частину часу просидів у тюрмі і нічого не робив. По-друге, я ніколи ще взимку не їздив до теплих країн, не літав так довго на літаку, ніколи не був на протилежному боці земної кулі... Крім того, я познайомився з безліччю нових людей, яких раніше міг бачити тільки на телеекрані, і мене здивувало, наскільки наші спортсмени героїчні і сильні люди. Вони позитивно вплинули на мене. Команда Луцька була чудова, учасники з інших команд - теж прекрасні люди. Зараз мені приємно підтримувати з ними дружні стосунки. Знайомство з продюсером проекту Єгором Бенкендорфом для мене теж стало цікавим і пізнавальним. Я про нього кілька разів чув здалеку, при особистому ж знайомстві захопився цією людиною. У ньому, безперечно, є частка геніальності, він ні на кого не схожий. Я задоволений участю у проекті, тим паче наша команда потрапила до фіналу, що для Луцька - значне досягнення.- Чи подобається тобі Дніпропетровська публіка?- Востаннє ми були у вас рік тому, презентували пісні з нового альбому, і це був не найвдаліший концерт гурту &laquo;Тартак&raquo;. Не сподобалася організація. Здавалося, що більшість городян просто не знали, що ми виступаємо. На концерті було дуже мало людей - є підозра, що рекламна кампанія була не зовсім грамотно проведена. Цей концерт дуже відрізнявся від інших виступів у Дніпропетровську. Втім, це був перший концерт &laquo;Тартака&raquo; у вашому місті, на який продавалися квитки. До того ми виступали тут лише на святкових майданчиках та безкоштовних акціях і завжди були дуже вдячно приймані публікою, реакція захоплювала. Останній концерт проходив у дуже великому клубі, і через малу кількість людей атмосфера була трохи напружена - і для нас, і для слухачів. Сподіваюся, що наш найкращий концерт у Дніпропетровську ще попереду. Ми в будь-який момент із задоволенням приїдемо знову, якщо нас запросять.&laquo;Експедиція XXI&raquo;]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Виконання вимог МВФ - ризики та загрози для України]]></title>
      <pubDate>Sat, 31 Jul 2010 04:16:13 -0600</pubDate>
      <category><![CDATA[Економіка]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/articles/economy/1566</link>
      <description><![CDATA[Ось уже кілька років поспіль, із часу офіційного визнання владою існування в Україні кризи, Кабмін проводить політику проведення зовнішніх і внутрішніх запозичень для покриття дефіциту бюджету й ... незрозуміло для чого ще. Незрозуміло, оскільки жодного разу в офіційних інформаційних джерелах не повідомлялося про те, куди саме пішли залучені кошти. На балансі НБУ серед інших золотовалютних резервів отримані раніше кошти від МВФ практично не значаться, а отже, вони вже благополучно витрачені невідомо куди.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Ось уже кілька років поспіль, із часу офіційного визнання владою існування в Україні кризи, Кабмін проводить політику проведення зовнішніх і внутрішніх запозичень для покриття дефіциту бюджету й ... незрозуміло для чого ще. Незрозуміло, оскільки жодного разу в офіційних інформаційних джерелах не повідомлялося про те, куди саме пішли залучені кошти. На балансі НБУ серед інших золотовалютних резервів отримані раніше кошти від МВФ практично не значаться, а отже, вони вже благополучно витрачені невідомо куди.Мало хто знає, що всі країни, які одержують &laquo;допомогу&raquo; від МФВ, насправді не отримують нічого крім векселів (боргових розписок) Фонду, які називають спеціальними правами запозичення (SDR). Витратити ці кошти можна тільки передавши їх будь-якій країні-члену кредиторів Фонду. І якщо в України цих грошей уже немає, значить, їх комусь передали. Ніяк інакше ці кошти використовувати безпосередньо не можна. Так, їх можна монетизувати (надрукувати на їх забезпечення власну валюту), але тоді вони все одно повинні залишатися на балансі Нацбанку. В результаті, на сьогодні немає ніякої достовірної інформації про те, що ж сталося з уже отриманими від МВФ у 2008-2009 рр.. коштами. В подібній ситуації продовжувати згубну політику запозичень просто нерозумно.Політичні вимоги в обмін на позикуГоловною особливістю отримання кредитів від МВФ є його політичні та економічні вимоги до уряду тієї країни, яка претендує на отримання позики. Таким чином одночасно з отриманням прямого прибутку (що цілком зрозуміло й розумно для будь-якого фінансового інституту) Фонд лобіює інтереси найбільших своїх кредиторів, усіляко перешкоджаючи нормальному розвиткові економіки інших країн. У чому це виражається? Перш за все в штучному створенні ситуації, за якої конкурентоспроможність країни падає. Як це відбувається? Для початку нагадаємо, що саме вимагав МВФ від українського уряду:розширити базу оподаткування &laquo;для забезпечення надходження доходів&raquo;;знизити поріг обороту платників за спрощеною системою оподаткування до 300 тис. грн як для фізичних, так і для юридичних осіб;скасувати звільнення від обкладення ПДВ сільського господарства та інших видів діяльності;знизити рівень витрат Стабілізаційного фонду;скасувати заплановане збільшення тарифної сітки зарплат із 586 до 778 грн до грудня 2010 року;знизити виплати працюючим пенсіонерам до 50% від загального розміру, але не нижче прожиткового мінімуму, підвищити пенсійний вік;підвищити незалежність Національного банку;обмежити дефіцит НАК &laquo;Нафтогаз&raquo; на рівні 1% від ВВП у 2010 й 2011 роках;підвищити ціну на газ для населення та комунальних підприємств удвічі, а потім щокварталу на 25%;запровадити штрафні санкції та застосовувати їх до тих, хто не забезпечує своєчасної оплати послуг ЖКГ.Що в підсумку вже зробив український уряд, і до чого це призведе в подальшому:&bull; Розроблено новий Податковий кодекс, у якому значно розширюється база оподаткування, а фіскальні служби наділені фантастичними повноваженнями: починаючи від позасудового та безакцептного вилучення на рахунок держави коштів юридичних і фізичних осіб та визначення розміру податку &laquo;на око&raquo;, без будь-яких обґрунтувань; &nbsp;Опублікована на сайті президента програма реформ на 2010-2014 рр. передбачає підвищення пенсійного віку до 65 років;Підписаний президентом секвестр бюджету включає в себе норми про ліквідацію фінансування значної частини інвестиційних та інноваційних проектів, у тому числі й у сільському господарстві. Зокрема:&nbsp;на 8,75 млрд грн зменшуються видатки Стабілізаційного фонду (на галузеві та регіональні, в тому числі інвестиційні програми);&nbsp;на 3 млрд грн - трансферти на покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду;&nbsp;на 2 млрд грн - видатки спеціального фонду Міністерства оборони (за рахунок надходжень від реалізації надлишкового озброєння);&nbsp; на 1,8 млрд грн - витрати на утримання й ремонт доріг загального користування;&nbsp; на 1 млрд грн - капітальні витрати бюджетних установ;&nbsp; на 1,35 млрд грн - зменшення дотації на одну корову, наявну на 1 січня 2010 року.&bull; Згідно з постановою Національної комісії регулювання електроенергетики (НКРЕ) від 13 липня 2010 граничний рівень ціни на природний газ для підприємств теплоенергетики, що забезпечують опалення та гаряче водопостачання населення, з 1 серпня нинішнього року зросте на 50%. При цьому, відповідно до заяви МінЖКГ, тарифи на тепло й гарячу воду з 15 жовтня поточного року буде встановлювати сама НКРЕ;19 липня віце-прем'єр-міністр Сергій Тігіпко на селекторній нараді з керівниками регіонів, де йшлося про підвищення тарифів на газ, заявив, що Уряд ініціюватиме запровадження штрафних санкцій за несплату населенням житлово-комунальних послуг;14 липня Кабінет Міністрів України не продовжив на третій квартал 2010 р. дію постанови № 289 від 24 березня 2010 про антикризові преференції для підприємств гірничо-металургійного комплексу щодо тарифів на вантажоперевезення та енергоносії;23 липня Національний банк України заявив про виконання всіх вимог для отримання кредиту від Міжнародного валютного фонду. Робота з підготовки нової програми МВФ stand by для України була завершена 16 липня. НБУ повідомляє, що було прийнято ряд законодавчих і нормативних актів із регулювання діяльності Національного банку.Як видно з наведеного вище, Кабмін і НБУ щосили намагаються виконати вимоги МВФ, навіть не замислюючись про можливі наслідки або сподіваючись, що якось пронесе. Проте як показує світова практика, всі країни, які скористалися порадами МВФ і виконали його вимоги - закінчили дефолтом. &nbsp;Як показали недавні події в Бішкеку, зростання вартості послуг ЖКГ може призвести до розвитку революційної ситуації та початку громадянської війни. Не обов'язково, що події в Україні розвиватимуться за киргизьким сценарієм, але такий варіант не можна виключити повністю. Тим більше, цілком можливо, що водночас спрацюють кілька негативних чинників. Нагадаю, за офіційною статистикою, з початку року зростання злочинності в Україні склало 32%. Хоча спостерігається зниження рівня зареєстрованого безробіття, йде активне зростання прихованого безробіття, а це призведе до ще більшого погіршення криміногенної ситуації. Схоже, провокування громадянського протистояння в Україні є однією з цілей &laquo;експертів&raquo; МВФ.Сумні підсумки нерозумних позичальниківСучасна історія знає лише один приклад, коли отримання кредиту від МВФ призвело до поліпшення економічної ситуації в країні-позичальниці. Тільки Південна Корея змогла грамотно розпорядитися кредитом, спрямувавши його на модернізацію виробництв корейських корпорацій. Унаслідок цього бачимо успіх багатьох південнокорейських фірм на світовому ринку. Слід зазначити, що цей успіх зумовлений тим, що Південна Корея, взявши кредит, повністю проігнорувала вимоги МВФ і розпорядилася грошима так, як вважала за потрібне. МВФ після закінчення терміну кредиту одержав лише свої кошти плюс відсотки за використання.Приклади ж Індонезії, Аргентини, Бразилії, які пережили національні дефолти через те, що прийняли &laquo;допомогу&raquo; МВФ та скористалися порадами &laquo;міжнародних експертів&raquo;, нещодавні кризи в Латвії та Угорщині дають чітку відповідь на запитання про те, до яких наслідків призводить співпраця з МВФ для країн, котрі не в змозі приймати власні політичні та економічні рішення.Мало того, прагнучи прикрити власні прорахунки, відверту дурість і неадекватність проведеної політики, МВФ усіляко намагається зробити когось винним у своїх прорахунках. Зокрема, 21 липня МВФ поклав усю провину за фінансову кризу, яка вразила Латвію, на Центробанк цієї країни. Міжнародна кредитна організація вважає, що місцевий регулятор навіть не намагався перешкоджати зростанню обсягів кредитів фізичних осіб до кризи, а це й стало причиною подальшого фінансового колапсу. Соціальні настрої суспільства в Латвії сьогодні розпалюються. 20 липня радикально налаштовані активісти руху &laquo;Єдина Латвія&raquo; зібралися перед будівлею Кабінету міністрів і показово спалили прапор Світового банку, який порадив країні відмовитися від розвитку спорту й сісти на жорстку &laquo;фінансову дієту&raquo;. Україна скоро дочекається таких же порад.Розорене майбутнє УкраїниЩе недавно прем'єр-міністр Микола Азаров був затятим супротивником співпраці з МВФ. За його словами, торік і позаторік Україна одержала $14,2 млрд кредиту, що в 7 разів більше, ніж за всі попередні роки. &laquo;А куди вони були витрачені, відповість дуже кваліфікована організація, яка проводитиме державний аудит витрат коштів, отриманих від МВФ&raquo;, - заявив М. Азаров. Але з певного часу його позиція, судячи з дії керованого ним Кабміну, помінялася на 180 градусів. Одержання кредиту від МВФ приблизно в тому ж обсязі, за який Микола Янович так критикував Юлію Володимирівну, стало основою його бюджетної політики.Нагадаю, на 31 січня 2008 р. державний і гарантований державою борг України становив 88370 млн грн або $17,5 млрд. А ось уже на 31 травня 2010 державний і гарантований державою борг України становив 323 800 000 000 грн або $40,9 млрд. Тобто за два роки і 4 місяці держборг зріс у 2,5 рази. Проте й це ще не все. Як повідомив віце-прем'єр-міністр Сергій Тігіпко журналістам у Києві 22 липня, державний борг України до початку 2011 р. може збільшуватися до 40% валового внутрішнього продукту після залучення всіх запланованих запозичень. Тож до кінця року він збільшиться до 400 млрд грн або орієнтовно $51 млрд.Із такими темпами до 2012 р. державний борг України зрівняється з її ВВП. Причому зауважимо, жодного механізму, який би забезпечив зростання економіки хоча б для повернення боргів, Кабміном не передбачено. Отже, в недалекому майбутньому Україну цілком може чекати суверенний дефолт. Якраз після проведення футбольного чемпіонату.Кредит МВФ Україні не потрібенПрактично ніхто з експертів від економіки не каже про те, що кредит МВФ Україні зовсім не потрібен. Його отримання в принципі ніяк позитивно не вплине на економіку України, негативних же наслідків - безліч. Починаючи з різкого збільшення розміру зовнішнього боргу й закінчуючи зростанням соціальної напруженості у зв'язку з безпідставним і нічим не обґрунтованим підвищенням монопольно встановлюваних державою цін на енергоносії, збільшенням фіскального навантаження, а також ризиком підвищення пенсійного віку.Досі немає ні найменшого плану щодо того, як буде використаний майбутній кредит. Як не було такого плану і в попереднього уряду. Складається парадоксальна картина: вже другий поспіль український уряд збирається залучати кошти, не маючи ані найменшого бізнес-плану з їх раціонального використання й не знаючи, як їх повернути. На таких умовах жоден бізнес не отримав би від банку ані копійки, хіба що під подвійну-потрійну заставу.Чи є альтернатива?Оскільки основною, каже уряд, причиною для залучення коштів міжнародних організацій є бюджетний дефіцит, то способів його зменшення більш ніж достатньо. Незрозуміло одне: чому Кабмін і президент, володіючи всіма повноваженнями та владою, не вдаються до жодного з них?!На даний момент для покриття дефіциту бюджету в України більш ніж достатньо коштів, щоб не користуватися ніякими зовнішніми та внутрішніми позиками. Проблема з грошима лежить не в економіці, а в політиці. Для початку непогано було б розібратися з держзакупівлями. За даними Рахункової палати України, &laquo;в невідомому напрямку&raquo; щорічно йде близько 35-40 млрд грн. Ці гроші не завадило б повернути з приватних рук у державну кишеню. Потім перестати видавати держгарантії приватним фірмам без забезпечення.Нагадаю, що в ст.13 Закону &laquo;Про Державний бюджет України на 2010 рік&raquo; передбачено 45 млрд грн у вигляді держгарантій фірмам-підрядникам, які роблять щось (невідомо що) в рамках програми Євро-2012, ст.27 відносить фінансування заходів, пов'язаних із підготовкою та проведенням в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу до захищених статей видатків бюджету. Нарешті варто визнати, що такий витратно-розважальний захід як Євро-2012 в умовах кризи Україна дозволити собі не може. Тепер не час витрачати десятки мільярдів гривень без будь-якої гарантії не те що прибутку, а навіть повернення вкладених коштів. Це політичне рішення. Але його треба приймати якомога швидше, адже збитки України від підготовки до футбольного чемпіонату вже обраховуються астрономічними сумами й у подальшому лише зростатимуть. Досі ніхто не полічив, скільки коштів витрачено й яким чином їх буде повернено. В такій ситуації треба терміново припиняти розбазарювання бюджетних грошей, бо ще два роки витрат на рівні 2010 року призведуть до втрат бюджету приблизно в 100 млрд грн. Безумовно, не можна відкидати можливість реструктуризації зовнішньої та внутрішньої заборгованості й перестати кредитувати комерційні банки за рахунок коштів бюджету та НБУ. Це дозволить отримати для покриття дефіциту бюджету від 30 до 100 млрд грн.Отже, маємо суму від 110 до 180 млрд грн, якої цілком вистачило б на покриття дефіциту бюджету. Крім цього, можна знайти ще багато джерел фінансування. Не кажучи вже про те, що в бюджеті-2010 є можливості для секвестру витрат, особливо витрат на держапарат. Але й ці можливості на цей момент не використовуються. Вже з 2011 р. Україна буде зобов'язана віддавати кредитні кошти МВФ, отримані в 2008-2009 рр.. Це призведе до додаткових бюджетних витрат, проте зростання економіки на 3,7%, закладене до бюджету-2010, не забезпечує навіть можливості повернути відсотки за кредит МВФ без додаткового скорочення витрат із інших статей бюджету. Й поки немає найменших підстав вважати, що в 2011 р. ситуація кардинально покращитися.Український тиждень]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Міністри дуркують – технікумам горе]]></title>
      <pubDate>Sat, 31 Jul 2010 04:05:37 -0600</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/news/anons/7096</link>
      <description><![CDATA[На сьогодні в області спостерігається дивовижна картина: діти забирають документи з вишів 1-2 рівнів акредитації, аби... повернутися до школи. Замість розпочати професійну освіту молоді люди кращим для себе вбачають “досидіти” ще два роки у школі, аби потім намагатися “втулитися” у виш.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Вступна кампанія більшості дніпропетровських (а є підозра, що і в інших містах також) коледжів фактично зірвана. Посеред літа, в час, коли вона була в розпалі, коледжі та технікуми займалися профорієнтаційною роботою, почали приймання документів, міністр освіти Дмитро Табачник &quot;розродився геніальною ідеєю&quot; про скасування 12-річної системи навчання у школі. На сьогодні в області спостерігається дивовижна картина: діти забирають документи з вишів 1-2 рівнів акредитації, аби... повернутися до школи. Замість розпочати професійну освіту молоді люди кращим для себе вбачають &quot;досидіти&quot; ще два роки у школі, аби потім намагатися &quot;втулитися&quot; у виш.Те, що випускники-дев'ятикласники повертаються в школи, підтверджують і вчителі. Якщо раніше на навчання в 10-11 класи залишалися близько 98% учнів, то із введенням 12-го року навчання їх стало на 15% менше, а старші класи спорожніли наполовину. Тепер вчителі чекають, що вони заповняться учнями.Але повернення учнів - не головна проблема вчителів - якось вчили подібну кількість дітей і раніше - горе в тому, що за два роки старшокласники мають засвоїти програму, розраховану на три!&quot;За законом, учень має повне право повернутися в будь-яку школу. Це його особисте право, тому всі навчальні заклади зобов'язані прийняти своїх учнів назад, якщо вони того захочуть&quot;, - запевняє начальник управління науки та освіти міськради Світлана Баляй. Тільки от хто за 2 роки буде в країні готувати їжу, шити одяг, будувати чи зварювати рейки - на це питання не дають відповіді ані наша чиновниця, ані сам пан Табачник.]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[На юнацькі Олімпійські ігри дніпропетровців проведуть факельною ходою]]></title>
      <pubDate>Fri, 30 Jul 2010 08:26:12 -0600</pubDate>
      <category><![CDATA[Спорт]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/news/anons/7095</link>
      <description><![CDATA[Біля монумента Слави відбудеться церемонія урочистого запалення олімпійського вогню, який потім молоді спортсмени міста пронесуть маршрутом – пам’ятник Слави – площа Леніна - вулиця Сєрова – Набережна Перемоги – Фестивальний причал.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[31 липня о 16.00 від монумента Слави стартує факельна естафета, вона ознаменує собою проводи наших спортсменів на перші юнацькі Олімпійські ігри, які з 14 по 26 серпня пройдуть у Сінгапурі. Про це повідомили в управлінні з питань фізкультури та спорту дніпропетровської міської ради. Біля монумента Слави відбудеться церемонія урочистого запалення олімпійського вогню, який потім молоді спортсмени міста пронесуть маршрутом - пам'ятник Слави - площа Леніна - вулиця Сєрова - Набережна Перемоги - Фестивальний причал. О 16.30 на Фестивальному причалі на учасників та гостей спортивного свята  чекатимуть виступи атлетів, гімнастів, каратистів, дзюдоїстів та інших спортсменів.  Як повідомили в управлінні, Дніпропетровщину на перших юнацьких Олімпійських іграх представлятимуть два спортсмени - плавець Андрій Говоров та представник кульової стрільби Денис Кушніров, обидва майстри спорту міжнародного класу.&nbsp;  Загалом від нашої країни на олімпіаду їдуть 55 молодих спортсменівПерші у світі літні юнацькі Олімпійські ігри відбудуться у Сінгапурі. У змаганнях братимуть участь молоді спортсмени віком від 14 до 18 років з 205 країн світу. Загалом у Сінгапурі розіграють 201 комплект нагород.                   ]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Дніпропетровська церква "Блага звістка" судиться з каналом "1+1"]]></title>
      <pubDate>Fri, 30 Jul 2010 06:27:33 -0600</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/news/anons/7094</link>
