Не перший рік у нашому місті зі змінними завзяттям та успіхом ведеться боротьба із так званими "малими архітектурними формами", дозволи на встановлення яких свого часу дуже жваво роздавалися тою ж таки міськрадою. Черговий неочікуваний прорив стався 5 червня цього року, коли міський голова І.І.Куліченко видав розпорядження № 822/Р "Про усунення наслідків порушень Тимчасових правил благоустрою території м. Дніпропетровська по просп. Газети Правда. Невідомо який ґедзь вкусив Івана Івановича, але розпорядився він прибрати працюючі торговельні точки до 22.00 наступного дня. Проте, який керівник - такі й виконавці. Забігаючи дорогу, в.о. начальника управління споживчого ринку Т.П.Міхаєва, увечері того ж дня розіслала усім підприємцям листи з вимогою до 17.00 6 червня "власними силами та власним коштом звільнити самовільно зайняті земельні ділянки та привести їх до первісного стану для подальшого використання за цільовим призначенням". Останнє можна пояснити хіба що небажанням пані в.о. засиджуватись на роботі у п'ятницю літнього дня аби контролювати мерську нетерплячку.

Цікава вимальовується картина. Спочатку кіоски функціонували, деякі понад 10 років. Потім почали приводити своє існування до існуючих нормативів і норм законодавства. Через два роки по тому, як підприємці узаконили свою діяльність, міськрада прийняла "Тимчасові правила благоустрою території", затверджені 23.05.2007. Нарешті, навіть якщо припустити, що закон має зворотну силу і затверджені тою ж міськрадою кіоски стали грубо порушувати ці Правила, проходить рік, поки це помічає міський голова і видає розпорядження. І тут нарешті всі повинні просто залітати - протягом доби, без жодних попереджень, можливості оскаржити рішення та хоча б подбати про долю закупленого заздалегідь товару та долю працюючих в кіосках реалізаторів - підприємці разом зі своїми торговельними точками мають просто зникнути.

В преамбулі свого розпорядження пан Куліченко посилається аж на два Закони України, але навряд чи ними передбачені дії, виконання яких суперечить іншим Законам України та Конституції. Наприклад, "відключення самовільно встановлених об'єктів від мереж електро-, водопостачання та інших інженерних мереж" насправді є нічим іншим, як втручанням у відносини двох суб'єктів господарської діяльності, які закріплені договором. Або інше гарне формулювання: "провести благоустрій території, звільнивши її від сторонніх об'єктів та сміття, для чого виділити транспортну та спеціальну техніку, а також робітників управління комунального господарства Дніпропетровської міської ради". В реальності це кран та платформа, на яку ставиться зірваний "з м'ясом" (тобто з фундаментом) кіоск разом з товаром та реалізатором, який згодом вивозиться у невідомому напрямку та не повертається на вимогу власника попри зазначене у розпорядженні. Більш того, виконані роботи з демонтажу та "благоустрою" території оцінюються у 2-3 тисячі гривень за кожен об'єкт, сплатити які має позбавлений засобів виробництва підприємець згідно виставленого йому рахунку.

Меру Куліченку, який так опікувався 05.06.2008 благоустроєм території міста, слід було б пам'ятати, що Закон зворотної сили не має і називати самовільно встановленими торгівельні павільйони на початку проспекту Правди - дещо неввічливо. Особливо з огляду на те, що діяльність усіх цих підприємців легалізована рішеннями сесій міської ради №№ 421/206 від 20.04.2005 та 524/29 від 20.07.2005, якими були затверджені проекти відведення земельних ділянок, проведені топографо-геодезичні роботи з інвентаризації меж земельних ділянок, ділянки зареєстровані у державному земельному кадастрі, проведена обов'язкова державна експертиза технічної документації. Усі матеріали відведення разом з проектним пропозиціями з питань передачі в оренду земельних ділянок передані 12.02.2006 до земельного управління Дніпропетровської міської ради для візування та розгляду на засіданні виконкому.

Але замість відведених Законом 30 днів, на протязі яких має бути прийняте рішення, міський голова впродовж 2,5 років саботує винесення цих питань на розгляд виконкому. За цей час, одначе, міськрада встигла прийняти рішення № 4236 від 16.11.2006 "Про розміщення об'єктів у межах червоних ліній вуличних магістральних мереж міста", до яких віднесла також і проспект Правди. Припускаємо, що на думку шановних депутатів розміщення малих архітектурних форм вздовж магістралей завдає шкоди їх естетичному смакові. В такому випадку, підприємцям-власникам цих яток, мали б надати або грошову компенсацію, або можливість перемістити торгову точку в інше місце для забезпечення подальшої їх повноцінної діяльності. Натомість підприємці отримали вказівку за 24 години прибратися будь-куди разом з кіосками на плечах та товаром в зубах. Крім того, посилаючись на розпорядження, в якому не йде мова про жодні інші вулиці, крім проспекту Правди, були демонтовані та вивезені кіоски на вулиці Бердянській, Маршала Малиновського, та навіть проспекту Миру.

З таким підходом до регулювання торговельної діяльності у місті, яка може йти мова про розвиток малого бізнесу? Малий бізнес вже майже півроку не займається бізнесом - він пише листи і скарги, просиджує тижні в судах та приймальнях міського й обласного прокурорів. Для останніх це також момент істини - чи може у нас в країні, у місті "маленька людина" відстояти свій маленький, але чесний бізнес у боротьбі з адміністративним апаратом, за кермом якого знаходиться мер. Мер, який не керується нормами законів, видаючи свої розпорядження, який дає 24 години "забратися геть" людям, які десять років платили податки.

Малий бізнес виконав свого часу соціально важливу місію - забезпечив городян постачанням товарів у місцях мешкання в умовах розвалу державної системи торгівлі. Мережа приватних кіосків дрібних підприємців у найскладніший час падіння планової системи постачання населення товарами широкого вжитку виконала ту роботу, яку не здатна була забезпечити влада жодними наказами і директивами. Одна ця обставина повинна викликати повагу і вдячність до малого бізнесу.

І сьогодні на околицях міста є райони, в яких поява нових торгових точок забезпечила би і більший асортимент товарів продажу і цінову конкуренцію в інтересах споживачів. Підприємницьку ініціативу та фінансовий потенціал малого бізнесу не можна просто списувати в утиль (якщо припустити, що наміри влади прибрати кіоски як не дуже естетичний елемент вуличної торгівлі дійсно щирі).

Поки підприємці в судах та у прокуратурі намагаються захистити свої права, на тій самій "червоній лінії", на місцях їх колишніх торговельних точок, які так сильно порушували Тимчасові правила благоустрою території міста, як гриби повиростали інші кіоски: хлібні, тютюнові, та для поповнення рахунку мобільних телефонів. Вочевидь, новобудови естетично є більш привабливими, або більш корисними для міського голови та його чиновників. Цікаво лише було б дізнатися про розмір цієї самої користі та валюту, у якій вона вимірюється.

Ім'я: *
E-mail:
Уведіть код, зображений на малюнку: *

Залишити коментар

Коментар: *

Осталось символов: 2000