Повертаюсь до попередньої теми піднятої раніше. Хронічний характер... На жаль, усе суспільство проникнене цією хворобою. Як на мене і як завжди, надія лише на нове покоління, так би мовити (пафосно?) на нову генерацію. На тих, хто сміливо і нестандартно мислить. На тих, хто ламає. Колись я наївно вірила у те, що ліберальний шлях є найбільш оптимальним і зручним, себто непомітним для більшості, можливо, щодо останнього я і не помилялася, а от щодо іншого, то здається і справді все не так просто. Зараз, наївшись закликів проти українізаці, що на мою думку є просто вигадками, зі сторони українофобів моє терпіння урвалося і змінилося на більш кардинальний, настільки кардинальний, що деякі росіяни називають мене шовіністкою. На те у них є повне право, бо де ж як не в Інтернеті вони можуть вільно висловити свою думку, яка має повне право на існування? Але то не так, я не шовіністка, я хочу бути українкою у повному значенні цього слова, вибачайте, що це заважає деяким, особливо старшому поколінню, але так вже сталося, що виросла я в незалежній країні,
залишилось лише зробити її такою. Жити в суспільстві за принципом енерції я не буду. І інші теж не будуть. А хтось з вас хоче? Бо мені траплялися люди, що свідомо обирали шлях статичності паралельно обзиваючи нашу владу і нічого при тому не роблячи у напрямку до змін. Ця риса притамання і українцям, і росіянам. І як не прикро, такі думки лунають від людей, що м'яко кажучи не розбираються в політиці чи в чомусь іншому. Це не є неправильно, не всі люди повинні розбиратися в таких речах, дехто має і просто працювати, як визначав Арістотель -
хлібороби є найбільш корисним прошарком для суспільства. А держава в свою чергу, повинна забезпечувати умови праці для них.

Це все теорія. Реальність інша - молодь виховують так, як вчили їх - хронічно. It's not good. I wanna be free in my choice.

Ми будемо ламати той спосіб мислення незалежно один від одного, будемо не згодні зі стандартним і звичним. Це нормально, так повинно бути. Так вже відбувається, я зіткнулася з подібним явищем у сфері маркетингу, який абсолютно не співпадає з маркетингом класичним і ще нещодавно загальновжитнім. І так відбувається тому, що приходять нові молоді люди, які не бояться мислити по-новому сміливо критикуючи тих, хто є визнаним професіоналом у певній області. Раніше не дозволяли суперечити старшим, бо вони краще за нас знають, бо у них більше досвіду, чи не так? Мене так виховували. Не буду стверджувати, що це неправильна позиція. Скажу, що не в усьому. Один з плюсів сучасного світу - той, що можна впевнено дискутувати з "дєдами". А за таких умов хронічні хвороби зникнуть самі по собі, відійдуть на другий план, в історію, принаймні, мені дуже хочеться у це вірити.