      <description><![CDATA[Після довгих зволікань і неодноразових відмов з формальних причин Господарський суд Києва прийняв до розгляду судовий позов дніпропетровської християнської церкви повного Євангелія «Блага Звістка» до телеканалу «1+1».]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Після довгих зволікань і неодноразових відмов з формальних причин Господарський суд Києва прийняв до розгляду судовий позов дніпропетровської християнської церкви повного Євангелія &laquo;Блага звістка&raquo; до телеканалу &laquo;1+1&raquo;.Як повідомляє прес-центр Церкви, позов до телеканалу &laquo;1+1&raquo; про спростування неправдивої інформації, захисту честі і гідності та компенсації морального збитку подали на початку квітня цього року. Причиною позову став сюжет в ефірі телеканалу &laquo;1 +1&raquo; 11 грудня 2009 року під назвою: &quot;Організувати секту в Україні може кожен&quot; у випуску програми &quot;Варта&quot; (ведучий - Сергій Швець).Як стверджують у прес-службі дніпропетровської громади, в сюжеті була представлена &laquo;свідомо помилкова інформація про діяльність &laquo;Благої Звістки&raquo; і пролунали безпідставні звинувачення на адресу її членів і духовного керівництва&raquo;, а тому церква вважає таке ставлення &laquo;справжнім інформаційним свавіллям, влаштованим журналістами служби ТСН телеканалу &quot;1+1&quot;&raquo;.Перше засідання по розгляду позову призначено на 6 серпня.&laquo;Подаючи цей позов, ми ставили перед собою дві мети: по-перше, домогтися справедливої судової оцінки скоєного телеканалом &laquo;1 +1&raquo; інформаційного беззаконня, по-друге - привернути увагу журналістського корпусу України до необхідності адекватного висвітлення діяльності християнських церков євангельського напрямку, парафіяни яких навіть за офіційними даними складають близько 10% населення нашої країни&raquo;, - відзначає пастор церкви &laquo;Блага звістка&raquo; Володимир Іванов.Нагадаємо, у грудні 2009 року Східно-Дніпровська конференція Церкви адвентистів сьомого дня в Україні також зверталась з відкритим листом до керівництва телеканалу &laquo;1+1&raquo; та органів державної влади. Адвентисти висловили свій протест проти, за їх словами, наклепницького сюжету журналістки Ольги Павловської про цю Церкву, який транслювався телеканалом під час випуску новин ТСН. Ця обставина змусила віруючих звернутися з відкритим листом до громадськості в Україні та за кордоном.За матеріалами &quot;risu.org.ua&quot;]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Чиновники Дніпропетровська хотіли незаконно "намити" 750 га]]></title>
      <pubDate>Fri, 30 Jul 2010 05:52:56 -0600</pubDate>
      <category><![CDATA[Iнцидент]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/news/anons/7093</link>
      <description><![CDATA[Фахівцями підраховано: якби в руслах річок Самара і Дніпро було б намито територію площею 750 га, то ймовірний розмір збитку склав би понад 4,8 млн. грн.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Прокуратурою Дніпропетровської області за фактом зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, порушена кримінальна справа проти службових осіб управління дніпропетровської міської ради і ДРПВІ &quot;Дніпроводгосп&quot;. Про це повідомили в обласній прокуратурі.Зокрема, перевіркою, проведеною прокуратурою, встановлено, що у 2007 році одним з управлінь дніпропетровської міськради на підставі проведеного тендеру був укладений договір з ДРПВІ &quot;Дніпроводгосп&quot;. Згідно з цією угодою інститут повинен був виконати роботи по оздоровленню екологічного стану річки Дніпро в межах Дніпропетровська у рамках національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра і поліпшення якості питної води.&quot;Дніпроводгоспом&quot; було розроблене техніко-економічне обґрунтування оздоровлення Дніпра, яке передбачало вирішення проблем шляхом замулювання річок Самара і Дніпро за рахунок намивання територій загальною площею 750 га.У свою чергу, посадовці управління міськради достеменно знаючи, що усі заходи щодо намивання територій в руслах річок Самара і Дніпро суперечать нормам законів і не передбачені відповідною Національною програмою, і можуть призвести до непоправних екологічних наслідків, незаконно їх сплатили, виділивши з державного бюджету 493 тис. грн.Фахівцями підраховано: якби в руслах річок Самара і Дніпро було б намито територію площею 750 га, то ймовірний розмір збитку склав понад 4,8 млн. грн.Кримінальна справа порушена за ч. 2 ст. 364 КК України.]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Міністр МВС стежитиме за своїми підлеглими]]></title>
      <pubDate>Fri, 30 Jul 2010 05:05:11 -0600</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/news/anons/7092</link>
      <description><![CDATA[Міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов розпорядився обладнати всі підрозділи органів внутрішніх справ камерами відеоспостереження.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов розпорядився обладнати всі підрозділи органів внутрішніх справ камерами відеоспостереження. Про це йдеться у повідомленні прес-служби МВС.У Міністерстві вважають, що такі заходи дадуть змогу контролювати законність дій співробітників міліції.&laquo;Нині в цілодобовому режимі події, які відбуваються в приміщеннях міліцейських відділків, фіксуються моніторами і перевіряються відповідними службами відомства. Крім того, безперешкодно ознайомитися з цими відеоматеріалами можуть правозахисники, які входять до Громадської ради МВС&raquo;, - йдеться у повідомленні.]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Головним санлікарем України таки став дніпропетровець]]></title>
      <pubDate>Fri, 30 Jul 2010 04:39:49 -0600</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/news/anons/7091</link>
      <description><![CDATA[Кабінет Міністрів призначив Сергія Риженка на посаду першого заступника міністра охорони здоров’я – головного державного санітарного лікаря.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Кабінет Міністрів призначив Сергія Риженка на посаду першого заступника міністра охорони здоров'я - головного державного санітарного лікаря. Про це йдеться у розпорядженні Кабміну №1555 від 28 липня.Раніше Риженко обіймав посаду головного державного санітарного лікаря Дніпропетровської області.28 липня Кабінет Міністрів звільнив Геннадія Рожкова з посади першого заступника міністра охорони здоров'я - головного державного санітарного лікаря.]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[В прокурорських лавах - поповнення]]></title>
      <pubDate>Fri, 30 Jul 2010 04:39:47 -0600</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/news/anons/7090</link>
      <description><![CDATA[Прокурор Дніпропетровської області Михайло Косюта провів зустріч з претендентами на заміщення вакантних посад в органах прокуратури Дніпропетровської області.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Сьогодні, 30 липня 2010 року прокурор Дніпропетровської області Михайло Косюта провів зустріч з претендентами на заміщення вакантних посад в органах прокуратури Дніпропетровської області. Про це повідомляє прес-служба обласної прокуратури.24 випускники Харківської Національної юридичної академії ім. Я. Мудрого та п'ятеро випускників Одеської Національної юридичної академії отримали путівку у прокурорське життя. Наказом прокурора області вони призначені на посади помічників прокурорів та слідчих районних та міських, транспортних прокуратур Дніпропетровщини.Михайло Васильович розповів майбутнім прокурорам та слідчим про велику відповідальність, яка покладається на них та специфіку обраної професії; дав напуття бути високоморальними, постійно навчатися, аби відповідати високому званню прокурорського працівника.&nbsp;]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[У Дніпропетровську Авторадіо перетворилося на Просто радіо]]></title>
      <pubDate>Fri, 30 Jul 2010 04:09:41 -0600</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/news/anons/7089</link>
      <description><![CDATA[Мережа «Просто радіо» поповнилася двома станціями - у Дніпропетровську та Житомирі.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Мережа &laquo;Просто радіо&raquo; поповнилася двома станціями - у Дніпропетровську та Житомирі. На засіданні Національної ради з питань телебачення і радіомовлення 29 липня дві місцеві радіокомпанії змінили свої логотипи на &laquo;Просто радіо&raquo; і програмні концепції, зменшивши обсяги інформаційного мовлення до двох годин на добу і збільшивши - розважального.Київська радіокомпанія &laquo;Супер-Нова&raquo; переоформила свою ліцензію на частоту 104,9 МГц у Житомирі, змінивши позивний на &laquo;Просто радіо&raquo;. При цьому, вона не змінювала свій позивний &laquo;Народне радіо&raquo; на частоті 100,5 МГц у Києві.Дніпропетровська ТРК &laquo;Авторадіо-Дніпро&raquo; змінила позивний на &laquo;Просто радіо&raquo; на частоті 105,8 МГц у Дніпропетровську. Водночас вона не змінювала свій позивний &laquo;Авторадіо-Дніпро&raquo; на частоті 69,29 МГц (12 годин на добу) у Дніпропетровську.Нагадаємо, що одеське АТЗТ &laquo;Телерадіоорганізація &quot;Раді.О&quot;&raquo;, яке мовить з позивним &laquo;Просто радіо&raquo; володіє ліцензіями на мовлення на частотах 102,5 МГц у Києві, 105,3 МГц в Одесі, 104,6 МГц у Миколаєві, 105,4 МГц у Жашкові та 101,2 МГц в Ізмаїлі.&laquo;Телекритика&raquo;]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[У Дніпродзержинську знову закриють міст]]></title>
      <pubDate>Fri, 30 Jul 2010 04:06:33 -0600</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/news/anons/7088</link>
      <description><![CDATA[Залежно від технічних та погодних умов рух транспорту може бути відновлений за 7-10 діб.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[З 22-ї години 30 липня у Дніпродзержинську тимчасово припиняється рух транспорту по лівобережному мосту-шляхопроводі для здійснення чергового етапу відновлювальних після пошкодження температурного шву робіт. Про це повідомили у прес-службі міського голови Дніпродзержинська. Рішення про закриття мосту пов'язане із здійсненням найбільш відповідального та складного етапу ремонту, під час якого для зміцнення конструкцій не допускається вібрація та транспортне навантаження. Залежно від технічних та погодних умов рух транспорту може бути відновлений за 7-10 діб.Нагадаємо, 12 червня на ділянці лівобережного мосту-шляхопроводу над другим річищем сталося спухання асфальтового покриття над тепловим швом на висоту до 15 см - рух транспорту було перекрито на три доби. Відновлювальні роботи оцінюються у суму понад мільйон гривень.]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Подайте стакан води!]]></title>
      <pubDate>Fri, 30 Jul 2010 02:35:22 -0600</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/articles/sosiety/1565</link>
      <description><![CDATA[Минулого тижня міські чиновники вголос заявили про початок акції щодо безкоштовної роздачі доочищеної питної води. Так місцева влада й, зокрема, мер міста Іван Куліченко планували полегшити життя дніпропетровцям в особливо жаркі літні дні. Однак добратися до безкоштовної водички виявилося зовсім не так просто, як це обіцяли чиновники. (рос.)]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[На прошлой неделе городские чиновники громогласно заявили о начале акции по бесплатной раздаче доочищенной питьевой воды. Так местные власти и, в частности, мэр города Иван Куличенко планировали облегчить жизнь днепропетровцам в особенно жаркие летние дни. Однако добраться до бесплатной водички на проверку оказалось вовсе не так просто, как это обещали чиновники. Можно ли напиться &laquo;из рук&raquo; городских властей, выяснял &laquo;Левый берег&raquo;Городская акция &laquo;Утоли жажду&raquo; официально началась 19 июля - в этот день, как сообщалось в местных СМИ, владельцы торговых сетей, рынков и предприятий общественного питания &laquo;откликнулись на обращение городского головы Ивана Куличенко и организовали для горожан точки бесплатной раздачи доочищенной питьевой воды&raquo;. Согласно основной идее акции, в период сильной жары все страждущие могли бесплатно утолить жажду в некоторых торговых точках с доочищенной водой. &laquo;Благородный порыв&raquo; днепропетровских властей поддержали 12 городских предпринимателей, которые согласились некоторое время раздавать питьевую воду безвозмездно.Однако напиться бесплатной воды на проверку оказалось намного сложнее, чем заявили городские чиновники. Во-первых, на начальном этапе акции горожан держали в полном неведении относительно расположения точек раздачи бесплатной питьевой воды. Информация о точных координатах таких пунктов появилась лишь на некоторых сайтах в Интернете, да и то спустя несколько дней после официального старта кампании. Изначально сообщалось, что таких пунктов в городе действует 38, однако координаты лишь 28 из них можно было отыскать во Всемирной паутине. А на деле - и того меньше. Например, найти пункт бесплатной раздачи воды на площади Островского, о существовании которого писали городские СМИ, журналистам &laquo;Левого берега&raquo; так и не удалось. Не стали утруждаться городские власти и установкой временных рамок акции. Оказалось, что их вовсе не существует - каждый из предпринимателей может прекратить раздачу бесплатной воды в любой момент. Так что спустя всего неделю после начала акции из 13 точек, которые удалось обойти нашим журналистам, только в одной - на улице Писаржевского - воду продолжали раздавать бесплатно. Хотя никаких &laquo;опознавательных знаков&raquo;, информирующих о том, что в магазине действует подобная акция, снаружи видно не было.В остальных же пунктах раздачи кампания либо закончилась, либо... никогда не начиналась. Кстати, реализаторам воды на ул. Ленинградской даже не сообщили о том, что их точка продажи участвует в подобной городской акции. Соответственно, и сообщение об этом не было вывешено у пункта раздачи. Некоторые же предприниматели посчитали нецелесообразным длительное время поить горожан за свой счет. &laquo;Жара спала - вот начальство и велело перестать раздавать воду, - объяснила Людмила, продавец одной из точек на проспекте Гагарина. - А всю неделю до этого люди частенько приходили и просили попить&raquo;.Частных предпринимателей в данной ситуации вполне можно понять - коммерческой выгоды от проведения данной акции они не имели. А, следовательно, и прекратить раздачу бесплатной воды многие поспешили сразу же вслед за незначительным понижением температуры воздуха. А вот почему городские власти не взялись довести дело до конца и грамотно организовать проведение акции, остается загадкой. Попахивающей, впрочем, обычным политическим пиаром. ]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[“Дніпро” зганьбився у Сербії]]></title>
      <pubDate>Fri, 30 Jul 2010 02:02:28 -0600</pubDate>
      <category><![CDATA[Спорт]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/news/anons/7087</link>
      <description><![CDATA[Дніпропетровський “Дніпро” традиційно розпочав сезон у єврокубках. Після дворічної перерви підопічні Володимира Безсонова не тільки не змогли обіграти команду з більш ніж посередньої першості Сербії, а ще й поступилися на полі суперника з рахунком 1:2.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Дніпропетровський &quot;Дніпро&quot; традиційно розпочав сезон у єврокубках. Після дворічної перерви підопічні Володимира Безсонова не тільки не змогли обіграти команду з більш ніж посередньої першості Сербії, а ще й поступилися на полі суперника з рахунком 1:2. Занепокоєння результатом виникло ще під час вильоту дніпрян на гостьовий поєдинок, адже головний тренер і два провідних виконавці клубу, коментуючи майбутню гру згадували виключно прикрі поразки від &quot;Белінцони&quot;, &quot;Партизана&quot; та &quot;Петержалки&quot;, натомість забуваючи, як майже цей таки склад громив вдома &quot;Гамбург&quot;, в гостях &quot;Утрехт&quot; та &quot;Аустрію&quot;, поступалося чемпіону Франції завжди завдяки пенальті...Як би там не було, бойовий склад (одразу три номінальні нападники) &quot;Дніпра&quot; майже увесь матч мучився з дисциплінованими й атлетичними сербами, які не надто йшли вперед, втім небезпеки створювали набагато більше, ніж дніпряни. Про реалізацію годі й говорити - один Володимир Гоменюк мав більше десяти нагод забити гол. Не набагато менше моментів змарнував і молодий геній &quot;Дніпра&quot; Євген Коноплянка.Останній став причиною першого голу у ворота нашої команди - у своєму штрафному Євген виставляв руку, приймаючи навіс з дальнього флангу. Поруч з ним і близько не було суперників. Як наслідок - пенальті, який чітко реалізував Торбіца. Така от торба настала нашим вже на 15 хвилині. Щоправда, &quot;Дніпро&quot; на диво швидко відігрався - Кравченко замкнув передачу Феррейри. Якщо бути відвертим, м'яч по дорозі до воріт двічі зрикошетив - від Гоменюка й захисника - тому вважати цей гол таким вже й надбанням нашої гри не наважимося, скоріше - випадковість.За нічийного рахунку характер гри був незмінний - гості подовгу тягали м'яча, не доводячи до гостроти, а от господарі мали забивати мінімум ще тричі: один раз в першому таймі нападник &quot;Спартака&quot; випередив Русола і бив у дотик з 7 метрів - не влучно, і двічі у другому - спочатку після помилки Каніболоцького Убіпаріап запустив м'яча вище воріт з трьох метрів, а потім захист спав, коли з 7 метрів бив головою Адамовіч, проте м'яч трохи розминувся зі стійкою.За весь цей час по справжньому гольовий момент у &quot;Дніпра&quot; був лише один: Гоменюк викотив Назаренку під удар, той бив з 16 метрів прямо проти воріт, обвів воротаря, але влучив у штангу.Закінчилося все, як і мало б у такій ситуації: свіжий Носковіч, що вийшов на заміну, пробіг повз стоячого Панаєва, а Федорчук в 10 метрах перед воротами виставив на його шляху &quot;шлагбаум&quot;, через який серб красиво гепнувся. Другий пенальті так само спокійно реалізував Торбіца.Такі от невесела прем'єра вийшла у &quot;Дніпра&quot; у єврокубках. Ґрунту для висновків, насамперед організаційних, - море. Особливо вразила фізична форма улюбленця трибун Калиниченка, який до 60 хвилини вже тягав ноги разом із кращим бомбардиром першості України Селезньовим. Останній, здається, приїхав до Сербії пороздавати автографи - користі з Євгена на полі було нуль. Вболівальники вимагають від &quot;Дніпра&quot; попадання у Лігу Чемпіонів. А варто?Спартак Златібор Вода - Дніпро 2:1 (1:1)Спартак: 25. Лабус, 3. Шарац, 4. Сімовіч, 5. Міланковіч, 6. Братіч, 7. Адамовіч, 8. Торбіца, 13. Веселінов (21. Міріч, 46), 14. Убіпаріп (11. Носковіч, 76), 16. Муйі (20. Пушкаріч, 46), 17. АнтонічДніпро: 32. Каніболоцький, 4. Кравченко, 9. Гоменюк, 10. Коноплянка, 11. Селезньов (28. Назаренко, 59), 14. Чеберячко, 16. Русол, 18. Феррейра, 19. Дєнісов, 24. Пашаєв, 26. Калініченко (23. Федорчук, 59)Голи: Торбіца (15 пен), Кравченко (23), Торбіца (90 пен)Попередження: Братіч (12), Чеберячко (20), Коноплянка (35), Дєнісов (47), Міланковіч (61), Торбіца (90+1)]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[ДАІ не пускало духовенство Дніпропетровщини до Києва]]></title>
      <pubDate>Thu, 29 Jul 2010 09:30:12 -0600</pubDate>
      <category><![CDATA[Iнцидент]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/news/anons/7086</link>
      <description><![CDATA[Працівники ДАІ перешкоджали виїзду духовенства та прихожан Української Православної Церкви Київського патріархату Дніпропетровської і Павлоградської єпархії до Києва на заходи з нагоди святкування Хрещення Київської Русі-України.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Працівники ДАІ перешкоджали виїзду духовенства та прихожан Української Православної Церкви Київського патріархату Дніпропетровської і Павлоградської єпархії до Києва на заходи з нагоди святкування Хрещення Київської Русі-України. Про це повідомив представник єпархії, отець Василь.За словами священослужителя, близько 50 представників духовенства та прихожан Дніпропетровщини вирушили до Києва, аби взяти участь у заходах, присвячених святкуванню 1022 -ої річниці Хрещення. Втім, майже одразу на виїзді з Дніпропетровська працівники ДАІ зупинили транспорт і без будь-яких пояснень забрали документи у водіїв.    Аргументи паломників з приводу  мирних цілей їхньої подорожі на правоохоронців не діяли. Затримували автобуси і на посту у Дніпродзержинську, і в П'ятихатському районі. Загалом затримка склала 4 години, внаслідок чого подорожуючі спізнилися на літургію.Як зазначив отець Василь, за офіційними даними, до Києва не пустили близько 2 тисяч прихожан, проте насправді через перешкоджання ДАІ туди не потрапило у кілька разів більше. Особливий супротив даїшники чинили паломникам з західних областей.На звернення голови УПЦ КП Філарета керівництво держави відповіло, що ніяких розпоряджень щодо перешкоджання проїзду паломників не було. В МВС також відкидають звинувачення подібного характеру і називають їх провокацією.]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[У Синельниковому згорів зал гральних автоматів]]></title>
      <pubDate>Thu, 29 Jul 2010 08:19:55 -0600</pubDate>
      <category><![CDATA[Iнцидент]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/news/anons/7085</link>
      <description><![CDATA[Підпал чи коротке замикання - причини з'ясовують фахівці МНС.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Учора у Синельниковому, що на Дніпропетровщині, згоріло приміщення інтернет-клубу. Займання сталося на другому поверсі будови, де знаходилася більярдна, - повідомляє &quot;РепортерUA&quot;. Підпал чи коротке замикання - причини з'ясовують фахівці МНС. Вогонь швидко загасили, працівники закладу навіть встигли винести деякі цінні речі з першого поверху - це комп'ютери та..гральні автомати. Як відомо, минулого року в Україні заборонили гральний бізнес, тому у керівників цього закладу можуть виникнуть проблеми в ході спілкування з правоохоронцями. Втім особливого хвилювання з приводу виявлення гральних автоматів представники закладу не виявляли.За даними МНСників пожежа обійшлася без жертв.]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Дніпропетровський фірмовий – потяг майбутнього]]></title>
      <pubDate>Thu, 29 Jul 2010 07:28:11 -0600</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/news/anons/7084</link>
      <description><![CDATA[До вересня Укрзалізниця в експериментальному режимі розпочне заключний етап програми продажу електронних квитків через Інтернет. Зокрема,  експериментальні поїздки будуть здійснюватися у поїзді №80/79 Київ–Дніпропетровськ,  провідники якого  матимуть пристрій для зчитування квитків, придбаних через Інтернет.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[&nbsp; До вересня Укрзалізниця в експериментальному режимі розпочне заключний етап програми продажу електронних квитків через Інтернет. Зокрема, &nbsp;експериментальні поїздки будуть здійснюватися у поїзді №80/79 Київ-Дніпропетровськ, &nbsp;провідники якого&nbsp; матимуть пристрій для зчитування квитків, придбаних через Інтернет. &nbsp;Про це повідомив заступник генерального директора Укрзалізниці Леонід Лобойко. &bdquo;Два етапи програми вже діють, і сьогодні на стадії завершення роботи для впровадження третього етапу. Випробування успішно пройшли на дослідному полігоні випробування і до вересня розраховуємо зробимо експериментальну поїздку. Це означає, що пасажиру не треба буде звертання до касирів, досить просто з паперовою роздруківкою Інтернет-квитка підійти &nbsp;до провідника, який матиме спеціальний зчитувальний пристрій&quot;, - уточнив Леонід Лобойко.На сьогодні послуга замовлення та оформлення квитків через мережу Інтернет користується все більшою популярністю. Станом на 29 липня, з початку впровадження через Інтернет було оформлено 120 тисяч місць, а&nbsp; загалом замовлено більше 140 тисяч. Нагадаємо, що за весь 2009 рік пасажири Укрзалізниці зарезервували та оформили через Інтернет 82&nbsp;281 квиток, із них 71 720 проїзних документів були оплачені також через Інтернет.Отримати довідку щодо наявності вільних місць у поїздах, вартості проїзду та оформити замовлення можна, зайшовши на офіційний веб-сайт Укрзалізниці http://www.uz.gov.u%d0%b0/, у розділ Для пасажирів/Замовлення квитків. Оплатити замовлення можна платіжною карткою Національної системи масових електронних платежів (НСМЕП) або міжнародною платіжною карткою (VISA, MasterCard, VISA Elektron, Maestro). Після оплати пасажир отримує унікальний цифровий код, за пред'явленням якого він оформляє свій квиток у будь-якій касі Укрзалізниці в будь-який день до відправлення свого поїзда.Через мережу Інтернет здійснюються замовлення квитків за повну вартість та дитячі. Безкоштовні та пільгові проїзні документи оформлюються виключно в касах.&nbsp;]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[У Дніпропетровську в аптеці приторговували наркотиками]]></title>
      <pubDate>Thu, 29 Jul 2010 06:08:01 -0600</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/news/anons/7083</link>
      <description><![CDATA[Співробітниками міліції були вилучені медичні препарати, а саме: 1400 пігулок "Терафуна", 135 пігулок "Соната", 600 пігулок "Клофеліну", 120 пігулок "Гідазепама", а також по 1 упаковці біологічно активних препаратів "Ліда" і "Чарівний лотос".]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Правоохоронці Дніпропетровської області виявили факт незаконного обігу наркотичних і психотропних засобів. У обласному центрі аптека незаконно торгувала такими препаратами. Про це йдеться у повідомленні ГУМВС України у Дніпропетровській області.Згідно з повідомленням, 28 липня цього року працівниками карного розшуку Дніпропетровського міського управління міліції була проведена перевірка господарської діяльності одного з місцевих аптечних кіосків. У 37-річної завідувачки приватного підприємства був відсутній журнал обліку рецептурних листів на продаж лікарських засобів, які підлягають кількісному обліку, а також санітарна книга і книга обліку прибутків-витрат лікарських засобів. У зв'язку з цим співробітниками міліції були вилучені медичні препарати, а саме: 1400 пігулок &quot;Терафуна&quot;, 135 пігулок &quot;Соната&quot;, 600 пігулок &quot;Клофеліну&quot;, 120 пігулок &quot;Гідазепама&quot;, а також по 1 упаковці біологічно активних препаратів &quot;Ліда&quot; і &quot;Чарівний лотос&quot;.Наразі вилучені речовини спрямовані до Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру для проведення експертизи. За цим фактом слідчим відділом Дніпропетровського міського управління вирішується питання про порушення кримінальної справи за ч. 1 ст. 320 КК України (&quot;Порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів&quot;). Ці дії караються штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів прибутків громадян або обмеженням свободи на строк до 4 років чи позбавленням волі на строк до 3 років з позбавленням права обіймати відповідну посаду або займатися відповідною діяльністю на строк до 3 років. Також вирішується питання про обрання зловмисниці запобіжного заходу.]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Пропоную парі на ящик коньяку]]></title>
      <pubDate>Thu, 29 Jul 2010 05:52:16 -0600</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/articles/sosiety/1564</link>
      <description><![CDATA[За усі, вже майже 19 років української незалежності, армія ніколи не була в орбіті щирої, реальної, дієвої турботи вищого керівництва держави. Численні обіцянки про реформи, оснащення сучасною зброєю, забезпечення житлом військових, - нічого з цього не було вирішено жодним Президентом – Верховним головнокомандувачем, урядами, коаліціями, опозиціями, військовими міністрами вкупі з експертами на державних харчах...]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[За усі, вже майже 19 років української незалежності, армія ніколи не була в орбіті щирої, реальної, дієвої турботи вищого керівництва держави. Численні обіцянки про&nbsp;реформи, оснащення сучасною зброєю, забезпечення житлом військових, -&nbsp;нічого з цього&nbsp;не було вирішено жодним Президентом - Верховним головнокомандувачем,&nbsp;урядами,&nbsp;коаліціями, опозиціями, військовими міністрами вкупі з експертами на державних харчах...У 2001 році тодішній міністр оборони Олександр Кузьмук припустив, що в українському уряді працює Бен Ладен. Так емоційно оцінив генерал армії &quot;щедрі&quot; пропозиції Кабміну профінансувати безпеку і оборону держави.У 2008 році один із високопосадовців Міноборони прямо заявив журналістам, можливо, не для оприлюднення, але: &quot;На наступний рік нам запропонували повну &quot;ж-пу&quot;. Цього вистачить на харчування солдатів, мінімальну зарплатню і комунальні послуги&quot;. Прогноз не збувся: того бюджетного року гроші на харчування проїлися вже у жовтні. Тоді заявили, що це міністр оборони Єхануров нераціонально закупляв ковбасу по 70 гривень і згодовував її солдатам. Це потім спростували. Пам'ятаю, як у 2004 році Янукович у свою першу прем'єрську каденцію у Києві на Зборах офіцерів Збройних сил України урочисто заявив: ми вирішимо житлову проблему в армії за три роки. Тоді на квартирному обліку стояло близько 48 тис. військових, а станом на 1 січня 2010 - 45 тис.&quot;Проблема забезпечення військовослужбовців житлом є надзвичайно болючою для Міністерства оборони України, а наслідки світової економічної кризи ще більше загострили її. Єдиним джерелом фінансування потреб житлового будівництва для військовослужбовців Збройних сил України є кошти державного бюджету, стан надходження яких викликає велику занепокоєність&quot;, - про це йдеться у повідомленні прес-служби Міноборони за 2009 рік, але його можна&nbsp;переписувати із року в рік без втрати&nbsp;актуальності.8 липня на засіданні РНБО Верховний головнокомандувач &quot;пісочив&quot; керівників Міноборони і Генштабу за відсутність ініціативи і бажання щось робити із цією багатостраждальною армією. Символічно, що саме в ті хвилини, коли на РНБО лунали жорсткі критичні звинувачення і&nbsp; вирішувалася доля міністра оборони, нардепи від коаліції в угоду МВФ тиснули кнопки за урядовий закон про зміни Держбюджету. У ньому, окрім іншого, Міноборони &quot;кинули&quot; найбільше серед усіх відомств: відтяли 2 млрд. 135 млн. - із мізерного бюджету, який, незважаючи на усі переможні передвиборні заяви і обіцянки&nbsp;Президента Януковича і його політичної сили, є гіршим, або, принаймні, не кращим, ніж мали їхні &quot;помаранчеві&quot; політичні опоненти, які не так давно були при владі і також двічі обіцяли за 2 місяці перевести армію на контракт.І Верховний головком цей закон із врізаним армійським бюджетом підписав.Минулого тижня міжвідомча комісія з питань проведення оборонного огляду із залученням Міністерства оборони і різних розумних людей продовжувала опрацьовувати проект концепції розвитку Збройних сил на період до 2015 року.&quot;З метою забезпечення на відповідному рівні підготовки військ та їхньої життєдіяльності уряд планує збільшити видатки на утримання і розвиток ЗСУ у вересні цього року в сумі 2,8 млрд. грн. ...За оцінкою Міноборони, перегляд показників видатків дозволить привести чисельність Збройних сил до 150-160 тис. осіб (сьогодні - до 200 тис.). Це лише деякі кроки, що у своїй сукупності дозволять Україні мати військові формування кращого світового зразку, кардинально змінити стан справ в українській армії та в найкоротші терміни покращити фінансове та соціальне становище військовослужбовців ЗСУ&quot;, - заявлялося офіційно.Для оптимістів, хто в усе це вірить, - пропоную парі на ящик коньяку і заявляю, що нічого такого не станеться, принаймні у найближчі 20-30 років. Будуть подальші заяви про подальше покращання, все валитимуть на попередників, окреслюючи перед собою чергову стратегічну мету вивчити ситуацію, стабілізувати, закласти підвалини для розвитку.Перевірити дієвість таких &quot;рішучих&quot; кроків можна вже сьогодні. Як відомо, за результатами квітневого засідання РНБО, також присвяченого ситуації у Збройних силах, на початку червня Президент видав указ, яким доручив з 1 липня організувати безкоштовне харчування усіх військовослужбовців контрактної служби - не виконується; забезпечити повну компенсацію безквартирним військовим витрат на піднайом житла - не виконується, але обіцяється вже багато років; до кінця року побудувати для армії 2000 нових квартир - ніколи не буде виконано; з 1 жовтня підвищити посадові оклади усім офіцерам - поживемо-побачимо. Також 4 липня Янукович заявив про своє рішення підняти удвічі грошове забезпечення військовим морякам і льотчикам. Тут також запитання: а чому така дискримінація відносно представників Сухопутних військ - танкістів, артилеристів, саперів - чи їм десь у Білокоровицькому гарнізоні легше служиться, ніж у сонячному Криму?.За оцінкою експертів, для виконання цього указу і даних обіцянок уряд Азарова повинен буде десь знайти лише у поточному році додаткових 9-10 мільярдів. Військові експерти стверджують, що у найближчій перспективі ніхто з Україною воювати не збирається. Хоч одна втіха...УНІАН]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Чергова арія московського гостя]]></title>
      <pubDate>Thu, 29 Jul 2010 05:46:14 -0600</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/articles/sosiety/1563</link>
      <description><![CDATA[Патріарх Московський звістив, що усі історичні трагедії, нещодавно пережиті єдиним народом Святої Русі, були "Божою карою". Дуже зручна версія, щоб пояснити Голодомор й інші репресії.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Слухайте - якийсь культ особи Кіріла всія Русі. Національний канал цілий день демонструє його візит, забувши навіть про засідання кабміну. А товариш Азаров навіть не обурився. Потім поїхав Кіріл в Одесу, пробув там лише три дні з 21 по 23 липня, але місцеве телебачення починаючи з 19-го і аж до 25-го липня вістило народові благу вість: їде! під'їжджає! приїхав! уже срєді здєсь! І це на всіх одеських каналах водночас. Життя зупинилося. Кілька днів ані одесити, ані відпочивальники не мали поняття, що ще цікавого відбувається в Одеській області, бо зранку до вечора був тільки Кіріл, Кіріл і ще раз Кіріл. Правда, різниця між каналами була, в залежності від того, кому він належав. Тому на одному каналі Кіріл обнімався з Костусєвим, на другому - з Гурвіцом, а на третьому - прости Господи! - з Підрахуєм. А товариш, який саме на ту пору був в Одесі, оповідав мені, що одесити якось не дуже рвалися дивитися на Кіріла, а воліли за краще кіряти.Під цей шумок прес-аташе Одеської єпархії атєц Сєргій, натхненний візитом Кіріла, закликав покінчити з розколом у церкві за болгарським сценарієм. &quot;Так що якщо буде політична воля, якщо керівництво країни виявить політичну мудрість, то розкол зникне як дим. Може бути, не за тиждень як в Болгарії, але протягом місяця про нього забудуть як такий&quot;.От який ініціативний чоловік попався! Я навіть думаю, що він даремно обмежився болгарським сценарієм. Адже є ще такий чудовий більшовицький сценарій, випробуваний у 30-тих роках на УАПЦ - усіх священиків спочатку на Колиму та на Соловки, а потім розстріляти. Правда, це не дуже помогло, бо автокефалія відродилася під час війни, а потім і в еміграції.Потім вияснилося, що атєц Сєргій наплів це з бодуна, бо Одеська єпархія поквапилася відхреститися від такої оригінальної ініціативи.В Галичині з такої нагоди кажуть: дурний піп його хрестив. Я бігме тільки тішився б, якби влада щось подібне зробила, бо тоді б уже хвиля народного гніву не залишила б по ній мокрого місця. Хоча гріх казати - вона і так старається. Я навіть замислююся: хто у них там так самовіддано на нас працює. Невже Ганця? Ну, це ж треба - не пускати паломників з Західної України до Києва на річницю хрещення Русі! Кращого подарунку для зростання самосвідомості українців і пробудження їх від сну годі й сподіватися. Кожна дія викликає протидію, сієш вітер - збираєш бурю. Усе як наприкінці 2004-го. Сам знаю кількох знайомих, які й не збиралися їхати до Києва на Майдан, та коли почули, як міліція зупиняє автобуси і пробиває колеса, помчали на крилах.Лише хворенький на голову може думати, що народ враз відмовиться від української мови у церкві і буде слухати старослов'янське белькотіння, яке зі справжньою старослов'янською мовою має мало спільного, бо геть зрусифіковане. Попи ж зазвичай неграмотні і кожен читає давнє письмо, як йому хочеться. І начхати, що парафіяни нічого не второпають. Розповідав мені священик, який перейшов до київського патріархату і став служити українською мовою, що в одному селі він почув, як хор співає замість &quot;осанна во вишніх&quot; - &quot;осанна на вишні&quot;. Спочатку думав, що це йому почулося, коли ж - ні, таки &quot;на вишні&quot;!- І то добре, що &quot;осанна&quot;, - сміявся він, - а то ж могла бути і &quot;Оксана на вишні&quot;.Але от зійшов на окраїну русского міра Патріарх Московський і всія Русі і звістив, що усі історичні трагедії, пережиті єдиним народом Святої Русі в недавній час, були &quot;Божою карою&quot; - Бог відвернувся від людей.Дуже зручна версія для того, щоб витлумачити причину Голодомору та інших репресій. Хто винен? Бог. До нього і апелюйте, судіться і вимагайте компенсації. От нехай би зійшов Кіріл Гундяєв ще й на Ізраїльську землю і те саме їм прогундів. А то бач носяться зі своїм Голокостом, як зі збитим яйцем. А бідні німці мусять розплачуватися.А коли газ піде догори, а за ним і ціни підстрибнуть, то й тоді усе на Бога списати можна. А влада ні при чому. Вона хоче, як краще, а Господь знову відвернувся і МВФ шантажує: або ви змусите їх ціну на газ підняти, або я вам ваші цитрини з помаранчами та оливками градом поб'ю. От вони й тиснуть.А ще Гундяєв сказав, що ми з росіянами один народ. Навіки, мовляв, скліщилися. Як два песики. Але чому тільки ми? В Європі немало народів, які живуть поруч, розмовляють спорідненими мовами і які можна теж проголосити одним народом. Можна тільки уявити, яка радість охопить Європу, коли туди завітає великий об'єдєнітєль Кіріл всія Європи. А то ж вони у темноті своїй, як заблудлі вівці. Це ж бардак який: серби, хорвати, чорногорці і босняки розмовляють однією мовою, а проголошувати себе одним народом нізащо не хочуть. Те саме македонці з болгарами. Нема на них Кіріла.І взагалі навіщо стільки мов? Коли є така багатюща русская рєчь. Правда, щодо її древності у деяких несвідомих осіб великі сумніви. Якось воно так виходить, що усі так звані російські слова - вторинні, і походять зі староболгарської, а вся наукова та абстрактна лексика сумлінно скалькована з німецької та латини не ким, як хохлами Прокоповичем та Яворським. Подумати тільки! Навіть ісконно русская &quot;изба&quot; походить від &quot;истоба&quot;, а та - з німецької &quot;штубе&quot;!Болгари ж, як відомо, прийшли зі Сходу, і для них слов'янська мова була чужа, вони нею і досі розмовляють, як узбеки російською. Всі слов'яни мають свої рідні назви місяців, а в росіян латинські. Всі слов'яни мають свій національний гімн, прапор і герб, а в росіян - імперський. На прикладі одного єдиного слова &quot;долоня&quot; можна задемонструвати, чия мова давніша. Як? Та так, що в усіх слов'янських мовах це слово походить від старослов'янського &quot;длань&quot; і споріднене зі словами &quot;діл&quot;, &quot;долина&quot;, і тільки у росіян покруч - &quot;ладонь&quot;.Але зальотні московські гості, які крячкою сидять на українських сайтах, аж зі шкіри вилазять, аби довести, що українську мову та українців вигадали німці з австріяками. Якась дивовижна ненависть яріє в так званого братнього народу. Ми їх так не ненавидимо, як вони нас. І чим ми їм не догодили? Тим, що ще не вмерли?Але я собі так думаю: їхня ненависть - це чудовий доказ того, що ми інші, різні і ніколи не зійдемося, скільки б різні гундяєви нас не єднали та скільки б усілякі підрахуї з ними не обнімалися.ТСН]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Після місяця спеки у Куліченка вирішили поборотися з транзитом]]></title>
      <pubDate>Thu, 29 Jul 2010 05:34:31 -0600</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/news/anons/7082</link>
      <description><![CDATA[Планується, що з наступного року у літній період рух містом вантажних машин у світлу пору доби буде повністю заборонений.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Свіже, покладене на &quot;спеціальні&quot; кошти бюджету до приїзду російського патріарха, дорожнє покриття стрімко руйнується. Зокрема, на Запорізькому шосе, набережній Леніна й Перемоги стали зявлятися колії - результат руху важковаговиків розпеченим на сонці асфальтом. У зв'язку зі спекотною погодою міський голова Іван Куліченко доручив департаменту взаємодії з правоохоронними органами організувати на під'їздах до міста мобільні пости працівників ДАЇ, щоб обмежити в'їзд у місто вантажівок з великою вагою.&nbsp; Заборона діятиме з 8 ранку і до 22 вечора - рухатися містом автомобілі зможуть лише вночі, коли спадатиме спека. Окрім цього на території Дніпропетровська в денний час буде заборонено рух перевантажених автомобілів, що везуть пісок, щебінь, цеглу тощо. Дана заборона не розповсюджується на технологічний транспорт та машини з продуктами харчування і ліками. Наразі на&nbsp; 4 головних в'їздах до міста працюють мобільні пости ДАЇ, які координують рух вантажних машин. Окрім того у департаменті взаємодії з правоохоронними органами створена робоча група, яка має розробити та внести пропозиції з повного перекриття&nbsp; в'їздів у місто в літній період, повідомляють у самому департаменті. Планується, що з наступного року у літній період рух містом вантажних машин у світлу пору доби буде повністю заборонений. На під'їздах до Дніпропетровська&nbsp; передбачається організувати спеціальні місця для зупинок&nbsp; та перепочинку водіїв вантажівок, облаштовані вбиральнями та пунктами харчування.&nbsp;]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Наливайченко назвав головну помилку Ющенка]]></title>
      <pubDate>Thu, 29 Jul 2010 05:22:44 -0600</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/news/anons/7081</link>
      <description><![CDATA[Наразі, як визначив Наливайченко, міліція тільки обмежує права громадян та керується неписаним правилом: громадянин — значить ворог.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[&quot;В мене до міліції дуже негативне ставлення&quot; - заявив колишній начальник СБУ, лідер громадянського руху &quot;Оновлення країни&quot; &nbsp;Валентин Наливайченко. Адже саме міліція, на погляд Наливайченка, є найбільшою помилкою колишнього Президента, ставленика Помаранчевої революції Віктора Ющенка. На думку політика, біда полягає в тому, що за час свого правління Ющенко не зміг повернути &quot;міліцію обличчям до громадянина&quot;. Наразі, як визначив Наливайченко, міліція тільки обмежує права громадян та керується неписаним правилом: громадянин - значить ворог. ]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Народний Патріарх. Без розпальцовки, кириломобіля та понтів]]></title>
      <pubDate>Thu, 29 Jul 2010 03:58:37 -0600</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/articles/sosiety/1562</link>
      <description><![CDATA[Ми зібралися завдяки Інтернету та "циганській пошті". Це до Кирила влада звозила людей безкоштовним муніціпальним транспортом, як це кинулися робити в Дніпропетровську після приголомшливого провалу в Одесі, яка, незважаючи на свою проросійскість по суті проігнорувала візит московського гостя.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Звичайно, мені хотілося, аби нас було сто тисяч. Але 10-15 тисяч, яким спасибі за те, що зібралися на Хресний хід, ініційований УПЦ Київського Патріархату, - дуже добрий результат, досягнутий без настирливої реклами, якою всі українські телеканали, особливо Перший Національний, супроводжували візит московського гостя.Ми зібралися завдяки Інтернету та &quot;циганській пошті&quot;. Це до Кирила влада звозила людей безкоштовним муніціпальним транспортом, як це кинулися робити в Дніпропетровську після приголомшливого провалу в Одесі, яка, незважаючи на свою проросійскість по суті проігнорувала візит московського гостя. Нашим автобусам, що їх парафії та прочани винаймали своїм коштом, влада майже в прямому сенсі встромляла палки в колеса. Незважаючи на цілий тиждень цілування влади з московським Патріархом, біси взяли-таки своє й надоумили чинити хай і дрібні, але перешкоди Хресному ходу. Та Господь сильніший...В Україні склалася не парадоксальна, а навіть паталогічна ситуація, коли влада, замість того, щоб боротися за власну національну церкву, як це в різні часи відбувалося в Болгарії, Греції, Грузії, Румунії, Сербії, Росії, як це нині відбувається в Македонії, сприяє не лише збереженню, але й посиленню впливу на Україну закордонного центру. Центру, який лише необізнані люди хибно вважають церковним. Нова влада де-факто і всупереч Конституції надала статус державної Українській православній церкві Московського Патріархату. УПЦ МП вмонтовується в політичну систему Януковича, має стати одним із стовпів авторитарного режиму і взяти на себе відповідальність за все, що вже зробив і колись зробить Янукович - і не лише за праведне, але й за гріховне.УПЦ Київського Патріархату тримається винятково на прагненні мільйонів українців мати, як це заведено в усьому православному світі, власну незалежну церкву в незалежній державі, на харизмі, авторитеті, організаційних талантах свого доброго пастиря Святішого Патріарха Київського та всієї України-Руси Філарета, многая йому літа. Наш 81-річний Патріарх пішки, разом з духовенством та вірянами подолав шлях від Володимирського собору до Володимирської гірки. Негламурний, непихатий, без пальців &quot;веером&quot;. Без бетонної стіни охоронців, без кавалькади кириломобілів, без блокування навколишніх вулиць та провулків. Без черги підлабузних малоросійських чиновників, які казати &quot;Москва&quot; навчилися раніше ніж &quot;мама&quot;. Без коштовного годинника, котрий, як іронічно написав один мій коментатор, потребує посиленої охорони - щоб не вкрали. &quot;Новый русский&quot; Патріарх і поводиться як &quot;новый русский&quot;. Іноді здається, коли дивишся на всі ці московські понти, що малиновий піджак Його Святості Кирилу пасував би більше, ніж зелена патріарша мантія.А наш Патріарх - сама простота. І свою квартиру в центрі Києва, кажуть, продав на золото для раки Варвари Великомучениці у Володимирському соборі.P. S. Звичайно, я шаную право тих своїх співгромадян, які є вірними РПЦ-УПЦ МП, на спілкування із своїм предстоятелем, людиною безумовно інтелектуальною та харизматичною. Врешті-решт, Кирило, хоч і московський, але все ж таки Патріарх, і його статус потребує відповідної пошани від будь-якого православного. Але чомусь хочеться, щоб Його Святість не зловживав симпатією частини українців, дотримувався елементарних правил поведінки в гостях, і не думав, що ми такі ідіоти, що не здатні відсіяти полову від зерна, побачити, де грішне, де праведне, відокремити мирське від церковного, а політичне турне - відрізнити від пастирського візиту.УП]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Закон про місцеві вибори: Україна знову не прислухалася до Європи]]></title>
      <pubDate>Thu, 29 Jul 2010 02:35:29 -0600</pubDate>
      <category><![CDATA[Політика]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/articles/politics/1561</link>
      <description><![CDATA[Вам не тільки права бути обраним не дали, в й права обирати не залишили!.. Усі партії казали, що потрібні відкриті виборчі списки, і що?.. ПР поспішає...]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Поспіхом підготовлений і миттєво прийнятий закон про місцеві вибори законсервував вади нинішньої системи місцевого самоврядування. З нього стирчать вуха очевидного політичного інтересу володарів адмінресурсу - таку думку озвучила в інтерв`ю УНІАН&nbsp; член Європейської комісії &laquo;За демократію через право&raquo; (Венеціанська комісія) Марина Ставнійчук. Вона відповіла на наші запитання.Пані Марино, у чому полягають головні претензії до нового закону про місцеві вибори?Україна у виборчому законодавстві вкотре не дослухалася до європейських рекомендацій щодо строків його прийняття. Ухвалений закон є не чим іншим, як набором механічних змін, що не несуть жодних якісних позитивних зрушень для системи місцевого самоврядування. Більше того, з точки зору доцільності й раціональності вибору самої якості виборчої системи, технологічних процедур організації виборчого процесу, забезпечення умов відкритості та неупередженості, рівності участі у виборах, - цей законопроект є кроком назад, чинить перешкоди для розбудови нових партійних структур.Основні претензії до виборчої системи щодо місцевих виборів стосувалися закритості партійних списків, відриву партійних структур від інтересів територіальних громад. Україна знову має те саме, а на додаток ще й мажоритарна система... Проект закону про місцеві вибори потребував, звичайно, радикального доопрацювання: виборча система на місцях повинна, з одного боку, зберігати природу місцевого самоврядування, прив'язувати депутатів до територіальної громади, а з другого - надавати партіям, як суб'єктам політичної системи, можливість мати представництво в місцевих органах влади, принаймні на районному рівні.Ще до прийняття цього закону ви наголошували на невідповідності його положень деяким пунктам Конституції... Ідеться передусім про застосування пропорційної системи на місцевих виборах. Місцеве самоврядування відповідно до Конституції України, до Хартії про місцеве самоврядування, ратифікованої в Україні, - це все ж таки насамперед влада територіальних громад, членів територіальних громад, які займаються вирішенням місцевих питань. Чому постала потреба в удосконаленні цього законодавства? Пропорційна система є закритою, списки закриті, немає вільного вибору кандидатів, які балотуються, а потім стають депутатами в місцевих радах. На обласному рівні ради представлені передусім жителями обласних центрів, є цілі сільські райони, які взагалі не представлені в регіональному самоврядуванні. Тож пропорційна виборча система не відповідає природі місцевого самоврядування. На першому плані в такій системі - питання партійної належності, ідеології, інтересів партії, і аж ніяк не захисту інтересів місцевих громад. Хоча навіть при застосуванні пропорційної системи, якби в ній були передбачені так звані відкриті процедури, що дають можливість виборцеві персоніфікувати претендента на депутатство й знати, за кого він голосує, які надії на цю людину можна покласти, - то, зрозуміло, така система була б цілком життєздатною.&nbsp;Отже, усі ці вади попереднього законодавства перекочували в новий закон?Так, цей документ зберіг усі вади попереднього виборчого закону. Бо він передбачає пропорційну виборчу систему за закритими списками... І не тільки це. Скажімо, на рівні рад міст обласного значення, районних рад відсутній інститут самовисування, що взагалі неприйнятно для місцевих виборів. Сьогодні виходить так, що найкращим варіантом для місцевих виборів була б, безумовно, мажоритарна система. Нехай би це були багатомандатні округи, але там є ось депутат, він іде до людей, за нього голосують. Нехай він висуватиметься партією - немає питань... Але поруч з цим має бути інститут самовисування, який забезпечує членам територіальних громад або людям, котрі будуть членами громад після того, як оберуться депутатами місцевої ради, можливість напряму контактувати з виборцями, аби вирішувати їхні проблеми. Так ось коли я кажу про те, що в багатьох моментах закон не відповідає Конституції, то перш за все маю на увазі порушення сьомої статті Основного Закону, у якій держава визнає і гарантує місцеве самоврядування. Сьогодні порушено статті 142, 141, де чітко визначено межі впливу держави, форму гарантування державою місцевого самоврядування.Судячи з вашої оцінки відсутності інституту самовисування, право обирати мені залишили, а право бути обраним - ні...Та вам і права обирати не залишили! Розумієте, українці вже пройшли той шлях, коли їх влаштовувала наявність виборчих процедур, які, так би мовити, існують лише номінально. Україна сьогодні потребує глибшої, реальної демократії, мають бути створені механізми й процедури, які справді гарантують свободу вибору. Але ми бачимо, що строки виборчого процесу сьогодні підганяють під інтереси однієї партії... Ініціатори законопроекту передбачили шістдесят днів на виборчу кампанію, звісно, побачивши, що не встигають прийняти його до 1 липня, а за старим законом кампанія тривала дев'яносто днів. Не встигали, бо захотілося 31 жовтня... Тому вся країна має жити в умовах бліцкригу виборчого процесу. Але ж можна і 31 листопада вибори провести, але в спокійному режимі, створивши належні умови.А хіба 60 днів - мало?Коли виборчий процес починається за 60 днів, а одномандатні виборчі округи з`являються тільки за 50 днів, - хіба це достатньо для людини, яка має намір балотуватися? Уперше в Україні створюється закон, за яким виборчі округи формуються через десять днів після початку виборчого процесу! Більше того - у жодних важливих процедурах не передбачено реального механізму оскарження порядку проведення цих процедур. Це торкається і формування виборчих округів, виборчих комісій тощо...&nbsp; А в чому причина такого поспіху?Партія регіонів, маючи поки що достатньо широку електоральну підтримку, хоче швидко провести місцеві вибори. Після того, як парламент скасував своє рішення - постанову Верховної Ради про призначення чергових виборів на 30 травня 2010, - він і по суті, і за формою вийшов за межі Конституції України. Бо відповідно до Конституції парламент має право лише призначати чергові вибори і не має права їх скасовувати. Таку правову позицію зайняв Конституційний Суд у справі, що стосувалася постанови про скасування тернопільських виборів в обласну раду... Ще одне. У 2006 році депутати місцевих рад, як і селищні, міські голови та депутати Верховної Ради Криму, - отримали мандат на чотири роки. Сталося так, що в прикінцевих положеннях закону 2222 було передбачено, що до вересня 2006 року мають набути чинності зміни, які стосуються розділу про місцеве самоврядування в Конституції і зміни до закону про місцеве самоврядування. Цього не відбулося. Натомість маємо колізію з п`яти- і чотирирічними строками повноважень рад сільських, селищних і міських голів. Однак за будь-яких обставин цей термін їхніх повноважень сплинув реально в травні 2010 року. Отже, якби було бажання й воля зайти в конституційне поле, то, звичайно, треба було чимшвидше проводити місцеві вибори. Однак виконувати Конституцію треба розумно, правильно, раціонально. Не з точки зору вузькополітичного інтересу, а з точки зору інтересів суспільства й держави. Спочатку визначили дату, яка є доцільною на думку тих, хто входить у коаліцію. При цьому, я так розумію, що не всіх, а однієї політичної сили, яка в принципі вже бере під контроль інші. Вони виходять з того, що це найкраща дата... Гаразд. Тоді давайте перейдемо до того,&nbsp; що ж пропонується суспільству. А пропонується консервування ситуації, усіх тих вад пропорційної системи, яку всі критикували. Згадайте їхні програми: усі політичні партії казали, що потрібні відкриті виборчі списки. І що?Звичайно, держава й суспільство зацікавлені в якісному виборчому законі, щоб дата проведення виборів була узгоджена, щоб виборча система, за якою б проводилися вибори, сприймалася усім суспільством, усіма суб`єктами виборчого процесу як справедлива, об`єктивна і головне - конституційна.Але, на жаль, маємо те, що маємо...Володимир Шаров, для УНІАН]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Хроніки лиха]]></title>
      <pubDate>Wed, 28 Jul 2010 01:02:42 -0600</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/articles/sosiety/1560</link>
      <description><![CDATA[Постраждалим від негоди городянам замість допомоги найчастіше дістаються відписки, обіцянки й показна турбота. Як влада допомагає дніпрянам, чиє життя стихія зробила нестерпним, і тим, хто в прямому й переносному значенні - на краю прірви? (рос.)]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Пострадавшим горожанам вместо помощи зачастую достаются отписки, обещания и показная забота. Как власти помогают днепропетровцам, чью жизнь стихия сделала невыносимой, и тем, кто в прямом и переносном смысле - на краю пропасти? &nbsp;&nbsp;&nbsp; Нина Сокуренко, жительница дома № 111 по ул. Чухновского: &laquo;Страшно! Страшно! Та вы что - разрыв сердца можно получить. Сверху ливень - настоящий ливень сверху идет. И в подвале вода, и в колодце вода, и в коридоре вода - кругом вода. И там везде стены были мокрые - я уже все попересушивала, все поперестирывала&raquo;. &nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;С того злополучного дня прошло уже больше месяца. Забыть о пережитом ужасе восьмидесятилетней Нине Сокуренко не дает огромный провал и снесенный стихией забор, который до сих пор лежит на фасаде дома. Если снова будет ливень, сквозь слезы говорит Нина Григорьевна, вода со всего частного сектора пойдет к ней во двор и просто смоет его в балку. Родственников у старушки нет, от чиновников помощи не дождешься. &nbsp;&nbsp;&nbsp; Раиса Кошелева, жительница ул. Чухновского: &laquo;Обращались в этот - коммунхоз. Говорят: это идите в райисполком, в горисполком. Горисполком: почему Вы к нам пришли? Идите в райисполком, это райисполкома. И один до одного. А те пообещали нам 20 июня выехать. Да не приехал никто&raquo;. &nbsp;&nbsp;&nbsp; Коллективное обращение, рассказывают жители улицы Чухновского, писали еще в декабре прошлого года. Тогда здесь лежал добротный асфальт, а у соседки стоял забор. Опасения вызывала лишь забитая ливневка и новая дорога на улице выше. &nbsp;&nbsp;&nbsp; Нина Косарева, жительница ул. Чухновского: &laquo;В свое время укладывали асфальт и неправильно немножко спланировали. Всю воду направили на нашу улицу. Плюс к этому забилась ливневка. Своими лопатами выходили - почистили, сколько смогли, а толку никакого - все равно вся вода идет по нашей улице&raquo;. &nbsp;&nbsp; Журналист: &laquo;Оно у вас на балансе?&raquo; &nbsp; Роман Джалилов, директор КП &quot;Гидросооружения&quot;: &laquo;Нет, нет, бесхозное. Просто в частном секторе оно не обслуживается. Нужно уточнить, куда она подключена&raquo;. &nbsp;&nbsp; Начальник коммунального предприятия, отвечающего за инженерную защиту города, Юрий Береза уверяет: причина потопа - забитые мусором балки и разрушенные системы ливнеприемников. &nbsp;&nbsp; &nbsp;Юрий Береза, директор КП &laquo;Инженерная защита города&raquo;: &laquo;Була зруйнована дощоприймальна камера і перехідний колодязь. Труба &laquo;тисячка&raquo; перестала виконувати свою функцію, і вода пішла зверху. Як наслідок, ми побачили, що на сьогоднішній день є зсув. Приблизно до 2500 кубів і розміром до 40 метрів ширина&raquo;. &nbsp;&nbsp;&nbsp; На ликвидацию последствий из городской казны обещают выделить около 200 тысяч. Найдутся ли средства на восстановление забора и на новый асфальт - вопрос открытый. В ожидании реальных действий уже второй год живут в аварийном доме по улице Карла Либкнехта, 15. Оползень под их фундаментом - результат не природных капризов, а коммунальной халатности. &nbsp;&nbsp;&nbsp; Светлана, жительница дома № 15 по ул. К. Либкнехта: &laquo;Когда приезжала служба МЧС и геодезия устанавливать причину, почему мы ползем, они сделали акт, что там есть причина подтекания в этом месте. Но не было никого&raquo;. &nbsp;&nbsp;&nbsp; Анатолий Крупский, первый заместитель городского головы Днепропетровска: &laquo;Мы обеспечиваем контроль по движению, устранили возможное замачивание грунта на бесхозном участке трубы, поэтому этот вопрос на контроле&raquo;. &nbsp;&nbsp; Ни контроля, ни работы, ни устранения первопричины жильцы аварийного дома не видели с прошлой весны. Лопнувшую трубу - говорят люди - никто не ремонтировал, маячки не контролировал. На крупных трещинах их попросту разорвало. Стены продолжают разъезжаться и рассыпаться. &nbsp;&nbsp;&nbsp; Ольга, жительница дома № 15 по ул. К. Либкнехта: &laquo;Вот такие глыбы. Мы подъехали машиной, и летели эти камни с самого первого подъезда&raquo;. &nbsp;&nbsp;&nbsp; Жить здесь становится все страшнее, говорят люди, а уйти некуда. Из предложенных чиновниками вариантов - комнаты в общежитии. В исполкоме же в очередной раз заверяют: готовим проектную документацию. На эти бумажки из бюджета потратят 270 тысяч гривень. &nbsp;&nbsp;&nbsp; Николай Кагиян, начальник управления жилищного хозяйства горсовета: &laquo;Сегодня по К. Либнехта, 15 я не дам ответ, но, я думаю, что в течение месяца будет определено, что дальше с ним делать. Если это надо вкладывать очень большие деньги туда на капитальный ремонт, тогда надо посчитать: естественно, будет дешевле переселить людей&raquo;. &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Анатолий Крупский, первый заместитель городского головы Днепропетровска: &laquo;Я чувствую, что после того, как проект будет сделан, нужно будет отселять всех людей, давать им жилье, а этот дом выставлять на продажу вместе с земельным участком для реконструкции&raquo;. &nbsp;&nbsp; То есть 270 тысяч пойдут на бумагу и карандаши. А ведь за эти деньги, говорят жильцы, можно было бы укрепить дом и спасти от разрушения. Все, чего хотят люди - правды и конкретных действий от власти: капитального ремонта или новых нормальных квартир. Месяц, обещанный Николаем Кагияном, готовы подождать. Главное, чтоб ожидание не затянулось, как на Нестерова, 2. С момента обвала стены здания прошло уже 5 месяцев, а финансирование, по словам строителей, так и не открыто. &nbsp;&nbsp;&nbsp; Владимир Костенко, курирует строительные работы на Нестерова, 2: &laquo;Пока делаем за собственные силы. Если заплатят, планируем быстрее&raquo;. &nbsp;&nbsp;&nbsp; Николай Кагиян, начальник управления жилищного хозяйства горсовета: &laquo;По Нестерова уже пошло вчера финансирование, может, уже сдвинемся. Мы убираем пристройку эту (горисполком дает две квартиры), и отселяем. Остальное делаем, приводим в порядок, и дом стоит&raquo;. &nbsp;&nbsp;&nbsp; Хотелось бы верить чиновникам, ведь они так часто не выполняют обещаний и путаются в своих показаниях. Еще 6 лет назад этот дом коммунальщики окрестили аварийным, не подлежащим восстановлению и отказались ремонтировать. &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Мария Делова, жительница дома № 2 по ул. Нестерова: &laquo;Тут какие щели - уже нож вставляли. Трескается, машины под окном едут, и все сыпется. В ЖЭК ходили: эта квартира аварийная - нельзя приватизировать&raquo;. &nbsp;&nbsp;&nbsp; Заложники аварийной екатериненки очень надеются, что пока выделенные на капремонт 185 тысяч гривень дойдут до назначения, на их головы не упадет очередная стена.Студія &quot;Акцент-медіа&quot;]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Латіфундисти продовжують наживатись на відпочинку громадян]]></title>
      <pubDate>Tue, 27 Jul 2010 07:50:08 -0600</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/articles/sosiety/1559</link>
      <description><![CDATA[Це нормально, якщо існує безкоштовна альтернатива, оскільки завжди знайдуться люди, які бажають заплатити за зручності. Що ми маємо на Блакитному озері?]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Багатьох городян цікавить питання законності отримання підприємцями плати за користування пляжами Блакитного озера.Стаття 13 Конституції України чітко визначає, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу, тобто нашими з вами. А згідно з ст. 47 Водного Кодексу України (ВКУ) загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб, зокрема купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів. Але законодавство (ст.85 ВКУ) дозволяє також юридичним та фізичним особам брати в оренду земельні ділянки прибережних захисних смуг для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт.Таким чином, якщо підприємець взяв в оренду земельну ділянку для влаштування пляжу, то землевідведення повинно здійснюватись саме для рекреаційних цілей. У цьому випадку при проведенні благоустрою території, організації паркування автомобілів, вивезення сміття, тощо, цілком логічно, що підприємець огородить парканом пляж та введе плату за користування його інфраструктурою. І це нормально, якщо існує безкоштовна альтернатива, оскільки завжди знайдуться люди, які бажають заплатити за зручності. За законодавством відповідна місцева рада повинна погодити розмір цієї платні та повідомити населення про встановлені правила, що обмежують загальне водокористування.Що ми маємо на Блакитному озері? Підприємець Фігур Михайло Семенович  взяв в оренду землю начебто під випас скота та сінокосіння, але самовільно і незаконно змінив призначення земельної ділянки. Він також сам наділив себе правом перекрити шлагбаумом шлях до іншої частини озера (де розташоване кафе і водяна горка), яка не належить йому на умовах оренди. Ситуація погіршується тим, що цей підприємець не тільки перешкоджає громадянам дістатися місця відпочинку, але й намагаться незаконно отримувати плату за проїзд (прохід) цією територією.В ніч з 24 на 25 липня на березі Блакитного озеру відбувалась молодіжна вечірка, за участю популярного ведучого-діджея з Ізраілю, на якій було присутньо більше 1000 хлопців та дівчат. Наша громадська організація сприяла в організації цього заходу та була відповідальна за прибирання території пляжу від сміття. Коли я в неділю вранці з громадськими активістами приїхав на озеро, один з організаторів вечірки повідомив мене, що підлеглі вищеназваного підприємця-латіфундиста вимагали з нього та отримали близько 6000 гривень за те, що молодь просто пройшла через край його території.Хочу підкреслити, горе-ділки отримали купу грошей не за розбудову інфраструктури, прибирання території, або організаційну підтримку молодіжного заходу. Вони отримали кошти за те, що змогли за хабарі домовитись з місцевою владою про незаконне виділення їм в оренду землі, яка прилягає до озера. Наскільки мені відомо, чиновники, які були причетні до цієї оборудки, вже звільнені та знаходяться під слідством. Але влада не поспішає подавати до суду для розірвання фіктивної угоди. Чому? Можливо частина з незаконно отриманних грошей і надійде до кишені можновладців у вигляді &laquo;відкату&raquo;.  А в результаті, від існуючих незручностей та поборів продовжують страждати, як дніпродзержинці так і інші мешканці прилеглих районів. Віталій КУПРІЙ, керівник ГО &quot;ДПС&quot;]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Інтернет на місцевих виборах 2010. Прогноз]]></title>
      <pubDate>Tue, 27 Jul 2010 04:16:37 -0600</pubDate>
      <category><![CDATA[Політика]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/articles/politics/1558</link>
      <description><![CDATA[До сьогодні використання Інтернет-технологій н виборах в Україні носило випадковий, малоефективний та безсистемний харкатер. Чи зміниться щось на місцевих виборах у жовтні? (рос.)]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Выборы в местные органы власти фактически начались в первых числах июля. Первый появившийся бил-борд, рекламирующую по этому случаю политическую партию &quot;Сильная Украина&quot;, довольно символичен. Критику рекламного сюжета мы оставим для специалистов в этой области. В данной же статье нас интересует крохотная, практически незаметная надпись на борде - адрес официального веб-сайта партии.Представляется логичным, что технологии, применяемые отдельными политиками или политическими партиями, может служить своеобразным индикатором понимания ими современного мира, его социально-экономических законов, тенденций развития и так далее. И одной из таких технологий, как показал 2008 год, является Интернет. В этом контексте закостенелость и консервативность, невосприимчивость отечественных политиков к новейшим технологическим веяниям выглядит, как минимум, позорно. К примеру, в США, во время первых попыток использовать Интернет в избирательных кампаниях (1998-2000 года), сотрудники штабов натолкнулись на вполне очевидный страх перед неизвестным. Не зная точно, как использовать это новое средство коммуникации, они боялись показать некомпетентность своих кандидатов. Избиратель мог подумать &quot;как он [кандидат] может разбираться в экономических реформах, если не понимает что такое Интернет?&quot;.Спустя десятилетие с тех пор, как эти технологии начали доказывать свою эффективность, штабы украинских кандидатов все еще стоят перед дилеммой. Большинство разделяет опасения своих американских коллег, оставляя онлайн-избирателей за бортом. Остальные совершенно не боятся за своих кандидатов, выдавая конфузы один за другим. Потому то в глазах интернет-аудитории кандидаты выглядят, мягко говоря, неубедительно. И лишь единицы способны адаптироваться к требованиям современности, не ударив лицом в грязь. Но, как известно, если Магомет не идет к горе, гора пойдет к Магомету. Перед президентской кампанией в штабах еще были сомнения насчет целесообразности выделения средств на проведение политических веб-кампаний. Основными аргументами &quot;против&quot; были сравнительно небольшое количество пользователей, а так же особенности целевой аудитории основных кандидатов. Однако на местных выборах, такая аргументация уже не актуальна. Особенно для кандидатов и партий, которые будут &quot;работать&quot; в Донецке, Харькове, Одессе, Львове, Днепропетровске и, разумеется, в Киеве.По данным кампании Bigmir)net, в мае 2010 года в киевском регионе, количество уникальных браузеров, сделавших более одного просмотра страницы за месяц, приближается к 9 миллионам. Даже если предположить, что каждый киевлянин пользуется сразу двумя компьютерами для вхождения в Сеть (рабочим и домашним), а так же с учетом приезжих киевлян, голосующих в других городах, оставшегося количества пользователей - потенциальных избирателей хватит любой политической силе для получения большинства мест в Киевсовете. В данных условиях игнорирование такого мощного средства коммуникации с избирателем - неразумно. В тех же США в 2004 году количество пользователей составляло около 65%. Именно в этом году была проведена первая успешная, по мнению абсолютного большинства экспертов, избирательная веб-кампания Говарда Дина. В 2008 году, американская аудитория выросла незначительно и составила 72,5%. Не вызывает никаких сомнений сопоставимость таких цифр с аналогичными показателями в Киеве, несмотря на отсутствие точных статистических данных. Хотя количество интернет-пользователей не является сегодня решающим фактором успешности избирательных веб-кампаний. Главную роль всегда играло не количество, но качество.На данный момент онлайн-кампании практически стартовали у троих кандидатов - Сергея Тигипко, Арсения Яценюка и Юлии Тимошенко. Но пока все они далеки от совершенства и напоминают размытые копии успешных веб-кампаний западных политиков. Скажем, один из фаворитов предыдущих выборов, Сергей Тигипко, после наиболее удачной онлайн-кампании среди прочих кандидатов, начинает местные выборы с шага назад. Официальный веб-сайт партии Сильная Украина значительно уступает по своей технологической и коммуникативной изощренности не только персональному сайту ее лидера, но и многим партиям, представленным в парламенте. По сути мы видим лишь одну идею на сайте, вторящую бордам - ассоциацию Сергея Тигипко с &quot;Сильной Украиной&quot;. Больше на сайте нет ничего интересного, так и хочется процитировать Кернеса: &quot;а где про скорые помощи, б***?&quot;. Фактически, проблема с контентом остается неразрешенной еще со времен президентской кампании. Возможно, мы увидим нечто интересное ближе к завершению избирательного процесса. К примеру, довольно перспективной инициативой предыдущей кампании были видео-ответы Сергея Леонидовича на вопросы интернет-пользователей. Однако, сотрудникам кампании не удалось реализовать весь потенциал проекта: часто даже авторы вопросов не были информированы о получении соответствующих ответов.Возможно, именно для решения проблемы с контентом был запущен внутрипартийный праймериз - процедура предварительного голосования для формирования избирательных списков, которая должна была проходить на сайте партии. Но, опять же, временные рамки не позволят поучаствовать в нем большому количеству избирателей. В то же время &quot;Сильная Украина&quot; стала первой политической партией, открывшей свою официальную группу в социальной сети &quot;ВКонтакте&quot;. Во время минувшей президентской кампании Сергей Тигипко так же был единственным кандидатом с официальной страницей в этой сети. Игнорирование этого мощнейшего коммуникативного средства другими политическими силами, как минимум, удивляет, особенно учитывая общеизвестное значение социальных сетей в нашумевшей кампании Барака Обамы.Интересно, что именно тот политик, которому в прошедшем году все эксперты наперебой пророчили повторение электорального успеха Обамы, сворачивает свое присутствие в Интернете. Практика начинать кампанию с нешуточного конфуза, стала своеобразной традицией для Арсения Яценюка. Блогосфера помнит, как во время президентской кампании сотрудник штаба, ответственный за наполнение блога кандидата, обругал от его имени одного из посетителей в самой нецензурной форме. Не успела стартовать кампания в местные органы власти, как на том же блоге от имени Арсения Петровича публикуются записи о его поддержке рейдерских технологий и лоббировании интересов своих спонсоров.В результате, партия Фронт Перемен опубликовала заявление, призывающее считать недостоверной информацию, размещенную на официальных страницах Арсения Яценюка в социальных сетях.Возможно, &quot;легкость&quot;, с которой штаб Фронта Перемен расстался с общественными социальными сетями, объясняется ставкой на собственную социальную сеть &quot;Киев Перемен&quot;. Этот амбициозный проект фактически повторяет сеть Барака Обамы образца 2008 года. И никто не ставил бы под сомнение эффективность подобной технологии, если бы она применялась в стране с развитыми традициями политического волонтерства. Но если мы говорим об украинских реалиях, то сейчас людей, согласных бесплатно участвовать в митингах, агитировать соседей и разносить листовки по почтовым ящикам, найдется крайне немного. В последнее время свое интернет-представительство начала активно реанимировать команда Тимошенко. Усиленное освоение альтернативных источников коммуникации - традиционный процесс для оппозиционных политических сил. Так, после длительного &quot;радиомолчания&quot; зачастил обновлениями персональный политический блог Юлии Владимировны с необычным названием &quot;без политики... :)&quot;. С точки зрения стилистики и содержания интересна запись от 6 июля, где она рассказывает о том, как отказала мужу во включении в список и о балах в СИЗО. Следующее сообщение в блоге, &quot;Мій лист Іванівні&quot;, возможно, положило начало практике переноса устоявшейся коммуникации &quot;политик-избиратель&quot; из мира виртуального в мир реальный. Результатом публикации указанного поста стала встреча Юлии Тимошенко с коллективом онлайн-издания durdom.in.ua. Опять таки, ничего такого, чего не делал Обама, но для Украины - свежо и смело. И в данном случае это показатель восходящего тренда. Фактически, на грядущих выборах Тигипко, Яценюку и Тимошенко в интернет-пространстве соревноваться пока что не с кем. Из парламентских партий конкурировать с ними не смогут ни Партия Регионов, ни НУ-НС, ни уж тем более Литвин. Достаточно бегло взглянуть на веб-сайты этих политических сил. Ни с точки зрения дизайна (его-то штабам хватит ума обновить), ни, особенно, с точки зрения контента партийные сайты не представляют собой ничего интересного для пользователя-избирателя. Ни одна из партий не предоставила даже политической программы в виде, доступном для ознакомления. К примеру, на сайте партии Регионов до сих пор висит программа 2004-2005 года.В таком ключе рвение некоторых политических сил &quot;осовремениться&quot; вызывают широкую улыбку. Чего только стоит инициатива Коммунистической партии, предлагающая владельцам iPhone загрузить специальное приложение с книгами Петра Симоненко. Напомним, что эти телефоны завозятся в Украину контрабандой, а их средняя цена сегодня составляет порядка $700, что &nbsp;как-то слабо вяжется с основным электоральным ядром партии.Однако ситуацию могут кардинальным образом изменить региональные, областные партийные организации. В случае, если они смогут эффективно воспользоваться Интернетом на местах выборах, практика перетечет в центральные штабы партий к парламентской кампании 2012 года. Именно таким путем шла эволюция техники ведения избирательных веб-кампаний в мировом опыте. К примеру, в США практически все известные технологии веб-кампаний, начиная с методов использования электронной почты или популяризации кандидата в блогосфере, были впервые опробованы кандидатами на выборах в сенат, конгресс или на пост губернатора. И уже потом они адаптировались для общенациональных кампаний кандидатами в президенты. И если описанная тенденция повторится в Украине, то, скорее всего, парламентские выборы 2012 года уже пройдут под цифровой аккомпанемент новейших информационных технологий. Українська правда]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Незамінний імпорт]]></title>
      <pubDate>Tue, 27 Jul 2010 04:04:58 -0600</pubDate>
      <category><![CDATA[Економіка]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/articles/economy/1557</link>
      <description><![CDATA[«Укрзалізниця» має намір оформити замовлення на закупівлю 10 міжрегіональних електропоїздів у південнокорейської компанії Hyundai до кінця 2010 року за умовами і термінами кредитування покупки Експортно-імпортним банком Південної Кореї. Українські вагонобудівники обурені: замість вітчизняного виробника держава своєю покупкою підтримує іноземного.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[&laquo;Укрзалізниця&raquo; має намір оформити замовлення на закупівлю 10 міжрегіональних електропоїздів у південнокорейської компанії Hyundai до кінця 2010 року за умовами і термінами кредитування покупки Експортно-імпортним банком Південної Кореї. Українські вагонобудівники обурені: замість вітчизняного виробника держава своєю покупкою підтримує іноземного.&nbsp;&nbsp; Менше чужого&nbsp;&nbsp; У період економічного зростання в Україні помітною була тенденція збільшення обсягів товарного імпорту, що істотно перевищували темпи зростання ВВП та промислового виробництва. Якщо у 2007 негативне сальдо торгівлі товарами та послугами становило $(-8,2) млрд., то у 2008 вартість імпортованих товарів та послуг у порівнянні із експортованими збільшилася до $(-14,5) млрд. Проте уже у І кварталі минулого року обсяги імпорту, за даними НБУ, скоротилися майже удвічі у порівнянні із аналогічним періодом 2008-го року та на 45% у порівнянні із IV кварталом 2008 року. Регулятор пояснював цю тенденцію істотним скороченням внутрішнього попиту та подорожчанням імпортних товарів унаслідок девальвації національної валюти (з початку кризи ринковий курс гривні до долара впав на 70%: від 4,65 до 8,9 грн за долар). Згідно із дослідженням компанії R&amp;B Group до кризи 45% українців купували імпортні товари, проте уже через півроку з початку кризи більшість із них стали купувати імпорт у менших обсягах (40%) або узагалі відмовилися від нього (27%). Саме ці респонденти потенційно могли б стати покупцями українського - міркують експерти. Натомість в Українській агротехнічній компанії сільськогосподарського машинобудування позитивних тенденцій минулого року не відзначали: &laquo;Наші головні покупці - сільгоспвиробники - кажуть, що про придбання нової техніки не йдеться - немає коштів&raquo;. Більш того, падіння гривні не набагато збільшило конкурентоспроможність вітчизняних тракторів: &laquo;Двигуни ми завозимо із Німеччини, гідравліку використовуємо італійську, а кондиціонери - японські. Ці комплектуючі подорожчали для нас пропорційно до росту курсу євро&raquo;- бідкається Сергій Пушкін, заступник директора ТОВ &laquo;УАКСМ&raquo;.&nbsp;&nbsp;&nbsp;Кожух від пана&nbsp;&nbsp; Саме знецінення національної грошової одиниці Олексій Блінов, економіст інвестиційної компанії Astrum Investment Management називає &laquo;найбільш потужним та ефективним заходом підтримки імпортозаміщення&raquo;, тобто замість дорожчого імпортного товару український споживач мав би охоче придбати дешевший вітчизняний, а це саме те, до чого так прагнуть українські урядовці ще від 2003 року, декларуючи імпортозаміщення одним із наріжних каменів Концепції державної промислової політики. У Міністерстві економіки Тижню щоправда не змогли назвати жодної чинної програми з імпортозаміщення, натомість наголошуючи, що держава передовсім зацікавлена у підтримці експорту та присутності українських товаровиробників на зовнішніх ринках. На думку Ярослава Жаліло, Президента Центру антикризових досліджень, у період економічного зростання орієнтація на експортну модель економічного розвитку призвела до фактичної відмови від структурної перебудови економіки, а власне орієнтації на внутрішній попит, який є одним із базових ресурсів економічного розвитку.&nbsp;&nbsp; Анатолій Кінах, Президент Українського союзу промисловців і підприємців переконаний, що у кризу держава мусить впроваджувати конкретні програми імпортозаміщення у межах антикризових заходів, проте більшість потенційних реципієнтів такої допомоги свідчать, що уряд залишив їх напризволяще. &laquo;У листопаді 2008-го року ми припинили поставки вагонів для нашого головного партнера - &laquo;Укрзалізниці&raquo; - через значну заборгованість останнього (станом на грудень 2008-го борг складав 240 млн. грн). Неодноразово зверталися до Кабміну з проханням просубсидувати перевізника, аби ми могли відновити виробництво, - це могло б забезпечити роботою не тільки нас, але й металургів, і залізничників. Проте держава залишається осторонь, натомість нарощуючи борг перед підприємством за невідшкодованим ПДВ. Але ми волієм не говорити про це публічно&raquo; - розповів Тижню співробітник &laquo;Крюківського вагонобудівного заводу&raquo;, який побажав залишитися неназваним. Так само гравці ринку відмовилися офіційно коментувати програму допомоги Мінагрополітики виробникам дитячого харчування, за якою заплановано виділити з бюджету 1,22 млрд грн у 2010-2020 р. Приватно виробники зізнаються, що чекають від держави дерегуляції свого бізнесу, а не порівняно незначної та тривалої у часі фінансової допомоги на модернізацію устаткування.&nbsp;&nbsp; Сергій Пушкін із &laquo;УАКСМ&raquo; відвертий: &laquo;Минулого року мала діяти програма допомоги сільгоспвиробникам, яка полягала в отриманні ними 30% компенсації вартості трактора нашого виробництва із державної казни за умов його придбання. Також було передбачено можливість надання нашого обладнання у фінансовий лізинг аграріям. Тільки на реалізацію &laquo;лізингової&raquo; програми було заплановано виділити 400 млн. бюджетних коштів. Натомість ми не отримали жодної гривні, фактично ці проекти залишилися на папері&raquo;.&nbsp;&nbsp; В очікуванні інвестора&nbsp;&nbsp; Натомість Олексій Блінов не бачить потреби у державному стимулюванні вітчизняного виробника навіть у кризовий період. &laquo;Розумні&raquo; схеми підтримки потребують, як правило, значних вільних бюджетних коштів (чого в Україні зараз немає) та злагодженої довготривалої координації дій державних та приватних гравців.&raquo; - міркує аналітик.- &laquo;Зараз варто було би сконцентруватися на покращенні інвестиційного клімату. Частина теперішніх імпортерів могли би стати українськими виробниками&raquo;. Так збирається вчинити компанія Nestle, запустивши на львівській фабриці &laquo;Світоч&raquo; потужності з випуску батончиків Kitkat та Nuts. За словами Генадія Радченка, директора з корпоративних питань представництва компанії в Україні та Молдові, виробництво цих продуктів у межах держави дозволить повністю відмовитися від їх ввозу, а також збільшити відсоток використання української сировини у батончиках з 50% до 80%. За інформацією Сергія Наливки, директора консалтингового агенства ААА очікуване імпортозаміщення відбулося у сегменті алкогольних та безалкогольних напоїв зокрема за рахунок розміщення потужностей іноземних інвесторів в Україні. Так компанія Coca-Cola у минулому році почала випуск соків та нектарів BotaniQ, використовуючи українські виробничі потужності та виготовляючи напої винятково із вітчизняної сировини, тоді як більшість операторів ринку соків імпортують до 70% концентратів. Компанія Sandora (яка на 80% належить PepsiAmericas та PepsiCo) запропонувала на ринку газовані напої під ТМ &laquo;ФруТонус&raquo;, котрі виробляють на одному із українських заводів компанії у Миколаївській області. Олександр Жолудь, аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень, бачить у приході іноземного капіталу можливість зокрема й імпорту технологій, за рахунок чого потенційні імпортозаміщувачі зможуть поліпшити якість своєї продукції, адже більшість експертів і досі відзначають невисоку якість українських замінників імпортованих товарів. Зокрема негативний досвід використання вагонів &laquo;КВЗ&raquo; мав Київський метрополітен: у липні 2009-го керівництво підземки відмовилося від використання крюківських рухомих складів через конструктивні недоліки останніх (у вагонах працює вентиляція малої потужності та відсутні кватирки).УТ]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Віктору Федоровичу виписали довідочку]]></title>
      <pubDate>Tue, 27 Jul 2010 03:39:24 -0600</pubDate>
      <category><![CDATA[Політика]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/articles/politics/1556</link>
      <description><![CDATA[... про те, що новий Закон про місцеві вибори недемократичний, неконституційний і протирічеть домовленостям з Європою. (рос.)]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[В нашем распоряжении оказалась справка Главного юридического управления Верховной Рады к Закону о местных выборах, переданная спикером Владимиром Литвином президенту Виктору Януковичу. Критические замечания парламентских юристов идентичны требованиям большинства мэров городов и оппозиции, где уверены, что президент подпишет закон. Если же это не произойдет в ближайшее время, выборы придется провести согласно действующему законодательству, отмечают в Центризбиркоме. Так, в распоряжении Ъ вчера оказалась справка Главного юридического управления Верховной Рады к Закону &quot;О выборах депутатов Верховного совета Автономной республики Крым, местных советов и сельских, поселковых и городских председателей&quot;, принятому парламентом 10 июля&nbsp; Как известно, несмотря на то что закон был принят еще несколько недель назад, председатель Верховной рады Владимир Литвин подписал и направил его на подпись президенту Виктору Януковичу только в минувшую пятницу. &quot;Вместе с законом Владимир Литвин прислал и справку юридического управления&quot;,- рассказал источник в Администрации Президента. Документ на 14 страницах содержит ряд критических замечаний к принятому закону. Обращает на себя внимание его стиль, выдержанный не в юридическом, а в политическом ключе. В частности, юруправление Рады критикует одну из основных норм закона, в соответствии с которой 50% мест в советах будут распределены путем голосования за закрытые избирательные списки. &quot;На наш взгляд, такой законодательный подход не обеспечит равности представительства территориальных общин в этих органах...- говорится в документе.- К тому же ПАСЕ и ОБСЕ неоднократно обращали внимание на недопустимость пропорциональной избирательной системы с закрытыми партийными списками, которая приводит к появлению слабых партийных корпораций в молодом, развивающемся украинском обществе&quot;. В политическом ключе выдержана и критика положения закона, в соответствии с которым сельские, поселковые и городские председатели, как и сейчас, избираются по мажоритарной системе простым большинством голосов. &quot;Использование такой системы во многих случаях привело к конфликтам председателей с соответствующими местными советами&quot;,- утверждают в Главном юридическом управлении парламента. По информации юристов Верховной Рады, такие конфликты зачастую возникают, когда за главу совета голосует незначительное число избирателей или он побеждает с небольшим отрывом от своего конкурента. Впрочем, мэр Черкасс Сергей Одарыч так не считает. &quot;Относительного большинства целиком достаточно, а система выборов, предусматривающая абсолютную победу кандидатов, будет затягивать избирательный процесс и потребует дополнительных затрат,- говорит он.- Для предотвращения конфликтов существующую норму можно было бы немного изменить. Например, установить избирательный барьер в 30% и указать, что разница между первым и вторым местом должна быть не менее 10%. Если кандидат набирает 30%, а второй за ним - 20%, то этого разрыва достаточно для того, чтобы говорить о понятном результате&quot;. Парламентские юристы подвергли критике и норму закона, позволяющую кандидатам в депутаты местных советов баллотироваться исключительно от местных партийных организаций. &quot;На наш взгляд, это не соответствует Конституции, поскольку сужает гарантированное основным законом право гражданина быть избранным в органы местного самоуправления и ставит реализацию этого права в зависимость от решений местных организаций партий&quot;,- говорится в справке. Норма о том, что выдвигаться от партий в обязательном порядке должны и кандидаты в мэры, по мнению членов юруправления, также не соответствует основному закону, но уже по другой причине. &quot;Поскольку в соответствии с действующим законом допускается самовыдвижение на должность городского председателя, положения принятого закона не соответствуют требованиям ст. 22 Конституции, в которой говорится, что при принятии новых законов не допускается сужение существующих прав и свобод&quot;,- говорится в документе. Господин Одарыч полностью с этим согласен: &quot;Канализация - вещь беспартийная, поэтому, безусловно, и беспартийные граждане должны иметь возможность реализовать себя в управлении городом&quot;. Примечательно, что большинство замечаний юристов, направленных Владимиром Литвином Виктору Януковичу, идентичны требованиям представителей оппозиционных партий и даже стилистически напоминают тональность выступлений оппозиционеров. В частности, юруправление критикует норму закона, в соответствии с которой право выдвигать кандидатов имеют только местные организации партий, зарегистрированные за год до дня голосования: &quot;Такой подход нарушает принцип равного участия в выборах политических партий, зарегистрированных в определенном законом порядке. Только избиратели путем голосования имеют право решать, какая партия заслуживает поддержки, а какая - нет&quot;. Председатель партии &quot;Гражданская позиция&quot;, народный депутат Анатолий Гриценко (&quot;Наша Украина-Народная самооборона&quot;) поддерживает это мнение, но считает, что президент к нему не прислушается. &quot;Именно Владимир Литвин настоял на появлении в законе этой нормы, поэтому выводы юридического управления, какими бы они позитивными не были, ничего не изменят,- говорит он.- Я уверен, что Виктор Янукович не учтет ни эти, ни другие замечания к закону&quot;. Авторы документа, как и представители оппозиции, полагают, что государственным служащим необходимо полностью запретить участие в предвыборной агитации (в принятом законе агитация госслужащими запрещена только в рабочее время.-Ъ): &quot;Считаем, что эта категория граждан вообще не должна участвовать в предвыборной агитации. Во-первых, потому что у них рабочее время является ненормированным, а во-вторых - принимая во внимание силу влияния отдельных из них на сознание избирателей&quot;. &quot;Конечно, это хорошая инициатива - другого способа борьбы с админресурсом, кроме как вообще запретить госслужащим заниматься агитационной деятельностью, нет&quot;,- заявил заместитель председателя парламентской фракции БЮТ Андрей Шкиль. Он также сомневается в том, что Виктор Янукович примет во внимание данную аргументацию: &quot;Учтет ли он это - большой вопрос&quot;. Одним из последних юристы Верховной Рады раскритиковали положение закона, предусматривающее одновременное проведение местных выборов и всеукраинского референдума. В документе указывается, что это может &quot;существенно усложнить процесс сознательного волеизъявления граждан и чрезвычайно политизировать процесс местных выборов&quot;. Данное замечание позитивно оценили в Центральной избирательной комиссии. &quot;Международные организации, такие как Совет Европы, ОБСЕ и прочие, не раз давали понять украинской стороне, что одновременное проведение выборов и референдумов является нежелательным, поскольку порождает немало злоупотреблений&quot;,- заявил заместитель председателя Центризбиркома Андрей Магера. Примечательно, что в соответствии со ст. 94 Конституции президент имеет право подписать закон в течение 15 дней после его поступления. Однако господин Магера советует главе государства поторопиться. По его словам, если закон не вступит в силу в ближайшие дни, избирательный процесс начнется в соответствии с действующим законодательством. &quot;Избирательный процесс начнется 2 августа - за 90 дней до дня выборов&quot;,- резюмировал Андрей Магера. В соответствии с законом, отправленным на подпись президенту, избирательный процесс должен начаться за 50 дней до выборов - 11 сентября. Валерий Кучерук, Людмила Долгополова, Ъ]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Громадянське суспільство: між рибою і вудкою]]></title>
      <pubDate>Mon, 26 Jul 2010 12:41:27 -0600</pubDate>
      <category><![CDATA[Політика]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/articles/politics/1555</link>
      <description><![CDATA[Сьогодні ГО - це останній форпост української демократії, і якщо він не вистоїть, доведеться починати все спочатку...]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[&nbsp; Наведення порядку, як характеризує свою діяльність сучасна влада, у всьому світі прийнято називати відкатом демократії. Крок за кроком нова влада відсуває власний горизонт повноважень в бік зменшення прав та можливостей громадян.І поки розвинуте суспільство з тривогою очікує на кампанію з повернення кучмівських повноважень, регіонали вирішили розім'ятись законом про місцеві вибори.Вчергове наглість себе виправдала: безпрецедентні узурпаційні норми нового закону не викликали жодного організованого спротиву в суспільстві. Хоча кількість обурених та невдоволених в цілому по країні дорівнює Майдану.І тиша.Стан громадянського суспільстваДвигуном будь-якої демократії є громадянське суспільство. Демократію не можна насадити згори, вона проростає знизу, із зростання рівня свідомості, із активності громадян, із діяльності громадянських організацій.Якщо у суспільстві відсутній достатній рівень демократичної свідомості, будь-які спроби насадити демократію приречені вироджуватись у складні анархічні або авторитарні гібриди.В кожному з цих випадків суть політичної системи відмінна від декорацій в світлі яких її виставляє влада. Таким чином, швидкий відкат демократії свідчить не тільки про якість і суть нової влади, а, в тому числі, про слабкість громадянського суспільства.За даними Інституту соціології НАН, кількість членів громадських об'єднань коливається в межах 12-17% громадян. Із цієї кількості на членство в громадських організаціях припадає 7%.Окрім цього, тільки 2,2% з цих членів беруть активну участь в діяльності своїх об'єднань. Слабкість громадських організацій підтверджує і дослідження творчого центру &quot;Каунтерпарт&quot;, в якому зазначається, що 75% громадських організацій мають менше 100 членів.Низький рівень членства найбільше позначається на спроможності громадських організацій. Так, 57% ГО протягом року виконують від 1 до 3 проектів.Найбільша кількість громадських організацій головним чином фінансується з грантів міжнародних організацій - 55%. Надзвичайно низький відсоток вихідців з громадянського суспільства у політичній еліті - 2,8%.І, нарешті, дані, які остаточно змушують задуматись на перспективами громадянського суспільства в Україні: майже 50% громадян не довіряють громадським організаціям.Така прикра ситуація з громадянським суспільством багато в чому пояснює причини демократичних провалів в Україні. Водночас, незважаючи на важке комуністичне минуле, умови розвитку громадянського суспільства важко назвати не сприятливими.Починаючи з моменту встановлення перших дипломатичних стосунків, всі без винятку демократичні країни визначали зростання кількості та ролі громадських організацій пріоритетом розбудови демократії.Західні фонди вливали значні суми в перші громадські ініціативи. За різними оцінками щорічні вливання в проекти ГО з боку західних донорів складають від 15 до 30 мільйонів доларів.У добрі 90-ті ці кошти спрямовувались, в тому числі, на створення організаційних можливостей - таких як купівля офісів, техніки тощо. Єдиним справді масштабним успіхом цієї діяльності можна вважати помаранчеву революцію, де ГО відіграли значну роль в мобілізації громадян на захист свого вибору.Однак, в подальшому громадянське суспільство залишилось на попередньому рівні.Сприятливими для розвитку громадянської активності слід визнати і попередні 5 років правління Віктора Ющенка. По-перше, значна кількість громадських лідерів рекрутувалась у владу на рівні середньої ланки керівництва.По-друге, влада створювала запит на послуги громадських експертів, що значно підсилило громадські експертні центри.По-третє, ліберальний поліцейський режим дозволяв активно відстоювати громадянські права та лобіювати суспільні інтереси. Однак, знову показники громадської участі за цих умов практично не виросли.Третій сектор схожий на роздроблені острови, які часто не знають про існування і діяльність один одного. Експертні центри видають книжки, які припадають пилом в офісах.Молодіжні організації займаються соціальною відповідальністю. Індивідуальні громадські лідери підробляють обслуговуючи політиків. В підсумку, жодних взаємодій і консолідованих позицій.Яскравим прикладом цього став закон 2450, коли об'єднавшись ГО вдалось стати учасником процесу, але через відсутність спільної позиції успіх знову було втрачено.Пріоритети розвиткуАналіз стану громадянського суспільства та умов його розвитку дає підстави вважати, що ключовою проблемою були невірно встановлені пріоритети. Фактично, і західні донори, і помаранчева влада діяли за принципом &quot;дати рибу, а не вудку&quot;.Зокрема, для донорів пріоритетами були навчання та створення організаційних умов. В підсумку, це призвело до того, що багато сучасних громадських активістів володіють високим інтелектуальним рівнем, досвідом закордонних поїздок, хорошим офісом, але, водночас, вони маргіналізовані і віртуалізовані.Для більшості з них громадська діяльність носить локальний проектний характер. Відповідно, такі організації не можуть жити без зовнішніх вливань, і ні зростання сум, ні час не збільшують їх організаційну спроможність.Подібним чином, діяла і помаранчева влада долучаючи ГО до діалогів, слухань, експертних оцінок, але так і не прийнявши необхідні законодавчі зміни для зростання їхньої самостійної ролі та запиту у суспільстві.Насправді, єдиним, що робить громадянське суспільство сильним і є самі громадяни. Жодна зовнішня фінансова допомога і державне замовлення не зрівняється з підтримкою, яку можуть надати громадяни своїми коштами чи участю.Залучення громадян та формування довіри у суспільстві мали і мають бути основними пріоритетами розвитку громадянського суспільства. Від самого початку свого створення громадські організації мали формувати солідарність між громадянами, активізувати їх у відстоюванні власних прав, у здійсненні тиску і контролю за владою.Організація і мережа - це основні форми існування активних громадян. Тільки за таких умов можна перетворити суспільне невдоволення у громадянський тиск, а, відповідно, викликати політичні зміни.Наявність ефективної всеукраїнської структури вже давно б перетворило локальне невдоволення законом про місцеві вибори на масштабний протест. Зрештою, саме так це відбувається в таких країнах як Греція.Зміна пріоритетів - обов'язкова умова виживання громадянського суспільства. Новими пріоритетами, зокрема, мають стати: виникнення великої кількості локальних організацій, розбудова громадянських структур, зростання членства, охоплення значної кількості громадян проектами, організація довгострокових кампаній та участь у коаліціях.Громадські організації України мають вийти на рівень самофункціонування та самофінансування, навчитись &quot;ловити рибу&quot;, що, можливо, виключно при досягненні нових пріоритетів.Сьогодні ГО - це останній форпост української демократії, і якщо він не вистоїть, доведеться починати все спочатку.УП]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Зсув здорового глузду]]></title>
      <pubDate>Mon, 26 Jul 2010 08:15:40 -0600</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/articles/sosiety/1554</link>
      <description><![CDATA[Чи легко зруйнувати палац культур? Досить легко - для цього не потрібні ані зсуви, ані зливи, ані інші стіхійні лиха. Достатньо вигнати з палацу творчість, закрити удівлю на замок і кілька разів поперекидати з балансу на баланс... (рос.)]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Легко ли разрушить дворец культуры? Легко. Для этого не нужны ливни, оползни и прочие стихийные бедствия. Просто из дворца надо выгнать творчество, закрыть на ключ и начать процесс передачи здания с баланса на баланс. Все. Уникальный дворец Ильича разрушен таким образом. На очереди - дворец культуры трубного завода имени Ленина. &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Их помпезно открывали, когда-то принимали высоких гостей, здесь бурлила жизнь... Праздник окончился, величественные залы опустели, дворцовые сходы и фасады захватывает городская природа. Дворец Ильича, воздвигнутый в 1932-ом, пережил Великую Отечественную, разрухи 90-х не выдержал. Он 70 лет принадлежал работникам завода Петровского, теперь пустует. Эту же судьбу предрекают дворцу на проспекте Свободы. Тот уже год от культуры независим. &nbsp;&nbsp;&nbsp; Театр &laquo;Чародеи&raquo; - дворцовый изгнанник. Его руководителя Олега Климентьева - как, впрочем, и других тоже - сократили. Кто пошёл на биржу труда, кто вот так - на энтузиазме - скитается по углам. &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Олег Климентьев, художественный руководитель театра &laquo;Чародеи&raquo;: &laquo;Вот театр &laquo;Чародеи&raquo; находится в таких вот интересных условиях. Помещение очень маленькое, как видите. Здесь же и костюмы, здесь же мы и переодеваемся. И вот сами из двух комнат мы своими руками создали сцену&raquo;. &nbsp;&nbsp;&nbsp; У &laquo;Чародеев&raquo; вековая история. Кайдакский русский драматический кружок был создан в 1898 году, с тех пор работу не прекращал. Сейчас он без зрителя и сцены. Культура - на задворках, дворец - на замке. &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Вадим Обуховский, бывший специалист по культуре областного объединения профсоюзов: &laquo;Судьба дворца культуры имени Ленина была предрешена не вчера. Когда его новые хозяева отремонтировали, там мероприятия резко сократились, потому что было так красиво всё сделано, что желательно не пускать было туда людей. Потому проводились внутризаводские мероприятия. А позже, когда он стоял без воды, без отопления, когда он пришёл практически в негодность, так вот принято решение передать его в коммунальную собственность&raquo;. &nbsp;&nbsp;&nbsp; Желание принять дворец имени Ленина в коммунальную собственность горсовет выразил год назад. &nbsp;&nbsp;&nbsp; Из решения 46 сессии Днепропетровского горсовета (май 2009): Согласно действующему законодательству Украины, дворец культуры по проспекту Свободы, 67 подлежит бесплатной передаче в коммунальную собственность территориальной общины города. &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ирина Зайцева, заместитель городского головы Днепропетровска: &laquo;На сегодняшний день всё идет согласно процедуре. Мы выделили в этом году из бюджета деньги на содержание, но акт ещё не подписан&raquo;. &nbsp;&nbsp;&nbsp; Будет ли акт приёма - передачи хоть когда-нибудь подписан - в этом сомневаются в Фонде госимущества. Уж больно здание многострадальное. Сразу его хотел выкупить завод, потом передумал. Выставили на аукцион, но вмешались городские власти. Теперь, говорят, у последней тоже пылу поубавилось. &nbsp;&nbsp;&nbsp; Сергей Михайленко, начальник регионального отделения Фонда госимущества Украины: &laquo;Было решение сессии горсовета одно, которое потом опять было изменено. В него внесли изменения, а именно - обязали завод оплатить 50 % ремонта этого помещения. Завод отказался это делать, и этот вопрос зашёл в тупик. Потому что город настаивает, а завод отказывается&raquo;. &nbsp;&nbsp; Пока суть без дела - все остаются на своих местах, с чемоданным настроением. &nbsp;&nbsp; Сотрудник ОАО &laquo;Днепропетровский трубный завод&raquo;: &laquo;Оно уже как сварится, тогда нам скажут забирать всё своё, что принадлежит. Там же есть наше, заводское. Мы заберём, что нам принадлежит, на том и закончим. Но оборудование покупалось до 93 года, и ковровые дорожки, и всё остальное. Мы там кондиционеры свои поставили, хотя мы их отдаём. И там наш музей заводской находится&raquo;. &nbsp;&nbsp;&nbsp; Олег Климентьев, художественный руководитель театра &laquo;Чародеи&raquo;: &laquo;Больше года это всё длится, а воз и ныне там. Пока ждем у моря погоды. Всё-таки надеемся, что договоренность произойдет управлений культуры и завода&raquo;. &nbsp;&nbsp;&nbsp; Передача в коммунальную собственность больших дивидендов, конечно, не сулит, но можно рассчитывать на сохранение и без того немалой ценности - островка творчества. Такого мнения Вадим Обуховский. Хотя даже из самых лучших побуждений вряд ли это возможно в Днепропетровске - добавляет он. &nbsp;&nbsp;&nbsp; Вадим Обуховский, бывший специалист по культуре областного объединения профсоюзов: &laquo;К примеру, в Кривом Роге, на моей памяти, где-то 5 дворцов культуры металлургов и горняков переданы в коммунальную собственность. Но многое зависит от руководителей города, поскольку содержать их - это тоже нужны средства. Но мэр смело идет на эти вещи. Там сохранились творческие коллективы. И так должно быть. Там выделяются средства на их содержание. В городе Днепропетровске, к большому сожалению, отношение несколько не такое, как хотелось бы&raquo;. &nbsp;&nbsp;&nbsp; В региональном отделении Фонда госимущества тем временем готовы принять другое решение - о продаже здания дворца на аукционе. Тогда можно окончательно забыть о культуре в массы, по крайней мере, для жителей этого микрорайона. Мечты театра юного зрителя вернуться на родную сцену так и останутся мечтами. Это станет началом конца ещё одного творческого коллектива с некогда славной историей.Студія &quot;Акцент-медіа&quot;]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Чи є життя після спеки?]]></title>
      <pubDate>Mon, 26 Jul 2010 07:50:26 -0600</pubDate>
      <category><![CDATA[Політика]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/articles/politics/1553</link>
      <description><![CDATA[Обмежену, самовдоволену й водночас закомплексовану владу встановили в країні не «несвідомі східняки-манкурти», а саме цілком свідомі патріоти]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Припустімо, присутня кліматична склад-ова - її не може не бути. Середній українець, якщо він не виріс на Кубі (а такий серед моїх знайомих лише один) і з дитинства не звик до спеки впереміш із тропічними зливами, має бути розчавлений температурою. Природно, він сприймає крізь призму фізичного дискомфорту все навкруги: колір трави, гуркіт транспорту, вираз облич перехожих - і, звісно ж, політику та політиків. Але депресія має відтінки. Ця конкретна, наша нинішня, несе в собі ознаки загальної безнадії.Коли на хвильку припустити, що таки існують дві України (я досі вважаю це спекуляцією, але візьмемо за критерій лише електоральні вподобання), однаково деморалізовані обидві. Мій приятель, бізнесмен із Луганщини, ще півроку тому гучно, до хрипу намагався довести, що Янукович &laquo;уже не такий&raquo;, він змінився за п'ять років і на другий день у президентському кріслі розпочне необхідні реформи. Я не сердився, бо пам'ятав крилатий вислів Леоніда Кучми: &laquo;Мєсто сіденія опрєдєляєт точку зрєнія&raquo;. Тепер товариш у розпачі: за півроку &laquo;географічно близькі&raquo; остаточно позбавили його віри в можливість займатися бізнесом в Україні. Він дивиться мені просто в очі й не чує іронії свого запитання: &laquo;Так кто ж знал?!&raquo;Інша приятелька в лютому навідріз відмовилася голосувати за біло-сердечного кандидата. Своє рішення обґрунтовувала відомою цитатою про &laquo;вибір між чоловічою та жіночою зоною&raquo;, але мені здавалося, там існувала не озвучена вголос додаткова мотивація, щось жіноче... Тепер подруга збирається їхати до Німеччини за дослідницькою стипендією. Каже, краще десь перечекати. Ой, боюся, затримається: вона гарна, вийде собі за німця й досліджуватиме на відстані.Коротше, обоє в паніці, але до приятеля в мене претензій менше, ніж до приятельки він, принаймні не позиціонує себе як патріот. Так от, я щиро переконаний, що обмежену, самовдоволену й водночас закомплексовану владу встановили в країні не &laquo;несвідомі східняки-манкурти&raquo;, а саме цілком свідомі патріоти. По-перше, бо вони свідомо топили своїх партнерів за помаранчевим табором за їхнє, так би мовити, лицемірство, насправді ж за більшу популярність у виборця. По-друге ж - і це головне! - бо впродовж довгих п'яти років вони імітували бурхливу діяльність, ховаючи повну відсутність системних змін за освідченням у любові до віночків і вишиванок. Це вони послідовно доводили свою неспроможність відповідати за країну й водночас демонстрували реальну байдужість до її подальшої долі. Це вони майже вголос декларували: &laquo;Що гірше, то краще&raquo;.Це справді феномен, що заслуговує на окреме дослідження: чому, власне, з табору &laquo;патріотів&raquo; найменше чути критику національної зради у вигляді Харківських угод, продажу іноземцям стратегічних ласих шматків, відмови від європейської інтеграції? Чому втрата країною політичного та економічного суверенітету й здача на гуманітарному фронті всього, що можна здати, не змушують їх кинути запізніле з'ясовування стосунків замість мобілізуватися й бодай спробувати дати солідарну відсіч?Не розумію, як можна не непокоїтися тим, що ситуацію в країні визначають відверті російські націоналісти? Їхня комічна неадекватність не заважає на 20-му році незалежності конструювати Україну як філію так званого русскаго міра. Цю спільноту важко назвати зовсім штучною й вигаданою, тільки вона об'єднує не шанувальників Антона Чехова та Йосифа Бродського, а поціновувачів &laquo;Нових русскіх бабок&raquo;, у кращому разі &laquo;гостей Дмитра Гордона&raquo;. Це, так би мовити, за формою, а за змістом - тих, хто згоден існувати в орбіті Газпрому та ФСБ. Подобається?Припустімо, спеку перечекаємо. Але депресія - це не те, що країна може собі дозволити. Як на мене, вона й не має такого наміру. Відчувши один раз на губах смак свободи - не дарованої згори, а здобутої віч-на-віч із шеренгою &laquo;Беркута&raquo;, - від неї надалі важко відмовитися. Тому хай опозиція швидше приходить до тями на своїх середземноморських пляжах. Якщо вона не знайде в собі сили сконцентруватися, українці ви-гадають щось більш придатне для вжитку. Не вірю я, що вони мовчки погодяться на такий сценарій: провінція, філія, сателіт, спільний ворог, спільний кордон, спільна цивілізація, &laquo;русскій мір&raquo;...УТ]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Патріарх Кирило – у Дніпропетровську, пікетувальники – у відділку]]></title>
      <pubDate>Sun, 25 Jul 2010 02:01:45 -0600</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/articles/sosiety/1552</link>
      <description><![CDATA[До Дніпропетровська з дводенним візитом прибув голова Російської православної церкви патріарх Кирило (Гундяєв). У програмі – зустріч з духовенством і студентами, покладання квітів на могилу солдатів російсько-турецької війни, відвідини заводу «Південмаш», богослужіння в одному з храмів. Візит проходить на тлі спроб акцій протесту.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[До Дніпропетровська з дводенним візитом прибув голова Російської православної церкви патріарх Кирило (Гундяєв). У програмі - зустріч з духовенством і студентами, покладання квітів на могилу солдатів російсько-турецької війни, відвідини заводу &laquo;Південмаш&raquo;, богослужіння в одному з храмів. Візит проходить на тлі спроб акцій протесту. У міжнародному аеропорту &laquo;Дніпропетровськ&raquo; синьо-білий літак з патріархом зустрічала місцева чиновницька верхівка, хор священників і почесна варта. Російському візитерові, щойно він зійшов з трапу, вручили хліб-сіль та величезний букет білих троянд. Очікуваного брифінгу для журналістів не відбулось: російський гість лише звернувся до присутніх з півторахвилинною промовою. Замість спілкування з пресою - промоваПісля вже звичних для дніпропетровців слів про місто як високотехнологічний центр патріарх РПЦ зазначив: на землі Дніпропетровщини завжди захищали православ'я.&laquo;Особливо важлива сила віри людей, які тут живуть. Протягом століть ті, хто жив на цій землі, захищали православ'я, були йому вірні, на ньому будували своє життя, світосприймання, будували свої стосунки з оточуючим світом&raquo; - сказав Кирило.З аеропорту російський патріарх поїхав спілкуватися зі священиками УПЦ Московського патріархату, відвідав колись засекречений ракетобудівний завод &laquo;Південмаш&raquo;, де освятив місце для майбутньої церкви, поклав квіти до монументу загиблим у роки російсько-турецької війни. На кожному з об'єктів патріарха зустрічали віряни. А втім, відтіснені правоохоронцями люди скаржились: не змогли ані побачити, ані почути гостя.У суботу ж Кирило поспілкувався зі студентами. Примітно, що місцем зустрічі обрали Палац студентів - колишній Потьомкінський палац, збудований з ініціативи фаворита російської цариці Катерини Другої.З небувалим розмахом підготувалось місто і до всенощної, яку правитимуть у найбільшому храмі. Провести службу патріархові Кирилу допоможе великий церковний хор та 80 священиків. Дійство транслюватимуть на великих моніторах. Вулиці вже заполонили тисячі міліціонерів, трамваї і тролейбуси безкоштовно підвозитимуть прочан до храму, біля церкви чергують медики. Пікети закінчились у відділкуПриїзд Московського патріарха до Дніпропетровська проходить на тлі спроб провести протести. Бійці спецпідрозділу МВС &laquo;Беркут&raquo; затримали дев'ятьох членів обласної організації ВО &laquo;Свобода&raquo;. Вони намагалися провести акцію протесту по маршруту руху Кирила. Така сама доля спіткала й протестувальників від місцевого осередку Української народної партії: через спробу виставити пікет в аеропорту частину дня вони провели у відділку за складанням адмінпротоколу.У п'ятницю Дніпропетровський окружний адміністративний суд заборонив пікетувати візит патріарха, однак попри це партійці вийшли на акцію. &laquo;УНП цілком визнає свободу віросповідання, але цей візит обставлено як політичний чи державний захід, що є дискримінацією&raquo;, - заявив керівник обласного осередку УНП Анатолій Сокоринський.До візиту готувались за бюджетні коштиДо візиту Московського патріарха влада Дніпропетровська готувалися протягом останніх двох місяців. Благоустроєм займалися понад 3 тисячі людей. В очікуванні голови Російської православної церкви Кирила міськрада навіть виділила майже півтора мільйона гривень бюджетних коштів на реконструкцію парку та площі, а університет імені О. Гончара вирішив вручити Кирилу звання почесного доктора. Радіо Свобода]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Відстоюючи українське православ’я]]></title>
      <pubDate>Sat, 24 Jul 2010 14:30:51 -0600</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/articles/sosiety/1551</link>
      <description><![CDATA[Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет про необхідність створення Української помісної церкви, місію Московського Патріарха Кіріла в Україні та про святкування Дня хрещення Київської Русі]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Наприкінці першого тисячоліття від Різдва Христового на святих київських пагорбах сталася подія, що впродовж століть є чи не найважливішою у становленні нашої держави, нашої культури, самого існування українського народу. Тоді князь Володимир Великий прийняв хрещення й проголосив християнство державною релігією Київської Русі. Новий час несе із собою нові виклики. Один із них - створення Української помісної церкви, що стане важливим чинником незалежності України. Московський гість У. Т.: Ваша Святосте, візити Московського Патріарха Кіріла до України частішають, до того ж вони скидаються радше на політичні акції, ніж на відвідини пастирем своєї пастви... - На це треба дивитися з глобального погляду. Всі державні діячі ще Російської імперії, а потім СРСР вважали, що &laquo;великая&raquo; Росія без України існувати не може. Тому нинішнє російське керівництво намагається повернути нашу країну, зробити її однією зі своїх провінцій. Російська церква, як і раніше, вступила з Російською державою в дуже тісну співпрацю. Московська патріархія уклала угоди з різними міністерствами РФ, і не тільки на загальнодержавному, загальноцерковному рівнях, а й у регіонах. Наскільки я знаю, там частина духовенства та деякі архієреї не задоволені цим зро&shy;щенням церкви з державою, коли церква перетворюється на інструмент держави. Як такий інструмент Російська церква діє і на території України. Московська патріархія зацікавлена в тому, щоб Українська православна церква була складовою частиною Московсь&shy;кого патріархату. Оскільки інтереси Російської держави і Російської церкви збігаються, а умови для цього в Україні зараз сприятливі, Патріарх Кіріл і вирішив скористатися цими обставинами й спробувати позбавити Українську православну церкву самостійності та незалежності в управлінні або суттєво її обмежити. Цю місію почав виконувати ще Патріарх Алєксій наприкінці свого життя, коли дозволив українським архієреям звертатися до нього через голову Митрополита Київського. Коли Патріархом став Кіріл, він поступово почав позбавляти&nbsp; са&shy;мо&shy;&shy;&shy;&shy;&shy;ст&shy;ійності Українську цер&shy;к&shy;ву, зокрема тим, що включав до числа тимчасових членів Священного Синоду РПЦ українських архієреїв, хоча це суперечить статуту Української православної церкви і тим правам, які вона отримала 1990 року. Тобто це незаконно і неканонічно. З одного боку, вони говорять про канонічність Московського патріархату і неканонічність Київського, але самі порушують церковні канони там, де їм це вигідно. Крім того, починаючи з минулого року поширюються різні чутки. Наприклад, що Патріарх Кіріл хоче мати подвійне громадянство: і українське, і російське, хоча в Україні це заборонено. Для чого йому наше громадянство? Щоб будь-якої пори приїздити до нас як громадянин України й ставити перед владою конкретні запитання як громадянин України, але в інтересах Росії. Інша чутка - начебто Кіріл хоче змінити свій титул Патріарха Московського на титул Патріарха Московського, Київського і всієї Русі. Таким чином, у Митрополита Володимира навіть не буде титулу &laquo;Київський&raquo;. Подейкують, що Патріарх Кіріл хотів би мати резиденцію в Лаврі. Усе це чутки, й поширюють їх для того, щоб вивчити, яка буде реакція. Якщо негативна, тоді скажуть: це чутки, ми нічого офіційно не заявляли, Московська патріархія і сам Патріарх про це нічого не говорили. Але все це можуть зробити - якщо не тепер, то коли виникне потреба обирати нового Предстоятеля УПЦ МП. У.Т.: І яка реакція на ці чутки?- Дуже негативна - і віруючих, і духовенства, і навіть влади. Вголос про це говорити в УПЦ МП не можуть. А ми можемо і говоритимемо, бо хочемо захистити Українську церкву та її права. У.Т.: Яка, на вашу думку, місія Патріарха Кіріла цього разу?- Нинішній приїзд Патріарха Кіріла (запланований на 20-28 липня. - Ред.) спрямований на те, щоб, з одного боку, обмежувати незалежність і самостійність УПЦ МП, а з іншого - впливати на духовний стан українців, щоб вони більше тягнулися до Москви. Хоча він, звісно, наголошуватиме, що його візит до України чисто пастирський. Проти пастирського візиту ми не протестуємо. Це право кожного Патріарха відвідувати своїх вірних. Але навіть російські політологи минулий візит Кіріла оцінили як політичний і писали, що він насамперед політик і дипломат, а вже потім патріарх. Ми бачимо, що майже всі виступи Патріарха Кіріла про Україну мають політичний характер. Зараз він просуває ідею, що була прийнята на Всесвітньому російському народному соборі, про &laquo;русскій мір&raquo;. На думку Патріарха Кіріла, &laquo;русский мір&raquo; - це Росія, Україна, Білорусь і Молдова. Щодо перших трьох зрозуміло: сло&shy;в'янські країни. А який стосунок до &laquo;русскаго міра&raquo; має Молдова? Жодного. Та оскільки в Молдові митрополія розташована в Московському патріархаті, то, звичайно, він включив і їх до &laquo;русскаго міра&raquo;. Тобто це політичний проект, який називають привабливо &laquo;русскій мір&raquo;, а насправді йдеться про відродження Російської імперії. Ось для утвердження цієї ідеї і приїздить Патріарх Кіріл. Слід також зазначити, що в російських ЗМІ, як у світських, так і в церковних, не задоволені тим, що відбувається в УПЦ МП. Тим, що всередині церкви переписка ведеться не російською, а українською мовою, що деякі парафії відправляють богослужіння українською, що деякі священики, архієреї проповідують українською...УПЦ КП не виступатиме проти приїзду в Україну Патріарха Кіріла, але ми покажемо, якою є наша церква. 28 липня, в День хрещення Київської Русі, о 12-й годині проведемо хресний хід від Володимирського собору до пам'ятника Святому Володимиру. Думаю, ми зберемо від тисячі до півтори тисячі священиків з усієї України, від 10 до 20 тис. віруючих. Запрошуємо всіх прихильників УПЦ КП взяти в ньому участь. Бо від позиції кожного віруючого залежить, чи буде Українська церква незалежною. Експансія &laquo;русскаго міра&raquo;У. Т.: Ваша Святосте, як ви ставитеся до того, що президент Росії видав указ, відповідно до якого День хрещення Київської Русі буде державним святом Росії, причому слово &laquo;Київська&raquo; десь загубилося?- Росія привласнює собі і нашу історію, і нашу культуру. Наприклад, там вважають, що Софіївський собор належить Російській церкві, що Київ - це &laquo;южная столица русского православия&raquo;, як Петербург - &laquo;северная&raquo;. Тому не випадково хрещення Київської Русі вони вважають належним до Російської церкви, бо, як там кажуть, відбулося воно на теренах російських земель. Тобто вкотре перекручують історію на свою користь. У. Т.: Ви сказали, що Московська патріархія укладає угоди з різними міністерствами Росії, але відомо і про спільні проекти УПЦ МП та різних міністерств України. Прокоментуйте, будь ласка.- Мені відомо, що УПЦ МП уже уклала угоди про освітні програми і з Міністерством оборони України, і з Міністерством у справах сім'ї, молоді та спорту. По суті, йдеться про впровадження проросійського тлумачення історії України, про повернення радянської історіографії. УПЦ МП в особі деяких архієреїв працює на Росію так активно, що за це Москва нагороджує їх своїми державними відзнаками. Наприклад, Державний орден Росії отримав архієпископ Львівський Августін. У. Т.: Концепція &laquo;русскаго міра&raquo;, яку пропагує Патріарх Кіріл і яка дедалі більше стає державною політикою Росії, у Франції вилилася в те, що РПЦ МП відбирає російські православні храми, приміром, у Медоні, Ніцці...&nbsp; Чи знаєте ви інші приклади?- Звісно, прикладів багато. Ця експансія триває в Німеччині, Великій Британії. Крім того, Російська церква взяла курс на створення своїх храмів по всьому світу. А для Росії таким чином готується потужне лобі її інтересів. Це величезні гроші, але їх гарантують російські поклади нафти й газу. Будують церкви при посольствах, привід &nbsp;- щоб задовольняти потреби вірян-дипломатів та інших співробітників, громадян Росії. Московська церква взяла курс на створення єпархій та екзархатів і в США, і в Латинській Америці, Європі, Африці, Австралії, Китаї. Японії. Це робиться для того, щоб стати всесвітньою церквою й посісти перше місце у світовому право&shy;слав'ї, посунувши Константинопольського Патріарха. Тому й точиться така жорстока боротьба за Україну. Бо якщо наша церква буде визнана автокефальною, то Російська вже не буде найбільшою. За кількістю парафій на сьогодні українське православ'я більше за російське. Якщо в Росії 12 тис. парафій, то в Україні - 15 тис. Якщо в Росії менше ніж 100 архієреїв, то в Україні - понад 100. У Росії 67 єпархій, в Україні - 85. Тобто статистика не на користь Росії, тому вони ніколи не погодяться на нашу автокефалію. А ось такий приклад: за даними МВС, на Пасху в Україні до церков прийшли 11 млн вірян за 47-мільйоного населення, а в Росії при 142 млн до храмів прийшли 8 млн вірян. Тобто в Україні Пасху святкувало майже 25% населення, а в Росії - 5%. Ось тому незалежність Української церкви і стоїть на перешкоді Російській бути головною у світовому православ'ї. &nbsp;Про Українську помісну церкву У. Т.: 9 вересня минулого року Священний Синод УПЦ МП прийняв рішення започаткувати діалог з УПЦ КП та відновити його з Українською автокефальною православною церквою щодо відтворення єдності українського православ'я. Зі свого боку, ви, Ваша Святосте, не раз говорили, що процес зближення всіх Українських православних церков триває і його вже неможливо зупинити. Що тепер? - Справді, УПЦ МП прийняла рішення про початок підготовки до діалогу між нашими церквами. Відбулася зустріч робочих груп, а наступна у зв'язку з приїздом Патріарха Кіріла трохи відсунулася. УПЦ МП зацікавлена в діалозі, тому що частина їхніх архієреїв виступає за єдність і самостійність Української церкви. А це дуже не подобається Москві. Ми ж готуємося до цього діалогу з однією метою: створити в Україні єдину Помісну православну церкву. Інак&shy;ше нам немає жодного сенсу вести цей діалог. Москва має зовсім іншу мету: знову навернути нас до Московського патріархату. Та, думаю, цього ніколи не буде, бо ми маємо незалежну державу. І український народ, і держава зацікавлені, щоб була незалежна церква. Думаю, й нинішня українська влада зацікавлена бути керівниками незалежної України, хоча її і тягнуть до Москви. Сама ідея незалежності церкви і держави в Україні жива, дієва. Сподіваюся, що жодні супротивні сили не в змозі це подолати...Зараз беремо курс на зміцнення і розширення Київського патріархату, тому що це вірний шлях: спочатку вирости, розширитися, зміцніти, а потім уже з позицій сильної церкви вести діалог. Уже зараз УПЦ КП є третьою православною церквою у світі після Російської та Румунської. Шість автокефальних грецьких церков відвідують 12 млн вірян. А одна УПЦ КП - 14 млн, УПЦ МП - 9 млн. Наша церква велика. І навіть можновладців дивує, яким чином в Україні повстала така велика церква. Адже ніхто не сприяв її розвитку. Зростання УПЦ КП ми приписуємо Богові. якщо йому угодно, щоб Українська церква стала автокефальною, то він і сприятиме цьому. Ми бачимо в цьому Боже сприяння, Боже благословення. У. Т.: Яке співвідношення на сьогодні між УПЦ МП та УПЦ КП не тільки за кількістю єпархій, а й за впливом на громадське життя в Україні?- Якщо говорити про статистику, то УПЦ КП має 30 єпархій в усіх областях України, 41 архієрея, три вищих навчальних заклади, три середніх, понад 50 чоловічих і жіночих монастирів, 4,5 тис. парафій, понад 3 тис. духовенства та 14 млн вірян. УПЦ МП має 9 млн вірян, але вдвічі більше парафій і монастирів. Якщо говорити про вплив, то УПЦ КП підтримують українська інтелігенція і громадські організації. А УПЦ МП - певні політичні партії та українські бізнесмени. Тому УПЦ МП фінансово багатша, а УПЦ КП - бідніша. Та оскільки діє ідея, ми сильніші. У нас велика єдність, тим часом в УПЦ МП відбувається розбрат, бо одна частина їхнього духовенства за автокефалію, інша - за при&shy;єд&shy;нання до Москви.У. Т.: А яку церкву обирає українська молодь?- Нещодавно було проведено опитування студентів в Одесі. Як вони ставляться до віри в Бога, чи вірять у рай, пекло, вічне життя і, зокрема, до якого патріархату хто належить. Так ось, до Київського належать 33,7%, а до Московського - 31,5%. Це не Київ і не Львів, а російськомовна Одеса. І якщо молодь підтримує УПЦ КП, то майбутнє за нами. У. Т.: Ваша Святосте, російські ЗМІ сповістили, що під час нещодавнього візиту до Росії Вселенський Патріарх Варфоломій закликав &laquo;розкольників&raquo; з України покаятися і повернутися &laquo;на корабель спасіння&raquo;. Вони це тлумачили як повернення до МП. Як ви це прокоментуєте?- В офіційних промовах Патріарха Варфоломія про Українську церкву немає жодної згадки. Російське телебачення показало змонтоване інтерв'ю, але і в ньому не сказано про повернення до Московського патріархату, а лише до канонічної церкви. Хто конкретно і куди має повертатися, не сказано, все дуже дипломатично й узагальнено. Коли Патріарх Варфоломій 2008 року був у Києві, він говорив про анексію Київської митрополії Петром - українцям це було приємно чути. У Росії Патріарх Варфоломій виголошував приємні речі для росіян. У гостях прийнято говорити приємні для господарів речі...У. Т.: Наскільки реальним є скликання Всеправославного собору і чи зможе він вирішити &laquo;українське питання&raquo;?- Наприкінці минулого року в Шамбезі, у Швейцарії, зібралися представники всіх офіційних православних церков світу. На цій зустрічі московська і константинопольська сторони домовилися, що автокефальна церква утворюється зі згоди &laquo;матері-церкви&raquo; Константинопольським Патріархом. Це означає, що Українська автокефальна церква може бути визнана тільки зі згоди і Московського Патріарха, і Константинопольського. Історично Московська церква є дочкою Київської, а Київська - Константинопольсь&shy;кої. І коли так домовлялися, то не уточнили, кого ж вважати матір'ю Київської церкви. Ось такий казус. Константинополь офіційно заявляє, що Київська митрополія була приєднана до Московського патріархату неканонічно, не за приписами канону. Це написано в Томосі Польської церкви, і це саме написав Константинопольський Патріарх Дімітрій Московському Патріарху 1990 року. Там зазначено, що Константинопольська цер&shy;ква визнає Московську в межах 1589 року, тобто без України. Це де-юре, а де-факто Константинопольська церква визнає Українську церкву складовою Московського патріархату...У. Т.: Для чого закладається ця невизначеність?- Бо це означає, що Українська і взагалі будь-яка церква, що хоче стати автокефальною, ніколи не зможе цього зробити за узгодженою процедурою. Такий стан речей вигідний і Москві, і Константинополю. Москві вигідно, тому що вона не відпустить Українську церкву, а Константинополю - бо він не відпустить Американську, яка теж хоче отримати автокефалію. Бо якщо Американська церква відокремиться від Константинопольської, тоді Константинопольська взагалі втратить майже весь вплив, буде просто однією з найстаріших, за якою авторитет отців церкви. Далі. За домовленістю Томос про автокефальну церкву надає не глава &laquo;матері-церкви&raquo;, а Вселенський Патріарх. Тобто якщо йдеться про Українську церкву, то Томос має надати не Москва, а Вселенський Патріарх. Це влаштовує Константинопольського Патріарха. Тому що його пріоритет стає вищим за авторитет Московського Патріарха. До того ж він може надати Томос, тільки якщо всі церкви погодяться, якщо буде однодумність. Таким чином, якщо узагальнити всі ці домовленості, то вони означають одне: як не допустити утворення автокефалій. Проти цього виступає наша церква, бо ми ніколи не відмовимося від своєї незалежності. Думаю, такий стан речей не влаштовує і Македонську церкву, і Чорногорську, і Американську... Тому Всеправославний собор, який уже понад 30 років намагаються скликати, може розколоти все православ'я. Згадуючи Святого ВолодимираУ. Т.: Як ставиться нова українська влада до УПЦ КП?- Офіційно президент Янукович заявив, що ставитиметься однаково до всіх конфесій, бо всі вони рівні. Проте реально на місцях є сприяння МП, а нас утискають. Не можу сказати, що сильно, але... Наприклад, у Переяславі-Хмельницькому був уже підготовлений документ про право звершувати богослужіння у Вознесенському соборі, де зараз знаходиться діорама Великої вітчизняної війни, але його скасували. Водночас Московському патріархату цього року передали у Переяславі-Хмель&shy;ницькому Ми&shy;хай&shy;лівський монастир, в якому був музей. Ось така реальна нерівність. Або випадок із вулицею Мазепи. Московський патріархат виступив за її перейменування. Патріотичні сили були проти. Але влада прислухалася до московського побажання.&nbsp;БІОГРАФІЧНА НОТА Патріарх Філарет Предстоятель Української православної церкви Київського патріархату (Михайло Антонович Денисенко)1929 р. народився в селі Благодатне Донецької області.1946-1952 рр. - навчання в Одеській духовній семінарії та Московській духовній академії.1950 р. - пострижений у ченці з ім'ям Філарет.1950-1966 рр. - шлях від ієродиякона до єпископа.Викладав у Московській духовній семінарії, був ректором Київської духовної семінарії, керуючим справами Українського екзархату, настоятелем подвір'я РПЦ при Олександрійському патріархаті (Єгипет), управляючим Ризькою єпархією, єпископом Віденським і Австрійським, єпископом Дмитровським, вікарієм Московської єпархії та ректором Московської духовної академії та семінарії.З 1966 р. - архієпископ Київський і Галицький, Екзарх України та постійний член Священного Синоду.1968 р. - зведений у сан митрополита.Травень 1990 р. - місцеблюститель Московського патріаршого престолу.27 жовтня 1990 р. - Предстоятель Української православної церкви з титулом &laquo;Митрополит Київський і всієї України&raquo;.У листопаді 1991 р. згідно з рішенням Помісного собору УПЦ звернувся з проханням про дарування повної канонічної незалежності Українській православній церкві.У 1992 р. був усунутий від керівництва Української православної церкви Московського патріархату і позбавлений в РПЦ усіх ступенів священства. Цих рішень РПЦ не визнав і очолив процес об'єднання Української автокефальної православної церкви з частиною Української православної церкви Московського патріархату в Українську православну церкву Київського патріархату. З 1992 по 1995 рік був заступником її патріархів Мстислава (Скрипника) та Володимира (Романюка).1995 р. - Помісним Собором Київського патріархату обраний його Предстоятелем із титулом &laquo;Патріарх Київський і всієї Руси-України&raquo;.1997 р. - анафемствуваний Архієрейським Собором Російської православної церкви.&nbsp;Історична довідка 988 рік - Хрещення Київської Русі.1147 рік - перша згадка про Москву як поселення.1448 рік - відокремлення Московської митрополії від Київської. Московська митрополія не була визнана Константинополем.1589 рік - створення Московського патріархату та його визнання Константинополем (без Київської митрополії).1686 рік - неканонічне приєднання Київської митрополії до Московського патріархату.1919 рік - Закон Директорії УНР &laquo;Про автокефалію Української церкви&raquo; .&nbsp;СЛОВНИЧОК Томос (грецьк. &laquo;том&raquo;) - указ або грамота Предстоятеля Помісної православної церкви з найважливіших питань церковного устрою. Томосом надається або визнається автономія (самоврядування) чи автокефалія (повна незалежність) частини або цілої церкви.&nbsp;Український тиждень]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Звернення Д. Корчинського до Президента України Януковича В.Ф.]]></title>
      <pubDate>Sat, 24 Jul 2010 00:57:41 -0600</pubDate>
      <category><![CDATA[Політика]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/articles/politics/1550</link>
      <description><![CDATA[Хіба не соромно Президенту мешкати в палаці, коли в донорському центрі центральної лікарні охорони матері й дитини вода з труб капає на голови донорів під час відбору в них крові?]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[(відкрита частина звернення) Ваша екселенціє! Сподіваюсь, чиновники адміністрації, члени уряду й депутати більшості звертаються до Вас саме так, а не &quot;Віктор Федорович&quot;, як до якогось начальника ЖЕКу. Вони прагнуть запобіганням перед Вами й безсоромними лестощами замінити церемоніал, підтримання якого є найпершою функцією й чеснотою володаря і його двору.Ми всі виховані на жалюгідній радянській естетиці парткомів, бюро, саун із комсомолками, на язичницьких ритуалах поклоніння обеліскам, на Штірліці на екрані, Райкіні на естраді, Поскрьобишеві в приймальні, на магії КГБ, на дачних сотках, колгоспних п'янках. Тому так легко буває Вашому оточенню, яке звільнило з посади нашого Шуфрича, приховати від Вас, що на захід від Збруча начальство давно тащиться на інших фішках.За ці модні (останні років шістсот) тренди дозвольте Вам доповісти. Отже, &quot;мельдую покірно&quot;:Володар має виглядати намірено скромно. В золото, бріоні й страусячі мешти він одягає своїх лакеїв. Скажімо, Бонапарт (його доречно згадати, бо він теж був узурпатором) все життя тягав шинельку випускника артилерійської школи, що гарно виділялася на тлі його розцяцькованих, мов півні, маршалів. І мешкав він не у Версалі. А в скромненькому, як на ті часи Фонтенбло, а то й взагалі в похідному наметі.В компанії найближчих мільярдерів Вам пасувала б шахтарська спецівка і звичка гасити недопалок &quot;Бєломору&quot; об порізану ножем столешницю.Імператор Австро-Угорщини Франц Йосип спав на залізному солдатському ліжку, їв на письмовому столі, заваленому паперами й портретами улюбленої Сісі. Його нормою було приймати сто відвідувачів на день. При чисельності населення імперії за п'ятдесят мільйонів вважалося, що кожен його підданий міг мати в нього аудієнцію.Весь цимєс у цих маленьких нюансах. Необов'язково було віддавати наш збагачений уран лише для того, щоб мати можливість сфотографуватися з Обамою. Достатньо було віддати &quot;Межигір'я&quot; під центр трансплантації кісткового мозку для онкохворих дітей, і побачення з Обамою тривало б на 20 хв. довше. Вас би сприйняли за свого.Серед західного начальства вважається стильним, хоча б удавано, дбати за хворих, сиріт і вдовиць. В давній столиці іспанських королів Толедо найбільш розкішні будівлі - лікарні для бідних. Там такі портали у стилі &quot;платереско&quot;, такі наборні стелі у стилі &quot;мудехар&quot;, що не знайдеш і в палаці. Бідні хворі мали відчувати, що король, костел і комуна лікують їх не в якості милостині, а на знак високої поваги.Це до того, що українська медична галузь у цьому місяці не фінансується взагалі. В лікарнях немає (і, як кажуть, не буде) ліків, не здійснюються ремонти навіть у реанімаційних відділеннях, нема за що купляти канцтовари в міністерстві охорони здоров'я.Звісно, українців все ще занадто багато і це дратує, з другого боку, як не крути, а таке неприкрите ВБИВСТВО багатьох важких хворих, в т.ч. і дітей, сім'ї яких вже давно витратили на лікування все, що було, і що було взято в борг, суперечить Bon ton. Так з Вами не захоче грати в гольф жоден Саркозі. Зрозуміло, в бюджеті мало грошей, проте правильні пацани в першу чергу рятують хворих, а тільки після цього витрачаються на Державне управління справами й платять зарплату нардепам. Можливо, варто скоротити репресивний апарат? Ще з середніх віків під час чуми, королі витрачаються зі своїх.Купуйте ліки й вакцини за гроші мільярдерів з числа членів Вашої більшості. Ваших власних грошей, певне, вистачило б на доплати лікарям і медсестрам усіх онколікарень країни. Інакше там незабаром не залишиться ні лікарів, ні санітарок.Хіба не соромно Президенту мешкати в палаці, коли в донорському центрі центральної лікарні охорони матері й дитини вода з прогнилих труб капає на голови донорів під час відбору в них крові?Коли визначні родини Флоренції в XV дрімучому столітті вирішили побудувати сирітський притулок, вони звернулися до наймоднішого архітектора Брунеллескі, бо хотіли, щоб сирітки мешкали в палаці. Брунеллескі побудував палац, зовнішня галерея якого увійшла в історію мистецтва як одна з найвідоміших споруд Ренесансу.Століттям раніше веронський тиран Скаліджері віддав під притулок найкращу частину своєї резиденції. В ній дівчатам по досягненні 16 років давали посаг, щоб ті могли з гідністю вийти заміж. На це не жалкували, хоч як би цим Скаліджері не бракувало грошей на постійні війни, найманих вбивць і отруту для конкурентів.Весь секрет в тому, щоб дбати за нюансами. Знову ж таки, приклад. Клан Медичі в Італії був не святіший за Партію Регіонів, теж витворяли таке, що &quot;мама дарагая!&quot; Проте, Медичі тащилися з Мікеланджело, а Ви, Ваша екселенціє, тащитеся з Кіркорова. Відмінність нібито й не значна, але в них вийшов Ренесанс, а нам загрожує резистанс.(закрита частина звернення, яка випадково просочилася в друк)Якщо у Вас випадково звільниться посада командуючого ВПС, завжди готовий до послуг, Ваш Д.Корчинський.P.S.: Мені, власне, на посаді вистачить і півдня. Керосин свій.ТСН]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[У пошуках народу]]></title>
      <pubDate>Fri, 23 Jul 2010 04:15:22 -0600</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://www.dniprograd.org/ua/articles/sosiety/1549</link>
      <description><![CDATA[Чому наш народ пасивний, байдужий і терпить всі обурливі вибрики Януковича? Куди подівся рішучий і патріотичний народ, який масово голосував за незалежність? (рос.)]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[&quot;Мы хотим такой режим, при котором едят!&quot;- если верить полицейским донесениям, на десятом году французской революции этот лозунг пользовался наибольшей популярностью среди недовольных парижан. Доблестный народ, штурмовавший мрачную Бастилию, свергнувший короля и поклонявшийся Свободе - тот самый народ желал одного: un r&eacute;gime ou l'on mange. Нехитрое желание удовлетворил генерал Бонапарт, задушивший революцию, но стабилизировавший экономику. Убежденные республиканцы тщетно призывали народ к восстанию против нового тирана: простых французов, уничтоживших Бастилию, вполне устраивал деспотический режим, при котором едят... В посторанжевой Украине сложилась похожая ситуация. Засев у компьютерных мониторов, прогрессивная общественность клянет апатичную людскую массу, обитающую за пределами бурлящего виртуального мира. Почему народ пассивен, безучастен и терпит возмутительные выходки Януковича?! Почему в своем большинстве население не выступает против свертывания демократических свобод и обмена национального суверенитета на российский газ? Почему люди не выходят на улицы?! Куда делся решительный и патриотичный народ, массово голосовавший за украинскую независимость? Где героический народ, поддержавший оранжевую революцию?А между тем искомый народ никуда не исчезает и ничуть не меняется: его приоритеты остаются прежними. 1789 год. Перипетии французской революции невозможно рассматривать в отрыве от финансового и продовольственного кризиса. Простой люд охотно поддержал революционные лозунги, ибо верил, что свобода, равенство и братство подразумевают автоматическое избавление от голода и нищеты. Сначала широкие массы надеялись, что хлеб появится, если взять Бастилию и перевезти короля из Версаля в Париж, затем ждали хлеба от республики и гильотины. Но судьбоносные свершения почему-то не спешили трансформироваться в материальный достаток. Конституционалистов сменили жирондисты, жирондистов - якобинцы, якобинцев - Директория, а хлеба по-прежнему не было. И растущая нужда заставила народ сформулировать свои желания четче: уже не Libert&eacute;, &Eacute;galit&eacute;, Fraternit&eacute;, а просто режим, при котором едят.1991 год. Отечественным национал-демократам нелегко признать очевидную истину: независимая Украина не возникла бы, если бы СССР мог накормить собственных граждан. Пока советский режим худо-бедно обеспечивал людей продовольствием и ширпотребом, идейные борцы за независимость не имели никаких шансов достучаться до народа, и любое национальное диссидентство успешно подавлялось в зародыше. Но затем пришел коллапс советской экономики, и национал-демократическая интеллигенция моментально заручилась поддержкой народных масс. Обыватель поддержал отделение Украины не из-за желания самостоятельно распоряжаться своей судьбой, но потому, что наделся получить высокий уровень жизни, частицу легендарного гетманского золота и вдоволь мяса и сала, поедаемых Москвой. Как ни прискорбно, однако без низменных &quot;колбасных&quot;лозунгов идея независимости не могла стать действительно всенародной и триумфально победить. 2004 год. Майдан. Безусловно, ядром и душой оранжевой революции стал вполне обеспеченный средний класс, жаждавший гражданских прав и свобод. Но этому ядру не удалось бы повести за собой миллионы простых украинцев, если бы обывателю не предлагался заманчивый материальный бонус: раскулачивание одиозных олигархов, дележ богатых с бедными и быстрое превращение Украины в зажиточную европейскую страну. Массовая поддержка демократических лозунгов определялась завышенными социально-экономическими ожиданиями. В итоге правление оранжевых демократов превратилось в сплошной популистский аттракцион, очень некстати прерванный мировым финансовым кризисом. &nbsp;Независимость и Демократия воспринимались как ордера на получение конкретных материальных благ и лишь поэтому завоевали широкую народную поддержку. А сегодня аналогичную роль играет пресловутая Стабильность, предложенная Виктором Януковичем и его соратниками. Экономическая конъюнктура как будто благоприятствует регионалам, и пока новая власть в состоянии кормить народ, Банковой ничто не грозит. Конечно, уже завтра все может измениться. Если социально-экономическая обстановка в Украине резко ухудшится, оппозиционный фантом обретет плоть и кровь в виде разочарованных и разозленных обывателей. Тогда президенту Януковичу аукнется все: и пророссийская политика, и скандальные гуманитарные инициативы, и массовое трудоустройство уроженцев Донбасса, и наступление на демократические свободы. В глубине души просвещенные ненавистники ВФЯ жаждут скорейшего и сильнейшего ухудшения экономической ситуации - дабы несознательный народ побыстрее прозрел и зашевелился. Налицо традиционный антагонизм между интеллигенцией и народом, чьи желания расходятся слишком часто и чересчур кардинально. Продвинутые интеллигенты защищают либеральную демократию не потому, что она является универсальным ключом ко всеобщему благоденствию, но в первую очередь потому, что эта политическая модель импонирует лично им. Читателям Павича и почитателям Андруховича действительно необходимы свобода мысли, свобода слова, свобода самовыражения, отсюда и любовь интеллигенции к демократическим ценностям. Ничего предосудительного в этом нет: у каждого свои приоритеты, и вполне естественно, что образованная часть общества выбирает наиболее комфортную для себя политическую систему. Но собственные приоритеты имеются и у скромного обывателя, так что глупо обижаться на пролетариев и пенсионеров, готовых пожертвовать гражданскими свободами ради порядка и гарантированного куска хлеба. Подобный обмен принципиально возможен: доказано Муссолини, Пак Чон Хи, Путиным и другими авторитарными товарищами. Однако идейному интеллектуалу трудно смириться с таким поведением широких народных масс. Когда в погоне за материальными благами народ поддерживает наши собственные лозунги, его объявляют носителем высшей мудрости, и полуграмотная бабуля воспринимается как священный оракул. Но когда в погоне за теми же благами тот же самый народ переходит под вражеские знамена, он моментально превращается в презренную, тупую и нещадно ругаемую быдломассу...Не следует делать из народа сакрального идола или предавать его анафеме. Народ - не Бог и не Дьявол, не благо и не зло, а просто объективная реальность. Это неоднородная и многомерная действительность со своими особенностями, достоинствами и недостатками. Ее можно любить, а можно критиковать и высмеивать. Единственное, чего делать не рекомендуется - это игнорировать реальность, именуемую &quot;народом&quot;. Увы, неисправимые интеллигенты предпочитают поступать именно так. Они увлекаются стройными идеологическими схемами - либеральными, националистическими, левыми et cetera - в которых абстрактному народу отведена роль главной движущей силы. Но вскоре выясняется, что народ попался какой-то неправильный: вопреки всем теоретическим построениям, он не спешит оборонять национальные ценности, защищать демократию или бороться с проклятыми буржуями. И прекраснодушные мечты рушатся, словно карточные домики.Предлагать умозрительные идеи обустройства Украины и затем тщетно искать народ, который нужно втиснуть в эти планы - занятие увлекательное, но, к сожалению, бесперспективное. Возможно, стоит поменять тактику и вырабатывать спасительные рецепты, отталкиваясь от существующих реалий?Михайло ДУБИНЯНСЬКИЙ, для УП]]></fulltext>
    </item>
      </channel>
</rss>